www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доколоніальна історія Сінгапуру Рання історія Сінгапуру стосується його доколоніальної епохи тобто періоду до 1819 р кол

Доколоніальна історія Сінгапуру

Рання історія Сінгапуру стосується його доколоніальної епохи, тобто періоду до 1819 р., коли Британська Ост-Індійська компанія під керівництвом сера Стемфорда Раффлса створила торгове поселення на острові.

Найраніша ймовірна згадка можливо міститься у праці Птолемея ІІ століття, яка визначила прибережний порт на самій південній верхівці Малайського півострова, який називається Сабана. Однак історики, як правило, пов'язують запис китайських мандрівників 3-го століття, що описує острів у тому самому місці і який називається Пу Луо Чунг, (транскрипція раннього малайського імені Сінгапура Пулау-Уджонг, як перший запис про його існування.

Сінгапур був відомий в 13-14 століттях як Темасек, ім'я, яке в китайських джерелах також відоме як Дан Ма Сі, до нього відносили два населених пункти - Лонг Я Мен і Пан Зу. Вона змінила назву на Сінгапур, можливо, наприкінці 14 століття. На острів поперемінно претендували сіамці та яванці. Останній правитель Сінгапура Парамесвара втік у Малаку після нападу яванців чи сіамців і встановив державу Малакка. Він контролювався Султанатом Малаки в 15 столітті і Султанатом Джохора з 16 століття.

Ранній період ред.

Птолемей, Geographia, VIII. 11-та карта Азії. Сабана, дана на верхівці Малайського півострова, який був названий Золотим Херсонесом.

Перша можлива згадка про ранній Сінгапур датується картографічними даними II століття н. е. У праці Geographia греко-римського астронома Птолемея Місце, яке називається Сабана або Сабара, було позначене на 11-й карті Азії на південній околиці Золотого Херсонесу (мається на увазі Малайський півострів ), де може лежати Сінгапур. Він був визначений як nominon emporion або визначений зовнішньоторговельний порт як частина ланцюжка подібних торгових центрів, що зв’язували Південно-Східну Азію з Індією та Середземномор’ям. Однак ідентифікація Сабани або Сабари різниться, і різні автори визначають її місцезнаходження в Селангорі або поблизу Кланга, або на південь від Малакки, або на південь від Джохора, а також на самому острові Сінгапур. Жодного археологічного підтвердження цього періоду в Сінгапурі ще не знайдено.

Фрагмент Сінгапурського каменю, з невідомим письмом, 10-13 століття.

У китайському письмі 3-го століття описується острів Пу Луо Чун (蒲 羅 中), ймовірно транскрипція малайського Пулау Уджонг, "острів в кінці" ( Малайського півострова ). У ньому коротко згадується слух про те, що там жили канібали з 5 або 6-дюймовими хвостами.

Сінгапурський камінь ред.

У гирлі річки Сінгапур існував великий валун з письменами,3 метри заввишки та завширшки, відомий як сінгапурський камінь, але згодом, під час розширення форту був підірваний. Вціліло лише кілька уламків.. Надпис датується між 10 та13 століттями і вважається що написаний суматранським письмом яке використовувалося в той період.

Темасек ред.

Карта Мао Куна з Вубей Чжі, заснована на навігаційних картах Чжен Хе на початку XV століття, що показує Темасек (淡 馬 錫) у верхньому лівому куті та Лонг’ямен (龍牙 門) на правій панелі.

В давнину Сінгапур називали "Темасек", можливо слово, що походить від " тасик " (малайська - озеро чи море) і прийнято означати морське місто в малайській. Нагаракретагама, яванська епічна поема, написана в 1365 р., згадувала поселення на острові під назвою Тумасік як васала Маджапахіта. Це ім'я також згадується в малайських літописах, які, як вважають, були написані в 1535 р. Темасек можливо мав дипломатичні стосунки з В'єтнамом, де він відомий як Сах Ма Тих, ще в 13 столітті. Це також зафіксовано китайським мандрівником Ван Даюаном, який відвідав острів близько 1330 р. І описав місце під назвою Дан Ма Сі (單 馬 錫, транскрипція малайського Темасека ). Ім'я Дан Ма Сі або Темасек написано китайською мовою як 淡 馬 錫 на карті Мао Куня.

