www.wikidata.uk-ua.nina.az

Елізабет Бергнер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергнер Елізабет Еттель Берґнер нім Elisabeth Bergner

Елізабет Бергнер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергнер.

Елізабет (Еттель) Берґнер (нім. Elisabeth Bergner; 22 серпня 1897(18970822), Дрогобич, Австро-Угорщина — 12 травня 1986, Лондон) — австрійська акторка театру та кіно (Німеччина, Австрія), перша відома голлівудська акторка з території України.

Елізабет Берґнер
нім. Elisabeth Bergner
Ім'я при народженні нім. Elisabeth Ettel
Народилася 22 серпня 1897(1897-08-22)[…]
Дрогобич, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 12 травня 1986(1986-05-12)[…] (88 років)
Лондон, Велика Британія
  • злоякісна пухлина
    • Поховання Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
    Національність єврейка
    Громадянство  Австрія
    Діяльність акторка
    Alma mater Віденський університет музики й виконавського мистецтва
    У шлюбі з Пауль Циннер
    IMDb nm0074949
    Нагороди та премії

    медаль Ернста Рейтераd (1983)

    Премія імені Шиллера міста Маннгеймаd (1962)

     Елізабет Берґнер у Вікісховищі

    Життєпис Редагувати

    Народилася 22 серпня 1897 року в Дрогобичі, у єврейській родині. Родина емігрувала до Австрії, коли Елізабет була ще дитиною.

    Навчалася у Віденській консерваторії. На сцену вийшла в 15 років в Інсбруку. А коли упевнилася остаточно у своєму призначенні, вирушила до столиці, Відня. Починала як модель для художників, потім позувала виключно в майстерні відомого скульптора Вільгельма Лембрука. Останній закохався в неї, але вона не відповіла взаємністю, і, щоб не ускладнювати ситуацію, раптово залишила Австрію, виїхавши до Німеччини.

    Почала все спочатку: Мюнхен, Цюрих, потім Берлін. Тут нарешті досягла успіху, блискуче граючт в спектаклях «Святий Іоанн», «Фройляйн Ельза», «Аріан».

    У першій половині XX ст. в театру з'явився серйозний суперник — кіно. Вже 1923 року Бергнер знялася у своєму першому фільмі. В Берліні одружилася з кінорежисером Паулем Циннером (1890–1969). 1924 року знялася в його стрічці «Ню».

    Мелодраматичні фільми з участю Бергнер імпонували глядачам, які бачили реалії передвоєнної Європи. До Бергнер прийшли популярність, слава і матеріальне благополуччя.

    1928 року Бергнер гастролювала країнами Європи. 1932-го вступила до трупи віденського театру «Раймундтеатру». Коли в Німеччині до влади прийшли нацисти, перебралася з чоловіком до Парижа, потім до Лондона. Грала тут у театрах «Аполло» та «Його величність».

    Підкоривши Європу, вирушила до США. Там познайомилася з прозаїком Ремарком, який взяв участь у роботі над сценарієм (удосконалював діалоги) нового фільму з участю Бергнер.

    Друга світова війна закінчилася, але до Німеччини Бергнер повернулася лише 1954 року. Вона грала в театрі, знімалась у кіно. 1970 року Бергнер спробувала сили в кінорежисурі. Останній раз вона вийшла на театральну сцену 1973 року. Через два роки знялася у фільмі кінорежисера Кшиштофа Зануссі «Нічна варта».

    Упродовж кіноакторської кар'єри Бергнер мала успіх в стрічках «Мрійливі вуста», «Катерина Велика», «Ніколи не залишай мене», «Як вам це сподобається», «Вкрадене життя», «Говорить Париж». 1979 року одержала премію Ернста Любітця, 1982 — премію Елеонори Дузе. Номінувалася на премію «Оскар» (1934, фільм «Катерина Велика»).

    Після смерті Елізабет Бергнер (1986) вийшли її мемуари.

