48°13′08″ пн. ш.22°34′28″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 22.57444° сх. д. / 48.21889; 22.57444Координати: 48°13′08″ пн. ш.22°34′28″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 22.57444° сх. д. / 48.21889; 22.57444
Перше поселення було засноване неподалік нинішнього села Дийда понад 5 тисяч років тому, на початку т. зв. мідної ери. Серед боліт з невеличкими озерами на місцевості, нині відомої як «урочище Товар» знаходився пагорб (угорська назва — Хомпоег), який по суті був острівцем, зручним для створення городища. Для захисту місцевих поселенців від прийдешніх кочових племен на острові було зведене земельно-дерев'яне укріплення, яким користувались під час небезпеки. Подальше заселення відбувалось в епоху бронзи, 3.400 — 3.600 років назад. Представники «культури Отомань» займались тут сільським господарством та тваринництвом. Третя хвиля заселення місцевості відбулася в ХІ-ХІІІ ст., достеменно невідомо, чи були новими поселенцями слов'яни або ж угри. Укріплення згодом ставало міцнішим, що дало привід назвати його «Tóvár» — себто, озерний замок, чим і пояснюється назва урочища. Під таким іменем замок вперше згадується в 1240 р. В середні віки городище-фортеця мала вигляд кола діаметром 35-, оточеного ровом та валом. Цікаво, що в народі укріплення звалося також «Várszég», себто «замок-цвях». Інша назва — «Bereg — Déda», тобто «Березький старий», відображена в сучасному імені села. Доступ до фортеці здійснювався за допомогою двох дерев'яних мостів на палях, вбитих в болотистий ґрунт, протяжністю близько . В момент найбільшого розвитку (XIV—XVI ст.) в центрі дерев'яного та земельного укріпленні зводиться будівля з каменю, її рештки були знайдені під час розкопок в 1974 р. (Детальніще див. статтю Замок «То-вар»)
Присілкиред.
Нинішнє село утворено в 1957 році шляхом об'єднання сіл Берегдийда і Мезевгомок. Тоді ці села були розташовані на віддалі 700—800 метрів один від другого, сьогодні вони повністю злилися.
Мезевгомок (Гомок): 1356: Humuk, 1398: Homok, 1530: Homok, 1533: Homok, 1550: Homok, 1570: Homok, 1773: Homok, 1808: Homok, 1864/65: Homok, 1877: Homok, 1913: Mezőhomok, 1925: Mezehomok , 1944: Mezőhomok, 1946: Хомок. Угорсько-словацьке село в Надтисянському регіоні. Його землями володіла сім'я Гомокі. Герб: єпископ Міклош з митрою на голові та єпископським посохом в руках; Хомок — об'єднане з селом Дийда рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967 На печатках Хомока 1948 та 1919—1939 років зображено священник (Св. Миколай) з пальмовою гілкою та хрестом в руках
Берегдийда — угорське село, розташоване за 5 кілометрів на захід від Берегова. Вже у XIV столітті тут проводилися жупні збори. На західній околиці села розташоване урочище «Кірва», на найвищій точці якого розміщений земляний замок «То-вар». Це невелике за своїми розмірами укріплення діаметром 25 метрів, обведене 3 земляними валами. До розміщеного у центрі непрохідного болота замку можна було підійти тільки через 2 дерев'яні мости довжиною 400 метрів, зведені на розміщених у двох рядах дубових стовпах. Перший раз замок «То-вар» згадується у документах 1274 року. Герб: замкова стіна з бійницями.
Кірва - колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обʼєднане з селом Дийда Згадки: 1301: Kereua, 1307: Kereua, 1308: Kerua, Creua, 1341: Creua, 1428: Kyrwa, 1436: Creua. в присілку Кірва, на піщаному острівці-пагорбі, оточеному болотом дослідниками було виявлено городище-замок (11-13 ст.), яке називають Озерним.
Пам'яткиред.
Пам'ятник односельчанам, загиблим в Першій світовій війніЗамок «То-вар» — археологічна пам'ятка з XII—XIII століть;
Реформатська церква (XIV століття), була заснована як католицький костьол, в 1556 р., під час переходу громад села в реформатство, змінила конфесію. В ході довгої історії неодноразово перебудовувалась, зокрема, в XVII ст. до храму була добудована вежа, в 1774 р. проведена капітальна реконструкція. Остаточний вигляд, з елементами романського стилю, храм набув в 1903 р. В 2003 р. був відреставрований. В статусі «готичного костелу XV ст.» занесена до переліку Пам'яток архітектури місцевого значення.
