Долина Райта (названа на честь сера Чарльза Райта) — центральна з трьох Сухих долин в Трансантарктичних горах. Розташована на захід від протоки Мак-Мердо приблизно 77°10′ пд. ш. 161°50′ сх. д. / 77.167° пд. ш. 161.833° сх. д.. По долині Райта протікає річка Онікс — найдовша річка Антарктиди, тут знаходяться озеро Браунворт, витік річки Онікс, і озеро Ванда, куди Онікс впадає. Його південно-західна гілка (англ. South Fork) є розташуванням озера Дон-Хуан(англ. Don Juan Pond).
Хоча система долин була виявлена 1903 року в експедиції Discovery на чолі з капітаном Скоттом, Долину Райта, розташовану недалеко від центру системи, не було видно, поки аерофотознімки регіону не було зроблено 1947-го. Вчені були здивовані парадоксальним фактом, що долина безпосередньо прилягає до постійного льодовикового щита Східної Антарктиди і залишалася вільною від льоду протягом, принаймні, одної тисячі років. Крім того, озеро Ванда, харчується влітку талою водою річки Онікс і зберігає достатньо високу температуру води в його найглибшій точці. Незважаючи на те, що озеро протягом цілого року покрите, приблизно, 3 метрами льоду, температура на дні озера була оцінена в 25° C. Відсутність снігу, відносно високі температури озера, особливості порід, висушені туші тюленів, і майже повна відсутність рослин вимагає детальнішого дослідження.
У 1968–1995 році поблизу східного кінця озера Ванда існувала новозеландська дослідницька «Станція Ванда»
Див. також Редагувати
- Долина Вікторія
- Долина Тейлор
- Озеро Ванда
- Онікс (річка)
- Сухі долини
Примітки Редагувати
- Harrowfield, David L., 2005: Vanda Station, History of an Antarctic Outpost. New Zealand Antarctic Society. ISBN 0-473-06467-7.
- Ragotzkie, R. A., and G. Likens, 1964: «The heat balance of two Antarctic lakes.» Limnology and Oceanography 9, 412–425
- глибині 65 метрів
Посилання Редагувати
- Панорама долини Райта [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]