Лонг Я Мен і Бан Зу ред.

У 1320 р. Було зафіксовано, що монголи відправили місію з метою отримати слонів з Лонг Я Мен (龍牙 門, Ворота Драконівських зубів ). Тоді жителі Лонгямен у 1325 році відповіли даниною та торговою місією в Китай. Вважається, що Лонг Я Мен є входом до гавані Кеппел. У своїй роботі " Даої Жилуе" Ван Даюань описав Лонг Я Мен як два пагорби Темасека, схожі на "зуби дракона", між якими проходить протока.

Ювелірні вироби, знайдені в форті Каннінг Хілл, який Ван Даюань назвав Банзу

Сингапур ред.

Десь у своїй історії ім'я Темасек було змінено на Сингапур. Малайські літописи містять розповідь про принца Шрівіджаї Шрі Трі Буана (також відомого як Санг Ніла Утама ), який висадився в Темасекі після шторму в 13 столітті. Згідно з казкою, принц побачив дивне створіння, яке, як йому сказали, було левом ; вважаючи це сприятливим знаком, він вирішив заснувати поселення під назвою Сінгапура, що означає "місто Лева" на санскриті. Навряд чи в Сінгапурі колись були леви, хоча тигри продовжували блукати островом до початку 20 століття. Однак мотив лева поширений в індуїстській міфології, яка була домінуючою в регіоні в той період (одним із слів "трон" на малайській мові є "singgasana", що означає "левине місце" на санскриті), і він має припускали, що ім'я "Сингапура" та казка про лева були винайдені придворними істориками султанату Малакка, щоб прославити Санг Нілу Утаму та його лінію походження.

У португальських джерелах розповідають інші версії історії Сінгапура , припускаючи, що Темасек був сіамським васалом, правителя якого вбив Парамешвара з Палембанга. Історики вважають, що наприкінці XIV століття Парамешвара, останній принц Шрівіджаяна, втік до Темасека з Палембанга після того, як був скинутий імперією Маджапахітів. Згідно з португальськими відомостями, Парамешвара вбив місцевого вождя з титулом Санг Аджі на восьмий день перебування в Темасеку.

Карта Сінгапури малайсько-португальського картографа Мануеля Годінью де Ередії від 1604 року.

Не зважаючи на легенду, назва "Сінгапура", можливо, датується цим періодом. Деякі стверджували, що Сінгапур був названий на честь "левового престолу" Парамешвари, створеного в Палембангу, як виклик імперії Маджапахітів і за що його було вислано з Палембанга. Парамешвара кілька років утримував острів Сінгапур, доки подальші напади з боку Маджапахіту та королівства Аюттхаї в Сіамі не змусили його перебратися до Малакки, де він заснував Малаккський султанат. Хоча існують паралелі між міфічним Санг Ніла Утамою та історичною Парамешварою, їх слід розглядати як відмінні.

Сінгапур у складі ісламського султанату Малакка ред.

Археологічні дані свідчать про те, що головне поселення в форті Каннінг було покинуто приблизно в цей час, хоча невелике торговельне селище продовжувало існувати деякий час у Сінгапурі. Сінгапур став частиною імперії Малакки, і як кажуть, був вотчиною легендарного адмірала Ханг Туах. Однак на момент прибуття португальців на початку 16 століття Сінгапура, який існував до заснування Малакки, вже перетворився на "великі руїни", за словами завойовника Малакки Афонсо де Альбукерке.

Кінець ісламського султанату і початок колоніального правління ред.

