www.wikidata.uk-ua.nina.az

Електрон конструкційний сплав Електро н нім Elektron або нім Elektronmetall зареєстрована торгова марка широкого спектра

Електрон (конструкційний сплав)

Електро́н (нім. Elektron® або нім. Elektronmetall) — зареєстрована торгова марка широкого спектра магнієвих сплавів, створених на початку XX ст., які і далі продовжують вироблятись британською компанією «Magnesium Elektron Limited».

Існує близько сотні різних магнієвих сплавів, що входять до групи під назвою «Elektron», які містять у кількості 0…9,5% деякі з легувальних елементів у різних пропорціях з наступного переліку: алюміній (< 9,5%), ітрій (5,25%), неодим (2,7%), срібло (2,5%), гадоліній (1,3%), цинк (0,9%), цирконій (0,6%), манган (0,5%) та інші рідкісноземельні елементи.

Різні кількості легувальних елементів (аж до 9,5%), що додаються до магнію змінюють його механічні властивості, а саме: збільшують границю міцності, опір повзучості, теплостійкість та корозійну стійкість. Сплав «Електрон» має надзвичайно малу густину і відносну питому вагу близько 1,8, тоді як в алюмінієвих сплавів вона становить 2,8. Відносно низька густина робить ці сплави придатними до використання як конструкційні матеріали в автоспорті та аерокосмічній техніці. До сплавів типу «електрон» відносяться сплави на основі систем Mg-Al-Zn та Mg-Mn.

Сплави характеризуються високою міцністю. Іноді назва «електрон» використовується як узагальнена назва усіх магнієвих сплавів. Сплав займається за температури 600°С і горить сліпучо білим або злегка блакитним полум'ям, з розігріванням до 2800°С.

Історична довідка Редагувати

Сплав «електрон» було вперше створено у 1908 році працівниками «Chemische Fabrik Griesheim-Elektron» (скор. CFGE або CFG з штаб-квартирою у Грісхаймі, Франкфурт-на-Майні, Німеччина) Густавом Пістором (нім. Gustav Pistor) та Вільгельмом Мошелем (нім. Wilhelm Moschel). Склад початкової версії сплаву містив приблизно Mg 90%, Al 9%, інших елементів до 1%. У своєму павільйоні на Міжнародному авіатранспортному ярмарку (нім. Internationale Luftschiffahrt-Ausstellung, ILA) у Франкфурт-на-Майні в 1909 році, фірмою CFG демонструвався двигун марки «Adler» (75 к.с.), картер якого було вилито з цього магнієвого сплаву. Також на Франкфуртській повітряній виставці (Frankfurt Air Exhibition) у 1909 брав участь Август Ейлер (1868–1957) — власник ліцензії за № 1 німецького пілота — який виготовив у Грісхаймі за ліцензією біплан «Вуазен» з двигуном «Adler» (50 к.с.) на якому здійснив перший політ у жовтні 1909

У 1916 компанія CFG увійшла у новостворений концерн «IG Farben»» як асоційований член. Британська компанія F. A. Hughes and Co почала виробляти сплав за ліцензією «IG Farben» приблизно з 1923 року.

Після повного злиття CFG з концерном «IG Farben» у 1925 році було засновано у Штутгарті іншу компанію під назвою «Elektronmetall». У 1935 «IG Farben», ICI і F. A.Hughes and Co (22% акцій) заснували фірму Magnesium Elektron Ltd у Кліфтоні (Велика Британія) яка продовжувала виробництво сплавів типу «електрон».

Використання Редагувати

Сплав «Електрон» знайшов застосування у аеронавтиці, літакобудуванні та спортивному автомобілебудуванні. У 1924 році магнієві сплави (типу AZ 2,5-3,0% Al;3,0-4,0% Zn) було використано для виготовлення поршнів автомобільних двигунів методом лиття під тиском компанією «Elektronmetall Bad Cannstatt».

Фірма «Siemens-Halske» використала сплав для виготовлення корпусних елементів військових засобів зв'язку (телетайп Hellschreiber).

