www.wikidata.uk-ua.nina.az

Динко Дерменджиєв болг Динко Дерменджиев 2 червня 1941 Пловдив 1 травня 2019 Пловдив болгарський футболіст що грав на по

Динко Дерменджиєв

Динко Дерменджиєв (болг. Динко Дерменджиев, 2 червня 1941, Пловдив — 1 травня 2019, Пловдив) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту Болгарії (1967), спортсмен року Болгарії 1974, найкращий футболіст клубу «Ботев» XX століття. Почесний громадянин Пловдива.

Динко Дерменджиєв
Динко Дерменджиєв
Особисті дані
Народження 2 червня 1941(1941-06-02)
  Пловдив, Болгарія
Смерть 1 травня 2019(2019-05-01) (77 років)
  Пловдив, Болгарія
Поховання Центральний траурний паркd
Зріст 174 см
Громадянство  Болгарія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? «Мариця»  ? (?)
1959–1978 «Тракія» (Пловдив) 447 (194)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1962–1977 Болгарія 58 (19)
Тренерська діяльність**

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Майже усю кар'єру провів у клубі «Тракія» (Пловдив), з якою був чемпіоном та володарем Кубка Болгарії, а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець клубу «Мариця», в якому і розпочав свою ігрову кар'єру.

1959 року потрапив у команду «Ботев» (Пловдив) (з 1967 по 1989 рік  — «Тракія»), в якій провів дев'ятнадцять сезонів, ставши легендою клубу. За цей час він виграв чемпіонат Болгарії (1967), Кубок Радянської Армії (1962), а в сезоні 1962/63 вийшов у чвертьфінал Кубку володарів кубків. Також з командою ставав срібним (1963) та бронзовим (1961) призером чемпіонату Болгарії, а також двічі фіналістом Кубку (1963, 1964). За дев'ятнадцять років він провів за клуб 447 матчів і забив 194 голи, в тому числі 7 хет-триків, що зробило його абсолютним рекордсменом клубу та четвертим найкращим бомбардиром Групи А всіх часів. В європейських турнірах він провів 10 матчів та забив 3 голи (2 матчі та 1 гол у Кубку європейських чемпіонів, 6 матчів та 1 гол у Кубку володарів кубків та 2 матчі та 1 гол у Кубку УЄФА). В опитуванні журналістів та вболівальників він був визнаний найкращим гравцем «Ботева» у 20 столітті.

Виступи за збірну ред.

6 травня 1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариській грі проти Австрії (0:2), вийшовши на заміну на 80 хвилині замість Георгі Аспарухова. А вже наступного місяця виступів зі збірною на чемпіонаті світу 1962 року у Чилі, де зіграв у двох матчах, але команда не пройшла груповий етап.

Згодом у складі збірної був учасником наступних чемпіонатів світу 1966 року в Англії та 1970 року у Мексиці, на яких теж зіграв по два матчі, при чому на останньому з них забив гол у ворота збірної Перу (2:3). На обох турнірах болгарам теж не вдалось подолати груповий етап.

Загалом провів у формі збірної 58 матчів, забивши 19 голів.

Тренерська кар'єра ред.

Після закінчення ігрової кар'єри став тренером. Його першою командою став нижчоліголвий «Чепинець» з міста Велинград, який він очолював у сезоні 1978/79.

1979 року він очолив рідну «Тракію», яку тренував по 1984 рік. 30 вересня 1981 року під його керівництвом пловдивці досягли легендарної перемоги 1:0 над «Барселоною». Після цього він ще кілька разів керував клубом, який вже носив історичну назву «Ботев», у 1989—1991, 1992—1993, 1995—1996, 1997—1998 та 1999—2001 роках. З командою він ставав володарем Кубка Болгарії у 1981 році та його фіналістом у 1984 та 1991 роках, також ставав з командою бронзовим призером чемпіону у 1981 та 1983 роках та фіналістом Балканського кубка 1981 року.

У 1984—1985 роках він тренував «Шумен», крім цього також був головним тренером «Спартака» (Плевен), кіпрської «Омонії» (Арадіпу), «Хебира», «Локомотива» (Пловдив), «Локомотив» (Софія) та «Мариці». Також недовго тренував один з болгарських грандів клуб «Левскі», з яким здобув 8 перемог та 2 нічиї в 1991 році.

Особисте життя ред.

Був оружений, дружину звали Марія. Мав двох синів — Цветозара і Димитара.

