Дідьє Рауль (фр. Didier Raoult; 13 березня 1952, Дакар, Сенегал) — французький лікар-інфекціоніст та мікробіолог. Він і його команда виявили понад шістдесят нових видів вірусів, зокрема Мімівірус (Mimivirus). Він є одним з 99 найцитованіших мікробіологів у світі і одним з 73 найвисокооплачуваніших французьких вчених. Є основним світовим спеціалістом з Ку-гарячки і хвороби Віппла. Він також входить в список 400 найцитованіших біомедичних авторів у світі.
| Дідьє Рауль | |
|---|---|
| фр. Didier Raoult | |
| Ім'я при народженні | фр. Didier Alain Pierre Raoult |
| Народився | 13 березня 1952 (71 рік) Дакар, Сенегал |
| Країна | Франція |
| Діяльність | мікробіолог, лікар-інфекціоніст, Professeur des universités – Praticien hospitalier |
| Галузь | клінічна патологіяd |
| Заклад | Університет Екс-Марсельd |
| Посада | président d'universitéd, виконавчий директор[d] і директор |
| Аспіранти, докторанти | Andreas Steind Michel Drancourtd Philippe Brouquid Max Maurind Bernard La Scolad Pierre-Édouard Fournierd Florence Fenollard Gilbert Greubd Hervé Tissot-Dupontd Jean-Marc Rolaind Philippe Parolad Franck Thunyd Jean-Christophe Lagierd Matthieu Milliond Piseth Sengd Emilie Javelled |
| Членство | French Covid-19 scientific councild |
| Батько | André Raoultd |
| Мати | Francine Le Gendred |
| У шлюбі з | Natacha Raoult-Caïnd |
| Діти | Magali Carcopino-Tusolid Sacha Raoultd Lola Cohend |
| Нагороди | |
Дідьє Рауль у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Дідьє Рауль народився 13 березня 1952 у Дакарі, Сенегал. Батько був військовим лікарем, матір медсестрою. У 1961 році з батьками переїхав у Марсель. У 1970 році він вступив на службу на кораблі. Одружений з 1982 року з Наташою Кейн, по професії психіатр. У них двоє дітей. Навчався у медичній школі. Закінчив ординатуру та отримав ступінь доктора. Деякий час працював лікарем на Таїті. У цей час він став спеціалізуватися в галузі інфекційних захворювань. Потім він працював у США. Винайшов спосіб культивування рикетсій для досліджень. У 1983 році заснував інфекційну лабораторію у лікарні Hôpital de la Timone у Марселі. У його лабораторії працює понад 200 осіб, в тому числі 86 науковців і лікарів, які публікують в середньому 325 статей у рік і подали понад 50 патентів.
Добився гранту на будівництво приміщення Institut Hospitalo Universitaire Méditerranée Infection у Марселі (73 млн євро). Інститут відкрився на початку 2017 року. Займається вивченням інфекційних захворювань, здійснює діагностику, дослідницьку та викладацьку діяльність.
Основні відкриття Редагувати
Команда професора Рауля був першою, яка виявили віруси велетенських розмірів. У 2003 році Рауль був співавтором відкриття мімівіруса. До групи велетенських вірусів також належать Marseillevirus та Faustoviruses, які відкриті Раулем.
З 1990-х років Рауль і його команда відкрили і описали близько 96 нових патогенних бактерій і вивчили їх наслідки для людини. Дві бактерії були названі на його честь: Raoultella planticola і Rickettsia raoultii.
Вклав значний внесок у вивченні рикетсій. Навчився культивувати рикетсії. Визначив, що вони передаються вошами, блохами і кліщами, а деякі види комарами. Його команда була першою, що визначила роль бактерії Bartonella в розвитку ендокардиту. Розробив дієві способи діагностики та лікування Ку-гарячки. У його лабораторії вперше у світі виділили та культивували бактерію Tropheryma whipplei, що є збудником хвороби Віппла. Провів дослідження, які дозволили створити нові ефективніші методи лікування хвороби Віппла.
Його лабораторія працює у галузі палеомікробіології. Його команда розробила оригінальну методику екстракції ДНК з пульпи зуба людей, що давно померли, за якою вони визначили, що причиною епідемії чуми у Марселі у XVIII столітті, була бактерія Yersinia pestis, що стала причиною пандемії Чорна смерть у XIV столітті. Команда Дідьє Рауля також показала, що перша чумна пандемія чума Юстиніана також була спричинена Yersinia pestis. Ці методи також дозволили відкрити причини загибелі солдат армії Наполеона під час відступу з Росії, після дослідження масових поховань, виявлених у Вільнюсі.
З 1999 року його лабораторія секвенувала геном 24 бактерій.
У березні 2020 року під його керівництвом було проведено попереднє нерандомізоване дослідження по застосуванню в лікуванні хворих на коронавірусну хворобу 2019 гідроксихлорохіну разом з азитроміцином.
Примітки Редагувати
- Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- GeneaStar
- Roglo — 1997. — 8549233 екз.
- https://www.conseil-national.medecin.fr/annuaire/resultats
- https://www.theses.fr/1993AIX22057
- https://www.theses.fr/1991AIX22057
- https://www.theses.fr/1990AIX20831
- https://www.theses.fr/1992AIX22098
- https://www.theses.fr/1994PA077067
- https://www.theses.fr/1999AIX20659
- https://www.theses.fr/1999AIX20657
- https://www.theses.fr/2003AIX20659
- https://www.theses.fr/2003AIX20697
- https://www.theses.fr/2003AIX20661
- https://www.theses.fr/2002AIX20670
- https://www.theses.fr/2001AIX20658
- https://www.theses.fr/2011AIX20707
- https://www.theses.fr/2013AIXM5023
- https://www.theses.fr/2013AIXM5024
- https://www.theses.fr/2013AIXM5033
- https://www.theses.fr/2021AIXM0259
- ↑ https://www.lemonde.fr/m-le-mag/article/2022/01/12/la-tumultueuse-fin-de-regne-de-didier-raoult-desavoue-par-sa-fille-medecin-et-inquiete-par-la-justice_6109136_4500055.html
- Philippe Gautreta, Jean-Christophe Lagiera, Philippe Parolaa, Van Thuan Hoanga, Line Meddeba, Morgane Mailhea, Barbara Doudiera, Johan Courjone, Valérie Giordanengoh, Vera Esteves Vieiraa, Hervé Tissot Duponta, Stéphane Honoréi, Philippe Colsona, Eric Chabrièrea, Bernard La Scolaa, Jean-Marc Rolaina, Philippe Brouquia, Didier Raoulta. Hydroxychloroquine and azithromycin as a treatment of COVID-19: results of an openlabel non-randomized clinical trial IHU-Méditerranée Infection, Marseille, France and other [1] [ 18 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання Редагувати
- . medecine.univ-amu.fr. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 25 квітня 2017.
- . bases-brevets.inpi.fr (фр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 25 квітня 2017.
- . www.mediterranee-infection.com (фр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- Didier Raoult, a voluntary researcher. Les Échos. 29 жовтня 2008. с. 13.
| Це незавершена стаття про французького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |