Іван Миколайович Долинський (25 липня 1921, Лібау, Манітоба) — український канадський поет, «поет канадських прерій», пише українською та англійською мовами.
| Долинський Іван Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 25 липня 1921 (102 роки) Манітоба, Канада |
| Громадянство | Канада |
| Діяльність | письменник, поет |
| Знання мов | українська і російська |
Біографічні відомості ред.
На початку XX століття дід і батько Івана Миколайовича покинули буковинське село Погорілівка — та подалися до Канади в пошуках кращої долі: поселилися в Манітобі та заснували власну ферму, де й народився майбутній поет Іван, який, проживаючи на чужому й далекому континенті, не забув мови й традицій української сім’ї.
Працюючи з малих літ на сімейній фермі, Іван, хоч і відвідував англомовну школу, засвоїв рідну мову від діда й батька, котрі розмовляли, як згадував він пізніше, по-українському. У 1959 році вженився, виховав двох доньок. Згодом перейняв від батька фермерство, захоплювався і мисливством, і бджільництвом: його пасіка серед найбільших у Манітобі.
Захоплення поезією ред.
Перші поетичні спроби Долинського припадали на юнацькі роки — та плоди цього творчого доробку не виходили за межі учнівських. Проте в 70-х роках поет виходить назустріч слухачеві: пише вірші звичайною розмовною українською мовою, якою користувалисяся свідомі українські фермерській родини в Канаді. Хоч сам України не бачив, змалку чув багато про історичну батьківщину від діда, бабусі, та батька-матері.
Усі свої враження і вимріяні образи він відображає у поезіях. У вірші «Як ви поживаєте, рідні?» зазначає:
|
|
|
З глибоким почуттям до батьківщини своїх батьків він переконливо заявляє:
|
|
|
Мрія Івана Долинського здійснилася: у 1992 відвідав Буковину, — точніш: батькове рідне село, Погорілівку, — де проживає сім’я двоюрідного його брата Зазеленчука Степана Івановича. Побував уперше в селі, якого ніколи не бачив у житті та про яке чув лише з розповідей рідних. Про незабутні враження, які залишилися у поета від зустрічі, пише він у вірші «Рідне коріння».
|
|
|
Поезія І. Долинського — в основному фольклорного типу, типу народної, народженої у канадських преріях: цілком заслужено канадські українці прозвали його «українським народним поетом канадських прерій». Поезія Івана Долинського — це своєрідна мистецька енциклопедія життя та праці українських піонерів і їх сучасників у канадських преріях.
Першу збірку поета видано у 1983 році у Вінніпезі (Канада) під назвою «Луна з прерій». До неї увійшло 74 вірші, розміщені в розділах «Як прибули піонери у далеку Канаду», «Кому цвітеш ти так гарно, кому процвітаєш?», «Ой тяжко вас, гіркі мої мрії і думки, носити».
Вірші поета «Канадські піонери», «Пісня про бабусю», «Рідна хата», «Затужила сивенька голубка», «Мій рідний народ», «Туга» сповнені любові до рідних, до своєї праці, шани і поваги до перших українців у Канаді.
Погорілівчани досі згадують канадського поета з українським корінням, який залишив під час відвідин у подарунок свою збірку поезій «Луна з прерій».
Джерела ред.
- Погребенник Ф. П. Долинський Іван Миколайович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 87.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2008) |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |