www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дрохвові Дрохва світлокрила Afrotis afraoides Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia

Дрохвові

?
Дрохвові

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)

Otidimorphae

Ряд: Дрохвоподібні (Otidiformes)
Wagler, 1830
Родина: Дрохвові (Otididae)
Rafinesque, 1815
Роди
Посилання
Вікісховище: Otididae
Віківиди: Otididae
EOL: 7582
ITIS: 176417
NCBI: 54375
Fossilworks: 39599

Дрохвові (Otididae) — родина птахів, яку виділяють в окремий ряд Otidiformes. Птахи середніх та великих розмірів, за зовнішнім виглядом нагадують куроподібних. Поширені у Старому Світі та Австралії.

Дрохва
Хохітва

Морфологічні ознаки Редагувати

Птахи середніх та крупних розмірів, деякі — найважчі серед сучасних літаючих птахів. Рекордна маса (21—22 кг) зареєстрована у дрохви та Ardeotis kori, найменші за розміром представники — Sypheotides indica (500—700 г). Оперення верхньої частини тіла маскувальне, варіює від сірого до коричневого з білою та чорною строкатістю. Черевний бік тіла білий, вохристий, чорний або блакитнуватий. Виражений статевий диморфізм. Самці яскравіші та значно більші за самок. Для самців характерним є розвиток різноманітного прикрашаючого пір'я (вуса, чубчики, комірці тощо), які птахи демонструють під час токування. Статура дрохвових міцна. Потужні та довгі ноги мають лише 3 передніх пальці. Шийних хребців 16—17. Цівку вкривають шестигранні щитки. Крила великі та широкі, другорядні махові за довжиною такі самі як першорядні. Хвіст невеликий, але широкий, з 12-20 стерновими перами. Шия видовжена. Характерна сплющена голова. Дзьоб сплющений, гострий та широкий при основі. Добре розвинені сліпі кишки. Куприкової залози немає. Пух росте тільки по аптеріям.

Поширення та місця існування Редагувати

Дрохвові поширені у Старому Світі та Австралії. Найрізноманітніші в Африці (18 видів, 15 з яких — ендеміки). У Палеарктиці та Індо-Малайській області гніздяться по 3 види, в Австралії — 1. Населяють степи, савани, напівпустелі та пустелі. Деякі віддають перевагу відкритим чагарниковим біотопам, заходять у розріджені ліси. Добре ходять та бігають. Від небезпеки зазвичай утікають пішки. Великі види злітають з невеликого розбігу.

Особливості екології Редагувати

Системи шлюбних відносин досить складні. У деяких існують моногамні пари, більшості властива полігамія та проміскуїтет. Самці токують поодинці або групами на землі або у повітрі, з демонстраційними зльотами. Гніздяться поодиноко або територіальними групами. Яйця насиджують самки. У кладці зазвичай 1—2 яйця, але у палеарктичних дроф та представників роду Sypheotides — до 6 яєць. Інкубація близько місяця. Пташенята виводкові, народжуються зрячими, добре опушеними (забарвлення строкате, маскувальне); годуються самостійно. Виховуються тільки самками. Стають здатними до польоту у віці близько 2 місяців, у великих видів — пізніше. Деякі види (дрохва, стрепет та ін.) у позагніздовий період збираються у великі зграї. Палеарктичні види здійснюють справжні щорічні сезонні міграції, тоді як тропічні та субтропічні види протягом року здійснюють впорядковані кочівлі.

Статевозрілими стають у 2—3 роки.

Дрохвові всеїдні, але основу живлення складають рослинна їжа — листя, бруньки, квіти, насіння, сходи рослин. Поїдають також різноманітних комах (жуків, саранових тощо), ящірок, дрібних гризунів, яйця та пташенят птахів, що гніздяться на землі.

Значення та охорона Редагувати

Багато видів у минулому мали значення як мисливська дичина. Через катастрофічне скорочення чисельності протягом останнього століття багато видів стали рідкісними. В Україні зустрічається дрохва та хохітва, занесені до Червоної книги України, полювати на них заборонено.

Філогенія та систематика Редагувати

Традиційно дрохвових відносили до ряду журавлеподібних, а пізніше на основі молекулярних даних виділили в окремий ряд Otidiformes. Їх найближчими родичами виявилися зозулеві, а більш далекими — туракові. Ці три групи утворюють кладу Otidimorphae. Час розділення дрохвових та зозулевих за молекулярними даними оцінюють приблизно в 50-60 млн років тому, але в палеонтологічному літописі дрохвові з'являються напрочуд пізно: їхні найдавніші надійно ідентифіковані викопні рештки належать до пліоцену Євразії та Північної Африки (є й сумнівні знахідки міоценового віку).