Дерменджі став одним із засновників центристської партії «Болгарія без цензури» (болг. България без цензура).

Помер 1 травня 2019 року на 78-му році життя у місті Пловдив.

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020. 
  3. . eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2020. 
  4. . eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 21 вересня 2020. 
  5. Mamrud, Roberto (16 липня 2009). . RSSSF. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2009. 
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020. 
  8. . България без цензура. 21 грудня 2013. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
  9. . Vesti.bg (болг.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 вересня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 21 вересня 2020. 

Джерела ред.

  • Никола Кицевски, Райчо Радулов. Кой кой е в България. — София : Труд, 1998. — С. 203. — 809 с.
  • Георги Цеков Тодоров, Атанас Тодоров Станкушев. Майстори и голмайстори: [биогр. данни за изтъкнати бълг. футболисти и интервюта]. — 2-е изд. — София : Медицина и физкултура, 1988. — 109 с.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dinko Dermendzhiyev bolg Dinko Dermendzhiev 2 chervnya 1941 Plovdiv 1 travnya 2019 Plovdiv bolgarskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Zasluzhenij majster sportu Bolgariyi 1967 sportsmen roku Bolgariyi 1974 najkrashij futbolist klubu Botev XX stolittya Pochesnij gromadyanin Plovdiva Dinko DermendzhiyevDinko DermendzhiyevOsobisti daniNarodzhennya 2 chervnya 1941 1941 06 02 Plovdiv BolgariyaSmert 1 travnya 2019 2019 05 01 77 rokiv Plovdiv BolgariyaPohovannya Centralnij traurnij parkdZrist 174 smGromadyanstvo BolgariyaPoziciya pivzahisnikProfesionalni klubi Roki Klub I g Maricya 1959 1978 Trakiya Plovdiv 447 194 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1962 1977 Bolgariya 58 19 Trenerska diyalnist 1978 1979 Chepinec 1979 1984 Trakiya Plovdiv 1984 1985 Shumen 1987 1988 Spartak Pleven 1988 1989 Omoniya Aradipu 1989 1991 Botev Plovdiv 1991 Levski 1992 Hebir 1992 Botev Plovdiv 1993 Botev Plovdiv 1996 Lokomotiv Plovdiv 1996 Lokomotiv Sofiya 1997 Maricya 1997 1998 Botev Plovdiv 1998 1999 Lokomotiv Plovdiv 2000 Botev Plovdiv 2001 Botev Plovdiv Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Majzhe usyu kar yeru proviv u klubi Trakiya Plovdiv z yakoyu buv chempionom ta volodarem Kubka Bolgariyi a takozh nacionalnu zbirnu Bolgariyi u skladi yakoyi buv uchasnikom troh chempionativ svitu Po zavershenni kar yeri futbolnij trener Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Trenerska kar yera 4 Osobiste zhittya 5 Tituli i dosyagnennya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaKlubna kar yera red Vihovanec klubu Maricya v yakomu i rozpochav svoyu igrovu kar yeru 1959 roku potrapiv u komandu Botev Plovdiv z 1967 po 1989 rik Trakiya v yakij proviv dev yatnadcyat sezoniv stavshi legendoyu klubu 1 Za cej chas vin vigrav chempionat Bolgariyi 1967 Kubok Radyanskoyi Armiyi 1962 a v sezoni 1962 63 vijshov u chvertfinal Kubku volodariv kubkiv Takozh z komandoyu stavav sribnim 1963 ta bronzovim 1961 prizerom chempionatu Bolgariyi a takozh dvichi finalistom Kubku 1963 1964 Za dev yatnadcyat rokiv vin proviv za klub 447 matchiv i zabiv 194 goli v tomu chisli 7 het trikiv sho zrobilo jogo absolyutnim rekordsmenom klubu ta chetvertim najkrashim bombardirom Grupi A vsih chasiv 2 V yevropejskih turnirah vin proviv 10 matchiv ta zabiv 3 goli 2 matchi ta 1 gol u Kubku yevropejskih chempioniv 6 matchiv ta 1 gol u Kubku volodariv kubkiv ta 2 matchi ta 1 gol u Kubku UYeFA V opituvanni zhurnalistiv ta vbolivalnikiv vin buv viznanij najkrashim gravcem Boteva u 20 stolitti Vistupi za zbirnu red 6 travnya 1962 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Bolgariyi v tovariskij gri proti Avstriyi 0 2 vijshovshi na zaminu na 80 hvilini zamist Georgi Asparuhova 3 A vzhe nastupnogo misyacya vistupiv zi zbirnoyu na chempionati svitu 1962 roku u Chili de zigrav u dvoh matchah ale komanda ne projshla grupovij etap Zgodom u skladi zbirnoyi buv uchasnikom nastupnih chempionativ svitu 1966 roku v Angliyi ta 1970 roku u Meksici na yakih tezh zigrav po dva matchi pri chomu na ostannomu z nih zabiv gol u vorota zbirnoyi Peru 2 3 4 Na oboh turnirah bolgaram tezh ne vdalos podolati grupovij etap Zagalom proviv u formi zbirnoyi 58 matchiv zabivshi 19 goliv 5 Trenerska kar yera red Pislya zakinchennya igrovoyi kar yeri stav trenerom Jogo pershoyu komandoyu stav nizhcholigolvij Chepinec z mista Velingrad yakij vin ocholyuvav u sezoni 1978 79 1979 roku vin ocholiv ridnu Trakiyu yaku trenuvav po 1984 rik 30 veresnya 1981 roku pid jogo kerivnictvom plovdivci dosyagli legendarnoyi peremogi 1 0 nad Barselonoyu 6 Pislya cogo vin she kilka raziv keruvav klubom yakij vzhe nosiv istorichnu nazvu Botev u 1989 1991 1992 1993 1995 1996 1997 1998 ta 1999 2001 rokah Z komandoyu vin stavav volodarem Kubka Bolgariyi u 1981 roci ta jogo finalistom u 1984 ta 1991 rokah takozh stavav z komandoyu bronzovim prizerom chempionu u 1981 ta 1983 rokah ta finalistom Balkanskogo kubka 1981 roku U 1984 1985 rokah vin trenuvav Shumen krim cogo takozh buv golovnim trenerom Spartaka Pleven kiprskoyi Omoniyi Aradipu Hebira Lokomotiva Plovdiv Lokomotiv Sofiya ta Marici Takozh nedovgo trenuvav odin z bolgarskih grandiv klub Levski z yakim zdobuv 8 peremog ta 2 nichiyi v 1991 roci 7 Osobiste zhittya red Buv oruzhenij druzhinu zvali Mariya Mav dvoh siniv Cvetozara i Dimitara Dermendzhi stav odnim iz zasnovnikiv centristskoyi partiyi Bolgariya bez cenzuri bolg Blgariya bez cenzura 8 Pomer 1 travnya 2019 roku na 78 mu roci zhittya u misti Plovdiv 9 10 Tituli i dosyagnennya red Chempion Bolgariyi 1 Botev Plovdiv 1966 67Volodar Kubka Bolgariyi 2 Botev Plovdiv 1962 yak gravec 1981 yak trener Primitki red Legendi na kluba Dinko Dermendzhiev Chiko Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2015 VIDEO Gol 151 za Kamburov razmina Gundi Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Austria vs Bulgaria 6 May 1962 eu football info angl Arhiv originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2020 Peru vs Bulgaria 2 June 1970 World Cup eu football info angl Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 21 veresnya 2020 Mamrud Roberto 16 lipnya 2009 Bulgaria Record International Players RSSSF Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2009 Botev Barselona Botev Barsa ili romantichniyat mach Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 veresnya 2020 Velikiyat Chiko Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Deklaraciya za uchredyavane na partiya Blgariya bez cenzura Blgariya bez cenzura 21 grudnya 2013 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2014 Otide si legendarniyat futbolist Dinko Dermendzhiev Vesti bg bolg Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 OTIDE SI VELIKIYaT DINKO DERMENDZhIEV ChIKO SE PRENESE VV VEChNOSTTA Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Dzherela red Nikola Kicevski Rajcho Radulov Koj koj e v Blgariya Sofiya Trud 1998 S 203 809 s Georgi Cekov Todorov Atanas Todorov Stankushev Majstori i golmajstori biogr danni za iztknati blg futbolisti i intervyuta 2 e izd Sofiya Medicina i fizkultura 1988 109 s Posilannya red Dinko Dermendzhiyev na sajti FIFA angl Dinko Dermendzhiyev na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Dinko Dermendzhiyev na sajti transfermarkt com angl Dinko Dermendzhiyev na sajti National Football Teams com angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dinko Dermendzhiyev amp oldid 39820046