www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дініш У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна ім я Діні ш порт Dinis 9 жовтня 1261 12611009 7 січня 1325 ко

Дініш

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дініш (ім'я).

Діні́ш (порт. Dinis; 9 жовтня 1261(12611009) — 7 січня 1325) — король Португалії (1279—1325). Представник португальської Бургундської династії. Народився у Лісабоні, Португалія. Син португальського короля Афонсу III та кастильської інфанти Беатриси. Чоловік Ізабели Арагонської. Батько португальського короля Афонсу IV. Збагатив державу та укріпив королівську владу шляхом обмеження прав аристократії та духівництва. Завершив протистояння португальських монархів із Церквою, уклавши конкордат із Римом (1290). Заснував перший португальський університет (1290). Зробив старопортугальську офіційною мовою діловодства поряд з латиною. Заклав жіночий Одівеласький монастир (1295). Воював у Кастилії на боці інфанта Хуана проти кастильського короля Фернандо IV (1295—1297). Підписав із останнім Альканісеський договір (1297), що на століття визначив лінію португальсько-кастильського кордону. Розпочав торгівлю з Англією (1308) і затвердив статут купців, які укладали угоди щодо фінансової взаємної допомоги. Тим самим поклав початок касам морського страхування. Для побудови торговельного флоту заохочував вирощування лісів. Заснував лицарський Орден Христа (1319), що став правонаступником Ордену тамплієрів на португальських теренах. Наприкінці життя розв'язав війну з власним сином-спадкоємцем Афонсу (1322—1324). Помер у Сантарені, Португалія. Похований у Одівелаському монастирі. Один із авторів збірки трубадурської поезії «Пісні про друга». Прізвиська — Землеро́б (порт. o Lavrador), Пое́т (порт. o Poeta).

Дініш
порт. Dinis
16 лютого 1279 — 7 січня 1325
Попередник: Афонсу III
Наступник: Афонсу IV
 
Народження: 9 жовтня 1261(1261-10-09)
Лісабон, Португалія
Смерть: 7 січня 1325(1325-01-07) (63 роки)
Сантарен, Португалія
Поховання: Одівеласький монастир
Країна: Королівство Португалія
Релігія: католик
Рід: Бургундська
Батько: Афонсу III
Мати: Беатриса Кастильська
Шлюб: Ізабела Арагонська
Діти: Констанція, Афонсу IV

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена Редагувати

  • Ді́ніш (порт. Dinis; стара орфографія — Diniz) — у португальських джерелах; в історіографії інколи записується як Ді́ніш I, хоча інших королів із цим іменем не було.
  • Ді́ніш Афо́нсу, або Ді́ніш Афо́нсович (порт. Dinis Afonso) — по-батькові.
  • Дініш Бургу́ндський (порт. Dinis de Borgonha) — за назвою династії.
  • Ді́ніш Землеро́б (порт. Dinis, o Lavrador) — за прізвиськом, за розвиток економіки.
  • Ді́ніш Пое́т (порт. Dinis, o Poeta) — за прізвиськом, за розвиток літератури.
  • Ді́ніш Португа́льський (порт. Dinis de Portugal) — за назвою країни.
  • Діоні́сій (лат. Dionisius) — у латинських джерелах.
  • Діоні́сіо (ісп. Dionisio) — у кастильських, іспанських джерелах.

Біографія Редагувати

Молоді роки Редагувати

Дініш народився 9 жовтня 1261 року в Лісабоні, в родині португальського короля Афонсу ІІІ й королеви Беатриси, позашлюбної доньки кастильського короля Альфонсо X. Хлопця назвали на честь святого Діонісія (Дениса, португальською: Дініш). Оскільки інфант був спадкоємцем престолу, батько залучав його до державного управління з юних років. Це було особливо важливим у світлі конфлікту Афонсу ІІІ із Церквою, що загостився у 1277—1279 роках.

Дініш був середнім на зріст чоловіком (1,65 м). Він був першим серед португальського королівського роду, хто мав темноруде волосся — генетична ознака, яка передалася йому по материнській ліній. До старості майбутній король мав гарну фізичну форму, вів здоровий спосіб життя, багато подорожував, був загартований у боях та полюваннях.