Сплав знайшов застосування у запалювальних бомбах під кінець Першої світової війни які виготовлялись як у Німеччині (B-1E Elektronbrandbombe — електронна запалювальна бомба або Stabbrandbombe — запалювальна бомба) так і Великій Британії. Жодна із сторін цих бомб не застосувала під час війни, хоча Еріх Людендорф у своїх мемуарах згадує про план бомбардування Парижа новим типом запалювальних бомб. Про планування цієї акції також повідомлялось у газеті «Ле Фігаро» від 21 грудня 1918. Мала вага сплаву сприяла тому що великий літак типу «Zeppelin-Staaken Riesenflugzeuge» міг нести на борту сотні таких бомб.

Німецькі запалювальні бомби мали масу близько 1 кг і складались із зовнішнього корпусу, виготовленого із сплаву «електрон», який був заповнений гранулами термітної суміші і обладнаного запальним пристроєм. Запальний пристрій запалював термітну суміш, яка, у свою чергу, запалювала корпус з магнію; він горів протягом п'ятнадцяти хвилин. Намагання загасити вогонь водою тільки посилювало хімічну реакцію. Це унеможливлювало гасіння і горіння досягало такої температури, що могло проплавляти броню.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Woldman, Norman E. (2000). У John P. Frick. . Materials data series. ASM International. с. 394–396. ISBN 9780871706911. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  2. . Aeroplane Monthly. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  3. McNeil, Ian (1990). . Routledge Companion Encyclopedias. Taylor & Francis. с. 114–7. ISBN 9780415013062. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  4. Aichele, G. (September 2007). . International Aluminium Journal (German) 83: 84. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  5. Friedrich, Horst E.; Mordike, Barry L. (2006). . Springer. с. 4–5. ISBN 9783540308126. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2014. 
  6. von Lüneberg, Hans (2003). (German). Reinhard Welz Vermittler Verlag e.K. ISBN 9783937081625. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  7. . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 14 квітня 2014. 
  8. . MEL Chemicals. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  9. Wagner, Dieter (May 2006). . Journal of Business Chemistry. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  10. Dorenberg F. (2010) Feld-Hellschreiber Components [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Accessdate=10 October 2013
  11. Ludendorff, Erich (1919). Mein Kriegserinnerungen 1914-1918 (My War Memoirs 1914-1918) (German). Berlin: Ernst Siegfried Mittler und Sohn. с. 565.  «Because of the gravity of our position, the Supreme Command could not hope that air-raids on London and Paris would make the enemy more disposed to sue for peace. Permission was therefore refused for the use of a particularly effective incendiary bomb, expressly designed for attacks on the two capitals, which had been produced in great quantities during the month of August (1918) and which was to have been used in the air-bombardment of the two capitals. The considerable destruction which would have ensued would no longer be enough to influence the course of the war; one could not tolerate carrying out such destruction for its own sake.»
  12. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014. 
  13. Hanson, Neil First Blitz, Doubleday, London, 2008. Page 314 (Chapter 17)
  14. . Airminded - Air power and British Society 1908-1941. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 4 October 2010. 

Джерела Редагувати

  • Рейнор Г. В. Металловедение магния и его сплавов [Текст] / Г. В. Рейнор. — М. : Металлургия, 1964. — 486 c.
  • Альтман М. Б., Лебедев А. А., Чухров М. В. Плавка и литье легких сплавов. — М.,: Металлургия, 1969, — 175 с.
  • Колачев Б. А., Габибулин Р. М., Пигузов Ю. В. Технология термической обработки цветных металлов и сплавов. — М.: Металлургия. — 1980. — 279 с.
  • Лившиц Б. Г., Крапошин В. С., Линецкий Я. Л. Физические свойства металлов и сплавов. — М.: Металлургия. — 1980. — 316 с.

