www.wikidata.uk-ua.nina.az

Договір про функціонування Європейського Союзу ДФЄС є одним із двох договорів які формують конституційну основу Європейс

Договір про функціонування Європейського Союзу

Договір про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) є одним із двох договорів, які формують конституційну основу Європейського Союзу (ЄС), інший є Договір про Європейський Союз (ДЄС; також відомий як Маастрихтський договір). Раніше він був відомий як Договір про заснування Європейського Співтовариства (ДЕС).

Договір про функціонування Європейського Союзу

Церемонія підписання Лісабонського договору, який дав ДФЄС його нинішню назву
Тип Установчий договір
Підписано 25 березня 1957
Місце Капітолій у Риму, Італія
Чинність 1 січня 1958 (1 грудня 2009 під теперішньою назвою)
Сторони Країни-члени ЄС
 Текст у Вікіджерелах

Цей Договір виник як Римський договір (повністю Договір про заснування Європейського економічного співтовариства), який призвів до створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), найвідомішого з Європейських співтовариств (ЄС). Він був підписаний 25 березня 1957 року Бельгією, Францією, Італією, Люксембургом, Нідерландами та Західною Німеччиною і набув чинності 1 січня 1958 року. Він залишається одним із двох найважливіших договорів у сучасному Європейському Союзі (ЄС).

З 1957 року назву двічі змінювали. Маастрихтський договір 1992 року вилучив слово «економічний» з офіційної назви Римського договору, а в 2009 році Лісабонський договір перейменував його на «Договір про функціонування Європейського Союзу».

Після референдуму 2005 року, на якому була невдала спроба прийняти Європейську Конституцію, 13 грудня 2007 року було підписано Лісабонську угоду. У зв’язку з цим ДЕС було перейменовано на Договір про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) і знову перенумеровано. Лісабонські реформи призвели до злиття трьох стовпів у реформований Європейський Союз.

У березні 2011 року Європейська рада ухвалила рішення про внесення змін до Договору, додавши новий параграф до статті 136. Додатковий параграф, який дозволяє створити механізм фінансової стабільності для єврозони, виглядає так:

Держави-члени, валютою яких є євро, можуть створити механізм стабільності, який буде активовано, якщо це необхідно для збереження стабільності єврозони в цілому. Надання будь-якої необхідної фінансової допомоги в рамках механізму здійснюватиметься на суворих умовах.

Зміст Редагувати

Договір складається з семи частин:

Частина 1: Принципи Редагувати

У принципах стаття 1 встановлює основу договору та його юридичне значення. Статті 2-6 окреслюють повноваження ЄС відповідно до рівня повноважень, наданих у кожній сфері. Статті 7-14 встановлюють соціальні принципи, статті 15 і 16 встановлюють публічний доступ до документів і зустрічей, а стаття 17 говорить, що ЄС поважає статус релігійних, філософських і неконфесійних організацій відповідно до національного законодавства.

Частина 2: Недискримінація та громадянство Європейського Союзу Редагувати

Друга частина починається зі статті 18, яка забороняє, в межах договорів, дискримінацію за національною ознакою. У статті 19 зазначено, що рада за згодою Європейського парламенту «може вживати відповідних заходів для боротьби з дискримінацією за статтю, расовим чи етнічним походженням, релігією чи переконаннями, інвалідністю, віком чи сексуальною орієнтацією». Статті 20-24 встановлюють громадянство ЄС і надають йому права; на вільне пересування, консульський захист від інших держав, голосування та балотування на місцевих і європейських виборах, право подавати петиції до парламенту та Європейського омбудсмена, а також звертатися та отримувати відповідь від установ ЄС своєю рідною мовою. Стаття 25 вимагає від комісії звітувати про реалізацію цих прав кожні три роки.

Частина 3: Політика Європейського Союзу та внутрішні дії Редагувати

Частина 3 є найбільшою в ДФЄС. Статті з 26 по 197 стосуються основної політики та дій ЄС.

