www.wikidata.uk-ua.nina.az

Елісео Моуріньйо ісп Eliseo Mouriño 3 червня 1927 Буенос Айрес 3 квітня 1961 аргентинський футболіст що грав на позиції

Елісео Моуріньйо

Елісео Моуріньйо (ісп. Eliseo Mouriño, 3 червня 1927, Буенос-Айрес — 3 квітня 1961) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Елісео Моуріньйо
Елісео Моуріньйо
Елісео Моуріньйо у 1951 році
Особисті дані
Народження 3 червня 1927(1927-06-03)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть 3 квітня 1961(1961-04-03) (33 роки)
  Лонгаві, Лінарес, VII Регіон Мауле, Чилі
Зріст 168 см
Вага 66 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1941-1947 «Банфілд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1946–1952 «Банфілд» 133 (2)
1953–1960 «Бока Хуніорс» 145 (4)
1961 «Грін Кросс» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1952–1959 Аргентина 21 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

 Елісео Моуріньйо у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за клуби «Банфілд» та «Бока Хуніорс», вигравши у складі останнього чемпіонат Аргентини, а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — дворазовий переможець чемпіонату Південної Америки та учасник чемпіонату світу. Загинув з більшою частиною гравців клубу «Грін Кросс» у авіакатастрофі в 1961 році.

Клубна кар'єра ред.

Народився 3 червня 1927 року в місті Буенос-Айрес. Батько помер, коли йому було 4 роки, і сім'я переїхала до мікрорайону Сан-Крістобаль. Вихованець футбольної школи клубу «Банфілд», в якій перебував з 1941 року.

Дебютував за основну команду 1 червня 1946 року в матчі другого аргентинського дивізіону проти «Уніона» (Санта-Фе). За підсумками того сезону клуб вийшов до вищого дивізіону і весь наступний рік Моуріньйо знову грав у дублі і лише 9 травня 1948 року дебютував у Прімері в матчі проти «Індепендьєнте». З 1949 і до 1952 року був безперечним основним гравцем команди, яка в 1951 році фінішувала на першому місці разом з «Расінгом» (Авельянеда), в результаті чого був призначений «золотий матч», але команда Моуріньйо його програла (0:0, 0:1) і стала лише віце-чемпіоном. Загалом за рідну команду взяв участь у 133 матчах чемпіонату. Згодом в честь визнання значення гравця для «Банфілда» східна трибуна клубного домашнього стадіону «Флоренсіо Сола»[es] була названа на честь футболіста.

Елісео Моуріньйо під час виступів за «Бока Хуніорс».

Еміліо Бальдонедо[en], який був головним тренером «Банфілда», у 1951 році очолив «Бока Хуніорс», і з самого початку запропонував Моуріньйо перейти до його команди. Загалом «Бока» намагалась викупити гравця у «Банфілда» сім разів, і 1953 року Елісео таки перейшов до аргентинського гранда, утворивши міцний півзахист із Ломбардо та Пессією. Він був ключовою фігурою в чемпіонстві, здобутому «Бокою» в 1954 році, після 9 років перерви.

Моуріньйо грав до «Бока Хуніорс» до 1960 року, після чого в 1961 році переїхав до Чилі, ставши гравцем клубу «Грін Кросс». Перехід виявився фатальним для гравця, оскільки незабаром після переходу 3 квітня 1961 року він разом із 7 іншими гравцями з команди повертався додому після програного матчу на Кубок Чилі проти «Осорно» (0:1) і вильоту з турніру, літак врізався у гору поблизу Лінареса і всі особи на борту, в тому числі і Моуріньйо загинули. Через важкодоступність місця катастрофи, лише у лютому 2015 року були знайдені залишки літака на висоті 3200 метров на склоні гори Ла-Готера — майже в двох десятках кілометрів на північ від офіційного місця падіння.

Елісео Моуріньйо (праворуч) і перуанець Оскар Гомес Санчес на чемпіонаті Південної Америки в Аргентині 1959 року.

Виступи за збірну ред.

1952 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1955 року у Чилі, здобувши того року титул континентального чемпіона. Моуріньйо зіграв три ігри — проти Парагваю, Еквадору та Перу. Наступного року на чемпіонаті Південної Америки 1956 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди, Моуріньйо вже зіграв у всіх п'яти матчах — проти Перу, Чилі, Парагваю, Бразилії та Уругваю.