Посилання Редагувати

  • Products & Services [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] — інформація про сплави (у тому числі сплави «Elektron») на сайті підприємства-виробника «Magnesium Elektron» компанії «Luxfer Group» (Велика Британія)
  • ZTi A New «Elektron» Magnesium Alloy [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Flight. August 29, 1952 — P.51.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Elektro n nim Elektron abo nim Elektronmetall zareyestrovana torgova marka shirokogo spektra magniyevih splaviv stvorenih na pochatku XX st yaki i dali prodovzhuyut viroblyatis britanskoyu kompaniyeyu Magnesium Elektron Limited Isnuye blizko sotni riznih magniyevih splaviv sho vhodyat do grupi pid nazvoyu Elektron yaki mistyat u kilkosti 0 9 5 deyaki z leguvalnih elementiv u riznih proporciyah z nastupnogo pereliku alyuminij lt 9 5 itrij 5 25 neodim 2 7 sriblo 2 5 gadolinij 1 3 cink 0 9 cirkonij 0 6 mangan 0 5 ta inshi ridkisnozemelni elementi 1 Rizni kilkosti leguvalnih elementiv azh do 9 5 sho dodayutsya do magniyu zminyuyut jogo mehanichni vlastivosti a same zbilshuyut granicyu micnosti opir povzuchosti teplostijkist ta korozijnu stijkist Splav Elektron maye nadzvichajno malu gustinu i vidnosnu pitomu vagu blizko 1 8 todi yak v alyuminiyevih splaviv vona stanovit 2 8 2 Vidnosno nizka gustina robit ci splavi pridatnimi do vikoristannya yak konstrukcijni materiali v avtosporti ta aerokosmichnij tehnici Do splaviv tipu elektron vidnosyatsya splavi na osnovi sistem Mg Al Zn ta Mg Mn Splavi harakterizuyutsya visokoyu micnistyu Inodi nazva elektron vikoristovuyetsya yak uzagalnena nazva usih magniyevih splaviv Splav zajmayetsya za temperaturi 600 S i gorit slipucho bilim abo zlegka blakitnim polum yam z rozigrivannyam do 2800 S Zmist 1 Istorichna dovidka 2 Vikoristannya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstorichna dovidka RedaguvatiSplav elektron bulo vpershe stvoreno u 1908 roci pracivnikami Chemische Fabrik Griesheim Elektron skor CFGE abo CFG z shtab kvartiroyu u Grishajmi Frankfurt na Majni Nimechchina Gustavom Pistorom nim Gustav Pistor ta Vilgelmom Moshelem nim Wilhelm Moschel 3 4 Sklad pochatkovoyi versiyi splavu mistiv priblizno Mg 90 Al 9 inshih elementiv do 1 U svoyemu paviljoni na Mizhnarodnomu aviatransportnomu yarmarku nim Internationale Luftschiffahrt Ausstellung ILA u Frankfurt na Majni v 1909 roci firmoyu CFG demonstruvavsya dvigun marki Adler 75 k s karter yakogo bulo vilito z cogo magniyevogo splavu 5 Takozh na Frankfurtskij povitryanij vistavci Frankfurt Air Exhibition u 1909 brav uchast Avgust Ejler 1868 1957 vlasnik licenziyi za 1 nimeckogo pilota yakij vigotoviv u Grishajmi za licenziyeyu biplan Vuazen z dvigunom Adler 50 k s na yakomu zdijsniv pershij polit u zhovtni 1909 6 U 1916 kompaniya CFG uvijshla u novostvorenij koncern IG Farben yak asocijovanij chlen Britanska kompaniya F A Hughes and Co pochala viroblyati splav za licenziyeyu IG Farben priblizno z 1923 roku 7 Pislya povnogo zlittya CFG z koncernom IG Farben u 1925 roci bulo zasnovano u Shtutgarti inshu kompaniyu pid nazvoyu Elektronmetall U 1935 IG Farben ICI i F A Hughes and Co 22 akcij zasnuvali firmu Magnesium Elektron Ltd u Kliftoni Velika Britaniya yaka prodovzhuvala virobnictvo splaviv tipu elektron 8 9 Vikoristannya RedaguvatiSplav Elektron znajshov zastosuvannya u aeronavtici litakobuduvanni ta sportivnomu avtomobilebuduvanni U 1924 roci magniyevi splavi tipu AZ 2 5 3 0 Al 3 0 4 0 Zn bulo vikoristano dlya vigotovlennya porshniv avtomobilnih dviguniv metodom littya pid tiskom kompaniyeyu Elektronmetall Bad Cannstatt Firma Siemens Halske vikoristala splav dlya vigotovlennya korpusnih elementiv vijskovih zasobiv zv yazku teletajp Hellschreiber 10 Splav znajshov zastosuvannya u zapalyuvalnih bombah pid kinec Pershoyi svitovoyi vijni yaki vigotovlyalis yak u Nimechchini B 1E Elektronbrandbombe elektronna zapalyuvalna bomba abo Stabbrandbombe zapalyuvalna bomba tak i Velikij Britaniyi Zhodna iz storin cih bomb ne zastosuvala pid chas vijni hocha Erih Lyudendorf u svoyih memuarah zgaduye pro plan bombarduvannya Parizha novim tipom zapalyuvalnih bomb 11 Pro planuvannya ciyeyi akciyi takozh povidomlyalos u gazeti Le