Елізабет (або Ізабелла) де Вермандуа (фр. Isabelle de Vermandois; англ. Elizabeth of Vermandois; ок. 1081-13 лютого 1131) — дочка Гуго Великого, графа Вермандуа, і дружина двох англонормандських аристократів Роберта де Бомона і Вільгельма де Варенна. Елізабет де Вермандуа є предком всіх королів Шотландії, починаючи з Малкольма IV, і наступних монархів Великої Британії аж дотепер.
| Елізабет де Вермандуа | |
|---|---|
| Народилася | не пізніше 1088 |
| Померла | 13 лютого 1131 Льюїс[d], Королівство Англія |
| Поховання | Lewes Prioryd |
| Країна | Королівство Англія |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | граф[d] |
| Рід | Capetian House of Vermandoisd |
| Батько | Гуго Великий |
| Мати | Adelaide, Countess of Vermandoisd |
| Брати, сестри | Рауль I де Вермандуа і Margaret of Clermontd |
| У шлюбі з | Роберт де Бомон, 1-й граф Лестер і Вільгельм де Варенн, 2-й граф Суррей |
| Діти | Waleran de Beaumont, 1st Earl of Worcesterd, Robert de Beaumont, 2nd Earl of Leicesterd, Hugh de Beaumont, 1st Earl of Bedfordd, William de Warenne, 3rd Earl of Surreyd, Ralph de Warenned, Reginald de Warenned, Ади Вареннd, Gundred de Warenned, Isabel de Beaumontd, Isabella de Beaumontd, Adeline de Beaumontd і Auberie de Bellemonte (Beaumont)d |
Біографія ред.
Елізабет була третьою дочкою Гуго Великого, графа Вермандуа, і Адель, дочки Герберта IV де Вермандуа. По батьківській лінії вона була онукою французького короля Генріха I і Анни Київської, дочки Ярослава Мудрого. По материнській лінії Елізабет вела своє походження від Карла Великого і каролінгських графів Вермандуа.
У 1096 р., ймовірно будучи ще неповнолітньою, Елізабет вийшла заміж за Роберта де Бомона, графа Мелана і сеньйора Бомон-ле-Роже, великого англонормандської аристократа, що мав великі володіння в Нормандії, Англії та Іль-де-Франсі, був радником англійського і французького королів. Різниця у віці між ними становила понад 35 років, що навіть на ті часи було надзвичайно багато. Тим не менше в 1102 р. у них народилася перша дитина, а в 1104 р. — близнюки Галеран і Роберт, майбутні графи де Мелан і Лестер відповідно. Всього у Елізабет і Роберта де Бомона було не менше восьми дітей. Беручи до уваги поважний вік Роберта і його зайнятість при дворі короля Генріха I Боклерка, правою рукою якого він був, сучасники ставили під сумнів батьківство деяких з їхніх дітей, спекулюючи даними про невірність Елізабет де Вермандуа.
Підстави для звинувачення Елізабет в подружній зраді дійсно з'явилися в кінці 1110-х рр.. За свідченням Генріха Хантінгдонського, якийсь граф спокусив Елізабет. Незабаром після того, як це стало відомо, Роберт де Бомон помер «від приниження і печалі» 5 червня 1118 р. Очевидно, спокусником був Вільгельм де Варенн, граф Суррей, син соратника Вільгельма Завойовника і далекий родич англійських королів, з яким Елізабет обвінчалася незабаром після смерті першого чоловіка. Любовний зв'язок Елізабет і Варенн можливо почався значно раніше, близько 1115 р. Відомо, що Варенн тривалий час шукав собі наречену королівської крові (він сватався, зокрема, до Матильди Шотландської і інших дочок Генріха I), а походження Елізабет де Вермандуа повністю задовольняло вимоги Вільгельма. Весілля Вільгельма де Варена і Елізабет відбулося в 1118 р.
Про подальші роки життя Елізабет де Вермандуа практично нічого не відомо. Вона народила своєму другому чоловікові ще п'ятьох дітей і померла в 1131 р.
Діти ред.
Від шлюбу (1096) з Робертом де Бомон, графом де Мелан і 1-м графом Лестер, Елізабет мала наступних дітей:
- Емма де Бомон (нар. 1102), в дитинстві заручена з Аморі де Монфором, проте весілля не відбулося, подальша доля не відома;
- Галеран де Бомон (1104-1166), граф де Мелан (1118—1124), 1-й граф Вустер (з 1138);
- Роберт де Бомон (1104-1168), 2-й граф Лестер (з 1118);
- Гуго де Бомон (нар. 1106 р.), граф Бедфорд (1137—1141);
- Аделіна де Бомон (нар. бл. 1107), одружена першим шлюбом з Гуго IV, сеньйором де Монфор-сюр-Рісль, другим шлюбом з Річардом де Гранвіллем.
- Обрі де Бомон, одружена з Гуго II, сеньйором де Шатонеф-ан-Тімерез;
- Матільда де Бомон (нар. бл. 1114), одружена з Вільгельмом Ловельом, сеньйором д'Іврі;
- Ізабелла де Бомон (бл. 1102–1172?), коханка короля Генріха I, одружена першим шлюбом з Гілбертом де Клером, 1-м графом Пембрук, другим шлюбом з Ерве де Монморансі, конетаблем Ірландії.
Від другого шлюбу (1118) з Вільгельмом де Варенн, 2-м графом Суррей, Елізабет мала таких дітей:
- Вільгельм де Варенн, 3-й граф Суррей (1119-1148) ;
- Реджинальд де Варенн, спадкоємець нормандських володінь сім'ї;
- Ральф де Варенн;
- Гундрада де Варенн, одружена першим шлюбом за Роджером де Бомон, 2-м графом Ворік, другим шлюбом за Вільгельмом, лордом Кендале;
- Ада де Варенн (помер бл. 1178), одружена з Генріхом Шотландським, 3-м графом Гантінгдон. Через дочку Аду Елізабет де Вермандуа є предком королів Шотландії і Великої Британії.
Посилання ред.
- # i104653 Генеалогія Елізабет де Вермандуа [Архівовано 16 квітня 2012 у WebCite]
- # link2 Генеалогія дому де Бомон [Архівовано 25 квітня 2012 у WebCite]
- # hunt Генеалогія дому де Варенн [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.