Церква Вознесіння Господнього. 1846 У кінці 17 ст. руське населення мало свою церкву. У 1748 р. 40 греко-католиків мали дерев'яну церкву, яка була в злиденному стані. Річний дохід священика від парохії та філій становив 10 форинтів, а півцевчителя — 4. Наприкінці XVIII ст. село стало філією, а парохію відновили аж у 1890 р. за священика Михайла Сабадоша. На початок XX ст. в Гомоку було 224 особи греко-католицького віросповідання, а в філіях — 330 у Дравцях (тепер Береґдаровц в Угорщині), 232 в Дідові і 25 у Ґеленеші (нині в Угорщині). Теперішня велика мурована церква належить до типових споруд базилічного стилю. Над входом вказано дату спорудження — 1862 p., але за шематизмом 1915 р. церкву споруджували в 1845—1846 роках. Останній ремонт проведено в 1982 р. У 1991 р. церкву повернули греко-католикам.
Пам'ятник односельчанам, загиблим в Першій світовій війні. Він був поставлений в центрі села в 1923 р., згодом був занедбаний, та реконструйований в 2005 р. зусиллями Товариства угорської культури Закарпаття.
Пам'ятник на честь односельчан — жертв сталінізму, на сільському цвинтарі.
Туристичні місцяред.
Село відоме своїм великим озером штучного походження, на берегах якого влаштовані зони відпочинку та розваг, а також щільна забудова котеджами, значна частина з яких використовується як туристичне житло. Див. також «Став» (гідрологічний заказник).
Dijda kolishni nazvi Dejda Didovo selo v Velikobijganskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Vidstan do rajcentru stanovit blizko 5 km i prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Naselennya 2013 osib selo DijdaGerb DijdiKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Velikobijganska gromadaOblikova kartka Dijda Osnovni daniZasnovane 1356Naselennya 2013Plosha 2 1 km Gustota naselennya 958 57 osib km Poshtovij indeks 90234Telefonnij kod 380 03141Geografichni daniGeografichni koordinati 48 13 08 pn sh 22 34 28 sh d 48 21889 pn sh 22 57444 sh d 48 21889 22 57444 Koordinati 48 13 08 pn sh 22 34 28 sh d 48 21889 pn sh 22 57444 sh d 48 21889 22 57444Serednya visotanad rivnem morya 110 mVidstan dooblasnogo centru 64 9 kmVidstan dorajonnogo centru 5 4 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BeregoveVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 5 4 kmMisceva vladaAdresa radi Dijda vul Sportivna 1Silskij golova Egreshi Stepan ZoltanovichKartaDijdaDijdaMapa Dijda u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Prisilki 3 Pam yatki 4 Turistichni miscya 5 Lyudi 6 PosilannyaIstoriya red Pershe poselennya bulo zasnovane nepodalik ninishnogo sela Dijda ponad 5 tisyach rokiv tomu na pochatku t zv midnoyi eri Sered bolit z nevelichkimi ozerami na miscevosti nini vidomoyi yak urochishe Tovar znahodivsya pagorb ugorska nazva Hompoeg yakij po suti buv ostrivcem zruchnim dlya stvorennya gorodisha Dlya zahistu miscevih poselenciv vid prijdeshnih kochovih plemen na ostrovi bulo zvedene zemelno derev yane ukriplennya yakim koristuvalis pid chas nebezpeki Podalshe zaselennya vidbuvalos v epohu bronzi 3 400 3 600 rokiv nazad Predstavniki kulturi Otoman zajmalis tut silskim gospodarstvom ta tvarinnictvom Tretya hvilya zaselennya miscevosti vidbulasya v HI HIII st dostemenno nevidomo chi buli novimi poselencyami slov yani abo zh ugri Ukriplennya zgodom stavalo micnishim sho dalo privid nazvati jogo Tovar sebto ozernij zamok chim i poyasnyuyetsya nazva urochisha Pid takim imenem zamok vpershe zgaduyetsya v 1240 r V seredni viki gorodishe fortecya mala viglyad kola diametrom 35 otochenogo rovom ta valom Cikavo sho v narodi ukriplennya zvalosya takozh Varszeg sebto zamok cvyah Insha nazva Bereg Deda tobto Berezkij starij vidobrazhena v suchasnomu imeni sela Dostup do forteci zdijsnyuvavsya za dopomogoyu dvoh derev yanih mostiv na palyah vbitih v bolotistij grunt protyazhnistyu blizko V moment najbilshogo rozvitku XIV XVI st v centri derev yanogo ta zemelnogo ukriplenni zvoditsya budivlya z kamenyu yiyi reshtki buli znajdeni pid chas rozkopok v 1974 r Detalnishe div stattyu Zamok To var Prisilki red Ninishnye selo utvoreno v 1957 roci shlyahom ob yednannya sil Beregdijda i Mezevgomok Todi ci sela buli roztashovani na viddali 700 800 metriv odin vid drugogo sogodni voni povnistyu