Згодом поїхав з командою і на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, втім там на поле так і не вийшов, а команда не подолала груповий етап.

Наступного року відбулось одразу два чемпіонати Південної Америки, спочатку березні-квітні 1959 року в Аргентині, де Моуріньо відіграв чотири гри — проти Перу, Чилі, Уругваю та Бразилії та вдруге у кар'єрі здобув титул континентального чемпіона, а потім і у грудні 1959 року в Еквадорі, де зіграв у трьох матчах — проти Парагваю, Еквадору та Бразилії і разом з командою здобув «срібло».

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 21 матч.

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2020. 
  3. . Gustavo Santillán. soydebanfield.com.ar. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  4. [недоступне посилання Mouriño, un héroe trágico — El Gráfico]
  5. . Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 14 серпня 2020. 
  6. (ісп.). La Tercera. 7 лютого 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 29 травня 2018. 
  7. (ісп.). El Universo. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 29 травня 2018. 
  8. . RSSSF. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  9. . Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 14 серпня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 14 серпня 2020. 
  11. . RSSSF. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2010. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Eliseo Mourinjo isp Eliseo Mourino 3 chervnya 1927 Buenos Ajres 3 kvitnya 1961 argentinskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Eliseo MourinjoEliseo MourinjoEliseo Mourinjo u 1951 rociOsobisti daniNarodzhennya 3 chervnya 1927 1927 06 03 Buenos Ajres ArgentinaSmert 3 kvitnya 1961 1961 04 03 33 roki Longavi Linares VII Region Maule ChiliZrist 168 smVaga 66 kgGromadyanstvo ArgentinaPoziciya pivzahisnikYunacki klubi1941 1947 Banfild Profesionalni klubi Roki Klub I g 1946 1952 Banfild 133 2 1953 1960 Boka Huniors 145 4 1961 Grin Kross 0 0 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1952 1959 Argentina 21 0 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Eliseo Mourinjo u VikishovishiVistupav zokrema za klubi Banfild ta Boka Huniors vigravshi u skladi ostannogo chempionat Argentini a takozh nacionalnu zbirnu Argentini U skladi zbirnoyi dvorazovij peremozhec chempionatu Pivdennoyi Ameriki ta uchasnik chempionatu svitu Zaginuv z bilshoyu chastinoyu gravciv klubu Grin Kross u aviakatastrofi v 1961 roci 1 2 Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Tituli i dosyagnennya 4 Primitki 5 PosilannyaKlubna kar yera red Narodivsya 3 chervnya 1927 roku v misti Buenos Ajres Batko pomer koli jomu bulo 4 roki i sim ya pereyihala do mikrorajonu San Kristobal Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Banfild v yakij perebuvav z 1941 roku Debyutuvav za osnovnu komandu 1 chervnya 1946 roku v matchi drugogo argentinskogo divizionu proti Uniona Santa Fe Za pidsumkami togo sezonu klub vijshov do vishogo divizionu i ves nastupnij rik Mourinjo znovu grav u dubli i lishe 9 travnya 1948 roku debyutuvav u Primeri v matchi proti Independyente Z 1949 i do 1952 roku buv bezperechnim osnovnim gravcem komandi yaka v 1951 roci finishuvala na pershomu misci razom z Rasingom Avelyaneda v rezultati chogo buv priznachenij zolotij match ale komanda Mourinjo jogo prograla 0 0 0 1 i stala lishe vice chempionom Zagalom za ridnu komandu vzyav uchast u 133 matchah chempionatu Zgodom v chest viznannya znachennya gravcya dlya Banfilda shidna tribuna klubnogo domashnogo stadionu Florensio Sola es bula nazvana na chest futbolista nbsp Eliseo Mourinjo pid chas vistupiv za Boka Huniors Emilio Baldonedo en yakij buv golovnim trenerom Banfilda u 1951 roci ocholiv Boka Huniors i z samogo pochatku zaproponuvav Mourinjo perejti do jogo komandi Zagalom Boka namagalas vikupiti gravcya u Banfilda sim raziv i 1953 roku Eliseo taki perejshov do argentinskogo