Енні Джамп Кеннон | |
---|---|
Народилася | 11 грудня 1863 Доувері, штат Делавер, США |
Померла | 13 квітня 1941 (77 років) Кембридж, Массачусетс, США |
Країна | США |
Діяльність | астроном, фізик, викладачка університету, астрофізикиня |
Alma mater | Коледж Редкліфф Гарвардський університет Коледж Веллслі (1907) Wesley Colleged |
Галузь | астрофізика і астрономія |
Заклад | Гарвардський університет Коледж Веллслі |
Посада | куратор |
Вчителі | Sarah Frances Whitingd |
Членство | Гарвардські комп'ютери Американське філософське товариство Американське астрономічне товариство Лондонське королівське астрономічне товариство Фі Бета Каппа Maria Mitchell Associationd |
Відома завдяки: | Премія імені Енні Джамп Кеннон у галузі астрономії |
Нагороди | Hall of Fame of Delaware Womend почесний доктор Гронінгенського університетуd Почесний доктор Оксфордського університетуd |
Енні Джамп Кеннон у Вікісховищі |
Енні Джамп Кеннон (англ. Annie Jump Cannon; 11 грудня 1863 — 13 квітня 1941) — американська астрономка. Наукові праці присвячені спектральній класифікації зір і дослідженням змінних зір.
Біографія Редагувати
Народилася в Доувері (штат Делавер). Її батько був крупним суднобудівником, а згодом пішов у політику і став сенатором штату. У 1884 році закінчила Велслі-коледж. Ще під час навчання перехворіла на скарлатину, що призвело до майже повної втрати слуху. З 1896 року працювала обчислювачем у Гарвардській обсерваторії в команді під керівництвом Едварда Пікерінга.
Протягом життя Енні Кеннон вела щоденики, які збереглися досі та використовуються для вивчення подробиць її біографії. Енні Кеннон характеризують як непретенціозну та дотепну.
Науковий доробок Редагувати
Кеннон продовжила роботу зі спектральної класифікації зір, започатковану Вільяміною Флемінг та Антонією Морі в Гарвардській обсерваторії. Вона розробила базову версію класифікації зір за температурою (т.зв. «Гарвардська спектральна класифікація»), яка досі застосовується в астрономії.
Виконала класифікацію зір, що містяться у каталозі Генрі Дрейпера (т. 91-99 «Гарвардських анналів»), у «Розширеному каталозі Генрі Дрейпера» (англ. Henry Draper Extension), а також зір у Єльському каталозі та каталозі, складеному в обсерваторії на мисі Доброї Надії. Всього Кеннон класифікувала спектри близько 350 000 зір. На основі «Каталога Генрі Дрейпера» провела спільно з Г. Шеплі статистичні дослідження розподілу зір за величинами й спектральним класами.
У 1903 і 1907 роках склала каталоги змінних зір. Відкрила близько 300 змінних і 5 нових зір, більшу частину з них — за їхніми спектральним характеристиками.
Відзнаки та вшанування Редагувати
- Почесний член Лондонського королівського астрономічного товариства (1914).
- Перша жінка, якій присуджено ступінь почесного доктора наук Оксфордського університету (Англія, 1925). Була також почесним доктором багатьох інших університетів.
- Золота медаль Генрі Дрейпера (1931) і премія ім. Елен Річардс (1932) Національної АН США.
- На її честь названо астероїд 1120 Каннонія та кратер Кеннон на поверхні Місяця.
- 11 грудня 2014 року на домашній сторінці Google для території США було показано дудл, присвячений 151-й річниці від дня народження Енні Кеннон.
- Ім'ям Кеннон названо премію, яку присуджують за досягнення в галузі астрономії виключно жінкам.
Примітки Редагувати
- Кэннон Энни Джамп // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 227. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ NNDB — 2002.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Кэннон Энни Джамп (Cannon, Annie Jump). Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- . Google: Doodles Archive. 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 9 січня 2018. (англ.)
Джерела Редагувати
- . Indicator.Ru. 11.12.2017. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 09.07.2021.(рос.)
Література Редагувати
- Собел, Дава (2017). The Glass Universe: How the Ladies of the Harvard Observatory Took the Measure of the Stars.