Протягом 16 - початку 17 століття Сінгапур ненадовго відновив певне значення як торговий центр Султанату Джохор. У 1613 р. Португальські пірати спалили поселення в гирлі річки Сінгапур, і острів занепав. Лише в 1819 році, коли англієць сер Стемфорд Раффлз заснував на острові британський торговий пункт, був заснований сучасний Сінгапур.

Список літератури ред.

  1. Hack, Karl. . National Institute of Education, Singapore. Архів оригіналу за 26 квітня 2006. Процитовано 4 серпня 2006. 
  2. Paul Wheatley (1961). The Golden Khersonese: Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A.D. 1500. Kuala Lumpur: University of Malaya Press. с. 151–152. OCLC 504030596. 
  3. . Asian Studies @ University of Texas at Austin. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 7 липня 2006. 
  4. C.M. Turnbull (30 жовтня 2009). . NUS Press. с. 20. ISBN 978-9971694302. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  5. . Singapore Infopedia. National Library Board. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  6. John N. Miksic (15 листопада 2013). . NUS Press. с. 13–16. ISBN 978-9971695743. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  7. . Marshall Cavendish. 15 червня 2013. с. 381. ISBN 9789814484749. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  8. Edwin Lee (15 жовтня 2008). . Institute of Southeast Asian Studies. с. 2. ISBN 978-9812307965. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  9. John N. Miksic (15 листопада 2013). . NUS Press. с. 181–182. ISBN 978-9971695743. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  10. . Community Television Foundation of South Florida. 10 січня 2006. Архів оригіналу за 22 грудня 2006. 
  11. Edwin Lee (15 жовтня 2008). . Institute of Southeast Asian Studies. с. 1–2. ISBN 978-9812307965. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  12. Baker, Jim (2008). Crossroads: A Popular History of Malaysia and Singapore. Marshall Cavendish International Asia. 
  13. John N. Miksic (15 листопада 2013). . NUS Press. с. 155–163. ISBN 978-9971695743. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  14. John N. Miksic (15 листопада 2013). . NUS Press. с. 155–156. ISBN 978-9971695743. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  15. ↑ C.M. Turnbull (30 жовтня 2009). . NUS Press. с. 21–22. ISBN 978-9971694302. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  16. . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 18 червня 2006. 
  17. . Asian Studies @ University of Texas at Austin. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 7 липня 2006. 
  18. . Singapore SG. National Library Board Singapore. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  19. Affonso de Albuquerque (20 травня 2010). . Cambridge University Press. с. 73. ISBN 978-1108011549. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  20. . U.S. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 вересня 2006. Процитовано 18 червня 2006. 
  21. Borschberg, Peter (2018). . Ler Historia (72): 31–54. ISSN 0870-6182. doi:10.4000/lerhistoria.3234. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 4 жовтня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rannya istoriya Singapuru stosuyetsya jogo dokolonialnoyi epohi tobto periodu do 1819 r koli Britanska Ost Indijska kompaniya pid kerivnictvom sera Stemforda Rafflsa stvorila torgove poselennya na ostrovi Najranisha jmovirna zgadka mozhlivo mistitsya u praci Ptolemeya II stolittya yaka viznachila priberezhnij port na samij pivdennij verhivci Malajskogo pivostrova yakij nazivayetsya Sabana Odnak istoriki yak pravilo pov yazuyut zapis kitajskih mandrivnikiv 3 go stolittya sho opisuye ostriv u tomu samomu misci i yakij nazivayetsya Pu Luo Chung transkripciya rannogo malajskogo imeni Singapura Pulau Udzhong yak pershij zapis pro jogo isnuvannya Singapur buv vidomij v 13 14 stolittyah yak Temasek im ya yake v kitajskih dzherelah takozh vidome yak Dan Ma Si do nogo vidnosili dva naselenih punkti Long Ya Men i Pan Zu Vona zminila nazvu na Singapur mozhlivo naprikinci 14 stolittya Na ostriv popereminno pretenduvali siamci ta yavanci Ostannij pravitel Singapura Paramesvara vtik u Malaku pislya napadu yavanciv chi siamciv i vstanoviv derzhavu Malakka Vin kontrolyuvavsya Sultanatom Malaki v 15 stolitti i Sultanatom Dzhohora z 16 stolittya Zmist 1 Rannij period 1 1 Singapurskij kamin 2 Temasek 2 1 Long Ya Men i Ban Zu 3 Singapur 4 Singapur u skladi islamskogo sultanatu Malakka 5 Kinec islamskogo sultanatu i pochatok kolonialnogo pravlinnya 6 Spisok literaturiRannij period red nbsp Ptolemej Geographia VIII 11 ta karta Aziyi Sabana dana na verhivci Malajskogo pivostrova yakij buv nazvanij Zolotim Hersonesom Persha mozhliva zgadka pro rannij Singapur datuyetsya kartografichnimi danimi II stolittya n e U praci Geographia greko rimskogo astronoma Ptolemeya Misce yake nazivayetsya Sabana abo Sabara bulo poznachene na 11 j karti Aziyi na pivdennij okolici Zolotogo Hersonesu mayetsya na uvazi Malajskij pivostriv de mozhe lezhati Singapur Vin buv viznachenij yak nominon emporion abo viznachenij zovnishnotorgovelnij port yak chastina lancyuzhka podibnih torgovih centriv sho zv yazuvali Pivdenno Shidnu Aziyu z Indiyeyu ta Seredzemnomor yam 1 Odnak identifikaciya Sabani abo Sabari riznitsya i rizni avtori viznachayut yiyi misceznahodzhennya v Selangori abo poblizu Klanga abo na pivden vid Malakki abo na pivden vid Dzhohora a takozh na samomu ostrovi Singapur Zhodnogo arheologichnogo pidtverdzhennya cogo periodu v Singapuri she ne znajdeno 2 nbsp Fragment Singapurskogo kamenyu z nevidomim pismom 10 13 stolittya U kitajskomu pismi 3 go stolittya opisuyetsya ostriv Pu Luo Chun 蒲 羅 中 jmovirno transkripciya malajskogo Pulau Udzhong ostriv v kinci Malajskogo pivostrova 3 U nomu korotko zgaduyetsya sluh pro te sho tam zhili kanibali z 5 abo 6 dyujmovimi hvostami 4 Singapurskij kamin red U girli richki Singapur isnuvav velikij valun z pismenami 3 metri zavvishki ta zavshirshki vidomij yak singapurskij kamin ale zgodom pid chas rozshirennya fortu buv pidirvanij Vcililo lishe kilka ulamkiv Nadpis datuyetsya mizh 10 ta13 stolittyami i vvazhayetsya sho napisanij sumatranskim pismom yake vikoristovuvalosya v toj period 5 6 Temasek red nbsp Karta Mao Kuna z Vubej Chzhi zasnovana na navigacijnih kartah Chzhen He na pochatku XV stolittya sho pokazuye Temasek 淡 馬 錫 u verhnomu livomu kuti ta Long yamen 龍牙 門 na pravij paneli V davninu Singapur nazivali Temasek mozhlivo slovo sho pohodit vid tasik malajska ozero chi more i prijnyato oznachati morske misto v malajskij 7 Nagarakretagama yavanska epichna poema napisana v 1365 r zgaduvala poselennya na ostrovi pid nazvoyu Tumasik yak vasala Madzhapahita 8 Ce im ya takozh zgaduyetsya v malajskih litopisah yaki yak vvazhayut buli napisani v 1535 r Temasek mozhlivo mav diplomatichni stosunki z V yetnamom de vin vidomij yak Sah Ma Tih she v 13 stolitti 9 Ce takozh zafiksovano kitajskim mandrivnikom Van Dayuanom yakij vidvidav ostriv blizko 1330 r I opisav misce pid nazvoyu Dan Ma Si 單 馬 錫 transkripciya malajskogo