Дорогобузький пові́т — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Смоленської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Дорогобуж.
Дорогобузький повіт | |
Герб повітового центру | |
Губернія | Смоленська губернія |
---|---|
Центр | Дорогобуж |
Створений | 1708 |
Скасований | 1927 |
Площа | 3357,5 (1897) |
Населення | 104 730 осіб (1897) |
Густота | 31.2 осіб / верст² |
Наступники | Дорогобузький район, Сафоновський район |
Історія Редагувати
Повіт утворено 1708 року під час адміністративної реформи імператора Петра I у складі Смоленської губернії.
1713 року губернії було скасовано й повіт віднесено до Ризької губернії.
1726 року повернуто до складу відновленої Смоленської губернії.
З 1775 по 1796 роки — у складі Смоленського намісництва.
З 1796 — у складі відновленої Смоленської губернії.
Остаточно ліквідований 1927 року за новим адміністративно-територіальним розмежуванням, територія увійшла переважно до складу Дорогобузького і Сафоновського районів.
Населення Редагувати
За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 104 730 осіб (48 689 чоловіків та 56 041 — жінка), росіяни складали 99,4%. У повітовому місті Дорогобуж мешкало 6486 осіб.
Адміністративний поділ Редагувати
На 1913 рік повіт поділявся на 15 волостей:
- Бизюковська;
- Волочковська;
- Вишегорська;
- Дудинська;
- Єгор'євська;
- Какушкинська;
- Кисловська;
- Красно-Болотовська;
- Леоновська;
- Озерищенська;
- Поліжакинська;
- Самцовська;
- Сафоновська;
- Суткинська;
- Успенська.
Джерела Редагувати
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Примітки Редагувати
- (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Перепис 1897 року. Довідник статистичних показників [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
- (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |