www.wikidata.uk-ua.nina.az

Системи землеробства Систе ма землеро бства це комплекс взаємозв язаних організаційно економічних технологічних меліорат

Системи землеробства

Систе́ма землеро́бства — це комплекс взаємозв'язаних організаційно-економічних, технологічних, меліоративних, грунтозахисних заходів, які направлені на ефективне використання землі, агрокліматичних ресурсів, біологічного потенціалу рослин, на підвищення родючості грунту з метою одержання високих стійких врожаїв сільськогосподарських культур. Це сукупність агротехнічних, меліоративних та організаційно-господарських заходів для підтримання й підвищення родючості ґрунту з метою збільшення урожайності сільськогосподарських культур і зменшення собівартості продукції. С. х. постійно змінюються відповідно до змін в агротехніці, введення нових родів сільськогосподарських рослин, а також залежно від природних умов і суспільно-господарських перетворень. С. х. можна поділити на примітивні, екстенсивні та інтенсивні.

До примітивних С. х. належать залежна, вирубно-вогнева й перелогова; при них використовується під посів ледве до 25% землі, а родючість ґрунту відновляється за рахунок природних процесів; вони можливі у країнах з великими запасами вільних земель і рідким заселенням. Залежна С. полягала в тому, що рослини вирощувалися на одному місці до повного виснаження ґрунту, після чого поле залишали й бралися за обробіток незайманих ділянок. У ліс. і лісо-степ. районах розвивалася вирубно-вогнева С., при якій нові ділянки під с.-госп. культури освоювалися після вирубання чи опалювання лісу. Обидві ці системи переважали на укр. землях за ранньої доби. За княжої доби панівною стала перелогова система землеробства, у якій цю саму ділянку оброблювано вдруге після відпочинку впродовж 10 — 15 pp. Але вже за Київ. Руси-України в міру згущення населення переліг поступово скорочувався до 3 — 4 pp., а далі перелогову С. замінила екстенсивна парова С. — дво-, а згодом трипільна (чистий пар, озимина, ярина), яка краще забезпечувала прохарчування населення порівняно з попередніми. Ця С. х. протрималася на Центр. і Сх. Землях до 1920-их pp. Поодинокі С. х. засвоювалаися повільно, і в Україні деколи діяли в той же час різні С. х. (наприклад, у другій пол. 19 ст. переважала трипільна С., на півд. сх. панівною була переліжна, у Галичині — сівозмінна; винятково на Поліссі залишилися рештки вирубновогневої).

Тепер панівною в Україні є сівозмінна С., при якій майже вся рілля є під засівами, а с.-г. культури на тій самій зам. площі чергуються протягом ряду років (т. зв. ротація) за заздалегідь визначеним планом.

Системи землеробства бувають: зональні, які враховують ресурси конкретної природної зони; екстенсивні, які направлені лише на використання грунтовокліматичних факторів; інтенсивні, які широко використовують фактори інтенсивного землеробства; зернопарові, які передбачають вирощування в основному зернових культур; просапні, які передбачають вирощування в основному просапних культур (за цією системою вирощують і овочеві культури); травопільні, які передбачають вирощування в основному багаторічних трав; плодозмінні, які передбачають вирощування зернових лише на 50% ріллі, решту під просапними і зернобобовими. Основною частиною системи землеробства є ланка, під якою розуміють частину системи землеробства, яка включає систему сівозмін, систему обробки грунту, систему удобрення тощо.

Системи землеробства

Виділяють 4 групи системи землеробства: примітивні,екстенсивні,перехідні від екстенсивних до інтенсивних,інтенсивні.

Примітивні системи землеробства

  • підсічна система землеробства — ліс випалюють та сіють культури прямо в попелі, через кілька років переходять на нову ділянку;
  • лісопільне землеробство — ділянка засівається знову через деякий час після заростання лісом;
  • заліжне землеробство — освоюється цілина, у міру виснаження переходять на нові ділянки, а старі закидаються;
  • перелогове землеробство — старі ділянки залишаються на 8 — 15 років, а потім знову використовуються;
  • іригаційне землеробство засноване на штучному зрошенні. Є примітивні форми та складні.

