Енка́встика, також енкаустика (грец. εγκαυστική) — стародавня техніка малювання, в якій сполучною речовиною для фарб є віск. Ще римський письменник Пліній Старший, що написав «Природничу історію» у 31 томах, згадував про малювання фарбами з воску. Енкавстика була свого часу дуже поширена для малювання образів та портретів, але з поширенням олійних фарб в XIV ст. її було призабуто. Пізніші митці намагалися повернутися до малювання восковими фарбами, але це їм не вдалося.
Українська малярка Марія Дольницька (яка з 1912 року, крім 1921-1924, жила і працювала у Відні) розкрила давню таємницю: пунійський віск, вживаний при енкавстиці, треба змішати з морською водою. Про цей її винахід писали в 1949 році в американській монографії з енкавстики.
Енкавстика в добу еллінізму Редагувати
Еллінізмом добу назвали після військових походів Александра Македонського і поширення грецької культури у Північному Єгипті і на Близькому Сході.
Саме з доби еллінізму і дійшли давні зразки енкавстичних портретів. Техніка використовувались для створення надгробкових портретів і відрізнялися надзвичайною довготривалістю. Енкавстичні портрети були знайдені в оазі Фаюм. Пізніше їх знайшли і в інших місцях (в некрополях єгипетського Мемфіса, Філадельфії, Панополі, Марина Ель-Амалейні, Фівах та ін.). Але назва «Фаюмські» закріпилася за усім масивом портретів.
Матеріали і фарби Редагувати
Для виготовлення фаюмських портретів використовували тонкі дощечки з деревини своєї місцевості (платан, смоква, тис) або закордонних (сосна, ялина, ліванський кедр, кипарис, дуб).
Використовували фарби різної густоти (від загуслих до рідких). Мазки на обличчях шліфували, але залишали світові бліки (пробіли). Волосся виписували рідкими фарбами і не затирали мазків. Це справляло враження достовірних зачісок. Вінки були звичайним атрибутом грецьких поховань. Тому на головах фаюмських портретів вінки, в тому числі золоті. Для них використовували сусальне золото (особливо тонкі пластівці золота). Іноді золотом викладали й тло портретів, що робило їх розкішнішими і схожими на тло ікон.
Пізніше використовували так звану воскову темперу (фарби з воском і домішками яєчного жовтку). Поверхня цих портретів не така блискуча, як на портретах суто енкавстичних.
Написи на трунах грецькі, як і імена померлих (Titus, Artemidoris, Demetrius та ін). Місцевих витісняли у стан ремісників, торгівців, слуг і рабів. Їх поховання не були розкішними.
Серед фаюмських портретів люди різного віку (від дітей до старих). Але майстерність виконання портретів зробила їх уславленим надбанням світового мистецтва.
До нашого часу дійшло замало античних фресок та стінописів. Частково цей дефіцит заповнюють енкавстичні портрети Фаюма.
Енкавстика в музеях світу Редагувати
Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві (вул. Терещенківська б.15 і 17) експонує зразки найдавніших енкавстичних ікон — «Йоан Хреститель» 6 ст. н. е., «Богоматір з немовлям» того ж століття, «Святі Сергій та Вакх» 7 ст. н. е. На жаль, у музеї нема так званих фаюмських портретів у техніці енкавстики. Їх відкрили в оазі Фаюм (Єгипет) і вони швидко увійшли в перелік наймоднішого антикваріату. Декілька фаюмських портретів зберігає та експонує Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна в Москві.
Твори в техніці енкавстики придбав і Метрополітен-музей, Нью-Йорк.
Країни, де зберігають енкавстичні твори Редагувати
- Велика Британія
- Данія
- Німеччина
- Росія
- Україна
- Франція
- США
Див. також Редагувати
- Фаюмські портрети
- ікона Спасіння римського народу
- ікона Святі Сергій та Вакх
Примітки Редагувати
- Marijka Dolnicka-Nedbal, see pages 50-52 in: Frances Pratt & Весса Fizell „Encaustic Materials and Methods“, New York, Lear. — 1949. — 64 pages.
- Див. стор. 62 статті: Володимир Попович. Майстер емалю — Марія Дольннцька // „Сучасність“, Ч. 5 (53), травень 1965, с. 49—65.
Джерела Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енкавстика |
- Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — ISBN 978-617-615-060-2, ISBN 978-617-615-061-1 (том 1).
- Frances Pratt, Becca Fizell. Encaustic Materials and Methods: A facsimile edition. Notes and commentary by Kassandra Kelly, Randal Davis and Virginia Howard. — CreateSpace Independent Publishing Platform. — November 2, 2015. — 104 pages. — ISBN-10: 1519176260, ISBN-13: 978-1519176264 (англ.)
- Ancient Faces: Mummy Portrait from Roman Egypt / Edited By Susan Walker. New York: Metropolitan Museum of Art, Routledge, 2000. 168 Pages. ISBN 9780415927451 (англ.)
- Хвостенко Т. В. Энкаустика. Искусство, пережившее тысячелетия / Послесловие Л. Ф. Дьяконицына. — М.: Советский художник, 1985. — 160 с., ил. —15.000 экз. (рос.)
Посилання Редагувати
- Енкавстика [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 414. — 1000 екз.