www.wikidata.uk-ua.nina.az

Емар місто У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Емар Координати 36 04 пн ш 38 01 сх д 36 067 пн ш 38 017

Емар (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Емар.

Координати: 36°04′ пн. ш. 38°01′ сх. д. / 36.067° пн. ш. 38.017° сх. д. / 36.067; 38.017

Емар — давнє місто амореїв, відкрите на місці сучасного пагорба-городища Телль-Мешкене в Сирії. Місто було розташоване на великому вигині середнього Євфрату на північному сході Сирії, де нині простяглося узбережжя новоствореного озера Аль-Асад.

Емар на мапі Сирії епохи бронзової доби

Тексти ред.

У місті виявлено велику кількість клинописних табличок, у зв'язку з чим Емар можна розглядати в одному ряду з такими найважливішими археологічними пам'ятками доісторичного Леванту, як Угарит, Марі та Ебла. На підставі цих текстів, найдавніші з яких належать до 2500 р. до н. е., а також даних археологічних розкопок, що проводяться з 1970-х років, Емар постає важливим торговим центром бронзової доби, що займав прикордонне положення між центрами влади у Верхній Месопотамії та Анатолії-Сирії. На відміну від інших центрів, таблички, що збереглися в Емарі, переважно написані акадською мовою й датовані 13 ст. до н. е., не є царськими чи іншими офіційними документами, але записами юридичних актів приватного характеру: торговельних угод, угод щодо нерухомості, шлюбних договорів, заповітів, актів усиновлення. У будинку місцевого жерця виявлена ​​бібліотека з літературними та словниковими текстами в месопотамській традиції, а також ритуальних текстів місцевих культів.

Розкопки ред.

Початкові розкопки, що мали на меті збереження городища, зважаючи підйом вод у дамбі Табка, зробили дві французьких групи археологів у 1972-76 роках під керівництвом Жан-Клода Маргерона. У ході розкопок була виявлена ​​територія храму, де знаходилося святилище бога погоди Ваала, а також, можливо, його дружини Астарти епохи пізньої бронзової доби (13 — початок 12 століть до н. е.).

Після завершення розкопок французькими археологами місце розкопок залишилося без охорони та систематично зазнавало плюндрувань, через що чимало клинописних табличок потрапило на ринок старожитностей у відриві від контексту. 1992 року Сирійський департамент старожитностей взяв місце розкопок під свій захист, і під час нових розкопок були виявлені нові шари, що належать до середньої та ранньої бронзової доби (друга половина 3 тис. до н. е. і перша половина 2 тис. до н. е.) — місто Емар, що згадується в архівах Марі (Сирія) та в інших джерелах.

Історія ред.

Емар займав стратегічно важливе місце, оскільки служив транзитним пунктом, де товари, що поставлялися по Євфрату, перевантажували для подальшого транспортування суходолом. У середині 3 тис. до н. е. Емар опинився під впливом правителів Ебли, про це згадується в ебланських архівах.

Про Емарські події 13 - початку 12 ст. до н. е. є як документи, що походять з самого Емара, переважно акадською мовою, так і свідчення з текстів того часу з Хаттуси, Угарита та ассирійських архівів. У той час Емар перебував у сфері впливу хеттів, а точніше — правителя Каркемиша, клієнтського поліса хеттів. У текстах з Марі, датованих 11 ст. до н. е., Емар згадується як місто, що перепбуває під впливом сусідньої аморейскої держави Ямхад.

Археологічні й письмові свідчення обриваються кінцем 12 ст. до н. е. внаслідок катастрофи бронзової доби. Городище, що знаходилося на крайній східній периферії Римської імперії, залишалося покинутим. Неподалік від нього було засновано місто Барбаліссос. 253 року поблизу нього відбулася битва під Барбаліссосом між сасанидськими персами на чолі з Шапуром I та римськими військами. Барбаліссос продовжував існувати й у візантійську епоху.

Примітки ред.

  1. Маргерон опублікував результати розкопок у період 1975 — 1990, починаючи зі статті «Les fouilles françaises de Meskéné-Emar» (Французькі археологічні розкопки Мескене-Емара), в журналі Comptes-rendus de l'Académie des Inscriptions et Belle-Lettres 1975:201-213; Даніель Арно опублікував клинописні тексти в 1985-87 рр..

Література ред.

  • Arnaud, Daniel 1985/87 Emar: Récherches au pays d' Aştata VI: Textes sumériens et akkadiens (Paris)
  • Alois Musil: The middle Euphrates, a topographical itinary. New York 1927.
  • Daniel Arnaud: Les textes d’Emar et la chronologie de la fin du Bronze récént. In: Syria 52 (1975), 88-89.
  • Michael C. Astour: Who Was the King of the Hurrian Troops at the Siege of Emar? In: Mark W. Chavalas (Hrsg.): Emar, the history, religion, and culture of a Syrian town in the late Bronze Age. Bethesda 1996, 25-56.
  • Eugen J. Pentiuc: West Semitic Vocabulary in the Akkadian Texts from Emar. Harvard Semitic Studies 49. Winona Lake/Indiana 2001. ISBN 1-575-06910-5

