Дрена́жний ко́мплекс, або дрена́жна систе́ма (рос. дренажный комплекс, англ. drainage complex, нім. Entwässerungskomplex m) — сукупність споруд (штреки, свердловини, колодязі, шурфи, канави тощо) і устаткування, призначених для відводу підземних і поверхневих вод.
За способами спорудження розрізняють дренажні комплекси поверхневі (поверхневе водовідведення), підземні, комбіновані. За строками спорудження — випереджальні, паралельні та суміщені. За строками служби — стабільні та змінні (ковзні). За схемами розташування в плані — кущові, лінійні, контурні, сітчасті. За схемами розташування у розрізі — одно- і багатогоризонтні, колекторні та безколекторні.
Нормативно, дренажна система визначається як інженерна система для збору і відведення поверхневого та підземного стоку, що забезпечує зниження рівня ґрунтових вод.
Застосування дренажів – це радикальний метод зниження рівня ґрунтових вод у тих випадках, коли підтоплення території вже відбулося або передбачається з великою ймовірністю. У містах України побудовані дренажі різноманітних конструкцій для захисту як великих територій, так і окремих будинків у зоні підтоплення. Характеристики різних типів дренажів і умови їхнього застосування наведені в табл.
У залежності від гідрогеологічних, геоморфологічних, гідрологічних та інженерно-геологічних умов застосування різних типів дренажів або й їх сукупності дозволяє запобігти підтопленню будівель і споруд. Особливо це стосується житлових та промислових територій з високим сезоним рівнем грунтових вод.
Примітки Редагувати
- Наказ Міністерства з питань ЖКХ України від 22 березня 2010 року N 76 «Про затвердження форми звітності N 1-ізт (річна) „Звіт про інженерний захист територій населених пунктів“ та Інструкції щодо її заповнення»
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Посилання Редагувати
- Осушувальна мережа; Осушувальна система // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 141. — ISBN 978-966-7407-83-4.