Едуардо Баррон (повне ім'я Едуардо Баррон Гонзалес ісп. Eduardo Barrón González, 2 квітня 1858 — 23 листопада 1911, Мадрид) — іспанський скульптор.
| Едуардо Баррон | |
|---|---|
| Eduardo Barrón González | |
| | |
| Хосе Кордеро Вільєгас. «Портрет Едуардо Баррона» | |
| При народженні | Eduardo Barrón González |
| Народження | 2 квітня 1858 Моралеха-дель-Віно, Самора, Кастилія і Леон, Іспанія |
| Смерть | 23 листопада 1911 (53 роки) |
| Мадрид (геморагічний інсульт) | |
| Національність | іспанець |
| Країна | Іспанія |
| Жанр | монументальна скульптура |
| Навчання | Real Academia de España en Romad |
| Діяльність | скульптор, conservator |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1883- 1910 |
| Вплив | реалізм |
| Член | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо |
| Твори | Монумент Віріато, місто Замора. Монумент Колумбу, місто Саламанка.Монумент політику та письменнику Еміліо Кастелару, місто Кадіс. Імператор Нерон та філософ Сенека, місто Кордова. |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| | |
| Едуардо Баррон у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Художнє навчання отримав в Академії красних мистецтв Сан Фернандо, де опановував скульптуру.
Серед ранішніх творів митця — монумент Віріато в місті Самора, ватажку іспано-іберійських племен, що воював з римськими загарбниками Іберійського півострова. Твір приніс молодому скульптору визнання та почесну медаль на Національній виставці 1884 року.
Для удосконалення майстерності — створив подорож до Італії. Навчався в Римі у іспанського художника Вісенте Пальмаролі (1834 - 1896) та Франсіско Праділья (1848 - 1921).
По завершенню навчання в Італії, повернувся в Мадрид, де зробив кар'єру і як скульптор, і як посадовець. З 1892 року Эдуардо Баррона призначили реставратором в музеї «Прадо», з 1910 року — академік Королівської академії Сан Фернандо.