www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екологічні наслідки війни на сході України Російська збройна агресія на сході України призвела до серйозних екологічних

Екологічні наслідки війни на сході України

Російська збройна агресія на сході України призвела до серйозних екологічних наслідків (Донецька і Луганська області) — це забруднення підземних вод, водойм, підтоплення площ і просідання ґрунту, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду, лісові пожежі та ін.

Серед безлічі промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій, виявилися найбільш екологічно небезпечні виробництва — Ясиноватський, Авдіївский і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський металургійний завод, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов'янська, Луганська і Курахівська теплові електростанції, сєвєродонецький «Азот» і горлівський «Стирол».

Знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду Редагувати

Деякі об'єкти природно-заповідного фонду пошкоджені обстрілами — національні парки Святі гори, Меотида, відділення Українського степового заповідника Кальміуське, Крейдяна флора, регіональні ландшафтні парки Донецький кряж і Слов'янський курорт. На території ряду об'єктів природно-заповідного фонду зведено фортифікаційні споруди, у тому числі поза бойовими діями, наприклад, в національному парку Дворічанський, що знаходиться на кордоні з Росією в Харківській області, а також у філії Українського степового заповідника — Крейдяна флора.

На території регіонального ландшафтного парку Донецький кряж поховано вбитих військовослужбовців. За межами зони АТО, на території ландшафтного парку Ізюмська лука на Харківщині, а також на території національного парку «Святі гори» невідомі особи рубали ліс, пояснюючи, що деревина «потрібна для АТО». Користуючись відсутністю реального контролю, в деяких об'єктах природно-заповідного фонду, наприклад, у межах ландшафтного парку «Краматорський», самовільно розорано 100 га. У філії Луганського заповідника Трьохізбенський степ у західній частині об'єкта вигорів ліс на території 5 га.

У Луганському заповіднику знищено адміністрацію, в національному парку «Меотида», філії Луганського заповідника — Провальський степ, Станично-Луганський і філії Українського степового заповідника — Хомутовський степ адміністрація захоплена бойовиками. Ландшафтні парки Донецький кряж, Зуївський і Клебан-бик перестали існувати. Втрачений персонал, документи, устаткування цих природно-заповідних об'єктів. В результаті боїв на території відділення Українського степового заповідника "Крейдяна флора" сильно постраждало урочище Кучугури, де були влаштовані бліндажі, окопи і вогневі точки.

Див. також: Категорія:Природоохоронні об'єкти, що постраждали під час АТО

Пожежі Редагувати

Дослідження пожеж на природних територіях в зоні АТО провели у 2014 році фахівці Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». Пожежі, викликані обстрілом, охопили 17 % лісів і 24 % степів у зоні АТО. У тому числі вогнем пошкоджені природно-заповідні об'єкти — філії Луганського заповідника Провальський степ, Трьохізбенський степ, регіональні ландшафтні парки Донецький кряж, Зуєвський, національний парк Святі гори і 13 заповідників. У національному парку Святі гори пожежа, викликана обстрілом, пройшла 1000 га лісу, від пожеж також постраждали заповідники в Луганській області — Нагольчанський, Волнухінський, Білорічанський, Луганський, Перевальський і Піщаний. У 2014 р. у зоні АТО був зафіксований 2901 випадок пожеж на лісових і степових територіях, що в 14 разів більше, ніж поза зоною бойових дій. Вогнем було пройдено 36226 га лісів, 114 га пасовищ і сінокосів, 147 га орних земель. Від вогню постраждало 20 % усіх кам'янистих степів в межах України.

Під час боїв в результаті обстрілу виникали пожежі на хімічних підприємствах — Донецький казенний завод технічних виробів, Донецький завод «Точмаш», Лисичанський нафтопереробний завод, Ясинуватський коксохімічний завод, Авдіївський коксохімічний завод. Вплив цих пожеж на довкілля катастрофічний.

Забруднення довкілля Редагувати

Серед безлічі промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій, виявилися найбільш екологічно небезпечні виробництва — Ясинуватський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський металургійний завод, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов'янська, Луганська і Курахівська теплові електростанції, сєвєродонецький «Азот» і горлівський «Стирол».

Так, в результаті артилерійського обстрілу на Авдіївському коксохімічному заводі сталася пожежа і витік коксового газу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, синильної кислоти і аміаку. Тільки у Луганській області забрудненими водами затоплені близько 20 шахт, що веде до подальшого забруднення підземних вод. У районі боїв відбувається масове забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами, металевими осколками від снарядів і мін, а також збідненим ураном, який використовується для підвищення бронебійної здатності деяких боєприпасів. При подаванні води на окупованих бойовиками територіях нерідко не відбувається її дезінфекція активним хлором, що може стати причиною виникнення інфекцій.

Проблеми викликані затопленням шахт Редагувати

Затоплення шахт на Донбасі, особливо не(мало-)контрольоване в зоні російської окупації несе конкретні загрози підняття і засолення ґрунтових вод, підтоплення навколостволових ділянок, ділянок гірничих виробок, просідання ґрунту тощо Особливо небезпечним є затоплення шахти "Юнком", де в радянські часи було здійснено підземний ядерний вибух і при затопленні є небезпека розповсюдження радіоактивних нуклідів по регіону, аж до Азовського моря..

Проблеми з екологічним контролем Редагувати

З проведенням екологічного моніторингу на окупованих територіях склалася катастрофічна ситуація. Не працюють пости контролю якості поверхневих вод, пости контролю якості атмосферного повітря в Донецьку, Макіївці, Горловці, Єнакієвому, Луганську і Алчевську, паралізовано роботу Державних екологічних інспекцій, не контролюється радіаційний фон. Для прикладу, з 39 постів Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів в Донецькій області і 24 — в Луганській зараз працює 20 і 6 відповідно. Схожа ситуація склалася і з постами контролю якості атмосферного повітря обласних гідрометеоцентрів. У Донецькій області працює 11 з 25, а в Луганській — 4 з 11 постів.

На окупованих територіях ОРДЛО без яких-небудь проєктів і екологічних оцінок можливого впливу на природне середовище закриваються шахти і заводи, населення і «ополченці» безконтрольно ріжуть на метал підприємства, робляться непридатними очисні споруди, водопровідні, каналізаційні мережі, греблі і інші об'єкти інфраструктури регіону. В результаті пожеж і безконтрольних вирубувань захисних лісосмуг відбувається швидка деградація сільськогосподарських земель. Захоплені за підтримки Росії території можуть просто існувати певний часовий період, розтрачуючи наявні ресурси, знищуючи їх, як сарана, і не забезпечуючи їх відновлення.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ (рос.) Борейко В. Е. Экологические последствия путинской войны на юго-востоке Украины. — Київський еколого-культурний центр, 7 листопада 2015 року.
  2. ↑ Мінприрода призначить відповідальних осіб для моніторингу екологічного стану у зоні АТО. — повідомлення Міністерства екології та природних ресурсів України.
  3. ↑ (рос.) Василюк А. В., Ширяева Д. В., Коломыцев Г. А. Военные действия в Украине привели к росту степных пожаров // Степ. бюлл. — 2014. — № 42. — С. 36-38.
  4. ↑ (рос.) Лиманский С. В. Военные действия на территории заповедника «Меловая флора» // Степовий бюллетень. — 2014. — № 42. — С. 34-35.
  5. ↑ Воєнні дії на сході України-цивілізаційні виклики людству. — Львів: Екологія-Право-Людина, 2015. — 132 с.
  6. (рос.) Манчук А. Экология войны. — ЛІВА інтернет-журнал, 2015.
  7. ↑ Аверин Д., Денисов Н. Війна на сході України: бойові дії та екологічні наслідки. — ДП «Східноукраїнський екологічний інститут», 10 червня 2015 року.
  8. ↑ (рос.) Аверин Д., Подтуркин Д. Экологический капкан «республик». — Petrimazepa.com, 22 липня 2015 року.
  9. Російські окупанти майже повністю знищили національний парк "Святі гори". 19.01.2023, 22:13
  10. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. 
  11. За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки Василя Шевчука на засіданні Кабінету міністрів України 11 січня 1999 року

