www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дорн Борис Андрійович Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання

Дорн Борис Андрійович

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2015)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорн.

Дорн Бори́с Андрі́йович (нім. Johannes Albrecht Bernhard Dorn, 29 квітня 1805 м. Шойерфельд біля м. Кобург — 19 травня 1881 р., м. Санкт-Петербург) — німецький та російсько-український сходознавець, історик, мовознавецью, дійсний член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук з 1842, таємний радник.

Дорн Борис Андрійович
Народився 29 квітня 1805(1805-04-29)
Scheuerfeldd, Кобург, Священна Римська імперія
Помер 19 травня 1881(1881-05-19) (76 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання
Смоленський лютеранський цвинтарd : 

Країна  Російська імперія
Saxe-Coburg-Saalfeldd
Діяльність мовознавець, викладач університету, бібліотекар
Галузь сходознавство
Alma mater Лейпцизький університет
Знання мов німецька
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Членство Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Імператорське російське археологічне товариствоd і Баварська академія наук
Діти Q15065981?
Нагороди

Біографія ред.

Народився у м. Шойерфельд, зараз частина м. Кобург (Франконія) у тодішньому князівстві Саксен-Кобург-Гота, де закінчив місцеву гімназію «Казиміріанум». Потім вивчав теологію, філософію та східні мови в університетах Галле та Лейпціг.

У Лейпцизькому університеті здобув ступінь доктора теології та філософії (1825). У 1825 як приват-доцент почав викладати східні мови у Лейпцизькому університеті. У 1827–29 перебував у науковому відрядженні в Лондоні, Гамбурзі, Парижі, де в бібліотеках вивчав східні рукописи.

В 1827 р. був запрошений куратором Харківського навчального округу, графом Северином Потоцьким на посаду ординарного професора східних мов та літератури Етико-політичного відділення Харківського університету. Викладав у Харкові до 1835 р. арабську і перську (з 1833 також англійську) мови, а для бажаючих — єврейську, ефіопську (вперше в Росії) і санскрит. У 1829–31 завідував нумізматичним кабінетом, з 1833 був членом училищного комітету при ун-ті.

У 1834–35 перебував у Вільно, де відбирав навчальні посібники закритого урядом Віленського університету.

У 1835 переїхав до Санкт-Петербурга. У 1835–42 викладав історію та географію Сходу при навчальному відділенні Азійського департаменту Міністерства закордонних справ. У 1835 обраний членом-кореспондентом СПб АН, у 1839 — ад'юнктом східних мов, у 1843 — екстраординарним, а в 1852 — ординарним академіком по іст.-філол. відділенню. З 1842 очолював Азійський музей. Також викладав у Петербурз. ун-ті санскрит, потім афганську мову та літературу. За рекомендацією міністра освіти С. С. Уварова з 1844 став бібліотекарем при Імператорській публічній бібліотеці (із залишенням на службі в АН). Головною заслугою Д. в цей період стало складання друкованих каталогів східних рукописів Публічної бібліотеки.

Автор ряду праць з історії та етнографії народів Сходу. Став першим європейським дослідником, що залучив джерела на мовах афганців (пушту і фарсі). У роботах систематично виклав граматичні особливості афганської мови, заклавши фундамент для створення афганської граматики. Цікавився також археологією, етнографією, нумізматикою, геральдикою та ін. Серед його робіт: «History of the Afghans, Translated from Persian of Neamet Ullah» (Т. 1–2; Лондон, 1829—1836); «A Chrestomathy of the Pushtu of Afghan language» (СПб., 1847); «Die Geschichte Tabaristans und der Serbedare nach Chondemir» («История Табаристана и сербедаров по Хондемиру») (СПб., 1850); «Материалы к познанию иранских наречий» (СПб., 1860—1866) та ін. У 1877 в Лейпцигу була видана його бібліографія з нагоди 50-річчя від дня запрошення до Росії.