Figaro vid 21 grudnya 1918 12 Mala vaga splavu spriyala tomu sho velikij litak tipu Zeppelin Staaken Riesenflugzeuge mig nesti na bortu sotni takih bomb 13 Nimecki zapalyuvalni bombi mali masu blizko 1 kg i skladalis iz zovnishnogo korpusu vigotovlenogo iz splavu elektron yakij buv zapovnenij granulami termitnoyi sumishi i obladnanogo zapalnim pristroyem Zapalnij pristrij zapalyuvav termitnu sumish yaka u svoyu chergu zapalyuvala korpus z magniyu vin goriv protyagom p yatnadcyati hvilin Namagannya zagasiti vogon vodoyu tilki posilyuvalo himichnu reakciyu Ce unemozhlivlyuvalo gasinnya i gorinnya dosyagalo takoyi temperaturi sho moglo proplavlyati bronyu 14 Div takozh RedaguvatiMagniyevi splaviPrimitki Redaguvati Woldman Norman E 2000 U John P Frick Woldman s Engineering Alloys Materials data series ASM International s 394 396 ISBN 9780871706911 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Glossary E Aeroplane Monthly Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 McNeil Ian 1990 An Encyclopaedia of the History of Technology Routledge Companion Encyclopedias Taylor amp Francis s 114 7 ISBN 9780415013062 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Aichele G September 2007 Deutsche Magnesium Produktion in der ersten Halfte des 20 Jahrhundert International Aluminium Journal German 83 84 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Friedrich Horst E Mordike Barry L 2006 Magnesium Technology Metallurgy Design Data Applications Springer s 4 5 ISBN 9783540308126 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2014 von Luneberg Hans 2003 Geschichte der Luftfahrt Volume 1 Geschichte Flugzeuge German Reinhard Welz Vermittler Verlag e K ISBN 9783937081625 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Flight magazine 27 June 1935 p 17 Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2014 The History of MEL Chemicals MEL Chemicals Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Wagner Dieter May 2006 Chemische Fabrik Griesheim Pioneer of Electrochemistry Journal of Business Chemistry Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Dorenberg F 2010 Feld Hellschreiber Components Arhivovano 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Accessdate 10 October 2013 Ludendorff Erich 1919 Mein Kriegserinnerungen 1914 1918 My War Memoirs 1914 1918 German Berlin Ernst Siegfried Mittler und Sohn s 565 Because of the gravity of our position the Supreme Command could not hope that air raids on London and Paris would make the enemy more disposed to sue for peace Permission was therefore refused for the use of a particularly effective incendiary bomb expressly designed for attacks on the two capitals which had been produced in great quantities during the month of August 1918 and which was to have been used in the air bombardment of the two capitals The considerable destruction which would have ensued would no longer be enough to influence the course of the war one could not tolerate carrying out such destruction for its own sake The Mail Adelaide 21 December 1918 p 1 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2014 Hanson Neil First Blitz Doubleday London 2008 Page 314 Chapter 17 A not very possible fact Airminded Air power and British Society 1908 1941 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 4 October 2010 Dzherela RedaguvatiRejnor G V Metallovedenie magniya i ego splavov Tekst G V Rejnor M Metallurgiya 1964 486 c Altman M B Lebedev A A Chuhrov M V Plavka i lite legkih splavov M Metallurgiya 1969 175 s Kolachev B A Gabibulin R M Piguzov Yu V Tehnologiya termicheskoj obrabotki cvetnyh metallov i splavov M Metallurgiya 1980 279 s Livshic B G Kraposhin V S Lineckij Ya L Fizicheskie svojstva metallov i splavov M Metallurgiya 1980 316 s Posilannya RedaguvatiProducts amp Services Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine informaciya pro splavi u tomu chisli splavi Elektron na sajti pidpriyemstva virobnika Magnesium Elektron kompaniyi Luxfer Group Velika Britaniya ZTi A New Elektron Magnesium Alloy Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Flight August 29 1952 P 51 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elektron konstrukcijnij splav amp oldid 34887144