Розділ I: Внутрішній ринок Редагувати

Розділ II: Вільний рух товарів Редагувати

У тому числі і митний союз

Розділ III: Сільське господарство та рибальство Редагувати

Спільна сільськогосподарська політика та Спільна рибальська політика

Розділ IV: Вільний рух працівників, послуг і капіталу Редагувати

Розділ IV стосується вільного руху людей, послуг і капіталу:

  • Глава 1: Працівники (статті 45–48, колишні статті 39–42 TEC), включаючи право на вільне пересування, щоб «прийняти [] фактично зроблену пропозицію про роботу
  • Глава 2: Право на заснування (статті 49–55), включаючи право розпочинати та продовжувати діяльність як [] самозайнята особа
  • Глава 3: Послуги (статті 56–62)
  • Глава 4: Капітал і платежі (статті 63–66)

Розділ V: Зона свободи, справедливості та безпеки Редагувати

Включаючи співпрацю поліції та правосуддя

Розділ VI: Транспорт Редагувати

Розділ VII: Загальні правила конкуренції, оподаткування та наближення законодавства Редагувати

Конкуренційне право Європейського Союзу, оподаткування та гармонізація нормативних актів (зверніть увагу на статтю 101 та 102)

Розділ VIII: Економічна та монетарна політика Редагувати

Статті 119-144 стосуються економічної та монетарної політики, включаючи статті про євро. Глава 1: Економічна політика – стаття 122 стосується непередбачених проблем у ланцюзі постачання та «серйозних труднощів, викликаних стихійними лихами або винятковими подіями, які не контролюються». Глава 1: Економічна політика – стаття 126 стосується того, як надмірний учасник обробляється державний борг. Глава 2: Грошово-кредитна політика – Стаття 127 визначає, що Європейська система центральних банків повинна підтримувати стабільність цін і працювати за принципами відкритих ринків і вільної конкуренції. Стаття 140 описує критерії для включення до валютного союзу (євро) або виключення з нього, а також говорить, що рішення про використання євро чи національної валюти приймає більшість у раді, а не лише держава. Таким чином, держави зобов’язані (за винятком Великої Британії та Данії) запровадити євро, якщо Рада визнає, що вони відповідають критеріям.

Розділи з IX по XV: Зайнятість, соціальна та споживча політика Редагувати

Розділ IX стосується політики зайнятості відповідно до статей 145–150. Розділ X стосується соціальної політики та посилається на Європейську соціальну хартію 1961 року та Хартію Співтовариства про основні соціальні права працівників 1989 року. Це створює вагу європейського трудового права.

Розділ XI засновує Європейський соціальний фонд відповідно до статей 162–164. Розділ XII, статті 165 і 166 стосуються освіти, професійної підготовки, молодіжної та спортивної політики. Розділ XIII стосується культури, у статті 167. Розділ XIV дозволяє заходи щодо охорони здоров’я населення відповідно до статті 168. Розділ XV уповноважує ЄС діяти для захисту споживачів у статті 169.

Розділи з XVI по XXIV: мережі, промисловість, навколишнє середовище, енергетика, інше Редагувати

Розділ XVI, статті 170–172 розширюють можливості для розвитку та інтеграції транс’європейських мереж. Розділ XVII, стаття 173, стосується промислової політики ЄС щодо сприяння промисловості. Розділ XVIII, статті 174-178 стосуються економічної, соціальної та територіальної єдності (зменшення диспропорцій у розвитку). Розділ XIX стосується науково-дослідної та космічної політики, в рамках якої розробляються Європейський дослідницький простір і Європейська космічна політика.

Розділ XX стосується дедалі важливішої екологічної політики, дозволяючи діяти згідно зі статтями 191-193. Розділ XXI, стаття 194, визначає енергетичну політику Європейського Союзу.

Розділ XXII, стаття 195 – туризм. Розділ XXIII, стаття 196 – цивільний захист. Розділ XXIV, стаття 197 стосується адміністративної співпраці.

Частина 4: Асоціація заморських країн і територій Редагувати

Частина 4 у статтях 198-204 стосується об'єднання заморських територій. Стаття 198 визначає метою асоціації сприяння економічному та соціальному розвитку цих асоційованих територій, перелічених у додатку 2. У наступних статтях детально розглядається така форма асоціації, як митні збори.

