Німеччина — провідна економічна держава Європи. Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна промисловість. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного тр-ту. Гол. морські порти — Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські агломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини — «Люфтганза».
| Економіка Німеччини | |
|---|---|
| Франкфурт, фінансова столиця Німеччини | |
| Валюта | євро |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Статистика | |
| ВВП | $3,841 трлн (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 1,5 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $46,900 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 0,7 %, промисловість: 30,2 %, послуги: 69,1 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | 0,1 % (2015) |
| Населення поза межою бідності | 15,5 % (2010) |
| Індекс Джіні | 27 (2006) |
| Робоча сила | 45,04 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (1,6 %), промисловість (24,6 %), послуги (73,8 %) (2011) |
| Безробіття | 4,8 % (2015) |
| Галузі виробництва | найбільший у світі та технологічно найрозвиненіший сектор з переробки заліза, виробництво сталі, вугілля, хімікати, машинобудування, транспортні засоби, верстати, електроніка, автомобілі, продукти харчування, напої, суднобудування, текстиль. Картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк, фрукти, овочі, молочні продукти, велика рогата худоба, свині, птиця. |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $1,292 трлн (2015) |
| Експортні товари | моторні транспортні засоби, обладнання, хімікати, комп'ютерні та електронні вироби, електрообладнання, фармацевтичні препарати, метали, транспортне обладнання, продукти харчування, текстиль, вироби з гуми і пластмасові вироби |
| Партнери | Франція 9,6 % Велика Британія 7,9 % США 6,9 % Нідерланди 6,9 % КНР 5,8 % Австрія 5,3 % Італія 5,1 % Польща 4,5 % Швейцарія 4,3 % (2014) |
| Імпорт | $983,9 млрд (2015) |
| Імпортні товари | машини, обладнання для обробки інформації, транспортні засоби, хімікати, нафта і газ, метали, електричне обладнання, фармацевтичні препарати, харчові продукти, сільськогосподарські продукти |
| Партнери | Нідерланди 13,8 % Франція 8 % КНР 6,6 % Бельгія 6,3 % Італія 5,4 % Велика Британія 4,8 % Польща 4,6 % Чехія 4,4 % Австрія 4,3 % Швейцарія 4,1 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $5,597 трлн (2015) |
| Доходи | $1,515 трлн (2015) |
| Витрати | $1,484 трлн (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book |
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2006: ВВП — $ 2500 млрд. Темп зростання ВВП — 250 %. ВВП на душу населення — $ 31 141. Прямі закордонні інвестиції — $ 67 млрд. Імпорт — $ 572,7 млрд (г.ч. Франція — 11 %, США — 8,2 %, Нідерланди —156 %; Італія — 7,7 %; Велика Британія — 180%). Експорт — $ 607,8 млрд (г.ч. Франція — 11,1 %; США — 9,4 %; Велика Британія — 8,6 %; Італія — 7,4 %; Нідерланди — 6,8 %). Велика частина експорту ФРН в 1997 припадала на транспортні засоби (17,8 %), продукцію машинобудування (14,7 %), електротехніки (13,1 %), хімії (13,2 %), товари широкого споживання (10,6 %). У структурі імпорту на ці категорії товарів припадало відповідно 1322%; 5,6 %; 11,4 %; 9,2 % і 14,9 %. На сільськогосподарські і продовольчі товари (в тому числі напої і тютюнові вироби) припадало 9,8 % імпорту, на паливо — близько 8 %.
Період після Другої світової війни Редагувати
За повним економічним колапсом в кінці Другої світової війни настала епоха розколу країни (1949–1990) на дві німецьких держави з принципово різними економічними умовами. Західні окупаційні зони Німеччини були включені в сферу дії США «Європейської програми відновлення, що субсидується Сполученими Штатами», або т. зв. плану Маршалла. Кошти прямували головним чином на відновлення промисловості і житлове будівництво. До 1960-х років ФРН стала безперечним економічним лідером ЄС. НДР відрізнялася від інших країн радянської зони окупації своєю високорозвиненою економікою, що до 1945 була частиною єдиного господарського комплексу Німеччини. Надзвичайно швидке відновлення і розвиток господарства ФРН в післявоєнний період — т. зв. західнонімецьке економічне диво — зробило її однією з провідних світових економічних держав поряд зі США і Японією.
На межі ХХ-XXI ст Редагувати
Промисловість Редагувати
На межі ХХ-XXI ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце у світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн марок (2,35 трлн доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5 %, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці — 37 %. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т. зв. третьому секторі — фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги −60 % зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.
