«Ельвіра Мадіґан» (швед. Elvira Madigan) — шведський художній фільм, знятий у 1967 році за баладою Йохана Ліндстрема Саксона «В пам'ять про любов і трагічну смерть прекрасної циркової актриси, наїзниці Ельвіри Мадіґан». Балада і фільм розповідають про реальні події — історії кохання і смерті датської циркової актриси Ельвіри Мадіґан (1867-1889). Вона і її коханий, шведський лейтенант, граф Сікстен Спарре (1854—1889) є найбільш відомим в Скандинавії прикладом трагічної любові.
| Ельвіра Мадіґан | |
|---|---|
| дан. Elvira Madigan | |
| | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Бу Відерберг |
| Продюсер | Вальдемар Бергендаль |
| Сценарист | Бу Відерберг |
| На основі | балади Йохана Ліндстрема Саксона «Visan om den sköna konstberiderskan Elvira Madigans kärlek och grymma död (В пам'ять про любов і трагічну смерть прекрасної циркової актриси наїзниці Ельвіри Мадіґан)» |
| У головних ролях | Піа Дегермарк Томмі Бергрен Леннарт Мальмер Клео Йєнсен |
| Оператор | Йорген Перссон |
| Композитор | Ульф Бйорглін Вольфганг Моцарт |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 91 хв. |
| Мова | данська, шведська |
| Країна | Швеція |
| Рік | 1967 |
| Дата виходу | 24 квітня 1967 |
| Касові збори | 2 100 000$ (US/Canada) |
| IMDb | ID 0061620 |
Короткий зміст ред.
Дія фільму відбувається наприкінці XIX століття, у Швеції та Данії. Гедвіга Йєнсен — відома циркачка-канатоходець та циркова наїзниця, зірка в своєму артистичному маленькому світі, де відома під псевдонімом Ельвіра Мадіґан. Лейтенант-аристократ Сікстен Спарре зачарований її красою, дівчина також закохується у красивого офіцера. Однак Спарре одружений, у нього двоє дітей. Не бачачи для себе майбутнього в Швеції, закохані таємно тікають у Данію. Для Спарре це означає розрив зі своєю сім'єю і дезертирство з армії. Деякий час Ельвіра і Сікстен насолоджуються щасливим для них «медовим місяцем». Коли гроші закінчуються, вони намагаються заробити дрібними роботами та ловлею риби. Однак незабаром закохану пару виявляють «зацікавлені особи», які розшукували їх за дорученням сім'ї. Приятелі Спарре вмовляють його повернутися в родину, до Швеції. Ельвіра і Сікстен розгублені та в розпачі, єдиний вихід із тупикової ситуації, в яку вони потрапили, вони бачать в добровільному відході з життя. Разом, удвох вони здійснюють самогубство. Спарре застрелив спершу Ельвіру, а потім і себе.
В головних ролях ред.
- Піа Дегермарк — Гедвіга Йєнсен, Ельвіра Мадіґан
- Томмі Бергрен — граф Сікстен Спарре
- Леннарт Мальмер — Кристоффер
- Клео Йєнсен — Клео
- Івонн Індал — голос Ельвіри Мадіґан
Саундтрек ред.
У фільмі угорський піаніст Геза Анда грає другу частину «Andante» з концерту для фортепіано № 21 В. Моцарта, який зараз іноді називають концертом «Ельвіри Мадіґан», а інколи, помилково — «Посвята Ельвірі Мадіґан»; а також "Чотири пори року" Вівальді.
Німецька фірма звукозапису Deutsche Grammophon випустила диск «Концерту № 21», на обкладинці якого, зображено актрису Піа Дегеммарк у костюмі з фільму.
Нагороди та призи ред.
Фільм Ельвіра Мадіґан отримав позитивні відгуки як європейської, так і американської кінокритики.
Фільм брав участь в Каннському кінофестивалі 1967 року, на якому актрисі Піа Дегермарк була присуджена премія «кращої виконавиці головної ролі». У 1968 році фільм отримав премію Національної ради кінокритиків США за найкращий фільм іноземною мовою. Крім цього, в 1969 році в цій категорії фільм, як і Піа Дегермарк (як найкраща молода актриса), номінувалися на американську кінопремію Золотий глобус. У 1969 році вона, разом з оператором Йоргеном Перссоном, номінуються також на премію Британської кіноакадемії.
Примітки ред.
- "Big Rental Films of 1968", Variety, 8 January 1969 p 15. Please note this figure is a rental accruing to distributors.
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 20 квітня 2018.
- Small, Allan (1996). Alfred's Basic Piano Library: Classic Themes Level 5. Alfred Publishing Co., Inc. с. 12, 13. ISBN 0-7390-0356-9.
Посилання ред.
- Elvira Madigan на сайті IMDb (англ.)
- Ельвіра Мадіґан (фільм, 1967) на сайті Swedish Film Database (англ.) (швед.)
- Chicago Sun-Times review [ 29 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)