Екстенсивні системи землеробства

Настає епоха феодалізму, землі все менше, тому вводяться методи з чергуванням культур.

Перехідні системи землеробства

  • покращене зернове землеробство (введення в зерно-парові сівозміни багаторічних трав або просапних культур, більш раціональне використання земель та добрив);
  • травопільне землеробство

Інтенсивні системи землеробства

  • сівозмінне землеробство — родючість ґрунту підтримується і поліпшується чергуванням культур (зернових, бобових та просапних), підвищеним добривом та ретельною обробкою ґрунту;
  • просапне землеробство — із застосуванням іригації, добрив, науково обґрунтованої агротехніки.

Примітки

  1. ↑ ГОСТ 16265-89 Земледелие. Термины и определения. Издание официальное. — М.:Гос. Комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1990

Література

Посилання

Див. також


Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Siste ma zemlero bstva ce kompleks vzayemozv yazanih organizacijno ekonomichnih tehnologichnih meliorativnih gruntozahisnih zahodiv yaki napravleni na efektivne vikoristannya zemli agroklimatichnih resursiv biologichnogo potencialu roslin na pidvishennya rodyuchosti gruntu z metoyu oderzhannya visokih stijkih vrozhayiv silskogospodarskih kultur 1 Ce sukupnist agrotehnichnih meliorativnih ta organizacijno gospodarskih zahodiv dlya pidtrimannya j pidvishennya rodyuchosti gruntu z metoyu zbilshennya urozhajnosti silskogospodarskih kultur i zmenshennya sobivartosti produkciyi S h postijno zminyuyutsya vidpovidno do zmin v agrotehnici vvedennya novih rodiv silskogospodarskih roslin a takozh zalezhno vid prirodnih umov i suspilno gospodarskih peretvoren S h mozhna podiliti na primitivni ekstensivni ta intensivni Do primitivnih S h nalezhat zalezhna virubno vogneva j perelogova pri nih vikoristovuyetsya pid posiv ledve do 25 zemli a rodyuchist gruntu vidnovlyayetsya za rahunok prirodnih procesiv voni mozhlivi u krayinah z velikimi zapasami vilnih zemel i ridkim zaselennyam Zalezhna S polyagala v tomu sho roslini viroshuvalisya na odnomu misci do povnogo visnazhennya gruntu pislya chogo pole zalishali j bralisya za obrobitok nezajmanih dilyanok U lis i liso step rajonah rozvivalasya virubno vogneva S pri yakij novi dilyanki pid s gosp kulturi osvoyuvalisya pislya virubannya chi opalyuvannya lisu Obidvi ci sistemi perevazhali na ukr zemlyah za rannoyi dobi Za knyazhoyi dobi panivnoyu stala perelogova sistema zemlerobstva u yakij cyu samu dilyanku obroblyuvano vdruge pislya vidpochinku vprodovzh 10 15 pp Ale vzhe za Kiyiv Rusi Ukrayini v miru zgushennya naselennya perelig postupovo skorochuvavsya do 3 4 pp a dali perelogovu S zaminila ekstensivna parova S dvo a zgodom tripilna chistij par ozimina yarina yaka krashe zabezpechuvala proharchuvannya naselennya porivnyano z poperednimi Cya S h protrimalasya na Centr i Sh Zemlyah do 1920 ih pp Poodinoki S h zasvoyuvalaisya povilno i v Ukrayini dekoli diyali v toj zhe chas rizni S h napriklad u drugij pol 19 st perevazhala tripilna S na pivd sh panivnoyu bula perelizhna u Galichini sivozminna vinyatkovo na Polissi zalishilisya reshtki virubnovognevoyi Teper panivnoyu v Ukrayini ye sivozminna S pri yakij majzhe vsya rillya