www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еліс Манро Еліс Енн Манро англ Alice Ann Munro нар 10 липня 1931 Вінґем Онтаріо Канада канадська письменниця лауреатка Н

Еліс Манро

Еліс Енн Манро (англ. Alice Ann Munro, нар. 10 липня 1931, Вінґем, Онтаріо, Канада) — канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури за 2013 рік та Букерівської премії, триразовий лауреат канадської премії генерал-губернатора в галузі художньої літератури.

Еліс Енн Манро
Alice Ann Munro
Портрет Еліс Манро
Ім'я при народженні англ. Alice Ann Laidlaw
Народилася 10 липня 1931(1931-07-10) (92 роки)
Вінґем, Онтаріо, Канада
Громадянство  Канада
Діяльність письменниця
Сфера роботи літературна діяльністьd і проза
Alma mater Університет Західного Онтаріо
Мова творів англійська
Роки активності 1950 — тепер. час
Жанр оповідання
Magnum opus Too Much Happinessd, Dear Lifed і Something I've Been Meaning to Tell Youd
Членство Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
У шлюбі з невідомо і Gerald Fremlind
Премії Міжнародна Букерівська премія
Нобелівська премія з літератури (2013)
 Еліс Манро у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія ред.

Її батько — фермер Роберт Ерік Лейдлоу, мати — шкільна вчителька Енн Кларк Лейдлоу.

Еліс почала писати у підлітковому віці і опублікувала своє перше оповідання «Виміри тіні» у 1950 році під час навчання в університеті Західного Онтаріо (Western University), де вивчала англійську мову з 1949 року. У цей період вона працювала офіціанткою, на збиранні тютюну, в бібліотеці.

У 1951 покинула університет, вийшла заміж за Джеймса Манро, з яким разом вчилася і переїхала до Ванкувера. У них народилися доньки Шейла (* 1953), Кетрін (* 1955) і Дженні (* 1957), але Кетрін померла через 15 годин після народження.

У 1963 родина переїхала до Вікторії, де Еліс відкрила книгарню під назвою «Книги Манро». У 1966 році народилася донька Андреа.

Еліс Манро і Джеймс розлучилися у 1972 році. Еліс повернулася до Онтаріо і почала працювати в Університеті Західного Онтаріо.

1976 року одружилася з географом Джеральдом Фремліні. Подружжя переїхало на ферму неподалік від Клінтона, Онтаріо. Пізніше родина переїхала з ферми до міста.

Першу збірку Еліс Манро «Танок щасливих тіней» (1968) було високо оцінено, завдяки цьому Манро виграла премію генерал-губернатора, найвищу літературну премію Канади. Цей успіх закріпив твір «Життя дівчаток і жінок» (1971 рік), збірка взаємопов'язаних оповідань, яку іноді помилково називають романом.

У 1978 було опубліковано збірку «А хто ти, власне, така?». Ця книга дозволила Манро виграти премію генерала-губернатора вдруге.

У 1979-1982 вона подорожувала по Австралії, Китаю та Скандинавії, представляючи свою творчість.

У 1980 займала посаду письменника-резидента в Університеті Британської Колумбії та Квінслендському університеті.

У 1980-х і 1990-х роках публікувала збірки оповідань приблизно раз на 4 роки.

У 2002 її донька Шейла Манро опублікувала мемуари про своє дитинство і життя матері.

Історії Еліс Манро часто з'являються у таких виданнях як The New Yorker, The Atlantic, Grand Street, Mademoiselle та The Paris Review. Її останню збірку «Забагато щастя» було опубліковано у серпні 2009 року.

Її оповідання «Ведмідь перейшов через гору» було адаптовано для екрану режисером Сарою Поллі як кінофільм Без неї (у ролях Джулі Крісті та Гордон Пінсент). Фільм дебютував у 2006 році на кінофестивалі у Торонто. Фільм було висунуто на Оскар за найкращий адаптований сценарій, однак премію здобув інший фільм.

Книги ред.