    Про неї залишила захоплені спогади одна з найяскравіших зірок Голівуду Марлен Дітріх (опубліковані в книжці мемуарів «Роздуми»):

    Ремарка Редагувати

    Справжнє прізвище акторки - Еттель. Народилася в сім’ї місцевого торгівця Еміля Еттеля. Переїзд до Відня спонукав її змінити прізвище на «більш німецьке». Період життя в рідному місті обіймає лише ранні її роки і сама Елізабет не виступає безпосереднім творцем культурного середовища Дрогобича, але є активним репрезентантом культурної сфери міста за кордоном. Cучасне опитування у Великобританії постановило Берґнер у двадцятку найкращих акторів своєї епохи, серед таких імен, як Клар Ґейбл, Ґері Купер, Бетт Девіс і Кетрін Хепберн. [Бурий А. Елізабет – яку обожнювали і кляли. // Альтернативи, 2011. – №4-5. – С. 25-26.]

    Фільмографія Редагувати

    • Ню (1924)
    • The Fiddler of Florence (1926)
    • Doña Juana (1927)
    • Fräulein Else (1929)
    • Ariane (1931)
    • Dreaming Lips (1932)
    • The Rise of Catherine the Great (1934)
    • Escape Me Never (1935)
    • 1936 — Як вам це сподобається / As You Like It
    • Dreaming Lips (1937)
    • Stolen Life (1939)
    • 49th Parallel (1941)
    • Paris Calling (1941)
    • Strogoff (1970)
    • Cry of the Banshee (1970)
    • High Society Limited (1982)

    Література Редагувати

    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

    Примітки Редагувати

    1. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
      d:Track:Q54837d:Track:Q54919
    2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11850956X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    4. ↑ SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    5. Стецюк, Олег (30.06.2018). . zMISTOvno.com.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 1.07.2018. 
    6. 5 українок, які підкорили Голлівуд [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] Новини Полтавщини