Німеччина займає 5-е місце у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії — захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості — Мюнхен; другий — Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це стосується оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.
Сільське господарство Редагувати
Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН склав у 1995 1,5 % від ВВП країни. У 1996 країна імпортувала сільськогосподарських продуктів приблизно на 68 млрд марок (10,6 % від всього імпорту), експорт становив 39,5 млрд марок (5,4 % від всього експорту). Сільське господарство Німеччини відрізняється високим ступенем концентрації й індустріалізації. В агропромисловому комплексі країни зайнято близько 20 % населення, тоді як безпосередньо в сільському господарстві не більш 2 %. Основними виробами сільського господарства є картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк, капуста. Добре розвинуте свинарство, відгодівля великої рогатої худоби і птахівництво. Щорічно держава надає сільському господарству близько 22 млрд євро субсидій. Агропромисловий комплекс на 90 % забезпечує внутрішнє споживання продуктів харчування.
В останнє десятиріччя відзначається неухильне зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни. Економіка Німеччини у 2000 р. досягла найвищих темпів зростання за останнє десятиріччя: зростання ВВП склало 3,0 % у порівнянні з 1,5 % у 1999 р. Німецький фондовий індекс DAX досяг найвищого значення у 2000 р. Він склав 7600 пунктів, що на 200 пунктів вище індексу 1999 року. Загальна чисельність зайнятих у 2000 р. склала понад 39 мільйонів осіб, що майже на 2 % більше, ніж у 1999 році. Це найвищий рівень зростання за останні 3 роки. Місячний прибуток середньостатистичної німецької родини склав за результатами 2000 року більше 4500 марок. Інфляція в 2000 році була на рівні 2 %.
Енергетика Редагувати
Паливно-енергетичний баланс ФРН на початку XXI ст. (2001): нафта — 38,5 %; природний газ — 21,5 %, кам'яне вугілля — 13,1 %; ядерна — 12,9 %; лігніт — 11,2 %; гідро- і аероенергія — 0,8 %, інші джерела — 2,0 %. У абсолютних цифрах ФРН споживає (2001): нафта — 190,3 млн т. вугільного еквівалента (+1,6 % до 2000), природний газ — 106,6 млн т. вуг. екв. (+4,3 %), ядерна енергія — 63,7 млн т.вуг. екв. (+1 %), лігніт до 55,6 млн т.вуг. екв. (+5,3 %), гідро- та аероенергія — до 3,8 млн т.вуг.екв. (+5,6 %) і змішані джерела енергії — 9,9 млн т.вуг.екв. (+5,3 %); кам'яне вугілля — 65,0 млн т.вугільного еквівалента. Паливно-енергетична промисловість країни раніше спиралася на кам'яне вугілля, а тепер орієнтується на імпортну нафту. Виробництво електроенергії здійснюється на АЕС і ТЕС, причому основу електроенергетики складають ТЕС. На частку АЕС припадає 11 % виробничої електроенергії.
Експорт Редагувати
Експорт до Сполученого Королівства Редагувати
Відповідно до даних статистичного органу ФРН експорт товарів до Великої Британії минулого року скоротився. За інформацією даного органу, у 2021 році німецькі компанії продали до Сполученого Королівства товарів на 65,4 млрд євро. Це падіння на 2,5% на додаток до падіння на 15,3% у 2020 році, коли пандемія порушила світову торгівлю.
Інфляція Редагувати
Інфляція станом на 2022 рік Редагувати
Інфляція в Німеччині в січні 2022 року становить близько 4,9% у порівнянні з груднем 2021 року, коли вона становила 5,3%, які тільки вдруге перевищили 5% після возз'єднання в 1990 році, і очікується, що вона залишиться високою принаймні до середини року. У своєму щомісячному звіті за січень Бундесбанк згадав про «постійно надзвичайно високий ціновий тиск».
Ринок нерухомості Редагувати
Станом на кінець листопада 2021 року, за даними німецького центрального банку, нерухомість Німеччини переоцінена, інколи до 30%. Щобільше, 90% німців вірить, що ціни продовжать зростати.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Німеччини |
- https://archive.today/20130629121023/www.iht.com/articles/2008/01/03/business/gcon.php?page=1
- August 2006
- OECD's Germany country Web site [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of Germany [ 23 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Federal Statistical Office Germany [ 9 червня 2007 у Wayback Machine.]
- MySME Information for foreign SMEs in Germany (In English) [ 26 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Фінансова система Німеччини[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
Примітки Редагувати
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- Wearden, Graeme (28 січня 2022). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
- . the Guardian (англ.). 10 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.