ye pid zasivami a s g kulturi na tij samij zam ploshi cherguyutsya protyagom ryadu rokiv t zv rotaciya za zazdalegid viznachenim planom Sistemi zemlerobstva buvayut zonalni yaki vrahovuyut resursi konkretnoyi prirodnoyi zoni ekstensivni yaki napravleni lishe na vikoristannya gruntovoklimatichnih faktoriv intensivni yaki shiroko vikoristovuyut faktori intensivnogo zemlerobstva zernoparovi yaki peredbachayut viroshuvannya v osnovnomu zernovih kultur prosapni yaki peredbachayut viroshuvannya v osnovnomu prosapnih kultur za ciyeyu sistemoyu viroshuyut i ovochevi kulturi travopilni yaki peredbachayut viroshuvannya v osnovnomu bagatorichnih trav plodozminni yaki peredbachayut viroshuvannya zernovih lishe na 50 rilli reshtu pid prosapnimi i zernobobovimi Osnovnoyu chastinoyu sistemi zemlerobstva ye lanka pid yakoyu rozumiyut chastinu sistemi zemlerobstva yaka vklyuchaye sistemu sivozmin sistemu obrobki gruntu sistemu udobrennya tosho 1 Zmist 1 Sistemi zemlerobstva 1 1 Primitivni sistemi zemlerobstva 1 2 Ekstensivni sistemi zemlerobstva 1 3 Perehidni sistemi zemlerobstva 1 4 Intensivni sistemi zemlerobstva 2 Primitki 2 1 Literatura 3 Posilannya 4 Div takozhSistemi zemlerobstva RedaguvatiVidilyayut 4 grupi sistemi zemlerobstva primitivni ekstensivni perehidnivid ekstensivnih do intensivnih intensivni Primitivni sistemi zemlerobstva Redaguvati pidsichna sistema zemlerobstva lis vipalyuyut ta siyut kulturi pryamo v popeli cherez kilka rokiv perehodyat na novu dilyanku lisopilne zemlerobstvo dilyanka zasivayetsya znovu cherez deyakij chas pislya zarostannya lisom zalizhne zemlerobstvo osvoyuyetsya cilina u miru visnazhennya perehodyat na novi dilyanki a stari zakidayutsya perelogove zemlerobstvo stari dilyanki zalishayutsya na 8 15 rokiv a potim znovu vikoristovuyutsya irigacijne zemlerobstvo zasnovane na shtuchnomu zroshenni Ye primitivni formi ta skladni Ekstensivni sistemi zemlerobstva Redaguvati Nastaye epoha feodalizmu zemli vse menshe tomu vvodyatsya metodi z cherguvannyam kultur parove zernove zemlerobstvo bagatopilno trav yane zemlerobstvoPerehidni sistemi zemlerobstva Redaguvati pokrashene zernove zemlerobstvo vvedennya v zerno parovi sivozmini bagatorichnih trav abo prosapnih kultur bilsh racionalne vikoristannya zemel ta dobriv travopilne zemlerobstvoIntensivni sistemi zemlerobstva Redaguvati sivozminne zemlerobstvo rodyuchist gruntu pidtrimuyetsya i polipshuyetsya cherguvannyam kultur zernovih bobovih ta prosapnih pidvishenim dobrivom ta retelnoyu obrobkoyu gruntu prosapne zemlerobstvo iz zastosuvannyam irigaciyi dobriv naukovo obgruntovanoyi agrotehniki Primitki Redaguvati a b GOST 16265 89 Zemledelie Terminy i opredeleniya Izdanie oficialnoe M Gos Komitet SSSR po upravleniyu kachestvom produkcii i standartam 1990 Literatura Redaguvati Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiIntensifikaciya prirodokoristuvannya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 103 Sistema zemlerobstva No till SISTEMA ZEMLEROBSTVADiv takozh RedaguvatiBagatopillya Odnopillya Sistema nulovogo obrobitku zemli Ce nezavershena stattya pro silske gospodarstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sistemi zemlerobstva amp oldid 37394577