Е́нде (власна назва ата-енде, ата-джао) — народ в Індонезії, в центральній частині острова Флорес; в адміністративному плані це округ Енде (індонез. Kabupaten Ende) провінції Східна Південно-Східна Нуса
| Енде | |
|---|---|
| Воїн енде (архівне фото) | |
| Кількість | 110 тис. (2009, перепис) |
| Ареал | Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | ліо, наге, нгада, сика, мангараї |
| Мова | енде, індонезійська |
| Релігія | християнство, іслам |
Поділяються на дві етнографічні групи: гірські та прибережні енде. Прибережна група становить дві третини всіх енде.
Говорять мовою енде, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов. Вона має два діалекти: енде та нгао.
Історія Редагувати
Енде належать до корінного населення острова Флорес. У добу середньовіччя, мабуть, зазнали впливу яванської імперії Маджапагіт. До появи португальців у XVI ст. острів Флорес вже використовувався яванцями як торговий порт. У XVI—XVII ст. у регіон приходить іслам, розпочинається протиборство між мусульманами та християнами за вплив на місцеве населення. У XVII ст. з'являється новий гравець — голландці. 1793 року Голландська Ост-Індійська компанія уклала офіційну угоду з правителем Енде. 1799 року Флорес увійшов до складу Голландської Ост-Індії, але присутність голландців у регіоні була мінімальною.
Поселення Редагувати
Села гірських енде розташовані в лощинах та на схилах гір. У минулому поселення налічували від 10 до 20 хат, кожна яких була розрахована на розширену сім'ю. Це довгі хати на палях з високим дахом, що спускається до землі. Тепер кожна нуклеарна сім'я в горах має власну хату, так само як і у прибережних енде. В ідеалі, кожне село населяла окрема патрилінійна родова група, але в більшості поселень є й багато сторонніх.
У горах хати ставлять навколо центрального майдану (вева), на якому традиційно розташовувався вівтарний комплекс тубу-мусу-ора-ната з мегалітичними спорудами (тепер таких комплексів лишилося мало). Села прибережних районів мають лінійне планування.
Господарство Редагувати
Традиційне заняття енде — підсічно-вогневе землеробство, головні культури: касава ('uwi 'ai), рис ('aré) і кукурудза (jawa); основу товарної продукції становлять кокосові горіхи (nio). Вирощують також овочі, бобові. Основними сільськогосподарськими інструментами є мотика та палиця-копачка. Розводять свиней, кіз, курей; лише кілька господарств у селі мають велику рогату худобу, коней або буйволів. На морському узбережжі жителі займаються рибальством. Розвинені ткацтво та плетіння.
Суспільство Редагувати
Суспільство енде відзначається рівністю всіх людей за соціальним статусом. Ваджа — родові групи, що походять від спільного предка, не виконують будь-яких соціальних функцій.
Шлюб моногамний, патрилокальний, але поки молодий повністю не виплатить викуп за свою дружину, молоде подружжя живе в сім'ї батьків молодої. Перевага надається кроскузенним шлюбам. Майно успадковує старший син. Одружені сини зазвичай будують нову хату поруч із хатою своїх батьків.
Вірування Редагувати
60 % енде — християни, переважно католики, 40 % — мусульмани. Зберігаються пережитки традиційних вірувань. Енде шанують предків (ембу-каджо) та духів (ніту); існує також вища істота нгае, але люди рідко згадують її.
Примітки Редагувати
- ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Ende in Indonesia [ 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Joshua Project (англ.)
Джерела Редагувати
- А. А. Бернова. Энде [Архівовано 17 червня 2020 у Archive.is]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 653. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
- Endenese [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.]. World Culture Encyclopedia (англ.)