Екзотерика — релігійне або філософське вчення, що є відкритим і не являє собою таємниці. Протилежно езотериці (езотеризму) — таємному вченню. Екзотеричне вчення не має глибокого підтексту і зрозуміле всім (загальнодоступне).
Протиставлення екзотеричного (ексотеричного) і езотеричного виникло в давньогрецькій філософії. Зокрема, стародавні дослідники ділили твори Аристотеля на езотеричні і екзотеричні (до них відносилися його діалоги).
У новоєвропейській філософії також використовувався такий поділ. Британський філософ Толанд висунув тезу про необхідність двох філософій: екзотеричної (відкритої, публічної) та езотеричної (таємної, для посвячених). Під екзотеричною філософією Толанд мав на увазі релігію, а під езотеричною — матеріалізм. Терміном «екзотеричний» користувався і Г. В. Ф. Гегель.
Особливо активно терміни «екзотерика», «екзотеризм», «екзотеричний» використовуються в езотеричних і окультних вченнях. Зокрема, їх використовували А. Безант, А. Бейлі, Діон Форчун, О. П. Блаватська.
Література Редагувати
- Езотеричне та екзотеричне // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.