Дуглас Кір Мюррей (нар. 16 липня 1979 р.) — британський автор та політичний коментатор . Він створив Центр соціальної згуртованості у 2007 році, який став частиною Товариства Генрі Джексона, де Мюррей був асоційованим директором у 2011 – 2018. Він також є асоційованим редактором британського політичного та культурного журналу The Spectator .
Дуглас Мюррей | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Douglas Kear Murray |
Народився | 16 липня 1979 (44 роки) Гаммерсміт, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Місце проживання | Гаммерсміт |
Діяльність | письменник, журналіст, біограф, політичний активіст, політичний аналітик |
Сфера роботи | журналістика, коментар[d], політична журналістика, неоконсерватизм, іслам і атеїзм |
Alma mater | коледж Магдалени[d], Ітонський коледж, St Benedict's Schoold і West Bridgford Schoold |
Мова творів | англійська і шотландська ґельська |
Роки активності | 2000 — тепер. час |
Magnum opus | Neoconservatism: Why We Need Itd, The Strange Death of Europe: Immigration, Identity, Islamd і The Madness of Crowds: Gender, Race and Identityd |
Членство | Темна мережа інтелектуалів |
Конфесія | атеїзм |
Нагороди | Sappho Awardd (2018) |
Сайт: douglasmurray.net | |
| |
Дуглас Мюррей у Вікісховищі |
Мюррей написав колонки для публікацій, таких як Standpoint та The Wall Street Journal . Він автор Neoconservatism: Why It Need It It (2005), Кривава неділя: Істини, брехня та довідка Савіль (2011) про Криваву недільне розслідування, Дивна смерть Європи: Імміграція, Ідентичність, Іслам (2017) та Божевілля натовпу: стать, раса та ідентичність (2019).
Він характеризується як консерватор, неоконсерватор і критик ісламу .
Раннє життя ред.
Мюррей народився і виріс у м. Хаммерсміт, Лондон, у родині матері-англійки, державного службовця, і шотландського гельського батька, вчителя школи, разом із братом. Він пішов ще хлопчиком ходити в батьківський будинок свого батька — острів Льюїс, де він любив рибалити.
Мюррей здобув освіту в школі Вест-Брідгфорд і отримав музичну стипендію в школі Св. Бенедикта а пізніше в коледжі Ітона, перш ніж продовжувати вивчати англійську мову в коледжі Магдалини, Оксфорд .
Публікації ред.
У віці 19 років, перебуваючи на другому курсі в Оксфордському університеті, він опублікував Босі : Біографія лорда Альфреда Дугласа яку Крістофер Хітченс назвав «майстерно». Босі була удостоєна премії Ламбда за гей-біографію в 2000 році. Покинувши Оксфорд, Мюррей написав п'єсу « Нічний припадок» про шведського дипломата Рауля Валленберга .
Медійна карʼєра ред.
Мюррей виступив у ряді британських програм про поточні справи, включаючи BBC 's Question Time, This Week, HardTalk та інші. Мюррей написав для The Sunday Times, The Daily Telegraph, Guardian Standpoint, та UnHerd . У 2012 році він був прийнятий на посаду редактора журналу The Spectator . Він обговорювалося в Кембриджському Союзі, в Оксфордському союзі, а також брав участь в декількох Intelligence Squared та Intelligence Squared США дебати. Він також з'являвся на інших телеканалах, таких як Sky News та Al Jazeera .
Погляди ред.
Мюррей є частим критиком ісламу і визначив те, що він вважає «віросповіданням ісламського фашизму — злоякісним фундаменталізмом, пробудженим з темних віків для нападу на нас тут і зараз».
У 2008 році Мюррей перерахував випадки 27 письменників, активістів, політиків та художників — серед них сер Салман Рушді, Маріам Намазі та Анвар Шейх, які всі троє отримали погрози смерті через критику ісламу. Мюррей заявив, що «Якщо мусульманам не дозволено обговорювати свою релігію без страху нападу, у ісламу немає шансів на реформи або справжню свободу совісті».
У лютому 2006 року Мюррей писав про мусульман,
Умови для мусульман в Європі повинні бути посилені в усьому світі: Європа повинна виглядати як менш приваблива пропозиція. . . Задовго до того, як на нас вперше напали, слід було б зрозуміти, що люди, які приїжджають до Європи, тут (живуть) за нашими правилами, а не за їхніми… Там, де мечеть стала центром ненависті, її слід закрити і знести. Це означає, якщо деякі мусульмани не мають мечеті, куди ходити, то їм доведеться просто усвідомити, що їм ніхто не належить.
Після того як Мюррей відмовився від пропозиції Пола Гудмена відхилитись від цих коментарів, фронт Консервативної партії розірвав офіційні відносини з Мюрреєм та його Центром соціальної згуртованості .