Література Редагувати

  • Мамин Р. Г. Экология войны. — М.: Экономика, 2011. — 493 с.
  • Экология. Военная экология / Под. общ. ред. В. И. Исакова. — М. — Смоленск: ИД Камертон — Маджента, 2006. — 724 с.
  • Загороднюк І. Біотичне різноманіття та екобезпека в зоні АТО: аналіз ситуації та ризиків [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] // Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття України: Матеріали науково-практичної конференції 7–8 липня 2016 р. / За ред. В. А. Дякова. — Святогірськ, 2016. — С. 41–50. — ISSN 978-617-7130-04-7.
  • Vasyliuk O. , Shyriaieva D., Kolomytsev G., Spinova J. Steppe protected areas on the territory of Ukraine in the context of the armed conflict in the Donbas region and Russian annexation of the Crimean Peninsula // Grassland research and conservation (Bulletin of the Eurasian Dry Grassland Group), 2017. № 1 (33). — Р.15-23.
  • Василюк О. В., Ширяєва Д. В. Пожежі в зоні АТО як фактор впливу на біорізноманіття // Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів — 2014 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 14 листопада 2014 р.). — Київ, 2014. — 27 с. –(Зоологічний кур'єр, № 8.)
  • Галета В. Олексій Василюк: Загалом через пожежі втрачено 25 відсотків заповідних територій Донбасу // Пожежна і техногенна безпека, № 5, 2015. с.32-34
  • Grygoriy Kolomytsev, Dariia Shyriaieva, Olexiy Vasyliuk. The impact of fires in the zone of antiterrorist operation in Ukraine: assessment using RS and GIS data // Materiały konferencyjne GIS DZIŚ (Kraków, 17 — 18 listopada 2014). Krakow 2014, P.42-43
  • Vasyliuk O.V.,Nekrasova O.D., Shyriaieva D.V., Kolomytsev G.O.A review of major impact factors of hostilities influencing biodiversity in the eastern Ukraine (modeled on selected animal species) // Vestnik zoologii, 49(2). — 2015. — С. 145—158.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rosijska zbrojna agresiya na shodi Ukrayini prizvela do serjoznih ekologichnih naslidkiv Donecka i Luganska oblasti ce zabrudnennya pidzemnih vod vodojm pidtoplennya plosh i prosidannya gruntu zabrudnennya atmosfernogo povitrya vivedennya z ladu znachnih masiviv rilli znishennya i psuvannya ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu lisovi pozhezhi ta in 1 2 3 4 5 6 7 8 Sered bezlichi promislovih pidpriyemstv poshkodzhenih u rezultati bojovih dij viyavilisya najbilsh ekologichno nebezpechni virobnictva Yasinovatskij Avdiyivskij i Yenakiyivskij koksohimichni zavodi Yenakiyivskij metalurgijnij zavod Lisichanskij naftopererobnij zavod Doneckij kazennij zavod himichnih virobiv Slov yanska Luganska i Kurahivska teplovi elektrostanciyi syevyerodoneckij Azot i gorlivskij Stirol Zmist 1 Znishennya i psuvannya ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu 2 Pozhezhi 3 Zabrudnennya dovkillya 4 Problemi viklikani zatoplennyam shaht 5 Problemi z ekologichnim kontrolem 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaZnishennya i psuvannya ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu RedaguvatiDeyaki ob yekti prirodno zapovidnogo fondu poshkodzheni obstrilami nacionalni parki Svyati gori 9 Meotida viddilennya Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika Kalmiuske Krejdyana flora regionalni landshaftni parki Doneckij kryazh i Slov yanskij kurort Na teritoriyi ryadu ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zvedeno fortifikacijni sporudi u tomu chisli poza bojovimi diyami napriklad v nacionalnomu parku Dvorichanskij sho znahoditsya na kordoni z Rosiyeyu v Harkivskij oblasti a takozh u filiyi Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika Krejdyana flora 1 2 3 4 Na teritoriyi regionalnogo landshaftnogo parku Doneckij kryazh pohovano vbitih vijskovosluzhbovciv Za mezhami zoni ATO na teritoriyi landshaftnogo parku Izyumska luka na Harkivshini a takozh na teritoriyi nacionalnogo parku Svyati gori nevidomi osobi rubali lis poyasnyuyuchi sho derevina potribna dlya ATO Koristuyuchis vidsutnistyu realnogo kontrolyu v deyakih ob yektah prirodno zapovidnogo fondu napriklad u mezhah landshaftnogo parku Kramatorskij samovilno rozorano 100 ga U filiyi Luganskogo zapovidnika Trohizbenskij step u zahidnij chastini ob yekta vigoriv lis na teritoriyi 5 ga 1 2 3 4 U Luganskomu zapovidniku znisheno administraciyu v nacionalnomu parku Meotida filiyi Luganskogo zapovidnika Provalskij step Stanichno Luganskij i filiyi Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika Homutovskij step administraciya zahoplena bojovikami Landshaftni parki Doneckij kryazh Zuyivskij i Kleban bik perestali isnuvati Vtrachenij personal dokumenti ustatkuvannya cih prirodno zapovidnih ob yektiv V rezultati boyiv na teritoriyi viddilennya Ukrayinskogo stepovogo zapovidnika Krejdyana flora silno postrazhdalo urochishe Kuchuguri de buli vlashtovani blindazhi okopi i vognevi tochki 1 2 3 4 Div takozh Kategoriya Prirodoohoronni ob yekti sho postrazhdali pid chas ATOPozhezhi RedaguvatiDoslidzhennya pozhezh na prirodnih teritoriyah v zoni ATO proveli u 2014 roci fahivci Mizhnarodnoyi blagodijnoyi organizaciyi Ekologiya Pravo Lyudina Pozhezhi viklikani obstrilom ohopili 17 lisiv i 24 stepiv u zoni ATO U tomu chisli vognem poshkodzheni prirodno zapovidni ob yekti filiyi Luganskogo zapovidnika Provalskij step Trohizbenskij step regionalni landshaftni parki Doneckij kryazh Zuyevskij nacionalnij park Svyati gori i 13 zapovidnikiv U nacionalnomu parku Svyati gori pozhezha viklikana obstrilom projshla 1000 ga lisu vid pozhezh takozh postrazhdali zapovidniki v Luganskij oblasti Nagolchanskij Volnuhinskij Bilorichanskij Luganskij Perevalskij i Pishanij U 2014 r u zoni ATO buv zafiksovanij 2901 vipadok pozhezh na lisovih i stepovih teritoriyah sho v 14 raziv bilshe nizh poza zonoyu bojovih dij Vognem bulo projdeno 36226 ga lisiv 114 ga pasovish i sinokosiv 147 ga ornih zemel Vid vognyu postrazhdalo 20 usih kam yanistih stepiv v mezhah Ukrayini Pid chas boyiv v rezultati obstrilu vinikali pozhezhi na himichnih pidpriyemstvah Doneckij kazennij zavod tehnichnih virobiv Doneckij zavod Tochmash Lisichanskij naftopererobnij zavod Yasinuvatskij koksohimichnij zavod Avdiyivskij koksohimichnij zavod Vpliv cih pozhezh na dovkillya katastrofichnij 1 3 5 Zabrudnennya dovkillya RedaguvatiSered bezlichi promislovih pidpriyemstv poshkodzhenih u rezultati bojovih dij viyavilisya najbilsh ekologichno nebezpechni virobnictva Yasinuvatskij Avdiyivskij i Yenakiyivskij koksohimichni zavodi Yenakiyivskij metalurgijnij zavod Lisichanskij naftopererobnij zavod Doneckij kazennij zavod himichnih virobiv Slov yanska Luganska i Kurahivska teplovi elektrostanciyi syevyerodoneckij Azot i gorlivskij Stirol Tak v rezultati artilerijskogo