Емомалі Рахмон Емомалі Рахмо н тадж Эмомалӣ Раҳмон до 21 березня 2007 Емомалі Шаріпович Рахмо нов тадж Эмомалӣ Шарифович

Емомалі́ Рахмо́н (тадж. Эмомалӣ Раҳмон, до 21 березня 2007 — Емомалі Шаріпович Рахмо́нов (тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов); нар. 5 жовтня 1952) — авторитарний лідер Таджикистану, голова Верховної Ради Таджикистану (1992–1994), від 1994 року президент Таджикистану.

Емомалі Рахмон
тадж. Эмомалӣ Раҳмон

Емомалі Рахмон

Прапор

3-й Президент Таджикистану

з 16 листопада 1994

Попередник:

Набієв Рахмон Набієвич
Іскандаров Акбаршо Іскандарович (в.о.)

Прапор

7-й Голова Верховної Ради Таджикистану

27 листопада 1992 — 16 листопада 1994

Попередник:

Акбаршо Іскандрович Іскандаров

Наступник:

Посада скасована

Прапор

Голова Кулябского обласного виконавського комітету

2 листопада 1992 — 19 листопада 1992

Попередник:

Джійонхон Різоєв

Наступник:

Посада скасована

Ім'я при народженні:

тадж. Эмомалӣ Шарифович Раҳмонов

Народження:

5 жовтня 1952 (71 рік)
сел. Дангара, Кулябська область, Таджицька РСР, СРСР

Країна:

СРСР і Таджикистан

Релігія:

Іслам (суннізм)

Освіта:

Таджицький державний університет

Партія:

Народно-демократична Партія Таджикистану

Батько:

Шаріф Рагмонов

Мати:

Майрам Шаріфова

Шлюб:

Azizmo Asadullayeva^d

Діти:

сини: Рустам і Сомон
дочки : Фіруза, Озода, Рухшона, Тагміна, Парвіна, Зарріна і Фарзона

Автограф:

Нагороди:

Герой Таджикистана

Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Орден «За заслуги» І ступеня

Іменна вогнепальна зброя

Орден Гейдара Алієва

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Рахмон народився в селянській сім'ї в Кулябській області (зараз частина Хатлонської області Таджикистану). 1971—1974 року служив у армії СРСР. 1982 року заочно здобув вищу освіту у Таджицькому державному університеті на економічному факультеті. У 1976-1988 роках керував колгоспом у Дангаринському районі і посідав важливі державні посади, належав до республіканської партійної еліти КПРС.

На президентських виборах 6 листопада 2013 учетверте переобраний ще на один семирічний термін. За офіційними даними, за нього проголосувало 83,6 % виборців. Явка склала близько 87 %. Рахмон мав 5 суперників, але вони утримувались від критики президента. За твердженням опозиціонерів, єдиного справжнього опозиціонера, правозахисницю Ойнігол Бобоназарову, не допустили до участі в виборах.

2020 року на виборах вп'яте переобраний президентом країни, згідно офіційних даних, за Рахмона проголосував 91 % виборців.

Таджикистан вважається авторитарним режимом з відстутньою свободою волевиявлення.

Нагороди Редагувати

Герой Таджикистану

Україна Редагувати

Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 3 грудня 2008).
Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 15 грудня 2011).
Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 1 вересня 2011)

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Примітки Редагувати

6479000/6479695.stm Президент Таджикистану змінив ім'я. BBC. 22 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2008. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
У Таджикистані переобрали президентом Емомалі Рахмона.
. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.
. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
Відбулася церемонія вручення державних нагород Президентами України та Таджикистану // Офіційний сайт Президента України
. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2011.
Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Література Редагувати

Л. В. Губерський. Рахмонов Емомалі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Т. Ляшенко. Рахмон Емомалі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.625 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Офіційний сайт Президента Республіки Таджикистан [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Петро Гладієвський. Вибори президента Рахмона. // Zbruch, 08.11.2013 [ 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

[bbc-1] 6479000/6479695.stm Президент Таджикистану змінив ім'я. BBC. 22 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2008. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] У Таджикистані переобрали президентом Емомалі Рахмона.

[3] . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[4] . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.

[5] . www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[6] . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 березня 2022.

[7] Відбулася церемонія вручення державних нагород Президентами України та Таджикистану // Офіційний сайт Президента України

[8] . Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2011.

[9] Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)