Член Лондонс. нумізматичного т-ва, почесний член Берлінс. нумізматичного, Нім. східного і Паризького азійського товариств, член-кореспондент Рос. археологічного т-ва, член-кореспондент Т-ва наук у Геттінгені, почесний доктор богослов'я Лейпциз. ун-ту, почесний член Єгипетс. ін-ту в Олександрії, член-кореспондент Берлінс. АН, член Датс. королівської АН та ін. Кавалер орденів Володимира І ступеня, Анни І і ІІ ступеня, Станіслава І, ІІ, ІІІ ступеня та інших нагород. На кінець життя мав чин таємного радника. Похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському лютеранському цвинтарі.

Примітки ред.

  1. Дорн Борис Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Il succède à Christian Martin Frähn
  4. Могила на плане кладбища (№ 23) // {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-94030-052-9.

Бібліографія ред.

  • Григорьев В. В. Академик Б. А. Дорн // Новое время. СПб., 1881. № 1924. С.3.
  • Дорн, Борис Андреевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Fück J. Die arabischen Studien in Europe. — Leipzig, 1955. — S. 157.
  • Куликова А. М. Б. А. Дорн и университетское востоковедение в России // Народы Азии и Африки. М., 1975. № 2. С.220-228.
  • Куликова А. М. И. А. Б. Дорн (1805—1881) и востоковедное образование в России. В кн.: Куликова А. М. Российское востоковедение XIX века в лицах. СПб., Петербургское востоковедение. 2001. — С. 84-97.
  • Abaschnik, Vladimir Alekseevic, Johann Albrecht Bernhard Dorn (1805—1881) aus Coburg als Professor der Orientalistik in Charkow und Sankt Petersburg, in: Coburger Geschichtsblaetter. Hg. von der Historischen Gesellschaft Coburg e.V. — 2004. — Heft 1-2 (Januar-Juni), S. 26-39.
  • Абашник В. А. Академик Борис Андреевич Дорн (1805—1881) как ориенталист // Миллеровские чтения: К 285-летию Архива Российской Академии наук / Отв. ред. И. В. Тункина. — Спб. : Нестор-История, 2013. — С. 267—276

Посилання ред.