Частина 5: Зовнішні дії Європейського Союзу Редагувати

Частина 5, у статтях 205-222, стосується зовнішньої політики ЄС. У статті 205 зазначено, що зовнішні дії повинні відповідати принципам, викладеним у Розділі 1 Розділу 5 Договору про Європейський Союз. Статті 206 і 207 встановлюють спільну комерційну (зовнішньоторговельну) політику ЄС. Статті з 208 по 214 стосуються співпраці у сфері розвитку та гуманітарної допомоги третім країнам. Стаття 215 стосується санкцій, а статті 216-219 стосуються процедур укладення міжнародних договорів з третіми країнами. Стаття 220 доручає Високому представнику та Комісії брати участь у відповідній співпраці з іншими міжнародними організаціями, а стаття 221 засновує делегації ЄС. У статті 222 положення про солідарність зазначено, що члени повинні прийти на допомогу члену, який постраждав від терористичного нападу, стихійного лиха чи техногенної катастрофи. Це включає застосування військової сили.

Частина 6: Інституційні та фінансові положення Редагувати

Частина 6 у статтях 223-334 розкриває інституційні положення Договору про Європейський Союз. Статті з 288 по 299 окреслюють форми законодавчих актів і процедури ЄС, окрім уточнення структур. Статті 300-309 засновують Європейський економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів і Європейський інвестиційний банк. Статті 310-325 описують бюджет ЄС. Нарешті, статті 326-334 встановлюють положення про розширене співробітництво.

Частина 7: Загальні та прикінцеві положення Редагувати

Частина 7 у статтях 335–358 стосується остаточних юридичних моментів, таких як територіальне та часове застосування, місцеперебування установ (вирішується державами-членами, але це встановлюється протоколом, що додається до договорів), імунітети та дію на договори, підписані до 1958 року або дати приєднання.