obstrilu na Avdiyivskomu koksohimichnomu zavodi stalasya pozhezha i vitik koksovogo gazu z velikim vmistom benzolu toluolu naftalinu sirkovodnyu merkaptanu sinilnoyi kisloti i amiaku Tilki u Luganskij oblasti zabrudnenimi vodami zatopleni blizko 20 shaht sho vede do podalshogo zabrudnennya pidzemnih vod U rajoni boyiv vidbuvayetsya masove zabrudnennya gruntiv palivno mastilnimi materialami metalevimi oskolkami vid snaryadiv i min a takozh zbidnenim uranom yakij vikoristovuyetsya dlya pidvishennya bronebijnoyi zdatnosti deyakih boyepripasiv Pri podavanni vodi na okupovanih bojovikami teritoriyah neridko ne vidbuvayetsya yiyi dezinfekciya aktivnim hlorom sho mozhe stati prichinoyu viniknennya infekcij 1 7 Problemi viklikani zatoplennyam shaht RedaguvatiZatoplennya shaht na Donbasi osoblivo ne malo kontrolovane v zoni rosijskoyi okupaciyi nese konkretni zagrozi pidnyattya i zasolennya gruntovih vod pidtoplennya navkolostvolovih dilyanok dilyanok girnichih virobok prosidannya gruntu tosho 10 Osoblivo nebezpechnim ye zatoplennya shahti Yunkom de v radyanski chasi bulo zdijsneno pidzemnij yadernij vibuh i pri zatoplenni ye nebezpeka rozpovsyudzhennya radioaktivnih nuklidiv po regionu azh do Azovskogo morya 11 Problemi z ekologichnim kontrolem RedaguvatiZ provedennyam ekologichnogo monitoringu na okupovanih teritoriyah sklalasya katastrofichna situaciya Ne pracyuyut posti kontrolyu yakosti poverhnevih vod posti kontrolyu yakosti atmosfernogo povitrya v Donecku Makiyivci Gorlovci Yenakiyevomu Lugansku i Alchevsku paralizovano robotu Derzhavnih ekologichnih inspekcij ne kontrolyuyetsya radiacijnij fon Dlya prikladu z 39 postiv Siverskodoneckogo basejnovogo upravlinnya vodnih resursiv v Doneckij oblasti i 24 v Luganskij zaraz pracyuye 20 i 6 vidpovidno Shozha situaciya sklalasya i z postami kontrolyu yakosti atmosfernogo povitrya oblasnih gidrometeocentriv U Doneckij oblasti pracyuye 11 z 25 a v Luganskij 4 z 11 postiv 1 8 Na okupovanih teritoriyah ORDLO bez yakih nebud proyektiv i ekologichnih ocinok mozhlivogo vplivu na prirodne seredovishe zakrivayutsya shahti i zavodi naselennya i opolchenci bezkontrolno rizhut na metal pidpriyemstva roblyatsya nepridatnimi ochisni sporudi vodoprovidni kanalizacijni merezhi grebli i inshi ob yekti infrastrukturi regionu V rezultati pozhezh i bezkontrolnih virubuvan zahisnih lisosmug vidbuvayetsya shvidka degradaciya silskogospodarskih zemel Zahopleni za pidtrimki Rosiyi teritoriyi mozhut prosto isnuvati pevnij chasovij period roztrachuyuchi nayavni resursi znishuyuchi yih yak sarana i ne zabezpechuyuchi yih vidnovlennya 1 8 Div takozh RedaguvatiEkologichni naslidki aneksiyi Krimu Ekologichni naslidki rosijsko ukrayinskoyi vijni 2022 Mizhnarodnij den zapobigannya ekspluataciyi navkolishnogo seredovisha pid chas vijni ta zbrojnih konfliktiv Vijna na shodi UkrayiniPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i ros Borejko V E Ekologicheskie posledstviya putinskoj vojny na yugo vostoke Ukrainy Kiyivskij ekologo kulturnij centr 7 listopada 2015 roku a b v g Minpriroda priznachit vidpovidalnih osib dlya monitoringu ekologichnogo stanu u zoni ATO povidomlennya Ministerstva ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini a b v g d ros Vasilyuk A V Shiryaeva D V Kolomycev G A Voennye dejstviya v Ukraine priveli k rostu stepnyh pozharov Step byull 2014 42 S 36 38 a b v g ros Limanskij S V Voennye dejstviya na territorii zapovednika Melovaya flora Stepovij byulleten 2014 42 S 34 35 a b Voyenni diyi na shodi Ukrayini civilizacijni vikliki lyudstvu Lviv Ekologiya Pravo Lyudina 2015 132 s ros Manchuk A Ekologiya vojny LIVA internet zhurnal 2015 a b Averin D Denisov N Vijna na shodi Ukrayini bojovi diyi ta ekologichni naslidki DP Shidnoukrayinskij ekologichnij institut 10 chervnya 2015 roku a b v ros Averin D Podturkin D Ekologicheskij kapkan respublik Petrimazepa com 22 lipnya 2015 roku Rosijski okupanti majzhe povnistyu znishili nacionalnij park Svyati gori 19 01 2023 22 13 Ekologicheskaya katastrofa na Donbasse predstavlyaet dlya Ukrainy bolshuyu ugrozu chem avariya na Chernobylskoj AES Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 Pro zahodi shodo rozv yazannya ekologo gidrogeologichnih problem yaki vinikayut unaslidok zakrittya girnicho vidobuvnih pidpriyemstv shaht i rozriziv Za materialami dopovidi Ministra ekobezpeki Vasilya Shevchuka na zasidanni Kabinetu ministriv Ukrayini 11 sichnya 1999 rokuLiteratura RedaguvatiMamin R G Ekologiya vojny M Ekonomika 2011 493 s Ekologiya Voennaya ekologiya Pod obsh red V I Isakova M Smolensk ID Kamerton Madzhenta 2006 724 s Zagorodnyuk I Biotichne riznomanittya ta ekobezpeka v zoni ATO analiz situaciyi ta rizikiv Arhivovano 1 sichnya 2017 u Wayback Machine Zberezhennya biologichnogo i landshaftnogo riznomanittya Ukrayini Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi 7 8 lipnya 2016 r Za red V A Dyakova Svyatogirsk 2016 S 41 50 ISSN 978 617 7130 04 7 Vasyliuk O Shyriaieva D Kolomytsev G Spinova J Steppe protected areas on the territory of Ukraine in the context of the armed conflict in the Donbas region and Russian annexation of the Crimean Peninsula Grassland research and conservation Bulletin of the Eurasian Dry Grassland Group 2017 1 33 R 15 23 Vasilyuk O V Shiryayeva D V Pozhezhi v zoni ATO yak faktor vplivu na bioriznomanittya Tezi dopovidej Konferenciyi molodih doslidnikiv zoologiv 2014 m Kiyiv Institut zoologiyi NAN Ukrayini 14 listopada 2014 r Kiyiv 2014 27 s Zoologichnij kur yer 8 Galeta V Oleksij Vasilyuk Zagalom cherez pozhezhi vtracheno 25 vidsotkiv zapovidnih teritorij Donbasu Pozhezhna i tehnogenna bezpeka 5 2015 s 32 34 Grygoriy Kolomytsev Dariia Shyriaieva Olexiy Vasyliuk The impact of fires in the zone of antiterrorist operation in Ukraine assessment using RS and GIS data Materialy konferencyjne GIS DZIS Krakow 17 18 listopada 2014 Krakow 2014 P 42 43 Vasyliuk O V Nekrasova O D Shyriaieva D V Kolomytsev G O A review of major impact factors of hostilities influencing biodiversity in the eastern Ukraine modeled on selected animal species Vestnik zoologii 49 2 2015 S 145 158 Posilannya RedaguvatiZona vidchuzhennya Donbas Arhivovano 3 sichnya 2019 u Wayback Machine dokumentalnij film Gromadskogo telebachennya ros Ekologicheskie posledstviya sovremennyh vojn Arhivovano 2 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Ekologicheskie posledstviya vojny na Donbasse Arhivovano 13 lipnya 2016 u Wayback Machine Vijna na shodi Ukrayini bojovi diyi ta ekologichni naslidki ros Iz za boev na Donbasse razrusheny 5 prirodnyh zapovednikov Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekologichni naslidki vijni na shodi Ukrayini amp oldid 39408646