Особисте життя ред.
Мюррей — атеїст, який був практикуючим англіканином до своїх двадцяти років але по-різному описував себе як культурний християнин та християнський атеїст і вважає, що християнство має важливий вплив на англійців та європейську культуру. Мюррей є геєм.
Праці ред.
- Murray, Douglas (2000). Bosie: A Biography of Lord Alfred Douglas. ISBN 0-340-76771-5.
- Murray, Douglas (2005). Neoconservatism: Why We Need It. ISBN 1-904863-05-1.
- Murray, Douglas (2011). Bloody Sunday: Truths, Lies and the Saville Inquiry. London: Dialogue. ISBN 978-1-84954-149-7.
- Murray, Douglas (2013). Islamophilia: A Very Metropolitan Malady. emBooks. ISBN 9781627770507.
- Murray, Douglas (2017). The Strange Death of Europe: Immigration, Identity, Islam. Bloomsbury Publishing PLC. ISBN 9781472942241.
- Murray, Douglas (2019). The Madness of Crowds: Gender, Race and Identity. Bloomsbury Publishing PLC. ISBN 9781472959959.
Як співавтор:
- Brandon, James; Murray, Douglas (2007). . Westminster, UK: Centre for Social Cohesion. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Murray, Douglas (2007). . Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 3 липня 2020.
- Murray, Douglas; Verwey, Johan Pieter (2008). . London, UK: Centre for Social Cohesion. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 липня 2020.
Примітки ред.
- SNAC — 2010.
- ↑ Czech National Authority Database
- Opinion | Meet the Renegades of the Intellectual Dark Web - The New York Times
- Monk, Paul (26 серпня 2017). . The Australian. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- ↑ Law, Katie (4 травня 2017). . The Evening Standard. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- . Henry Jackson Society. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- {{{title}}}. BBC.
- Dolsten, Josefin (5 червня 2019). . The Times of Israel. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . London Evening Standard. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Fiyaz Mughal Director and Founder of Faith Matters. . Huffingtonpost.co.uk. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . Standard. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Holloway, Richard (7 травня 2017). BBC Radio Scotland. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 3 липня 2020.
- . The Scotsman. 9 листопада 2003. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 26 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 October 2011. Процитовано 21 лютого 2009.
- Education Supplements: Chance of a lifetime – Douglas Murray. spectator.co.uk. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 4 травня 2012.
- ↑ Smith, Dinitia (18 липня 2000). Article. New York Times. Процитовано 12 листопада 2010.
- . The Guardian (London). 8 червня 2000. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 4 травня 2012.
- Hitchens, Christopher (30 серпня 2006). . washingtonexaminer.com/. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- Cerna, Antonio Gonzalez (10 липня 2001). . Lambda Literary. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- ↑ Daniel Freedman (17 серпня 2006). . New York Sun. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 24 грудня 2011.
- . BBC News. 5 липня 2007. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 1 травня 2010.
- . BBC News. 9 жовтня 2009. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2012.
- Douglas Murray (30 квітня 2017). . The Sunday Times. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- . Telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.,
- Murray, Douglas (31 жовтня 2006). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 1 травня 2010.
- Douglas Murray. . Standpointmag.co.uk. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 12 листопада 2010.
- . Unherd.com. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- Greenslade, Roy (7 березня 2012). . Guardian (London). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 квітня 2012.
- Secker, Jayne (8 січня 2015). . Sky News. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 3 липня 2020.
- Zeidan, Sami (8 січня 2015). . Inside Story (Al Jazeera). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Ali, Ayaan Hirsi (2 лютого 2018). . Newsweek. Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- Murray, Douglas (26 жовтня 2005). . Web Review. The Social Affairs Unit. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 12 листопада 2010.
- (en-GB). 10 листопада 2008. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
- Douglas Murray (3 березня 2006). . The Social Affairs Unit. Архів оригіналу за 1 February 2008. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ Paul Goodman (11 жовтня 2011). . Conservative Home. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- Lucy Sherriff, The Huffington Post (13 травня 2013). . The Huffington Post. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- Ahmed, Samira (28 липня 2013). . Sunday Morning Live (BBC One). Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 3 липня 2020.
- Murray, Douglas (29 грудня 2008). . The Spectator. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- . 22 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Murray, Douglas (2017). The Strange Death of Europe: Immigration, Identity, Islam (вид. 1). London, UK: Bloomsbury Publishing PLC. ISBN 9781472942241.
- . The Cambridge Union Society. 31 січня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Murray, Douglas (14 вересня 2013). . The Spectator. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- Law, Katie (4 May 2017) "«Douglas Murray on immigration, Islam and identity» [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] Evening Standard
Посилання ред.
- Дуглас Мюррей Офіційний вебсайт [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Дуглас Мюррей колонка [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] в Інституті Гейтстона