«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика . Є однією з двох перших пісень, що були виконані у космосі (12 серпня 1962 року на радянських космічних кораблях («Восток-3») та («Восток-4») першим українським космонавтом (Павлом Поповичем) та його чуваським колегою (Адріяном Ніколаєвим)). За 55 років після першого виконання у космосі української пісні, що нею була улюблена пісня видатного українського конструктора Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», 12 серпня 2017 року було ініційовано впровадження цього дня (Дня української пісні).
«Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня (Гмиря Борис Романович), (Козловський Іван Семенович), (Жадан Іван Данилович), (Солов'яненко Анатолій Борисович), (Юрій Гуляєв) і (Іванов Андрій Олексійович) | ||||
Мова | українська | |||
Автор слів | Петренко Михайло Миколайович | |||
Композитор | (Александрова Людмила Володимирівна) | |||
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi81LzUwL0N1bHR1cmVfYW5kX2xpZmUlMkNfMjktMjAxNy5wZGYvcGFnZTEtMjIwcHgtQ3VsdHVyZV9hbmRfbGlmZSUyQ18yOS0yMDE3LnBkZi5qcGc=.jpg)
Історія
Текст
Вперше вірш Михайла Петренка, що починався словами «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» подано (Олександром Корсуном) в поетичній збірці («Снjпъ»)1841-го року, де він мав первісну назву «Недоля».
Вдруге вірш з'явився в циклі «Небо» в («Южном русском зборнике»), підготовленому й виданому 1848-го року (Амвросієм Метлинським). Друга редакція вірша практично не відрізнялася від першої.
1876-го року думу надруковано у львівській («Правді») в рубриці «З недрукованих ще поезій Тараса Шевченка». Згаданий текст знайдено в альбомі Тараса Шевченка, куди Кобзар інколи записував вірші, що йому були до вподоби. Це і спричинило літературну помилку, яку на сторінках львівського журналу («Зоря») 1887-го року, виправив (Олександр Кониський). Але дехто і сьогодні помилково вважає Тараса Григоровича Шевченка автором цього вірша.
Версія 1841 року | Версія 1848 року | Версія, приписана Т. Шевченку |
---|---|---|
В минуту жизни трудную Тѣснится въ сердце грусть… Лермонтовъ.
| Дuвлюся на небо, та й думку гадаю, | Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю: (З рукопису 1848-го року) |
Третю публікацію відомого вірша, що здійснено ще за життя автора, подано в книжці «Holos na holos dlia Halyčyny» (початок квітня 1861). В збірці надано дві поезії Михайла Петренка (без згадки прізвища автора), одна з них має назву «Dumka (nedolia.)»:
Беручи до уваги деякі невеличкі розбіжності, поданий текст збігається з віршем Михайла Петренка з збірки «Сніпъ».
Усі відомі версії вірша «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» доступні на сайті «Дивлюсь я на небо», а деякі — у книзі «Михайло Петренко: Життя і творчість», що вийшла в Києві з нагоди 196-ї річниці народження Поета (2013).
Музика
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9iL2IwLyVEMCU5NCVEMCVCOCVEMCVCMiVEMCVCQiVEMSU4RSVEMSU4MSVEMSU4Q18lRDElOEZfJUQwJUJEJUQwJUIwXyVEMCVCRCVEMCVCNSVEMCVCMSVEMCVCRV8lMjglRDAlQjQlRDAlQkVfJUQwJUJDJUQxJTk2JUQwJUJEJUQwJUJFJUQxJTgwJTI5LnBkZi9wYWdlMS0zNTBweC0lRDAlOTQlRDAlQjglRDAlQjIlRDAlQkIlRDElOEUlRDElODElRDElOENfJUQxJThGXyVEMCVCRCVEMCVCMF8lRDAlQkQlRDAlQjUlRDAlQjElRDAlQkVfJTI4JUQwJUI0JUQwJUJFXyVEMCVCQyVEMSU5NiVEMCVCRCVEMCVCRSVEMSU4MCUyOS5wZGYuanBn.jpg)
Покладена на музику (Людмилою Александровою) (про що згадано, наприклад, в літературно-науковому місячнику («Червоний шлях»)).
Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики (Владислав Заремба) вдало обробив пісню Людмили Александрової «Дивлюсь я на небо…» для голосу та фортепіано.
