Ельблонзький повіт (пол. powiat elbląski) — один з 19 земських повітів Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.
Ельблонзький повіт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat elbląski | |||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||
Країна | Польща | ||||||
Воєводство | Вармінсько-Мазурське | ||||||
Адміністративний центр | Ельблонг | ||||||
Населення: | 56 400 (2008) | ||||||
Площа: | 1415,58 | ||||||
Густота: | 40 | ||||||
Урбанізація: | 29,77 % | ||||||
Номери автомобілів: | NEB | ||||||
TERYT: 6.28.35.04.00.0 | Код ISO: | ||||||
Адмніністративний поділ | |||||||
| |||||||
Адміністрація | |||||||
| |||||||
- |
Загальні дані Редагувати
Повіт знаходиться у західній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Ельблонг (має статус міста на правах повіту, до складу повіту не входить). Станом на 1.01.2008 населення становить 56 400 осіб, площа 1415,58 км².
Історія повіту Редагувати
До 1945 р. найпівнічніший тріфт (Trift – ділянка) великого польдера на заході від Ельблонга – Ellerwalda (вільхового лісу) – Ellerwald V Trift (Józefowo) носила назву "Kozakentrift" – Козацький.
У с. Сокольник під час Першої світової війни тут перебували полонені з Російської армії, що працювали під наглядом вахмана у місцевих селян. Вони мали кошари поблизу господарства Б. Доннера, що знаходився в яру річки Дони. У с. Сковрони після вересня 1939 р. було розміщено полонених з польського війська (в тому числі, імовірно, українців), які працювали на багатих бауерів. Для них збудували провізоричні бараки. Восени 1940 р. вони були замінені на французьких полонених. В січні 1945 р. за село йшли бої між Червоною армією та вермахтом. Радянські танки прийшли з боку с. Марково.
На терени повіту були депортовані 1197 українців з українських етнічних територій у 1947 році (т. з. акція «Вісла»). Ельблонзький повіт був найзаселенішим українцями в післявоєнному Гданському воєводстві. Селами повіту, де було розміщено депортованих українців є Шимбори, Божиново, Кшевськ, Жулвінець, Журавець, Озеро, Дружно, Єґловник, Новоткі, Новаково, Годково та ін. На території повіту досі існує українська громада.
Повіт входить до складу Ельблонзького деканату Української греко-католицької церкви з парафіями в Ельблонгу, Пасленку та Годково. Українські поховання наявні на цвинтарях в Озері та Звєжні.
Демографія Редагувати
Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:
Всього | Жінки | Чоловіки | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
осіб | % | осіб | % | осіб | % | |
Повіт | 56 434 | 100 | 28 415 | 50,4 | 28 019 | 49,6 |
Міста | 16 808 | 100 | 8717 | 51,9 | 8091 | 48,1 |
Села | 39 626 | 100 | 19 698 | 49,7 | 19 928 | 50,3 |
Примітки Редагувати
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Słodownik L. Dawne wsie Pasłęckie i Elbląskie Stowarzyszenie „Zicherka”. – Elbląg. – 2021 – 764 s.
- ↑ Парнікоза, Іван. Ельблонзький повіт. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 05.11.2022.
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 483.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |