www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвард Гоппер Е двард Го ппер англ Edward Hopper 22 липня 1882 Найак 15 травня 1967 американський художник живописець гр

Едвард Гоппер

Е́двард Го́ппер (англ. Edward Hopper; 22 липня 1882, Найак — 15 травня 1967) — американський художник, живописець, графік, майстер міського пейзажу, один з найбільших урбаністів XX ст.

Едвард Гоппер
англ. Edward Hopper

автопортрет
Народження 22 липня 1882(1882-07-22)[…]
Наяк, Рокленд, штат Нью-Йорк, США
Смерть 15 травня 1967(1967-05-15)[…] (84 роки)
  Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання
 : 

Національність американець
Країна  США
Жанр жанрове малярство і архітектурний живописd
Навчання Нью-Йоркська школа мистецтв, майстерня Роберта Генрі.
Діяльність художник, рисувальник, графік, ілюстратор, гравер
Напрямок реалізм
Роки творчості 1891—1966
Вчитель Роберт Генрі
Відомі учні Віллем де Кунінг, Jim Dined і Марк Ротко
Член Американська академія мистецтв та літератури
Твори портрети, пейзажі, побутовий жанр
У шлюбі з Josephine Hopperd
Нагороди

Logan Medal of the Artsd (1923)

Автограф
 Едвард Гоппер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоппер.

Життєпис Редагувати

Молоді роки Редагувати

Едвард народився у Найаку, штат Нью-Йорк, у родині власника магазину. З дитинства він полюбляв малювати. У 1899 Едвард переїздить до Нью-Йорка з наміром стати художником. З 1899—1900 рік він навчався у школі художників з реклами. Після цього він поступає до школи Роберта Генрі, яка на той час відстоювала ідею створення сучасного національного мистецтва США. Головним принципом цієї школи було: «Виховуй себе сам, не дозволяй мені виховувати Вас». Принцип, спрямований на народження індивідуальності, нехай і настояний на відсутності колективізму, значних національних мистецьких традицій.

У 1906 році Едвард Гоппер вирушив до Парижа, де продовжив навчання. Окрім Франції, він побував у Англії, Німеччині, Голландії та Бельгії. Це був калейдоскоп країн і різних культурних осередків. У 1907 році Гоппер повертається до Нью-Йорка.

У 1908 році Едвард Гоппер узяв участь у виставці, влаштованій організацією «Вісімки» (Роберт Генрі та його учні), але успіху не мав. Він ще більше працює, вдосконалює свій стиль. У 1908 та 1910 він знову вивчає мистецтво у Парижі. З 1915 по 1920 — це період активних творчих пошуків художника. Малюнки цього періоду не збереглися, тому що Гоппер усі їх знищив.

Живопис не давав прибутку, тому Едвард працює у рекламному агентстві, робить ілюстрації для газет.

Графік Редагувати

Нічний потяг. Офорт.1918

Першу свою гравюру Гоппер виконав у 1915 році. Всього він зробив близько 60 офортів, найкращі з яких зроблені між 1915 та 1923 роками. Тут проявилася основна тема творчості Едварда Гоппера — самотність людини у американському суспільстві, навіть у світі.

Гравюри принесли художнику певну популярність. Він представляв їх на виставках, отримував нагороди. Незабаром відбулася персональна виставка, яку організував клуб Вітневської художньої студії.

Художник Редагувати

Основним натхненням Гоппера як художника стає місто Нью-Йорк, а також провінціальні містечка («Міто», «Конструкції Манхетенського мосту», «Східний вітер над Віхоукендом», «Шахтарське містечко у Пенсильванії»). Разом з містом Гоппер створив своєрідний вигляд людини в ньому. У художника зовсім зник портрет конкретної людини, він замінив її на узагальнений, сумарний вигляд одинака, окремого міського мешканця. Герої картин Едварда Гоппера — це розчаровані, самотні, спустошені, застиглі люди, зображені у барах, кафе, готелях («Кімната — у готелі», 1931 рік, «Західний мотель», 1957 рік).

Вже у 20-х роках ім'я Гоппер увійшло у американський живопис. Він мав учнів, шанувальників. У 1924 році він одружився з художницею Джозефіною Верстиль. У 1930 вони придбали будинок на Кейп-Корд, куди й переїхали. Взагалі Гоппер відкрив новий жанр — портрет будинку — «Будинок Телбота», 1926 рік, «Дім Адамса», 1928 рік, «Будинок капітана Кіллі», 1931 рік, «Будинок у залізниці», 1925 рік.

Успіх приніс Гопперу матеріальний достаток. Він залишає свою роботу в рекламній агенції. У 1933 році Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку організував персональну виставку Едварда Гоппера, яка принесла йому величезний успіх й всесвітню славу. Після неї художника прийняли до Національної академії малюнка.

Гоппер не звертаючи на успіх увагу продовжував плідно працювати до 1964 року, коли він тяжко захворів. У 1965 році Гоппер написав свою останню картину — «Комедіанти».

15 травня 1967 року Едвард Гоппер помер у Нью-Йорку.

Галерея Редагувати

Звання Редагувати

  • Член-кореспондент Національної академії малюнка.
  • Член Національного інституту мистецтв та літератури.
  • Член Американської Академії мистецтв та літератури.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Edward (1882-1967) Hopper
    d:Track:Q17299517
  4. http://www.nytimes.com/2005/03/27/nyregion/thecity/27feat.html?pagewanted=2
  5. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  6. https://rkd.nl/explore/artists/39704

Джерела Редагувати

  • Gerry Souter, Edward Hopper, Parkstone, 2007, (ISBN 978-1-85995-448-5)
  • Carol Troyen, Judith Barter, Elliot Davis, Edward Hopper, Boston, Museum of Fine Arts Publications, 2007, (ISBN 0-87846-712-2)
  • Walter Wells, Silent Theater: The Art of Edward Hopper, Phaidon Press, 2007, (ISBN 0-7148-4541-8)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едвард Гоппер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
E dvard Go pper angl Edward Hopper 22 lipnya 1882 Najak 15 travnya 1967 amerikanskij hudozhnik zhivopisec grafik majster miskogo pejzazhu odin z najbilshih urbanistiv XX st Edvard Gopperangl Edward HopperavtoportretNarodzhennya 22 lipnya 1882 1882 07 22 1 2 Nayak Roklend shtat Nyu Jork SShA 4 5 Smert 15 travnya 1967 1967 05 15 1 2 84 roki Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 6 5 Pohovannya Nacionalnist amerikanecKrayina SShAZhanr zhanrove malyarstvo 5 i arhitekturnij zhivopisd 5 Navchannya Nyu Jorkska shkola mistectv majsternya Roberta Genri Diyalnist hudozhnik risuvalnik grafik ilyustrator graverNapryamok realizmRoki tvorchosti 1891 1966Vchitel Robert GenriVidomi uchni Villem de Kuning Jim Dined i Mark RotkoChlen Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiTvori portreti pejzazhi pobutovij zhanrU shlyubi z Josephine HopperdNagorodi Logan Medal of the Artsd 1923 Avtograf Edvard Gopper u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gopper Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Grafik 1 3 Hudozhnik 2 Galereya 3 Zvannya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Edvard narodivsya u Najaku shtat Nyu Jork u rodini vlasnika magazinu Z ditinstva vin polyublyav malyuvati U 1899 Edvard pereyizdit do Nyu Jorka z namirom stati hudozhnikom Z 1899 1900 rik vin navchavsya u shkoli hudozhnikiv z reklami Pislya cogo vin postupaye do shkoli Roberta Genri yaka na toj chas vidstoyuvala ideyu stvorennya suchasnogo nacionalnogo mistectva SShA Golovnim principom ciyeyi shkoli bulo Vihovuj sebe sam ne dozvolyaj meni vihovuvati Vas Princip spryamovanij na narodzhennya individualnosti nehaj i nastoyanij na vidsutnosti kolektivizmu znachnih nacionalnih misteckih tradicij U 1906 roci Edvard Gopper virushiv do Parizha de prodovzhiv navchannya Okrim Franciyi vin pobuvav u Angliyi Nimechchini Gollandiyi ta Belgiyi Ce buv kalejdoskop krayin i riznih kulturnih oseredkiv U 1907 roci Gopper povertayetsya do Nyu Jorka U 1908 roci Edvard Gopper uzyav uchast u vistavci vlashtovanij organizaciyeyu Visimki Robert Genri ta jogo uchni ale uspihu ne mav Vin she bilshe pracyuye vdoskonalyuye svij stil U 1908 ta 1910 vin znovu vivchaye mistectvo u Parizhi Z 1915 po 1920 ce period aktivnih tvorchih poshukiv hudozhnika Malyunki cogo periodu ne zbereglisya tomu sho Gopper usi yih znishiv Zhivopis ne davav pributku tomu Edvard pracyuye u reklamnomu agentstvi robit ilyustraciyi dlya gazet Grafik Redaguvati nbsp Nichnij potyag Ofort 1918Pershu svoyu gravyuru Gopper vikonav u 1915 roci Vsogo vin zrobiv blizko 60 ofortiv najkrashi z yakih zrobleni mizh 1915 ta 1923 rokami Tut proyavilasya osnovna tema tvorchosti Edvarda Goppera samotnist lyudini u amerikanskomu suspilstvi navit u sviti Gravyuri prinesli hudozhniku pevnu populyarnist Vin predstavlyav yih na vistavkah otrimuvav nagorodi Nezabarom vidbulasya personalna vistavka yaku organizuvav klub Vitnevskoyi hudozhnoyi studiyi nbsp Cholovicha natura nbsp V Ist Sajdi nbsp Zhinocha figura nbsp PlakatHudozhnik Redaguvati Osnovnim nathnennyam Goppera yak hudozhnika staye misto Nyu Jork a takozh provincialni mistechka Mito Konstrukciyi Manhetenskogo mostu Shidnij viter nad Vihoukendom Shahtarske mistechko u Pensilvaniyi Razom z mistom Gopper stvoriv svoyeridnij viglyad lyudini v nomu U hudozhnika zovsim znik portret konkretnoyi lyudini vin zaminiv yiyi na uzagalnenij sumarnij viglyad odinaka okremogo miskogo meshkancya Geroyi kartin Edvarda Goppera ce rozcharovani samotni spustosheni zastigli lyudi zobrazheni u barah kafe gotelyah Kimnata u goteli 1931 rik Zahidnij motel 1957 rik Vzhe u 20 h rokah im ya Gopper uvijshlo u amerikanskij zhivopis Vin mav uchniv shanuvalnikiv U 1924 roci vin odruzhivsya z hudozhniceyu Dzhozefinoyu Verstil U 1930 voni pridbali budinok na Kejp Kord kudi j pereyihali Vzagali Gopper vidkriv novij zhanr portret budinku Budinok Telbota 1926 rik Dim Adamsa 1928 rik Budinok kapitana Killi 1931 rik Budinok u zaliznici 1925 rik Uspih prinis Gopperu materialnij dostatok Vin zalishaye svoyu robotu v reklamnij agenciyi U 1933 roci Muzej suchasnogo mistectva u Nyu Jorku organizuvav personalnu vistavku Edvarda Goppera yaka prinesla jomu velicheznij uspih j vsesvitnyu slavu Pislya neyi hudozhnika prijnyali do Nacionalnoyi akademiyi malyunka Gopper ne zvertayuchi na uspih uvagu prodovzhuvav plidno pracyuvati do 1964 roku koli vin tyazhko zahvoriv U 1965 roci Gopper napisav svoyu ostannyu kartinu Komedianti 15 travnya 1967 roku Edvard Gopper pomer u Nyu Jorku Galereya Redaguvati nbsp Restoran v Nyu Jorku nbsp Opivnichniki nbsp Chop Suey nbsp ZapravkaZvannya RedaguvatiChlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi malyunka Chlen Nacionalnogo institutu mistectv ta literaturi Chlen Amerikanskoyi Akademiyi mistectv ta literaturi Primitki Redaguvati a b Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Edward 1882 1967 Hopper d Track Q17299517 http www nytimes com 2005 03 27 nyregion thecity 27feat html pagewanted 2 a b v g RKDartists d Track Q17299517 https rkd nl explore artists 39704Dzherela RedaguvatiGerry Souter Edward Hopper Parkstone 2007 ISBN 978 1 85995 448 5 Carol Troyen Judith Barter Elliot Davis Edward Hopper Boston Museum of Fine Arts Publications 2007 ISBN 0 87846 712 2 Walter Wells Silent Theater The Art of Edward Hopper Phaidon Press 2007 ISBN 0 7148 4541 8 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Edvard GopperEdward Hopper Paintings Biography and Quotes Arhivovano 30 kvitnya 2016 u Wayback Machine Jessica Murphy Department of Modern and Contemporary Art The Metropolitan Museum of Art Edward Hopper 1882 1967 Arhivovano 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Edward Hopper Artworks Arhivovano 30 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya kartin Edvarda Goppera Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Edvard Gopper amp oldid 40591652