Примітки Редагувати

  1. Nugent, Nigel (2017). The Government and Politics of the European Union. Red Globe Press. 
  2. Presidency Conclusions Brussels European Council 21/22 June 2007 (PDF). Council of the European Union. 23 червня 2007. 
  3. . Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 1 липня 2022. 
  4. Article 45.3(a)
  5. Article 49
  6. EUR-Lex - 12012E122 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu. 
  7. Evans-Pritchard, Ambrose (29 січня 2021). EU threatens war-time occupation of vaccine makers as AstraZeneca crisis spirals. Telegraph Media Group Limited. 
  8. EUR-Lex - 12008E126 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu. 
  9. EUR-Lex - 12008E127 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dogovir pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu DFYeS ye odnim iz dvoh dogovoriv yaki formuyut konstitucijnu osnovu Yevropejskogo Soyuzu YeS inshij ye Dogovir pro Yevropejskij Soyuz DYeS takozh vidomij yak Maastrihtskij dogovir Ranishe vin buv vidomij yak Dogovir pro zasnuvannya Yevropejskogo Spivtovaristva DES 1 Dogovir pro funkcionuvannya Yevropejskogo SoyuzuCeremoniya pidpisannya Lisabonskogo dogovoru yakij dav DFYeS jogo ninishnyu nazvuTip Ustanovchij dogovirPidpisano 25 bereznya 1957Misce Kapitolij u Rimu ItaliyaChinnist 1 sichnya 1958 1 grudnya 2009 pid teperishnoyu nazvoyu Storoni Krayini chleni YeS Tekst u VikidzherelahCej Dogovir vinik yak Rimskij dogovir povnistyu Dogovir pro zasnuvannya Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva yakij prizviv do stvorennya Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva YeES najvidomishogo z Yevropejskih spivtovaristv YeS Vin buv pidpisanij 25 bereznya 1957 roku Belgiyeyu Franciyeyu Italiyeyu Lyuksemburgom Niderlandami ta Zahidnoyu Nimechchinoyu i nabuv chinnosti 1 sichnya 1958 roku Vin zalishayetsya odnim iz dvoh najvazhlivishih dogovoriv u suchasnomu Yevropejskomu Soyuzi YeS Z 1957 roku nazvu dvichi zminyuvali Maastrihtskij dogovir 1992 roku viluchiv slovo ekonomichnij z oficijnoyi nazvi Rimskogo dogovoru a v 2009 roci Lisabonskij dogovir perejmenuvav jogo na Dogovir pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu Pislya referendumu 2005 roku na yakomu bula nevdala sproba prijnyati Yevropejsku Konstituciyu 13 grudnya 2007 roku bulo pidpisano Lisabonsku ugodu U zv yazku z cim DES bulo perejmenovano na Dogovir pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu DFYeS i znovu perenumerovano Lisabonski reformi prizveli do zlittya troh stovpiv u reformovanij Yevropejskij Soyuz 2 U berezni 2011 roku Yevropejska rada uhvalila rishennya pro vnesennya zmin do Dogovoru dodavshi novij paragraf do statti 136 Dodatkovij paragraf yakij dozvolyaye stvoriti mehanizm finansovoyi stabilnosti dlya yevrozoni viglyadaye tak Derzhavi chleni valyutoyu yakih ye yevro mozhut stvoriti mehanizm stabilnosti yakij bude aktivovano yaksho ce neobhidno dlya zberezhennya stabilnosti yevrozoni v cilomu Nadannya bud yakoyi neobhidnoyi finansovoyi dopomogi v ramkah mehanizmu zdijsnyuvatimetsya na suvorih umovah 3 Zmist 1 Zmist 1 1 Chastina 1 Principi 1 2 Chastina 2 Nediskriminaciya ta gromadyanstvo Yevropejskogo Soyuzu 1 3 Chastina 3 Politika Yevropejskogo Soyuzu ta vnutrishni diyi 1 3 1 Rozdil I Vnutrishnij rinok 1 3 2 Rozdil II Vilnij ruh tovariv 1 3 3 Rozdil III Silske gospodarstvo ta ribalstvo 1 3 4 Rozdil IV Vilnij ruh pracivnikiv poslug i kapitalu 1 3 5 Rozdil V Zona svobodi spravedlivosti ta bezpeki 1 3 6 Rozdil VI Transport 1 3 7 Rozdil VII Zagalni pravila konkurenciyi opodatkuvannya ta nablizhennya zakonodavstva 1 3 8 Rozdil VIII Ekonomichna ta monetarna politika 1 3 9 Rozdili z IX po XV Zajnyatist socialna ta spozhivcha politika 1 3 10 Rozdili z XVI po XXIV merezhi promislovist navkolishnye seredovishe energetika inshe 1 4 Chastina 4 Asociaciya zamorskih krayin i teritorij 1 5 Chastina 5 Zovnishni diyi Yevropejskogo Soyuzu 1 6 Chastina 6 Institucijni ta finansovi polozhennya 1 7 Chastina 7 Zagalni ta prikincevi polozhennya 2 PrimitkiZmist RedaguvatiDogovir skladayetsya z semi chastin Chastina 1 Principi Redaguvati U principah stattya 1 vstanovlyuye osnovu dogovoru ta jogo yuridichne znachennya Statti 2 6 