16 лютого 1279 року, після смерті батька, Дініш став новим королем Португалії. Він проводив курс на централізацію королівської влади, укріплення і розширення володінь королівського домену. 1282 року Дініш одружився із арагонською інфантою Ізабелою.

Церковна політика Редагувати

1284 року Дініш, за прикладом свого діда Афонсу ІІ і батька Афонсу ІІІ, почав проводити переатестацію землеволодіння в країні. Він настирливо розслідував випадки незаконного привласнення королівщин, а наступного року прийняв ряд законів проти «права мертвої руки», скерованих на урізання привілеїв духівництва. Зокрема, король заборонив Церкві та духовним орденам купувати землю в країні; вимагав продажу володінь, які вони придбали від початку його правління. За декілька років Дініш видав інший указ, яким заборонив успадковувати орденам володіння своїх членів. Він всіляко обмежував права духівництва і монастирів на землею, заміняючи їх щорічним державним утриманням.

1288 року Дініш добився від папи Миколая IV видання булли про визнання самостійності португальського відділу Ордену Сантьяго, що був залежний від Кастильського магістра. Наступного року він уклав угоду зі Святим Престолом та португальськими єпископами за якою присягав захищати привілеї Церкви у Португалії.

1319 року Дініш заснував португальський лицарський Орден Христа. Цьому передувала заборона папи Климента V на діяльність тамплієрів, яких звинувачували у єресі. Король надав притулок гнаним лицарям і запросив їх до свого Ордену. Згодом він вів переговори із наступним папою Іоанном XXII про затвердження португальського Ордену Христа та визнання за ним прав і власності Ордену тамплієрів.

Правові й господарчі реформи Редагувати

Дініш провів реформу португальського цивільного і кримінального права з метою захисту нижчих класів. Розгляд судових справ було пришвидшено, а плата за їх проведення суттєво знижена. Законодавчі едикти короля збереглися в «Книзі законів і положень» (порт. Livro das Leis e Posturas) та «Ординаціях Афонсу» (порт. Ordenações Afonsinas), виданих за доби Афонсу V. Більшість з цих документів не становлять окремого кодексу, а є компіляцією різних правових актів, виправлених і доповнених за правління Дініша. Від 1290 року за його постановою судочинство в країні мусило проводитися так званою «народною мовою», старопортугальською; вона стала офіційною мовою країни поряд з латиною.

Дініш займався екстенсивним розвитком португальської економіки, особливо сільського господарства у провінційних регіонах, за що в отримав прізвисько «Землероб» (порт. o Lavrador). Він здійснив перерозподіл земельних угідь, надавши землю селянам, що її обробляють; заснував агрономічні школи для покращення техніки обробітку землі та збору врожаю. Король сприяв розквіту гірництва та металургії, стимулював видобуток сірки, срібла, олова, заліза. Заохочуючи зростання міст та торгівлі, 10 травня 1293 року він уклав із португальськими купцями договір, так званий «комерційний пакет» (порт. Bolsa de Comércio), перший європейський документ про морське страхування. Король активно шукав ринків збуту португальської продукції й налагодив експорт португальського збіжжя, солі й соленої риби до Англії (договір 1308), Фландрії та Франції. За наказами Дініша у португальських містах та містечках з'явилися постійні базари, що замінили періодичні ярмарки. З метою захисту сільськогосподарських земель від узбережних пісків король наказав виростити Лейрійський сосновий бір, частина деревини з якого йшла на побудову флоту.

Покровитель наук і мистецтв Редагувати

3 березня 1290 року Дініш видав указ «Scientiae thesaurus mirabilis», за яким в Лісабоні відкрився перший португальський університет, названий «Генеральною Студією» (порт. Estudo Geral). У ньому читалися лекції з мистецтв, медицини, цивільного та канонічного права. Король дарував університету велику хартію «Magna Charta Privilegiorum», якою надав самоврядні права. Заклад неодноразово переїздив до Лісабона і Коїмбри, поки 1537 року король Жуан III остаточно не затвердив його місце перебування у старій португальській столиці; відтоді установу стали називати Коїмбрський університет.