    Посилання Редагувати


    Це незавершена стаття про акторку.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bergner Elizabet Ettel Bergner nim Elisabeth Bergner 22 serpnya 1897 18970822 Drogobich Avstro Ugorshina 12 travnya 1986 London avstrijska aktorka teatru ta kino Nimechchina Avstriya persha vidoma gollivudska aktorka z teritoriyi Ukrayini 5 Elizabet Bergnernim Elisabeth BergnerIm ya pri narodzhenni nim Elisabeth EttelNarodilasya 22 serpnya 1897 1897 08 22 2 3 Drogobich Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomerla 12 travnya 1986 1986 05 12 2 3 88 rokiv London Velika Britaniya zloyakisna puhlinaPohovannya Golders Grin krematorij Nacionalnist yevrejkaGromadyanstvo AvstriyaDiyalnist aktorkaAlma mater Videnskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaU shlyubi z Paul CinnerIMDb nm0074949Nagorodi ta premiyimedal Ernsta Rejterad 1983 Premiya imeni Shillera mista Manngejmad 1962 Elizabet Bergner u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Remarka 2 Filmografiya 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 22 serpnya 1897 roku v Drogobichi u yevrejskij rodini 6 Rodina emigruvala do Avstriyi koli Elizabet bula she ditinoyu Navchalasya u Videnskij konservatoriyi Na scenu vijshla v 15 rokiv v Insbruku A koli upevnilasya ostatochno u svoyemu priznachenni virushila do stolici Vidnya Pochinala yak model dlya hudozhnikiv potim pozuvala viklyuchno v majsterni vidomogo skulptora Vilgelma Lembruka Ostannij zakohavsya v neyi ale vona ne vidpovila vzayemnistyu i shob ne uskladnyuvati situaciyu raptovo zalishila Avstriyu viyihavshi do Nimechchini Pochala vse spochatku Myunhen Cyurih potim Berlin Tut nareshti dosyagla uspihu bliskuche grayucht v spektaklyah Svyatij Ioann Frojlyajn Elza Arian U pershij polovini XX st v teatru z yavivsya serjoznij supernik kino Vzhe 1923 roku Bergner znyalasya u svoyemu pershomu filmi V Berlini odruzhilasya z kinorezhiserom Paulem Cinnerom 1890 1969 1924 roku znyalasya v jogo strichci Nyu Melodramatichni filmi z uchastyu Bergner imponuvali glyadacham yaki bachili realiyi peredvoyennoyi Yevropi Do Bergner prijshli populyarnist slava i materialne blagopoluchchya 1928 roku Bergner gastrolyuvala krayinami Yevropi 1932 go vstupila do trupi videnskogo teatru Rajmundteatru Koli v Nimechchini do vladi prijshli nacisti perebralasya z cholovikom do Parizha potim do Londona Grala tut u teatrah Apollo ta Jogo velichnist Pidkorivshi Yevropu virushila do SShA Tam poznajomilasya z prozayikom Remarkom yakij vzyav uchast u roboti nad scenariyem udoskonalyuvav dialogi novogo filmu z uchastyu Bergner Druga svitova vijna zakinchilasya ale do Nimechchini Bergner povernulasya lishe 1954 roku Vona grala v teatri znimalas u kino 1970 roku Bergner sprobuvala sili v kinorezhisuri Ostannij raz vona vijshla na teatralnu scenu 1973 roku Cherez dva roki znyalasya u filmi kinorezhisera Kshishtofa Zanussi Nichna varta Uprodovzh kinoaktorskoyi kar yeri Bergner mala uspih v strichkah Mrijlivi vusta Katerina Velika Nikoli ne zalishaj mene Yak vam ce spodobayetsya Vkradene zhittya Govorit Parizh 1979 roku oderzhala premiyu Ernsta Lyubitcya 1982 premiyu Eleonori Duze Nominuvalasya na premiyu Oskar 1934 film Katerina Velika Pislya smerti Elizabet Bergner 1986 vijshli yiyi memuari Pro neyi zalishila zahopleni spogadi odna z najyaskravishih zirok Golivudu Marlen Ditrih opublikovani v knizhci memuariv Rozdumi Elizabet Bergner idol tisyach i mij kumir tih davnih rokiv do Blakitnogo angela ya zavzhdi hvilyuvalas zustrichayuchis z neyu Sprobuyu poyasniti Inkoli zustrichayesh deyakih lyudej i dovoditsya prosto borotisya zi strahom nastilki diye na tebe privablivist osobistosti ta imeni Zi mnoyu ce stavalosya bagato raziv A yaksho do togo zh ta znamenitist she j duzhe velika aktorka staye she strashnishe Poyava Bergner v Berlini v kinci 1920 roku stala yaknajbilshoyu sensaciyeyu Vona bula vzhe todi viznanoyu korolevoyu yevropejskih scen toyu yaku chasto kopiyuvali ale chiyeyi doskonalosti nikoli ne dosyagali Vona bula podibna do duhu prosto Bergner Korotke volossya i lokon Bergner na lobi ce bula moda togo chasu Vona volodila nimeckoyu u vlasnij maneri akcent na zovsim neochikuvanim skladi Vona gralasya z publikoyu zacharovuvala yiyi do nestyami Nabagato piznishe zustrichayuchis u Golivudi v Angliyi mi podruzhilisya Remarka Redaguvati Spravzhnye prizvishe aktorki Ettel Narodilasya v sim yi miscevogo torgivcya Emilya Ettelya Pereyizd do Vidnya sponukav yiyi zminiti prizvishe na bilsh nimecke Period zhittya v ridnomu misti obijmaye lishe ranni yiyi roki i sama Elizabet ne vistupaye bezposerednim tvorcem kulturnogo seredovisha Drogobicha ale ye aktivnim reprezentantom kulturnoyi sferi mista za kordonom Cuchasne opituvannya u Velikobritaniyi postanovilo Bergner u dvadcyatku najkrashih aktoriv svoyeyi epohi sered takih imen yak Klar Gejbl Geri Kuper Bett Devis i Ketrin Hepbern Burij A Elizabet yaku obozhnyuvali i klyali Alternativi 2011 4 5 S 25 26 Filmografiya RedaguvatiNyu 1924 The Fiddler of Florence 1926 Dona Juana 1927 Fraulein Else 1929 Ariane 1931 Dreaming Lips 1932 The Rise of Catherine the Great 1934 Escape Me Never 1935 1936 Yak vam ce spodobayetsya As You Like It Dreaming Lips 1937 Stolen Life 1939 49th Parallel 1941 Paris Calling 1941 Strogoff 1970 Cry of the Banshee 1970 High Society Limited 1982 Literatura RedaguvatiVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Primitki Redaguvati VIAF Virtual International Authority File Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 11850956X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Stecyuk Oleg 30 06 2018 Bergner sonyachnij angel Gollivudu zMISTOvno com ua Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 1 07 2018 5 ukrayinok yaki pidkorili Gollivud Arhivovano 16 veresnya 2018 u Wayback Machine Novini PoltavshiniPosilannya RedaguvatiMi pam yatayemo Aktrisa Elizabet Bergner nbsp Ce nezavershena stattya pro aktorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elizabet Bergner amp oldid 40488176