Temaseka Im ya Dan Ma Si abo Temasek napisano kitajskoyu movoyu yak 淡 馬 錫 na karti Mao Kunya Long Ya Men i Ban Zu red U 1320 r Bulo zafiksovano sho mongoli vidpravili misiyu z metoyu otrimati sloniv z Long Ya Men 龍牙 門 Vorota Drakonivskih zubiv 10 Todi zhiteli Longyamen u 1325 roci vidpovili daninoyu ta torgovoyu misiyeyu v Kitaj 11 Vvazhayetsya sho Long Ya Men ye vhodom do gavani Keppel U svoyij roboti Daoyi Zhilue Van Dayuan opisav Long Ya Men yak dva pagorbi Temaseka shozhi na zubi drakona mizh yakimi prohodit protoka nbsp Yuvelirni virobi znajdeni v forti Kanning Hill yakij Van Dayuan nazvav BanzuSingapur red Des u svoyij istoriyi im ya Temasek bulo zmineno na Singapur Malajski litopisi mistyat rozpovid pro princa Shrividzhayi Shri Tri Buana takozh vidomogo yak Sang Nila Utama yakij visadivsya v Temaseki pislya shtormu v 13 stolitti Zgidno z kazkoyu princ pobachiv divne stvorinnya yake yak jomu skazali bulo levom vvazhayuchi ce spriyatlivim znakom vin virishiv zasnuvati poselennya pid nazvoyu Singapura sho oznachaye misto Leva na sanskriti Navryad chi v Singapuri kolis buli levi hocha tigri prodovzhuvali blukati ostrovom do pochatku 20 stolittya Odnak motiv leva poshirenij v induyistskij mifologiyi yaka bula dominuyuchoyu v regioni v toj period odnim iz sliv tron na malajskij movi ye singgasana sho oznachaye levine misce na sanskriti i vin maye pripuskali sho im ya Singapura ta kazka pro leva buli vinajdeni pridvornimi istorikami sultanatu Malakka shob proslaviti Sang Nilu Utamu ta jogo liniyu pohodzhennya 12 U portugalskih dzherelah rozpovidayut inshi versiyi istoriyi Singapura pripuskayuchi sho Temasek buv siamskim vasalom pravitelya yakogo vbiv Parameshvara z Palembanga 13 Istoriki vvazhayut sho naprikinci XIV stolittya Parameshvara ostannij princ Shrividzhayana vtik do Temaseka z Palembanga pislya togo yak buv skinutij imperiyeyu Madzhapahitiv Zgidno z portugalskimi vidomostyami Parameshvara vbiv miscevogo vozhdya z titulom Sang Adzhi na vosmij den perebuvannya v Temaseku 14 nbsp Karta Singapuri malajsko portugalskogo kartografa Manuelya Godinyu de Erediyi vid 1604 roku Ne zvazhayuchi na legendu nazva Singapura mozhlivo datuyetsya cim periodom Deyaki stverdzhuvali sho Singapur buv nazvanij na chest levovogo prestolu Parameshvari stvorenogo v Palembangu yak viklik imperiyi Madzhapahitiv i za sho jogo bulo vislano z Palembanga 15 Parameshvara kilka rokiv utrimuvav ostriv Singapur doki podalshi napadi z boku Madzhapahitu ta korolivstva Ayutthayi v Siami ne zmusili jogo perebratisya do Malakki de vin zasnuvav Malakkskij sultanat 16 Hocha isnuyut paraleli mizh mifichnim Sang Nila Utamoyu ta istorichnoyu Parameshvaroyu yih slid rozglyadati yak vidminni Singapur u skladi islamskogo sultanatu Malakka red Arheologichni dani svidchat pro te sho golovne poselennya v forti Kanning bulo pokinuto priblizno v cej chas hocha nevelike torgovelne selishe prodovzhuvalo isnuvati deyakij chas u Singapuri 15 Singapur stav chastinoyu imperiyi Malakki i yak kazhut buv votchinoyu legendarnogo admirala Hang Tuah 17 Odnak na moment pributtya portugalciv na pochatku 16 stolittya Singapura yakij isnuvav do zasnuvannya Malakki vzhe peretvorivsya na veliki ruyini za slovami zavojovnika Malakki Afonso de Albukerke 18 19 Kinec islamskogo sultanatu i pochatok kolonialnogo pravlinnya red Protyagom 16 pochatku 17 stolittya Singapur nenadovgo vidnoviv pevne znachennya yak torgovij centr Sultanatu Dzhohor U 1613 r Portugalski pirati spalili poselennya v girli richki Singapur i ostriv zanepav 