okreslyuyut povnovazhennya YeS vidpovidno do rivnya povnovazhen nadanih u kozhnij sferi Statti 7 14 vstanovlyuyut socialni principi statti 15 i 16 vstanovlyuyut publichnij dostup do dokumentiv i zustrichej a stattya 17 govorit sho YeS povazhaye status religijnih filosofskih i nekonfesijnih organizacij vidpovidno do nacionalnogo zakonodavstva Chastina 2 Nediskriminaciya ta gromadyanstvo Yevropejskogo Soyuzu Redaguvati Druga chastina pochinayetsya zi statti 18 yaka zaboronyaye v mezhah dogovoriv diskriminaciyu za nacionalnoyu oznakoyu U statti 19 zaznacheno sho rada za zgodoyu Yevropejskogo parlamentu mozhe vzhivati vidpovidnih zahodiv dlya borotbi z diskriminaciyeyu za stattyu rasovim chi etnichnim pohodzhennyam religiyeyu chi perekonannyami invalidnistyu vikom chi seksualnoyu oriyentaciyeyu Statti 20 24 vstanovlyuyut gromadyanstvo YeS i nadayut jomu prava na vilne peresuvannya konsulskij zahist vid inshih derzhav golosuvannya ta balotuvannya na miscevih i yevropejskih viborah pravo podavati peticiyi do parlamentu ta Yevropejskogo ombudsmena a takozh zvertatisya ta otrimuvati vidpovid vid ustanov YeS svoyeyu ridnoyu movoyu Stattya 25 vimagaye vid komisiyi zvituvati pro realizaciyu cih prav kozhni tri roki Chastina 3 Politika Yevropejskogo Soyuzu ta vnutrishni diyi Redaguvati Chastina 3 ye najbilshoyu v DFYeS Statti z 26 po 197 stosuyutsya osnovnoyi politiki ta dij YeS Rozdil I Vnutrishnij rinok Redaguvati Rozdil II Vilnij ruh tovariv Redaguvati U tomu chisli i mitnij soyuz Rozdil III Silske gospodarstvo ta ribalstvo Redaguvati Spilna silskogospodarska politika ta Spilna ribalska politika Rozdil IV Vilnij ruh pracivnikiv poslug i kapitalu Redaguvati Rozdil IV stosuyetsya vilnogo ruhu lyudej poslug i kapitalu Glava 1 Pracivniki statti 45 48 kolishni statti 39 42 TEC vklyuchayuchi pravo na vilne peresuvannya shob prijnyati faktichno zroblenu propoziciyu pro robotu 4 Glava 2 Pravo na zasnuvannya statti 49 55 vklyuchayuchi pravo rozpochinati ta prodovzhuvati diyalnist yak samozajnyata osoba 5 Glava 3 Poslugi statti 56 62 Glava 4 Kapital i platezhi statti 63 66 Rozdil V Zona svobodi spravedlivosti ta bezpeki Redaguvati Vklyuchayuchi spivpracyu policiyi ta pravosuddya Rozdil VI Transport Redaguvati Rozdil VII Zagalni pravila konkurenciyi opodatkuvannya ta nablizhennya zakonodavstva Redaguvati Konkurencijne pravo Yevropejskogo Soyuzu opodatkuvannya ta garmonizaciya normativnih aktiv zvernit uvagu na stattyu 101 ta 102 Rozdil VIII Ekonomichna ta monetarna politika Redaguvati Statti 119 144 stosuyutsya ekonomichnoyi ta monetarnoyi politiki vklyuchayuchi statti pro yevro Glava 1 Ekonomichna politika stattya 122 stosuyetsya neperedbachenih problem u lancyuzi postachannya ta serjoznih trudnoshiv viklikanih stihijnimi lihami abo vinyatkovimi podiyami yaki ne kontrolyuyutsya 6 7 Glava 1 Ekonomichna politika stattya 126 stosuyetsya togo yak nadmirnij uchasnik obroblyayetsya derzhavnij borg 8 Glava 2 Groshovo kreditna politika Stattya 127 viznachaye sho Yevropejska sistema centralnih bankiv povinna pidtrimuvati stabilnist cin i pracyuvati za principami vidkritih rinkiv i vilnoyi konkurenciyi 9 Stattya 140 opisuye kriteriyi dlya vklyuchennya do valyutnogo soyuzu yevro abo viklyuchennya z nogo a takozh govorit sho rishennya pro vikoristannya yevro chi nacionalnoyi valyuti prijmaye bilshist u radi a ne lishe derzhava Takim chinom derzhavi zobov yazani za vinyatkom Velikoyi Britaniyi ta Daniyi zaprovaditi yevro yaksho Rada viznaye sho voni vidpovidayut kriteriyam Rozdili z IX po XV Zajnyatist socialna ta spozhivcha politika Redaguvati Dokladnishe Trudove pravo Yevropejskogo Soyuzu ta Spozhivche pravo Yevropejskogo SoyuzuRozdil IX stosuyetsya politiki zajnyatosti vidpovidno do statej 145 150 Rozdil X stosuyetsya socialnoyi politiki ta posilayetsya na Yevropejsku socialnu hartiyu 1961 roku ta Hartiyu Spivtovaristva pro osnovni socialni prava pracivnikiv 1989 roku Ce stvoryuye vagu yevropejskogo trudovogo prava Rozdil XI zasnovuye Yevropejskij socialnij fond vidpovidno do statej 162 164 Rozdil XII statti 165 i 166 stosuyutsya osviti profesijnoyi pidgotovki molodizhnoyi ta sportivnoyi politiki Rozdil XIII stosuyetsya kulturi u statti 167 