zlilisya Mezevgomok Gomok 1356 Humuk 1398 Homok 1530 Homok 1533 Homok 1550 Homok 1570 Homok 1773 Homok 1808 Homok 1864 65 Homok 1877 Homok 1913 Mezohomok 1925 Mezehomok 1944 Mezohomok 1946 Homok Ugorsko slovacke selo v Nadtisyanskomu regioni Jogo zemlyami volodila sim ya Gomoki Gerb yepiskop Miklosh z mitroyu na golovi ta yepiskopskim posohom v rukah Homok ob yednane z selom Dijda rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Na pechatkah Homoka 1948 ta 1919 1939 rokiv zobrazheno svyashennik Sv Mikolaj z palmovoyu gilkoyu ta hrestom v rukah Beregdijda ugorske selo roztashovane za 5 kilometriv na zahid vid Beregova Vzhe u XIV stolitti tut provodilisya zhupni zbori Na zahidnij okolici sela roztashovane urochishe Kirva na najvishij tochci yakogo rozmishenij zemlyanij zamok To var Ce nevelike za svoyimi rozmirami ukriplennya diametrom 25 metriv obvedene 3 zemlyanimi valami Do rozmishenogo u centri neprohidnogo bolota zamku mozhna bulo pidijti tilki cherez 2 derev yani mosti dovzhinoyu 400 metriv zvedeni na rozmishenih u dvoh ryadah dubovih stovpah Pershij raz zamok To var zgaduyetsya u dokumentah 1274 roku Gerb zamkova stina z bijnicyami Kirva kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obʼyednane z selom Dijda Zgadki 1301 Kereua 1307 Kereua 1308 Kerua Creua 1341 Creua 1428 Kyrwa 1436 Creua v prisilku Kirva na pishanomu ostrivci pagorbi otochenomu bolotom doslidnikami bulo viyavleno gorodishe zamok 11 13 st yake nazivayut Ozernim Pam yatki red nbsp Pam yatnik odnoselchanam zagiblim v Pershij svitovij vijniZamok To var arheologichna pam yatka z XII XIII stolit Reformatska cerkva XIV stolittya bula zasnovana yak katolickij kostol v 1556 r pid chas perehodu gromad sela v reformatstvo zminila konfesiyu V hodi dovgoyi istoriyi neodnorazovo perebudovuvalas zokrema v XVII st do hramu bula dobudovana vezha v 1774 r provedena kapitalna rekonstrukciya Ostatochnij viglyad z elementami romanskogo stilyu hram nabuv v 1903 r V 2003 r buv vidrestavrovanij V statusi gotichnogo kostelu XV st zanesena do pereliku Pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1846 U kinci 17 st ruske naselennya malo svoyu cerkvu U 1748 r 40 greko katolikiv mali derev yanu cerkvu yaka bula v zlidennomu stani Richnij dohid svyashenika vid parohiyi ta filij stanoviv 10 forintiv a pivcevchitelya 4 Naprikinci XVIII st selo stalo filiyeyu a parohiyu vidnovili azh u 1890 r za svyashenika Mihajla Sabadosha Na pochatok XX st v Gomoku bulo 224 osobi greko katolickogo virospovidannya a v filiyah 330 u Dravcyah teper Beregdarovc v Ugorshini 232 v Didovi i 25 u Geleneshi nini v Ugorshini Teperishnya velika murovana cerkva nalezhit do tipovih sporud bazilichnogo stilyu Nad vhodom vkazano datu sporudzhennya 1862 p ale za shematizmom 1915 r cerkvu sporudzhuvali v 1845 1846 rokah Ostannij remont provedeno v 1982 r U 1991 r cerkvu povernuli greko katolikam Pam yatnik odnoselchanam zagiblim v Pershij svitovij vijni Vin buv postavlenij v centri sela v 1923 r zgodom buv zanedbanij ta rekonstrujovanij v 2005 r zusillyami Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya Pam yatnik na chest odnoselchan zhertv stalinizmu na silskomu cvintari Turistichni miscya red Selo vidome svoyim velikim ozerom shtuchnogo pohodzhennya na beregah yakogo vlashtovani zoni vidpochinku ta rozvag a takozh shilna zabudova kotedzhami znachna chastina z yakih vikoristovuyetsya yak turistichne zhitlo Div takozh Stav gidrologichnij zakaznik Na zahid vid sela roztashovanij sezonnij ornitologichnij zakaznik Tovar pershe poselennya bulo zasnovane nepodalik ninishnogo sela Dijda ponad 5 tisyach rokiv tomu na pochatku t zv midnoyi eri Zamok To var arheologichna pam yatka z XII XIII stolit Reformatskij hram 1556 r hram Voznesinnya Gospodnogo 1846 Pam yatnik odnoselchanam zagiblim v Pershij svitovij vijni Pam yatnik na chest odnoselchan zhertv stalinizmu na silskomu cvintari Lyudi red V seli narodilasya Derceni Ibolya Stepanivna nar 1934 ukrayinska vishivalnicya i tkalya Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DijdaSajt Dijdivskoyi silskoyi radi Dijda nashadok davnogo poselennya Ozernogo zamku Arhivovano 18 travnya 2019 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dijda amp oldid 40343319