  • (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2015 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dorn Dorn Bori s Andri jovich nim Johannes Albrecht Bernhard Dorn 29 kvitnya 1805 m Shojerfeld bilya m Koburg 19 travnya 1881 r m Sankt Peterburg nimeckij ta rosijsko ukrayinskij shodoznavec istorik movoznavecyu dijsnij chlen Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1842 tayemnij radnik 3 Dorn Boris AndrijovichNarodivsya 29 kvitnya 1805 1805 04 29 Scheuerfeldd Koburg Svyashenna Rimska imperiyaPomer 19 travnya 1881 1881 05 19 76 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pohovannya Smolenskij lyuteranskij cvintard Krayina Rosijska imperiya Saxe Coburg SaalfelddDiyalnist movoznavec vikladach universitetu bibliotekarGaluz shodoznavstvoAlma mater Lejpcizkij universitetZnannya mov nimecka 2 Zaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Imperatorske rosijske arheologichne tovaristvod i Bavarska akademiya naukDiti Q15065981 Nagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Primitki 3 Bibliografiya 4 PosilannyaBiografiya red Narodivsya u m Shojerfeld zaraz chastina m Koburg Frankoniya u todishnomu knyazivstvi Saksen Koburg Gota de zakinchiv miscevu gimnaziyu Kazimirianum Potim vivchav teologiyu filosofiyu ta shidni movi v universitetah Galle ta Lejpcig U Lejpcizkomu universiteti zdobuv stupin doktora teologiyi ta filosofiyi 1825 U 1825 yak privat docent pochav vikladati shidni movi u Lejpcizkomu universiteti U 1827 29 perebuvav u naukovomu vidryadzhenni v Londoni Gamburzi Parizhi de v bibliotekah vivchav shidni rukopisi V 1827 r buv zaproshenij kuratorom Harkivskogo navchalnogo okrugu grafom Severinom Potockim na posadu ordinarnogo profesora shidnih mov ta literaturi Etiko politichnogo viddilennya Harkivskogo universitetu Vikladav u Harkovi do 1835 r arabsku i persku z 1833 takozh anglijsku movi a dlya bazhayuchih yevrejsku efiopsku vpershe v Rosiyi i sanskrit U 1829 31 zaviduvav numizmatichnim kabinetom z 1833 buv chlenom uchilishnogo komitetu pri un ti U 1834 35 perebuvav u Vilno de vidbirav navchalni posibniki zakritogo uryadom Vilenskogo universitetu U 1835 pereyihav do Sankt Peterburga U 1835 42 vikladav istoriyu ta geografiyu Shodu pri navchalnomu viddilenni Azijskogo departamentu Ministerstva zakordonnih sprav U 1835 obranij chlenom korespondentom SPb AN u 1839 ad yunktom shidnih mov u 1843 ekstraordinarnim a v 1852 ordinarnim akademikom po ist filol viddilennyu Z 1842 ocholyuvav Azijskij muzej Takozh vikladav u Peterburz un ti sanskrit potim afgansku movu ta literaturu Za rekomendaciyeyu ministra osviti S S Uvarova z 1844 stav bibliotekarem pri Imperatorskij publichnij biblioteci iz zalishennyam na sluzhbi v AN Golovnoyu zaslugoyu D v cej period stalo skladannya drukovanih katalogiv shidnih rukopisiv Publichnoyi biblioteki Avtor ryadu prac z istoriyi ta etnografiyi narodiv Shodu Stav pershim yevropejskim doslidnikom sho zaluchiv dzherela na movah afganciv pushtu i farsi U robotah sistematichno viklav gramatichni osoblivosti afganskoyi movi zaklavshi fundament dlya stvorennya afganskoyi gramatiki Cikavivsya takozh arheologiyeyu etnografiyeyu numizmatikoyu geraldikoyu ta in Sered jogo robit History of the Afghans Translated from Persian of Neamet Ullah T 1 2 London 1829 1836 A Chrestomathy of the Pushtu of Afghan language SPb 1847 Die Geschichte Tabaristans und der Serbedare nach Chondemir Istoriya Tabaristana i serbedarov po Hondemiru SPb 1850 Materialy k poznaniyu iranskih narechij SPb 1860 1866 ta in U 1877 v Lejpcigu bula vidana jogo bibliografiya z nagodi 50 richchya vid dnya zaproshennya do Rosiyi Chlen Londons numizmatichnogo t va pochesnij chlen Berlins numizmatichnogo Nim shidnogo i Parizkogo azijskogo tovaristv chlen korespondent Ros arheologichnogo t va chlen korespondent T va nauk u Gettingeni pochesnij doktor bogoslov ya Lejpciz un tu pochesnij chlen Yegipets in tu v Oleksandriyi chlen korespondent Berlins AN chlen Dats korolivskoyi AN ta in Kavaler ordeniv Volodimira I stupenya Anni I i II stupenya Stanislava I II III stupenya ta inshih nagorod Na kinec zhittya mav chin tayemnogo radnika Pohovanij u Sankt Peterburzi na Smolenskomu lyuteranskomu cvintari 4 Primitki red Dorn Boris Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Il succede a Christian Martin Frahn Mogila na plane kladbisha 23 Zagolovok ISBN 5 94030 052 9 Bibliografiya red Grigorev V V Akademik B A Dorn Novoe vremya SPb 1881 1924 S 3 Dorn Boris Andreevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Fuck J Die arabischen Studien in Europe Leipzig 1955 S 157 Kulikova A M B A Dorn i universitetskoe vostokovedenie v Rossii Narody Azii i Afriki M 1975 2 S 220 228 Kulikova A M I A B Dorn 1805 1881 i vostokovednoe obrazovanie v Rossii V kn Kulikova A M Rossijskoe vostokovedenie XIX veka v licah SPb Peterburgskoe vostokovedenie 2001 S 84 97 Abaschnik Vladimir Alekseevic Johann Albrecht Bernhard Dorn 1805 1881 aus Coburg als Professor der Orientalistik in Charkow und Sankt Petersburg in Coburger Geschichtsblaetter Hg von der Historischen Gesellschaft Coburg e V 2004 Heft 1 2 Januar Juni S 26 39 Abashnik V A Akademik Boris Andreevich Dorn 1805 1881 kak orientalist Millerovskie chteniya K 285 letiyu Arhiva Rossijskoj Akademii nauk Otv red I V Tunkina Spb Nestor Istoriya 2013 S 267 276Posilannya red DORN Boris Andreevich Berngard ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dorn Boris Andrijovich amp oldid 38186549