Емі́ль Аколла́ (фр. Émile Acollas; 1826—1891) — французький юрист, соціаліст і антимілітарист.
| Еміль Аколла | |
|---|---|
| фр. Émile Acollas | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre René Paul Émile Acollas |
| Народився | 25 червня 1826 Ла-Шатр |
| Помер | 17 жовтня 1891 (65 років) Аньєр-сюр-Сен |
| Країна | Третя французька республіка |
| Діяльність | правник, політик, журналіст |
| Галузь | юриспруденція, право і політика |
| Знання мов | французька |
| Нагороди | |
|
За активну пропаганду республіки в період імперії був репресований.
Від 1850 року завідував кафедрою права в Берні. Одночасно співробітничав у респ. газеті «Ревей» («Пробудження») Деле-клюза.
За Паризької Комуни 1871 був призначений деканом юридичного факультету в Парижі.
Праці ред.
Перу А. належить велика кількість праць з права та політики, серед них
- «Філософія політичної науки» (1877),
- «Курс цивільного права» (1869–1873) та ін.
Примітки ред.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Аколла, Эмиль // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 295–296.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Аколла Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Czech National Authority Database
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.