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Emar Koordinati 36 04 pn sh 38 01 sh d 36 067 pn sh 38 017 sh d 36 067 38 017 Emar davnye misto amoreyiv vidkrite na misci suchasnogo pagorba gorodisha Tell Meshkene v Siriyi Misto bulo roztashovane na velikomu vigini serednogo Yevfratu na pivnichnomu shodi Siriyi de nini prostyaglosya uzberezhzhya novostvorenogo ozera Al Asad Emar na mapi Siriyi epohi bronzovoyi dobi Zmist 1 Teksti 2 Rozkopki 3 Istoriya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaTeksti red U misti viyavleno veliku kilkist klinopisnih tablichok u zv yazku z chim Emar mozhna rozglyadati v odnomu ryadu z takimi najvazhlivishimi arheologichnimi pam yatkami doistorichnogo Levantu yak Ugarit Mari ta Ebla Na pidstavi cih tekstiv najdavnishi z yakih nalezhat do 2500 r do n e a takozh danih arheologichnih rozkopok sho provodyatsya z 1970 h rokiv Emar postaye vazhlivim torgovim centrom bronzovoyi dobi sho zajmav prikordonne polozhennya mizh centrami vladi u Verhnij Mesopotamiyi ta Anatoliyi Siriyi Na vidminu vid inshih centriv tablichki sho zbereglisya v Emari perevazhno napisani akadskoyu movoyu j datovani 13 st do n e ne ye carskimi chi inshimi oficijnimi dokumentami ale zapisami yuridichnih aktiv privatnogo harakteru torgovelnih ugod ugod shodo neruhomosti shlyubnih dogovoriv zapovitiv aktiv usinovlennya U budinku miscevogo zhercya viyavlena biblioteka z literaturnimi ta slovnikovimi tekstami v mesopotamskij tradiciyi a takozh ritualnih tekstiv miscevih kultiv Rozkopki red Pochatkovi rozkopki sho mali na meti zberezhennya gorodisha zvazhayuchi pidjom vod u dambi Tabka zrobili dvi francuzkih grupi arheologiv u 1972 76 rokah pid kerivnictvom Zhan Kloda Margerona 1 U hodi rozkopok bula viyavlena teritoriya hramu de znahodilosya svyatilishe boga pogodi Vaala a takozh mozhlivo jogo druzhini Astarti epohi piznoyi bronzovoyi dobi 13 pochatok 12 stolit do n e Pislya zavershennya rozkopok francuzkimi arheologami misce rozkopok zalishilosya bez ohoroni ta sistematichno zaznavalo plyundruvan cherez sho chimalo klinopisnih tablichok potrapilo na rinok starozhitnostej u vidrivi vid kontekstu 1992 roku Sirijskij departament starozhitnostej vzyav misce rozkopok pid svij zahist i pid chas novih rozkopok buli viyavleni novi shari sho nalezhat do serednoyi ta rannoyi bronzovoyi dobi druga polovina 3 tis do n e i persha polovina 2 tis do n e misto Emar sho zgaduyetsya v arhivah Mari Siriya ta v inshih dzherelah Istoriya red Emar zajmav strategichno vazhlive misce oskilki sluzhiv tranzitnim punktom de tovari sho postavlyalisya po Yevfratu perevantazhuvali dlya podalshogo transportuvannya suhodolom U seredini 3 tis do n e Emar opinivsya pid vplivom praviteliv Ebli pro ce zgaduyetsya v eblanskih arhivah Pro Emarski podiyi 13 pochatku 12 st do n e ye yak dokumenti sho pohodyat z samogo Emara perevazhno akadskoyu movoyu tak i svidchennya z tekstiv togo chasu z Hattusi Ugarita ta assirijskih arhiviv U toj chas Emar perebuvav u sferi vplivu hettiv a tochnishe pravitelya Karkemisha kliyentskogo polisa hettiv U tekstah z Mari datovanih 11 st do n e Emar zgaduyetsya yak misto sho perepbuvaye pid vplivom susidnoyi amorejskoyi derzhavi Yamhad Arheologichni j pismovi svidchennya obrivayutsya kincem 12 st do n e vnaslidok katastrofi bronzovoyi dobi Gorodishe sho znahodilosya na krajnij shidnij periferiyi Rimskoyi imperiyi zalishalosya pokinutim Nepodalik vid nogo bulo zasnovano misto Barbalissos 253 roku poblizu nogo vidbulasya bitva pid Barbalissosom mizh sasanidskimi persami na choli z Shapurom I ta rimskimi vijskami Barbalissos prodovzhuvav isnuvati j u vizantijsku epohu Primitki red Margeron opublikuvav rezultati rozkopok u period 1975 1990 pochinayuchi zi statti Les fouilles francaises de Meskene Emar Francuzki arheologichni rozkopki Meskene Emara v zhurnali Comptes rendus de l Academie des Inscriptions et Belle Lettres 1975 201 213 Daniel Arno opublikuvav klinopisni teksti v 1985 87 rr Literatura red Arnaud Daniel 1985 87 Emar Recherches au pays d Astata VI Textes sumeriens et akkadiens Paris Alois Musil The middle Euphrates a topographical itinary New York 1927 Daniel Arnaud Les textes d Emar et la chronologie de la fin du Bronze recent In Syria 52 1975 88 89 Michael C Astour Who Was the King of the Hurrian Troops at the Siege of Emar In Mark W Chavalas Hrsg Emar the history religion and culture of a Syrian town in the late Bronze Age Bethesda 1996 25 56 Eugen J Pentiuc West Semitic Vocabulary in the Akkadian Texts from Emar Harvard Semitic Studies 49 Winona Lake Indiana 2001 ISBN 1 575 06910 5Posilannya red Bibliography of Emar Studies IEIOP FU Bibliographie der Emar Studien Arhivovano 9 bereznya 2012 u Wayback Machine History of Emar state of current research excavations Tyubingenskij universitet Archaeobotany at Emar Tyubingenskij universitet Arheologichni rozkopki naukovciv Prinstonskogo universsitetu angl Juan Pablo Vita Warfare and the Army at Emar CSIC Madrid Arhivovano 8 kvitnya 2015 u Wayback Machine PDF 185 kB Thomas Leisten Balis First Preliminary Report on the Campaigns 1996 1998 Princeton University PDF 205 kB Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Emar misto amp oldid 34890943