Дініш любив займатися мистецтвами та науками. Він вивчав літературу й написав декілька книг широкого спектра — від державного управління до полювання. За наказом короля багато праць були перекладені старопортугальською. Король був патроном трубадурів і писав вірші в їхньому стилі. Зокрема, він був одним із авторів збірки «Пісні про друга», що є одним із цінних зразків трубадурської поезії Піренейського півострова. Вона містить 137 ліричних й сатиричних пісень, написаних старопортугальською. Збірка збереглася у двох рукописних списках XVI століття: «Пісенник Національної бібліотеки» (порт. Cancioneiro da Biblioteca Nacional) і «Ватиканський пісенник» (порт. Cancioneiro da Vaticana).

Війни Редагувати

1295 року Дініш втрутився у міжусобну війну в Кастилії на боці інфанта Хуана проти кастильського короля Фернандо IV. Португальці захопили кастильські поселення Серпа, Мора та інші на східному березі річки Гвадіана. 1297 року він уклав Альканісеський мирний договір, що визначив нову лінію міждержавного кордону й підтвердив права Португалії на Алгарве. Цей договір залишався чинним протягом 40 років.

Дініш вважається засновником португальського флоту. 1317 року він уклав контракт із генуезьким купцем і мореплавцем Мануелем Пессаня (Manuel Pessanha, Пезагно), якого призначив спадковим адміралом своїх кораблів. У відповідь Пессаня та його спадкоємці мусили надавати 20 генуезьких капітанів, які очолюватимуть королівські галери.

У 1322—1324 роках в Португалії спалахнула внутрішня війна між синами Дініша — спадкоємцем трону Афонсу, сином королеви Ізабели, та Афонсу-Саншіш (Afonso Sanches), незаконнонародженим сином від Алдонси Родрігіш де Таля (Aldonça Rodrigues Talha). Хоча офіційним наступником був перший, король любив другого, а тому прийняв у конфлікті його сторону. Інфанта Афонсу підтримували міста, а Дініша та його бастарда — знать, яка отримала привілеї від корони. Під час війни Дініш був змушений відступити до Аленкера, що виступав на боці інфанта, й за втручання королеви Ізабели відклав задум з убивства свого первістка. За легендою, на полі Алваладе королева виїхала наперед на мулі між обома арміями і отруїла себе, щоб зупинити бійню. 1324 року конфлікт владнали – Афонсу-Саншіша у вигнання, а інфант Афонсу присягнув королю-батькові на вірність.

Дініш помер 7 січня 1325 року в Сантарені. Його поховали у Одівелаському монастирі святого Діонісія поблизу Лісабона. Під час реставрації королівської могили 1938 року було проведено дослідження останків короля.

Оцінки Редагувати

Поругальська історіографія витворила позитивний, близький до ідеального образ короля Дініша. Вже у перших хроніках ХІІІ – XIV століть він постає як мудрий правитель, умілий адміністратор. 1600 року португальський історик Дуарте Нуніш називав короля «батьком вітчизни» (Pai da Pátria). Заслугами Дініша вважали централізацію, оновлення законів, встановлення кордонів, розвиток господарства і комерції, становлення португальської вищої освіти і флоту. Багатство Дініша було відоме за межами Португалії; зокрема, його згадує Данте Альгєрі в своїй «Божественній комедії». Водночас, ряд істориків відмічали жорстокість Дініша, особливо у поводженні з сином-інфантом Афонсу, що спричинило міжусобну війну, а також холодність у ставленні до своєї дружини Єлизавети.

Сім'я Редагувати

Печаткки Дініша
  • Батько: Афонсу III (1210—1279), король Португалії (1248—1279)
  • Матір: Беатриса (1242—1303), донька кастильського короля Альфонсо X
  • Дружина: Ізабела (1271—1336), донька арагонського короля Педро III
  • Діти:
    • Конштанса (1290—1313) — португальська інфанта ∞ Фернандо IV, кастильський король.
    • Афонсу IV (1290—1357), король Португалії (1325—1357)
  • 7 бастардів

У культурі Редагувати

Образотворче мистецтво Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

Джерела Редагувати

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
  • Souza, Antonio Caetano de (1735). (порт.). Vol. I. Lisbon: Lisboa Occidental, na oficina de Joseph Antonio da Sylva. ISBN 978-84-8109-908-9. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 28 січня 2018. 
  • García Fernández, Manuel (1999). La política internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcañices (1267-1297). Relaciones diplomáticas y dinásticas. Universidade de Porto. Revista da Faculdade de Letras, Serie Historia (em espanhol) (XV): 901-943. OCLC 632487275
  • Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História. Lisboa: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7
  • Salazar y Acha, Jaime de, David; Masnata y de Quesada, David de (1990). «Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real» (PDF). Instituto de Estudios Manchegos. Cuadernos de Estudios Manchegos (20): 210-231. ISSN 0526-2623
  • Sotto Mayor Pizarro, José Augusto (1997). Linhagens Medievais Portuguesas: Genealogias e Estratégias (1279-1325). I. Porto: Tese de Doutoramento, Edicão do Autor