granda utvorivshi micnij pivzahist iz Lombardo ta Pessiyeyu Vin buv klyuchovoyu figuroyu v chempionstvi zdobutomu Bokoyu v 1954 roci pislya 9 rokiv perervi Mourinjo grav do Boka Huniors do 1960 roku pislya chogo v 1961 roci pereyihav do Chili stavshi gravcem klubu Grin Kross Perehid viyavivsya fatalnim dlya gravcya oskilki nezabarom pislya perehodu 3 kvitnya 1961 roku 3 vin razom iz 7 inshimi gravcyami z komandi povertavsya dodomu pislya progranogo matchu na Kubok Chili proti Osorno 0 1 i vilotu z turniru litak vrizavsya u goru poblizu Linaresa i vsi osobi na bortu v tomu chisli i Mourinjo zaginuli 4 Cherez vazhkodostupnist miscya katastrofi lishe u lyutomu 2015 roku buli znajdeni zalishki litaka 5 na visoti 3200 metrov na skloni gori La Gotera majzhe v dvoh desyatkah kilometriv na pivnich vid oficijnogo miscya padinnya 6 7 nbsp Eliseo Mourinjo pravoruch i peruanec Oskar Gomes Sanches na chempionati Pivdennoyi Ameriki v Argentini 1959 roku Vistupi za zbirnu red 1952 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Argentini U skladi zbirnoyi buv uchasnikom Chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1955 roku u Chili zdobuvshi togo roku titul kontinentalnogo chempiona Mourinjo zigrav tri igri proti Paragvayu Ekvadoru ta Peru 8 Nastupnogo roku na chempionati Pivdennoyi Ameriki 1956 roku v Urugvayi na yakomu komanda zdobula bronzovi nagorodi Mourinjo vzhe zigrav u vsih p yati matchah proti Peru Chili Paragvayu Braziliyi ta Urugvayu Zgodom poyihav z komandoyu i na chempionat svitu 1958 roku u Shveciyi 9 vtim tam na pole tak i ne vijshov a komanda ne podolala grupovij etap 10 Nastupnogo roku vidbulos odrazu dva chempionati Pivdennoyi Ameriki spochatku berezni kvitni 1959 roku v Argentini de Mourino vidigrav chotiri gri proti Peru Chili Urugvayu ta Braziliyi ta vdruge u kar yeri zdobuv titul kontinentalnogo chempiona 11 a potim i u grudni 1959 roku v Ekvadori de zigrav u troh matchah proti Paragvayu Ekvadoru ta Braziliyi i razom z komandoyu zdobuv sriblo Vsogo protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 8 rokiv proviv u yiyi formi 21 match Tituli i dosyagnennya red Chempion Argentini 1 Boka Huniors 1954Peremozhec chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1955 1959 Argentina Sribnij prizer Chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1959 Ekvador Bronzovij prizer Chempionatu Pivdennoyi Ameriki 1956Primitki red Cuando cayeron los mas fuertes DEPORTES nacion com Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 12 lipnya 2014 ACCIDENTE AEREO DEL EQUIPO DE FUTBOL GREEN CROSS DE TEMUCO LONGAVI 3 DE ABRIL DE 1961 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2020 ELISEO VICTOR MOURINO Gustavo Santillan soydebanfield com ar Arhiv originalu za 27 listopada 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 nedostupne posilannya Mourino un heroe tragico El Grafico Expedicion encuentra restos del avion en que iba equipo de Green Cross Arhiv originalu za 25 grudnya 2020 Procitovano 14 serpnya 2020 Un alivio que tardo 54 anos en llegar isp La Tercera 7 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Avion chileno siniestrado reaparece 53 anos despues en Los Andes isp El Universo 9 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Southamerican Championship 1955 RSSSF Arhiv originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2010 RSSSF reprezentacja Argentyny w finalach mistrzostw swiata Arhiv originalu za 8 lyutogo 2011 Procitovano 14 serpnya 2020 Player Profile for Eliseo Mourino in the Soccer World Cups Arhiv originalu za 24 veresnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2020 Southamerican Championship 1959 RSSSF Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Posilannya red Eliseo Mourinjo na sajti FIFA angl Eliseo Mourinjo na sajti National Football Teams com angl Eliseo Mourinjo na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Eliseo Mourinjo amp oldid 39211817