Rozdil XIV dozvolyaye zahodi shodo ohoroni zdorov ya naselennya vidpovidno do statti 168 Rozdil XV upovnovazhuye YeS diyati dlya zahistu spozhivachiv u statti 169 Rozdili z XVI po XXIV merezhi promislovist navkolishnye seredovishe energetika inshe Redaguvati Rozdil XVI statti 170 172 rozshiryuyut mozhlivosti dlya rozvitku ta integraciyi trans yevropejskih merezh Rozdil XVII stattya 173 stosuyetsya promislovoyi politiki YeS shodo spriyannya promislovosti Rozdil XVIII statti 174 178 stosuyutsya ekonomichnoyi socialnoyi ta teritorialnoyi yednosti zmenshennya disproporcij u rozvitku Rozdil XIX stosuyetsya naukovo doslidnoyi ta kosmichnoyi politiki v ramkah yakoyi rozroblyayutsya Yevropejskij doslidnickij prostir i Yevropejska kosmichna politika Rozdil XX stosuyetsya dedali vazhlivishoyi ekologichnoyi politiki dozvolyayuchi diyati zgidno zi stattyami 191 193 Rozdil XXI stattya 194 viznachaye energetichnu politiku Yevropejskogo Soyuzu Rozdil XXII stattya 195 turizm Rozdil XXIII stattya 196 civilnij zahist Rozdil XXIV stattya 197 stosuyetsya administrativnoyi spivpraci Chastina 4 Asociaciya zamorskih krayin i teritorij Redaguvati Chastina 4 u stattyah 198 204 stosuyetsya ob yednannya zamorskih teritorij Stattya 198 viznachaye metoyu asociaciyi spriyannya ekonomichnomu ta socialnomu rozvitku cih asocijovanih teritorij perelichenih u dodatku 2 U nastupnih stattyah detalno rozglyadayetsya taka forma asociaciyi yak mitni zbori Chastina 5 Zovnishni diyi Yevropejskogo Soyuzu Redaguvati Chastina 5 u stattyah 205 222 stosuyetsya zovnishnoyi politiki YeS U statti 205 zaznacheno sho zovnishni diyi povinni vidpovidati principam vikladenim u Rozdili 1 Rozdilu 5 Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz Statti 206 i 207 vstanovlyuyut spilnu komercijnu zovnishnotorgovelnu politiku YeS Statti z 208 po 214 stosuyutsya spivpraci u sferi rozvitku ta gumanitarnoyi dopomogi tretim krayinam Stattya 215 stosuyetsya sankcij a statti 216 219 stosuyutsya procedur ukladennya mizhnarodnih dogovoriv z tretimi krayinami Stattya 220 doruchaye Visokomu predstavniku ta Komisiyi brati uchast u vidpovidnij spivpraci z inshimi mizhnarodnimi organizaciyami a stattya 221 zasnovuye delegaciyi YeS U statti 222 polozhennya pro solidarnist zaznacheno sho chleni povinni prijti na dopomogu chlenu yakij postrazhdav vid teroristichnogo napadu stihijnogo liha chi tehnogennoyi katastrofi Ce vklyuchaye zastosuvannya vijskovoyi sili Chastina 6 Institucijni ta finansovi polozhennya Redaguvati Chastina 6 u stattyah 223 334 rozkrivaye institucijni polozhennya Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz Statti z 288 po 299 okreslyuyut formi zakonodavchih aktiv i proceduri YeS okrim utochnennya struktur Statti 300 309 zasnovuyut Yevropejskij ekonomichnij i socialnij komitet Komitet regioniv i Yevropejskij investicijnij bank Statti 310 325 opisuyut byudzhet YeS Nareshti statti 326 334 vstanovlyuyut polozhennya pro rozshirene spivrobitnictvo Chastina 7 Zagalni ta prikincevi polozhennya Redaguvati Chastina 7 u stattyah 335 358 stosuyetsya ostatochnih yuridichnih momentiv takih yak teritorialne ta chasove zastosuvannya misceperebuvannya ustanov virishuyetsya derzhavami chlenami ale ce vstanovlyuyetsya protokolom sho dodayetsya do dogovoriv imuniteti ta diyu na dogovori pidpisani do 1958 roku abo dati priyednannya Primitki Redaguvati Nugent Nigel 2017 The Government and Politics of the European Union Red Globe Press Presidency Conclusions Brussels European Council 21 22 June 2007 PDF Council of the European Union 23 chervnya 2007 The European Treaty Amendment for the Creation of a Financial Stability Mechanism Swedish Institute for European Policy Studies Arhiv originalu za 4 sichnya 2020 Procitovano 1 lipnya 2022 Article 45 3 a Article 49 EUR Lex 12012E122 EN EUR Lex eur lex europa eu Evans Pritchard Ambrose 29 sichnya 2021 EU threatens war time occupation of vaccine makers as AstraZeneca crisis spirals Telegraph Media Group Limited EUR Lex 12008E126 EN EUR Lex eur lex europa eu EUR Lex 12008E127 EN EUR Lex eur lex europa eu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dogovir pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu amp oldid 40016319