20 21 Lishe v 1819 roci koli angliyec ser Stemford Rafflz zasnuvav na ostrovi britanskij torgovij punkt buv zasnovanij suchasnij Singapur Spisok literaturi red Hack Karl Records of Ancient Links between India and Singapore National Institute of Education Singapore Arhiv originalu za 26 kvitnya 2006 Procitovano 4 serpnya 2006 Paul Wheatley 1961 The Golden Khersonese Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A D 1500 Kuala Lumpur University of Malaya Press s 151 152 OCLC 504030596 Singapore History Singapore Asian Studies University of Texas at Austin Arhiv originalu za 23 bereznya 2007 Procitovano 7 lipnya 2006 C M Turnbull 30 zhovtnya 2009 A History of Modern Singapore 1819 2005 NUS Press s 20 ISBN 978 9971694302 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Singapore Stone Singapore Infopedia National Library Board Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 John N Miksic 15 listopada 2013 Singapore and the Silk Road of the Sea 1300 1800 NUS Press s 13 16 ISBN 978 9971695743 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Singapore Street Names A Study of Toponymics Marshall Cavendish 15 chervnya 2013 s 381 ISBN 9789814484749 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Edwin Lee 15 zhovtnya 2008 Singapore The Unexpected Nation Institute of Southeast Asian Studies s 2 ISBN 978 9812307965 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2020 John N Miksic 15 listopada 2013 Singapore and the Silk Road of the Sea 1300 1800 NUS Press s 181 182 ISBN 978 9971695743 Arhiv originalu za 26 veresnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Singapore Relations with Malaysia Community Television Foundation of South Florida 10 sichnya 2006 Arhiv originalu za 22 grudnya 2006 Edwin Lee 15 zhovtnya 2008 Singapore The Unexpected Nation Institute of Southeast Asian Studies s 1 2 ISBN 978 9812307965 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Baker Jim 2008 Crossroads A Popular History of Malaysia and Singapore Marshall Cavendish International Asia John N Miksic 15 listopada 2013 Singapore and the Silk Road of the Sea 1300 1800 NUS Press s 155 163 ISBN 978 9971695743 Arhiv originalu za 18 serpnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 John N Miksic 15 listopada 2013 Singapore and the Silk Road of the Sea 1300 1800 NUS Press s 155 156 ISBN 978 9971695743 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 a b C M Turnbull 30 zhovtnya 2009 A History of Modern Singapore 1819 2005 NUS Press s 21 22 ISBN 978 9971694302 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Singapore History U S Library of Congress Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 18 chervnya 2006 Singapore History Singapore 1994 Asian Studies University of Texas at Austin Arhiv originalu za 23 bereznya 2007 Procitovano 7 lipnya 2006 Singapura as Falsa Demora Singapore SG National Library Board Singapore Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Affonso de Albuquerque 20 travnya 2010 The Commentaries of the Great Afonso Dalboquerque Second Viceroy of India Cambridge University Press s 73 ISBN 978 1108011549 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Singapore Precolonial Era U S Library of Congress Arhiv originalu za 23 veresnya 2006 Procitovano 18 chervnya 2006 Borschberg Peter 2018 Three Questions about Maritime Singapore 16th 17th Centuries Ler Historia 72 31 54 ISSN 0870 6182 doi 10 4000 lerhistoria 3234 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dokolonialna istoriya Singapuru amp oldid 39595737