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дініш

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dinish im ya Dini sh port Dinis 9 zhovtnya 1261 12611009 7 sichnya 1325 korol Portugaliyi 1279 1325 Predstavnik portugalskoyi Burgundskoyi dinastiyi Narodivsya u Lisaboni Portugaliya Sin portugalskogo korolya Afonsu III ta kastilskoyi infanti Beatrisi Cholovik Izabeli Aragonskoyi Batko portugalskogo korolya Afonsu IV Zbagativ derzhavu ta ukripiv korolivsku vladu shlyahom obmezhennya prav aristokratiyi ta duhivnictva Zavershiv protistoyannya portugalskih monarhiv iz Cerkvoyu uklavshi konkordat iz Rimom 1290 Zasnuvav pershij portugalskij universitet 1290 Zrobiv staroportugalsku oficijnoyu movoyu dilovodstva poryad z latinoyu Zaklav zhinochij Odivelaskij monastir 1295 Voyuvav u Kastiliyi na boci infanta Huana proti kastilskogo korolya Fernando IV 1295 1297 Pidpisav iz ostannim Alkaniseskij dogovir 1297 sho na stolittya viznachiv liniyu portugalsko kastilskogo kordonu Rozpochav torgivlyu z Angliyeyu 1308 i zatverdiv statut kupciv yaki ukladali ugodi shodo finansovoyi vzayemnoyi dopomogi Tim samim poklav pochatok kasam morskogo strahuvannya Dlya pobudovi torgovelnogo flotu zaohochuvav viroshuvannya lisiv Zasnuvav licarskij Orden Hrista 1319 sho stav pravonastupnikom Ordenu tampliyeriv na portugalskih terenah Naprikinci zhittya rozv yazav vijnu z vlasnim sinom spadkoyemcem Afonsu 1322 1324 Pomer u Santareni Portugaliya Pohovanij u Odivelaskomu monastiri Odin iz avtoriv zbirki trubadurskoyi poeziyi Pisni pro druga Prizviska Zemlero b port o Lavrador Poe t port o Poeta Dinish port DinisKorol Portugaliyi16 lyutogo 1279 7 sichnya 1325Poperednik Afonsu IIINastupnik Afonsu IV Narodzhennya 9 zhovtnya 1261 1261 10 09 Lisabon PortugaliyaSmert 7 sichnya 1325 1325 01 07 63 roki Santaren PortugaliyaPohovannya Odivelaskij monastirKrayina Korolivstvo PortugaliyaReligiya katolikRid BurgundskaBatko Afonsu IIIMati Beatrisa KastilskaShlyub Izabela AragonskaDiti Konstanciya Afonsu IV Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Imena 2 Biografiya 2 1 Molodi roki 2 2 Cerkovna politika 2 3 Pravovi j gospodarchi reformi 2 4 Pokrovitel nauk i mistectv 2 5 Vijni 3 Ocinki 4 Sim ya 5 U kulturi 5 1 Obrazotvorche mistectvo 5 2 Literatura 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaImena RedaguvatiDi nish port Dinis stara orfografiya Diniz u portugalskih dzherelah v istoriografiyi inkoli zapisuyetsya yak Di nish I hocha inshih koroliv iz cim imenem ne bulo Di nish Afo nsu abo Di nish Afo nsovich port Dinis Afonso po batkovi Dinish Burgu ndskij port Dinis de Borgonha za nazvoyu dinastiyi Di nish Zemlero b port Dinis o Lavrador za prizviskom za rozvitok ekonomiki Di nish Poe t port Dinis o Poeta za prizviskom za rozvitok literaturi Di nish Portuga lskij port Dinis de Portugal za nazvoyu krayini Dioni sij lat Dionisius u latinskih dzherelah Dioni sio isp Dionisio u kastilskih ispanskih dzherelah Biografiya RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Dinish narodivsya 9 zhovtnya 1261 roku v Lisaboni v rodini portugalskogo korolya Afonsu III j korolevi Beatrisi pozashlyubnoyi donki kastilskogo korolya Alfonso X Hlopcya nazvali na chest svyatogo Dionisiya Denisa portugalskoyu Dinish Oskilki infant buv spadkoyemcem prestolu batko zaluchav jogo do derzhavnogo upravlinnya z yunih rokiv Ce bulo osoblivo vazhlivim u svitli konfliktu Afonsu III iz Cerkvoyu sho zagostivsya u 1277 1279 rokah Dinish buv serednim na zrist cholovikom 1 65 m Vin buv pershim sered portugalskogo korolivskogo rodu hto mav temnorude volossya genetichna oznaka yaka peredalasya jomu po materinskij linij Do starosti majbutnij korol mav garnu fizichnu formu viv zdorovij sposib zhittya bagato podorozhuvav buv zagartovanij u boyah ta polyuvannyah 16 lyutogo 1279 roku pislya smerti batka Dinish stav novim korolem Portugaliyi Vin provodiv kurs na centralizaciyu korolivskoyi vladi ukriplennya i rozshirennya volodin korolivskogo domenu 1282 roku Dinish odruzhivsya iz aragonskoyu infantoyu Izabeloyu Cerkovna politika Redaguvati 1284 roku Dinish za prikladom svogo dida Afonsu II i batka Afonsu III pochav provoditi pereatestaciyu zemlevolodinnya v krayini Vin nastirlivo rozsliduvav vipadki nezakonnogo privlasnennya korolivshin a nastupnogo roku prijnyav ryad zakoniv proti prava mertvoyi ruki skerovanih na urizannya privileyiv duhivnictva Zokrema korol zaboroniv Cerkvi ta duhovnim ordenam kupuvati zemlyu v krayini vimagav prodazhu volodin yaki voni pridbali vid pochatku jogo pravlinnya Za dekilka rokiv Dinish vidav inshij ukaz yakim zaboroniv uspadkovuvati ordenam volodinnya svoyih chleniv Vin vsilyako obmezhuvav prava duhivnictva i monastiriv na zemleyu zaminyayuchi yih shorichnim derzhavnim utrimannyam 1288 roku Dinish dobivsya vid papi Mikolaya IV vidannya bulli pro viznannya samostijnosti portugalskogo viddilu Ordenu Santyago sho buv zalezhnij vid Kastilskogo magistra Nastupnogo roku vin uklav ugodu zi Svyatim Prestolom ta portugalskimi yepiskopami za yakoyu prisyagav zahishati privileyi Cerkvi u Portugaliyi 1319 roku Dinish zasnuvav portugalskij licarskij Orden Hrista Comu pereduvala zaborona papi Klimenta V na diyalnist tampliyeriv yakih zvinuvachuvali u yeresi Korol nadav pritulok gnanim licaryam i zaprosiv yih do svogo Ordenu Zgodom vin viv peregovori iz nastupnim papoyu Ioannom XXII pro zatverdzhennya portugalskogo Ordenu Hrista ta viznannya za nim prav i vlasnosti Ordenu tampliyeriv Pravovi j gospodarchi reformi Redaguvati Dinish proviv reformu portugalskogo civilnogo i kriminalnogo prava z metoyu zahistu nizhchih klasiv Rozglyad sudovih sprav bulo prishvidsheno a plata za yih provedennya suttyevo znizhena Zakonodavchi edikti korolya zbereglisya v Knizi zakoniv i polozhen port Livro das Leis e Posturas ta Ordinaciyah Afonsu port Ordenacoes Afonsinas vidanih za dobi Afonsu V Bilshist z cih dokumentiv ne stanovlyat okremogo kodeksu a ye kompilyaciyeyu riznih pravovih aktiv vipravlenih i dopovnenih za pravlinnya Dinisha Vid 1290 roku za jogo postanovoyu sudochinstvo v krayini musilo provoditisya tak zvanoyu narodnoyu movoyu staroportugalskoyu vona stala oficijnoyu movoyu krayini poryad z latinoyu Dinish zajmavsya ekstensivnim rozvitkom portugalskoyi ekonomiki osoblivo silskogo gospodarstva u provincijnih regionah za sho v otrimav prizvisko Zemlerob port o Lavrador Vin zdijsniv pererozpodil zemelnih ugid nadavshi zemlyu selyanam sho yiyi obroblyayut zasnuvav agronomichni shkoli dlya pokrashennya tehniki obrobitku zemli ta zboru vrozhayu Korol spriyav rozkvitu girnictva ta metalurgiyi stimulyuvav vidobutok sirki sribla olova zaliza Zaohochuyuchi zrostannya mist ta torgivli 10 travnya 1293 roku vin uklav iz portugalskimi kupcyami dogovir tak zvanij komercijnij paket port Bolsa de Comercio pershij yevropejskij dokument pro morske strahuvannya Korol aktivno shukav rinkiv zbutu portugalskoyi produkciyi j nalagodiv eksport portugalskogo zbizhzhya soli j solenoyi ribi do Angliyi dogovir 1308 Flandriyi ta Franciyi Za nakazami Dinisha u portugalskih mistah ta mistechkah z yavilisya postijni bazari sho zaminili periodichni yarmarki Z metoyu zahistu silskogospodarskih zemel vid uzberezhnih piskiv korol nakazav virostiti Lejrijskij sosnovij bir chastina derevini z yakogo jshla na pobudovu flotu Pokrovitel nauk i mistectv Redaguvati 3 bereznya 1290 roku Dinish vidav ukaz Scientiae thesaurus mirabilis za yakim v Lisaboni vidkrivsya pershij portugalskij universitet nazvanij Generalnoyu Studiyeyu port Estudo Geral U nomu chitalisya lekciyi z mistectv medicini civilnogo ta kanonichnogo prava Korol daruvav universitetu veliku hartiyu Magna Charta Privilegiorum yakoyu nadav samovryadni prava Zaklad neodnorazovo pereyizdiv do Lisabona i Koyimbri poki 1537 roku korol Zhuan III ostatochno ne zatverdiv jogo misce perebuvannya u starij portugalskij stolici vidtodi ustanovu stali nazivati Koyimbrskij universitet Dinish lyubiv zajmatisya mistectvami ta naukami Vin vivchav literaturu j napisav dekilka knig shirokogo spektra vid derzhavnogo upravlinnya do polyuvannya Za nakazom korolya bagato prac buli perekladeni staroportugalskoyu Korol buv patronom trubaduriv i pisav virshi v yihnomu stili Zokrema vin buv odnim iz avtoriv zbirki Pisni pro druga sho ye odnim iz cinnih zrazkiv trubadurskoyi poeziyi Pirenejskogo pivostrova Vona mistit 137 lirichnih j satirichnih pisen napisanih staroportugalskoyu Zbirka zbereglasya u dvoh rukopisnih spiskah XVI stolittya Pisennik Nacionalnoyi biblioteki port Cancioneiro da Biblioteca Nacional i Vatikanskij pisennik port Cancioneiro da Vaticana Vijni Redaguvati 1295 roku Dinish vtrutivsya u mizhusobnu vijnu v Kastiliyi na boci infanta Huana proti kastilskogo korolya Fernando IV Portugalci zahopili kastilski poselennya Serpa Mora ta inshi na shidnomu berezi richki Gvadiana 1297 roku vin uklav Alkaniseskij mirnij dogovir sho viznachiv novu liniyu mizhderzhavnogo kordonu j pidtverdiv prava Portugaliyi na Algarve Cej dogovir zalishavsya chinnim protyagom 40 rokiv Dinish vvazhayetsya zasnovnikom portugalskogo flotu 1317 roku vin uklav kontrakt iz genuezkim kupcem i moreplavcem Manuelem Pessanya Manuel Pessanha Pezagno yakogo priznachiv spadkovim admiralom svoyih korabliv U vidpovid Pessanya ta jogo spadkoyemci musili nadavati 20 genuezkih kapitaniv yaki ocholyuvatimut korolivski galeri U 1322 1324 rokah v Portugaliyi spalahnula vnutrishnya vijna mizh sinami Dinisha spadkoyemcem tronu Afonsu sinom korolevi Izabeli ta Afonsu Sanshish Afonso Sanches nezakonnonarodzhenim sinom vid Aldonsi Rodrigish de Talya Aldonca Rodrigues Talha Hocha oficijnim nastupnikom buv pershij korol lyubiv drugogo a tomu prijnyav u konflikti jogo storonu Infanta Afonsu pidtrimuvali mista a Dinisha ta jogo bastarda znat yaka otrimala privileyi vid koroni Pid chas vijni Dinish buv zmushenij vidstupiti do Alenkera sho vistupav na boci infanta j za vtruchannya korolevi Izabeli vidklav zadum z ubivstva svogo pervistka Za legendoyu na poli Alvalade koroleva viyihala napered na muli mizh oboma armiyami i otruyila sebe shob zupiniti bijnyu 1324 roku konflikt vladnali Afonsu Sanshisha u vignannya a infant Afonsu prisyagnuv korolyu batkovi na virnist Dinish pomer 7 sichnya 1325 roku v Santareni Jogo pohovali u Odivelaskomu monastiri svyatogo Dionisiya poblizu Lisabona Pid chas restavraciyi korolivskoyi mogili 1938 roku bulo provedeno doslidzhennya ostankiv korolya Ocinki RedaguvatiPorugalska istoriografiya vitvorila pozitivnij blizkij do idealnogo obraz korolya Dinisha Vzhe u pershih hronikah HIII XIV stolit vin postaye yak mudrij pravitel umilij administrator 1600 roku portugalskij istorik Duarte Nunish nazivav korolya batkom vitchizni Pai da Patria Zaslugami Dinisha vvazhali centralizaciyu onovlennya zakoniv vstanovlennya kordoniv rozvitok gospodarstva i komerciyi stanovlennya portugalskoyi vishoyi osviti i flotu Bagatstvo Dinisha bulo vidome za mezhami Portugaliyi zokrema jogo zgaduye Dante Algyeri v svoyij Bozhestvennij komediyi Vodnochas ryad istorikiv vidmichali zhorstokist Dinisha osoblivo u povodzhenni z sinom infantom Afonsu sho sprichinilo mizhusobnu vijnu a takozh holodnist u stavlenni do svoyeyi druzhini Yelizaveti Sim ya RedaguvatiPechatkki Dinisha nbsp nbsp nbsp Dokladnishe Portugalskij Burgundskij dimBatko Afonsu III 1210 1279 korol Portugaliyi 1248 1279 Matir Beatrisa 1242 1303 donka kastilskogo korolya Alfonso X Druzhina Izabela 1271 1336 donka aragonskogo korolya Pedro III Diti Konshtansa 1290 1313 portugalska infanta Fernando IV kastilskij korol Afonsu IV 1290 1357 korol Portugaliyi 1325 1357 7 bastardivU kulturi RedaguvatiObrazotvorche mistectvo Redaguvati Literatura Redaguvati Dinish Zemlerob istorichna epopeya na tri diyi ispanskogo dramaturga Ramona Pidalya 1950 Primitki RedaguvatiDzherela RedaguvatiLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Souza Antonio Caetano de 1735 Historia Genealogica de la Real Casa Portuguesa port Vol I Lisbon Lisboa Occidental na oficina de Joseph Antonio da Sylva ISBN 978 84 8109 908 9 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 28 sichnya 2018 Garcia Fernandez Manuel 1999 La politica internacional de Portugal y Castilla en el contexto peninsular del Tratado de Alcanices 1267 1297 Relaciones diplomaticas y dinasticas Universidade de Porto Revista da Faculdade de Letras Serie Historia em espanhol XV 901 943 OCLC 632487275 Rodrigues Oliveira Ana 2010 Rainhas medievais de Portugal Dezassete mulheres duas dinastias quatro seculos de Historia Lisboa A esfera dos livros ISBN 978 989 626 261 7 Salazar y Acha Jaime de David Masnata y de Quesada David de 1990 Precisiones y nuevos datos sobre el entorno familiar de Alfonso X el Sabio fundador de Ciudad Real PDF Instituto de Estudios Manchegos Cuadernos de Estudios Manchegos 20 210 231 ISSN 0526 2623 Sotto Mayor Pizarro Jose Augusto 1997 Linhagens Medievais Portuguesas Genealogias e Estrategias 1279 1325 I Porto Tese de Doutoramento Edicao do AutorPosilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinish Cawley Charles Portugal kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dinish amp oldid 39928265