  • Танець щасливих тіней (англ. Dance of the Happy Shades) — 1968 рік (лауреат премії 1968 р. генерал-губернатора Канади)
  • Життя дівчаток і жінок (англ. Lives of Girls and Women) — 1971 рік
  • Щось я хотів сказати Вам (англ. Something I've Been Meaning to Tell You) — 1974 рік
  • А хто ти, власне, така? (англ. Who Do You Think You Are?) — 1978 рік (лауреат премії 1978 р. генерал-губернатора Канади)
  • Супутники Юпітера (англ. The Moons of Jupiter) — 1982 рік (твір номіновано на премію генерал-губернатора Канади)
  • Прогрес любові (англ. The Progress of Love) — 1986 рік (лауреат премії 1986 генерал-губернатора для художної літератури)
  • Друг моєї юності (англ. Friend of My Youth) — 1990 рік (лауреат книжкової премії Trillium)
  • Відкриті секрети (англ. Open Secrets) — 1994 рік (номіновано на премію генерал-губернатора)
  • Обрані сюжети — 1996 рік
  • Любов доброї жінки (англ. The Love of a Good Woman) — 1998 рік (переможець премії Гіллер 1998 року)
  • Ненависть, дружба, залицяння, закоханість, шлюб (англ. Hateship, Friendship, Courtship, Loveship, Marriage) — 2001 рік
  • Любов не пропадає — 2003 рік
  • Вінтаж Манро — 2004 рік
  • Утікач (англ. Runaway) — 2004 (переможець премії Гіллер 2004 року)
  • Віднесені: збірка оповідань — 2006 рік
  • Краєвид з Кесел Рок (англ. The View from Castle Rock) — 2006 рік
  • Забагато щастя (англ. Too Much Happiness) — 2009 рік
  • Дороге життя (англ. Dear Life) — 2013 рік

Переклади українською ред.

Відгуки ред.

  • Маргарет Етвуд: «Наш Чехов».
  • Андрій Курков: «Еліс Манро в основному відома як новелістка, проте до кожного оповідання вона вносить стільки ж глибини, мудрості і влучності, скільки поміщається в об'ємних романах».

Література ред.

  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
  • Hooper, Brad. The Fiction of Alice Munro: An Appreciation. Greenwood, 2008. 169 p.
  • Alice Munro. (Bloom's Modern Critical Views). 2009. 210 p.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Еліс Манро
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еліс Манро


Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Ніч на Венері, 2020, с. 332.
  4. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 22 червня 2017. 
  5. Обидві цитати за Лауреат Нобеля з літератури Еліс Манро найкращий автор оповідань у світі (+ уривок з твору) // texty.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Elis Enn Manro angl Alice Ann Munro nar 10 lipnya 1931 Vingem Ontario Kanada kanadska pismennicya laureatka Nobelivskoyi premiyi z literaturi za 2013 rik ta Bukerivskoyi premiyi trirazovij laureat kanadskoyi premiyi general gubernatora v galuzi hudozhnoyi literaturi Elis Enn ManroAlice Ann MunroPortret Elis ManroIm ya pri narodzhenni angl Alice Ann LaidlawNarodilasya 10 lipnya 1931 1931 07 10 92 roki Vingem Ontario KanadaGromadyanstvo KanadaDiyalnist pismennicyaSfera roboti literaturna diyalnistd 1 i proza 1 Alma mater Universitet Zahidnogo OntarioMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 1950 teper chasZhanr opovidannyaMagnum opus Too Much Happinessd Dear Lifed i Something I ve Been Meaning to Tell YoudChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Korolivske literaturne tovaristvoU shlyubi z nevidomo i Gerald FremlindPremiyi Mizhnarodna Bukerivska premiya Nobelivska premiya z literaturi 2013 Elis Manro u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Biografiya 2 Knigi 3 Perekladi ukrayinskoyu 4 Vidguki 5 Literatura 6 Posilannya 7 PrimitkiBiografiya red Yiyi batko fermer Robert Erik Lejdlou mati shkilna vchitelka Enn Klark Lejdlou Elis pochala pisati u pidlitkovomu vici i opublikuvala svoye pershe opovidannya Vimiri tini u 1950 roci pid chas navchannya v universiteti Zahidnogo Ontario Western University de vivchala anglijsku movu z 1949 roku U cej period vona pracyuvala oficiantkoyu na zbiranni tyutyunu v biblioteci U 1951 pokinula universitet vijshla zamizh za Dzhejmsa Manro z yakim razom vchilasya i pereyihala do Vankuvera U nih narodilisya donki Shejla 1953 Ketrin 1955 i Dzhenni 1957 ale Ketrin pomerla cherez 15 godin pislya narodzhennya U 1963 rodina pereyihala do Viktoriyi de Elis vidkrila knigarnyu pid nazvoyu Knigi Manro U 1966 roci narodilasya donka Andrea Elis Manro i Dzhejms rozluchilisya u 1972 roci Elis povernulasya do Ontario i pochala pracyuvati v Universiteti Zahidnogo Ontario 1976 roku odruzhilasya z geografom Dzheraldom Fremlini Podruzhzhya pereyihalo na fermu nepodalik vid Klintona Ontario Piznishe rodina pereyihala z fermi do mista Pershu zbirku Elis Manro Tanok shaslivih tinej 1968 bulo visoko ocineno zavdyaki comu Manro vigrala premiyu general gubernatora najvishu literaturnu premiyu Kanadi Cej uspih zakripiv tvir Zhittya divchatok i zhinok 1971 rik zbirka vzayemopov yazanih opovidan yaku inodi pomilkovo nazivayut romanom 3 U 1978 bulo opublikovano zbirku A hto ti vlasne taka Cya kniga dozvolila Manro vigrati premiyu generala gubernatora vdruge U 1979 1982 vona podorozhuvala po Avstraliyi Kitayu ta Skandinaviyi predstavlyayuchi svoyu tvorchist U 1980 zajmala posadu pismennika rezidenta v Universiteti Britanskoyi Kolumbiyi ta Kvinslendskomu universiteti U 1980 h i 1990 h rokah publikuvala zbirki opovidan priblizno raz na 4 roki U 2002 yiyi donka Shejla Manro opublikuvala memuari pro svoye ditinstvo i zhittya materi Istoriyi Elis Manro chasto z yavlyayutsya u takih vidannyah yak The New Yorker The Atlantic Grand Street Mademoiselle ta The Paris Review Yiyi ostannyu zbirku Zabagato shastya bulo opublikovano u serpni 2009 roku Yiyi opovidannya Vedmid perejshov cherez goru bulo adaptovano dlya ekranu rezhiserom Saroyu Polli yak kinofilm Bez neyi u rolyah Dzhuli Kristi ta Gordon Pinsent Film debyutuvav u 2006 roci na kinofestivali u Toronto Film bulo visunuto na Oskar za najkrashij adaptovanij scenarij odnak premiyu zdobuv inshij film Knigi red Tanec shaslivih tinej angl Dance of the Happy Shades 1968 rik laureat premiyi 1968 r general gubernatora Kanadi Zhittya divchatok i zhinok angl Lives of Girls and Women 1971 rik Shos ya hotiv skazati Vam angl Something I ve Been Meaning to Tell You 1974 rik A hto ti vlasne taka angl Who Do You Think You Are 1978 rik laureat premiyi 1978 r general gubernatora Kanadi Suputniki Yupitera angl The Moons of Jupiter 1982 rik tvir nominovano na premiyu general gubernatora Kanadi Progres lyubovi angl The Progress of Love 1986 rik laureat premiyi 1986 general gubernatora dlya hudozhnoyi literaturi Drug moyeyi yunosti angl Friend of My Youth 1990 rik laureat knizhkovoyi premiyi Trillium Vidkriti sekreti angl Open Secrets 1994 rik nominovano na premiyu general gubernatora Obrani syuzheti 1996 rik Lyubov dobroyi zhinki angl The Love of a Good Woman 1998 rik peremozhec premiyi Giller 1998 roku Nenavist druzhba zalicyannya zakohanist shlyub angl Hateship Friendship Courtship Loveship Marriage 2001 rik Lyubov ne propadaye 2003 rik Vintazh Manro 2004 rik Utikach angl Runaway 2004 peremozhec premiyi Giller 2004 roku Vidneseni zbirka opovidan 2006 rik Krayevid z Kesel Rok angl The View from Castle Rock 2006 rik Zabagato shastya angl Too Much Happiness 2009 rik Doroge zhittya angl Dear Life 2013 rikPerekladi ukrayinskoyu red Opovidannya Oblichchya Chitajstra portal Interv yuz 2013 Perekladach nevidomij Opovidannya Beletristika zhurnal Vsesvit 2016 3 4 S 92 107 Pereklala Viktoriya Zengva Zabagato shastya Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 Pereklala Yevgeniya Kononenko 4 Vidguki red Margaret Etvud Nash Chehov Andrij Kurkov Elis Manro v osnovnomu vidoma yak novelistka prote do kozhnogo opovidannya vona vnosit stilki zh glibini mudrosti i vluchnosti skilki pomishayetsya v ob yemnih romanah 5 Literatura red Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Hooper Brad The Fiction of Alice Munro An Appreciation Greenwood 2008 169 p Alice Munro Bloom s Modern Critical Views 2009 210 p Posilannya red Elis Manro na sajti IMDb angl Laureat Nobelya z literaturi Elis Manro najkrashij avtor opovidan u sviti urivok z tvoru texty org ua Alice Munro Innsbrucker Zeitungsarchiv Arhivovano 2 sichnya 2016 u Wayback Machine Solomiya Krivenko Literaturnij Nobel noveli za kuhonnim stolom Zbruch 16 10 2013 Arhivovano 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine BukvoMama Vijti za mezhi abo Potayemni koridori zhittya Vidavnictvo Starogo Leva 12 10 2016 Arhivovano 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Elis ManroVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elis ManroPrimitki red a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nich na Veneri 2020 s 332 Zabagato shastya Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 22 chervnya 2017 Obidvi citati za Laureat Nobelya z literaturi Elis Manro najkrashij avtor opovidan u sviti urivok z tvoru texty org ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elis Manro amp oldid 34890499