Родина дрохвових нараховує 8—11 родів, що включають 22—27 видів (згідно з класифікацією Міжнародного союзу орнітологів — 11 родів із 26 видами):

  • †Gryzaja Zubareva 1939
  • †Ioriotis Burchak-Abramovich & Vekua 1981
  • †Miootis Umanskaya 1979
  • †Pleotis Hou 1982

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bustards, mesites, Kagu, seriemas, flufftails & finfoots. IOC World Bird List. оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017. 
  2. ↑ Mayr G. 8. The “Difficult-to-Place Groups”: Biogeographic Surprises and Aerial Specialists // Avian Evolution: The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance. — John Wiley & Sons Ltd, 2016. — P. 131. — ISBN 9781119020677. — DOI:10.1002/9781119020677.ch8.
  3. ↑ Prum R. O., Berv J. S., Dornburg A. et al. (2015). . Nature 526 (7574): 569–573. Bibcode:2015Natur.526..569P. PMID 26444237. doi:10.1038/nature15697. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017. 

Посилання Редагувати

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • BUSTARDS Otididae [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] by Don Roberson (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
DrohvoviDrohva svitlokrila Afrotis afraoides Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves OtidimorphaeRyad Drohvopodibni Otidiformes Wagler 1830Rodina Drohvovi Otididae Rafinesque 1815RodiAfrotis Ardeotis Chlamydotis Eupodotis Houbaropsis Lophotis Lissotis Neotis Otis Sypheotides TetraxPosilannyaVikishovishe OtididaeVikividi OtididaeEOL 7582ITIS 176417NCBI 54375Fossilworks 39599Drohvovi Otididae rodina ptahiv yaku vidilyayut v okremij ryad Otidiformes Ptahi serednih ta velikih rozmiriv za zovnishnim viglyadom nagaduyut kuropodibnih Poshireni u Staromu Sviti ta Avstraliyi DrohvaHohitva Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Osoblivosti ekologiyi 4 Znachennya ta ohorona 5 Filogeniya ta sistematika 6 Primitki 7 PosilannyaMorfologichni oznaki RedaguvatiPtahi serednih ta krupnih rozmiriv deyaki najvazhchi sered suchasnih litayuchih ptahiv Rekordna masa 21 22 kg zareyestrovana u drohvi ta Ardeotis kori najmenshi za rozmirom predstavniki Sypheotides indica 500 700 g Operennya verhnoyi chastini tila maskuvalne variyuye vid sirogo do korichnevogo z biloyu ta chornoyu strokatistyu Cherevnij bik tila bilij vohristij chornij abo blakitnuvatij Virazhenij statevij dimorfizm Samci yaskravishi ta znachno bilshi za samok Dlya samciv harakternim ye rozvitok riznomanitnogo prikrashayuchogo pir ya vusa chubchiki komirci tosho yaki ptahi demonstruyut pid chas tokuvannya Statura drohvovih micna Potuzhni ta dovgi nogi mayut lishe 3 perednih palci Shijnih hrebciv 16 17 Civku vkrivayut shestigranni shitki Krila veliki ta shiroki drugoryadni mahovi za dovzhinoyu taki sami yak pershoryadni Hvist nevelikij ale shirokij z 12 20 sternovimi perami Shiya vidovzhena Harakterna splyushena golova Dzob splyushenij gostrij ta shirokij pri osnovi Dobre rozvineni slipi kishki Kuprikovoyi zalozi nemaye Puh roste tilki po apteriyam Poshirennya ta miscya isnuvannya RedaguvatiDrohvovi poshireni u Staromu Sviti ta Avstraliyi Najriznomanitnishi v Africi 18 vidiv 15 z yakih endemiki U Palearktici ta Indo Malajskij oblasti gnizdyatsya po 3 vidi v Avstraliyi 1 Naselyayut stepi savani napivpusteli ta pusteli Deyaki viddayut perevagu vidkritim chagarnikovim biotopam zahodyat u rozridzheni lisi Dobre hodyat ta bigayut Vid nebezpeki zazvichaj utikayut pishki Veliki vidi zlitayut z nevelikogo rozbigu Osoblivosti ekologiyi RedaguvatiSistemi shlyubnih vidnosin dosit skladni U deyakih isnuyut monogamni pari bilshosti vlastiva poligamiya ta promiskuyitet Samci tokuyut poodinci abo grupami na zemli abo u povitri z demonstracijnimi zlotami Gnizdyatsya poodinoko abo teritorialnimi grupami Yajcya nasidzhuyut samki U kladci zazvichaj 1 2 yajcya ale u palearktichnih drof ta predstavnikiv rodu Sypheotides do 6 yayec Inkubaciya blizko misyacya Ptashenyata vivodkovi narodzhuyutsya zryachimi dobre opushenimi zabarvlennya