Друзенко Геннадій Володимирович

Генна́дій Друзе́нко (нар. 28 квітня 1972(19720428), Київ) — український правник, громадський активіст, публічний інтелектуал. Голова правління Центру конституційного моделювання [ 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] , учасник Революції гідності. Ветеран російсько-української війни

Друзенко Геннадій Володимирович
Народився	28 квітня 1972(1972-04-28) (51 рік) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	правник, constitutional lawyer, активіст, health administrator
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	англійська і українська
Нагороди	Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
IMDb	ID 13480697
Сайт	ccd.group/en/team/gennadiy-druzenko/

Життєпис

У 1993—1995 роках після завершення Київського теологічного коледжу працював на посаді секретаря-референта Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка).

У 2001—2004 роках був одним з керівників Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України.

У 2004—2010 роках (з перервою на навчання) — віце-президент Інституту європейської інтеграції в м. Ряшів.

У 2010-11 роках очолював секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції.

У 2011—2012 Геннадій Друзенко працював на посаді Координатора з регіонального розвитку в проекті USAID «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК).

У листопаді 2013 року Геннадій Друзенко разом з Олексієм Гончаруком відкрили першу в Україні практику в сфері права Європейського Союзу юридичної фірми Constructive Lawyers. Олексій Гончарук на той час був керуючим партнером компанії. Геннадій Друзенко приєднався як партнер — керівник практики в сфері права ЄС.

Від 18 червня 2014 р. до 16 липня 2015 р. працював на посаді першого і останнього Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики.

У 2014 році Геннадій з друзями створили Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова — найбільший неурядовий проект із залучення цивільних медиків до надання медичної допомоги в зоні проведення Операції Об'єднаних сил (до травня 2018 року — Антитерористична операція, АТО) в окремих районах Донецької та Луганської областей. Від серпня 2015 до серпня 2019 року Геннадій Друзенко був президентом ПДМШ ім. Миколи Пирогова і наразі очолює наглядову раду ПДМШ.

На початку січня 2021 року Геннадій Друзенко очолив новостворений Центр конституційного моделювання [ 28 серпня 2021 у Wayback Machine.], що має на меті створити майданчик для обговорення та моделювання нової Конституції України.

Освіта та наукові стажування:

У 1995-99 роках навчався на юридичному факультеті Міжнародного науково-технічного університету, по завершенні якого отримав диплом бакалавра правознавства з відзнакою^{[джерело?]}.

У 2000 році завершив навчання в Українському центрі правничих студій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і отримав диплом магістра права з відзнакою^{[джерело?]}.

У 2006 році навчався в Українській школі політичних студій та був серед перших випусникиків УШПС.

У 2009-10 роках проводив наукові дослідження у Центрі Вудро Вільсона (Вашингтон, США) як фулбрайтівський науковець.

У 2010 році був запрошеним дослідником у Інституті міжнародного порівняльного права Макса Планка (Гайдельберґ, Німеччина).

У 2019-20 роках працював запрошеним дослідником у Центрі конституційної демократії Індіанського університету (США).

Інші досягнення:

Геннадій Друзенко — співавтор законопроекту «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України».

У 2004-10 роках очолював експертну групу з перекладу засновницьких договорів ЄС українською мовою. За його редакцією у 2010 році вийшов найповніший на сьогодні український переклад конституційних актів Європейського Союзу.

Автор більше сотні загальних та академічних публікацій українською, англійською, російською й іспанською мовами.

Експертна сфера:

Питання конституційного дизайну, конституційного права, європейської інтеграції та релігійної свободи.

Нагороди

• У 2017 році нагороджений відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції».
• Наказом Міністра оборони України № 542 від 16 червня 2016 року нагороджений медаллю Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України», а наказом № 453 від 4 липня 2017 року — нагрудним знаком «Знак пошани».
• Наказом начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України № 304 від 8 червня 2018 року нагороджений почесним нагрудним знаком Начальника Генерального штабу «За заслуги перед Збройними Силами України».
• Розпорядженням Секретаря РНБОУ від 3 грудня 2018 року за № 82/2018-к нагороджений нагрудним знаком «Захиснику України».
• Наказом командувача Об'єднаних сил від 19 червня 2020 року за № 506 нагороджений медаллю «За звитягу та вірність».
• Розпорядженням Секретаря РНБОУ від 18 серпня 2021 року за № 109/2021-к нагороджений медаллю «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» ІІІ ступеня.

Примітки

1. https://original.religlaw.org/docs/Druzenko.pdf
2. https://ccd.group/wp-content/uploads/2021/07/Druzenko_CV_CCD_en_2021.pdf
3. . ПДМШ / PFVMH. 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 серпня 2021. 
4. . web.archive.org. 16 липня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 4 грудня 2020. 
5. Кабінет Міністрів України - Про призначення Друзенка Г. В. Урядовим уповноваженим з питань етнонаціональної політики. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 4 грудня 2020. 
6. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021. 
7. . www.usps.org.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020. 
8. . www.wilsoncenter.org (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 4 грудня 2020. 
9. Cain, Aaron. . Profiles - Indiana Public Media. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021. 
10. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 10 серпня 2020. 
11. Druzenko, Gennadiy. (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 4 грудня 2020. 
12. . independent.academia.edu. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 4 грудня 2020. 
13. Експертна дискусія «Чи потрібна нова Конституція?» | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2020. 
14. . ПДМШ / PFVMH. 28 вересня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 серпня 2021. 

Посилання

• Геннадій Друзенко у соцмережі «Facebook»
• Співзасновник ПДМШ Геннадій Друзенко: «Патріотизм — не вишиванка і не шаровари, а цінність, за яку волієш страждати». (Інтерв'ю довжиною в п'ять років) [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Геннадій Друзенко: «В українському генотипі існує культура виживання поза законом, культура криївок, культура партизанів» [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Геннадій Друзенко. «У передчутті третьої республіки» [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Геннадій Друзенко. «Україна громад: Конституція українського глокалізму»
• Геннадій Друзенко. «Україна потрапила в конституційний цугцванг» [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.].
• Блог Геннадія Друзенка на NV.UA
• Статті Геннадія Друзенка в ZN.UA [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]