strokate maskuvalne goduyutsya samostijno Vihovuyutsya tilki samkami Stayut zdatnimi do polotu u vici blizko 2 misyaciv u velikih vidiv piznishe Deyaki vidi drohva strepet ta in u pozagnizdovij period zbirayutsya u veliki zgrayi Palearktichni vidi zdijsnyuyut spravzhni shorichni sezonni migraciyi todi yak tropichni ta subtropichni vidi protyagom roku zdijsnyuyut vporyadkovani kochivli Statevozrilimi stayut u 2 3 roki Drohvovi vseyidni ale osnovu zhivlennya skladayut roslinna yizha listya brunki kviti nasinnya shodi roslin Poyidayut takozh riznomanitnih komah zhukiv saranovih tosho yashirok dribnih grizuniv yajcya ta ptashenyat ptahiv sho gnizdyatsya na zemli Znachennya ta ohorona RedaguvatiBagato vidiv u minulomu mali znachennya yak mislivska dichina Cherez katastrofichne skorochennya chiselnosti protyagom ostannogo stolittya bagato vidiv stali ridkisnimi V Ukrayini zustrichayetsya drohva ta hohitva zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini polyuvati na nih zaboroneno Filogeniya ta sistematika RedaguvatiTradicijno drohvovih vidnosili do ryadu zhuravlepodibnih a piznishe na osnovi molekulyarnih danih vidilili v okremij ryad Otidiformes 1 2 Yih najblizhchimi rodichami viyavilisya zozulevi a bilsh dalekimi turakovi Ci tri grupi utvoryuyut kladu Otidimorphae 3 Chas rozdilennya drohvovih ta zozulevih za molekulyarnimi danimi ocinyuyut priblizno v 50 60 mln rokiv tomu 3 ale v paleontologichnomu litopisi drohvovi z yavlyayutsya naprochud pizno yihni najdavnishi nadijno identifikovani vikopni reshtki nalezhat do pliocenu Yevraziyi ta Pivnichnoyi Afriki ye j sumnivni znahidki miocenovogo viku 2 Rodina drohvovih narahovuye 8 11 rodiv sho vklyuchayut 22 27 vidiv zgidno z klasifikaciyeyu Mizhnarodnogo soyuzu ornitologiv 11 rodiv iz 26 vidami 1 Rid Drohva Otis Drohva Otis tarda Rid Chorna drohva Afrotis Drohva chorna Afrotis afra Drohva svitlokrila Afrotis afraoides Rid Velika drohva Ardeotis Drohva aravijska Ardeotis arabs Drohva afrikanska Ardeotis kori Drohva indijska Ardeotis nigriceps Drohva avstralijska Ardeotis australis Rid Chlamydotis Dzhek Chlamydotis undulata Chlamydotis macqueenii Rid Temnohvosta drohva Neotis Drohva chornogolova Neotis ludwigii Drohva kafrska Neotis denhami Drohva efiopska Neotis heuglinii Drohva nubijska Neotis nuba Rid Korhaan Eupodotis Korhaan bilocherevij Eupodotis senegalensis Korhaan blakitnij Eupodotis caerulescens Korhaan chornogorlij Eupodotis vigorsii Korhaan namibijskij Eupodotis rueppellii Korhaan malij Eupodotis humilis Rid Chubata drohva Lophotis Drohva rudochuba Lophotis ruficrista Drohva saheleva Lophotis savilei Drohva somalijska Lophotis gindiana Rid Chornochereva drohva Lissotis Drohva chornochereva Lissotis melanogaster Drohva sudanska Lissotis hartlaubii Rid Bengalskij florikan Houbaropsis Florikan bengalskij Houbaropsis bengalensis Rid Florikan Sypheotides Florikan indijskij Sypheotides indica Rid Hohitva Tetrax Hohitva Tetrax tetrax Vikopni formi Gryzaja Zubareva 1939 Ioriotis Burchak Abramovich amp Vekua 1981 Miootis Umanskaya 1979 Pleotis Hou 1982Primitki Redaguvati a b Bustards mesites Kagu seriemas flufftails amp finfoots IOC World Bird List Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 a b Mayr G 8 The Difficult to Place Groups Biogeographic Surprises and Aerial Specialists Avian Evolution The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance John Wiley amp Sons Ltd 2016 P 131 ISBN 9781119020677 DOI 10 1002 9781119020677 ch8 a b Prum R O Berv J S Dornburg A et al 2015 A comprehensive phylogeny of birds Aves using targeted next generation DNA sequencing Nature 526 7574 569 573 Bibcode 2015Natur 526 569P PMID 26444237 doi 10 1038 nature15697 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Posilannya RedaguvatiFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s BUSTARDS Otididae Arhivovano 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine by Don Roberson angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Drohvovi amp oldid 39093534