Переклади
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi83LzcxL1RyYW5zbGF0aW9uX2Jvb2tfb2ZfJUMyJUFCV2F0Y2hpbmdfdGhlX1NreV9hbmRfVGhpbmtpbmdfYV9UaG91Z2h0JUMyJUJCLnBkZi9wYWdlMS0yMjBweC1UcmFuc2xhdGlvbl9ib29rX29mXyVDMiVBQldhdGNoaW5nX3RoZV9Ta3lfYW5kX1RoaW5raW5nX2FfVGhvdWdodCVDMiVCQi5wZGYuanBn.jpg)
Вірш «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» перекладено багатьма мовами. Ці переклади створили (Рауль Чілачава) (грузинською), (Мрідула Гош) (бенгальською), (Левон Блбулян) (вірменською), (Антон Паперний) (івритом), Юко Янаі (японською), (Марсель Салімов) і (Сергій Дзюба) (татарською), Андрій Гевка (словенською), (Димитр Христов) (болгарською) й інші відомі у світі поети і перекладачі.
Восени 2017 року вийшла у світ книжка «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу», яка увібрала в себе 24 переклади — всі відомі на час видання. Перша презентація книжки відбулася у Лебедині, під час урочистих заходів на честь 200-річчя з року народження Михайла Петренка. Грецькою мовою переклала Оксана Терещенко. Автор перекладу чеченською мовою — Тамара Сангарієва.
Цікаві факти
Виконання пісні для Сталіна
1949 року у СРСР святкували 70-річчя з дня народження Сталіна. На інтернаціональні свята до Москви зібрались представники багатьох країн. Був серед запрошених і (Мао Цзедун), як голова уряду молодої Китайської Народної Республіки.
Після урочистого засідання, присвяченого ювілею, відбувся офіційний ювілейний концерт. Наступного дня був ще один концерт в Георгієвській залі (Великого Кремлівського палацу) для членів (Політбюро) та гостей ювіляра, на якому відомий співак (Дмитро Гнатюк), тоді студент (Київської консерваторії) (клас (Паторжинського)), виконав дві пісні. Одна з них була «Дивлюсь я на небо…».
Перша пісня, виконана у космосі
12 серпня 1962-го року в космічний політ з (Байконуру) стартував корабель («Восток-4»), на борту якого був перший космонавт українського походження (Павло Попович). Впродовж сеансу радіозв'язку в Центрі управління польотами був присутній Сергій Корольов, також за походженням українець. У космосі Павло Попович заспівав пісню «Дивлюсь я на небо…», начебто для Корольова і знаючи, що пісня йому до вподоби.
Таким чином, «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала у космосі.
(День української пісні)
12 серпня 2017 року — з нагоди 55 річниці космічного польоту (Павла Поповича) — редакція інтернет-видання («Український інтерес») виступила з ініціативою запровадження у цей день («коли українська пісня уперше прозвучала на цілий Всесвіт») (свята української пісні).
Виконавці пісні
- (Борис Гмиря) (відео [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.])
- (Іван Жадан) (відео [ 13 грудня 2015 у Wayback Machine.])
- (Іван Козловський) (відео [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.])
- (Анатолій Солов'яненко) (відео [ 5 грудня 2015 у Wayback Machine.])
- (Ярослав Євдокимов) (відео [ 3 грудня 2015 у Wayback Machine.])
- (Юрій Гуляєв) (відео [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.])
- (Муслім Магомаєв) (відео [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.])
- (Олександр Пономарьов) (відео [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.])
- (Марк Рейзен) (відео [ 31 березня 2015 у Wayback Machine.])
- (Ігор Борко) (відео [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.])
- (Ансамбль пісні і танцю Радянської армії) (відео [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.])
- Ризький театр пісні «Етюд» (відео [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.])
Примітки
- Українські народні пісні з репертуару Б. Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ: Музична Україна, 1972. — 64 с.
- Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ: Музична Україна, 1980. — 64 с.
- Барабанова О. А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 — 50-х років XIX століття [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.]: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О. А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2008. — 19 с.
- Смірнова Н. П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.]: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 / Н. П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 17 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- Сніпъ, украинскій новорочникъ. — Х., 1841. [ 10 лютого 2020 у Wayback Machine.] — С. 175–176
- Южный русскій зборникъ. — Х., 1848. — С. 32–33
- Правда. / Письмо литературно-политичне. Рік ІХ, ч. 4, 29 лютого. — Л., 1876.
- Holos na holos dlia Halyčyny. «v drukarny Jana Ekharta i syna». — Černivci, 1861.
- www.дивлюсьянанебо.com[недоступне посилання з травня 2019]
- Михайло Петренко : Життя і творчість : Художні тексти, дослідження, документи / упор. (О. Є. Петренко), О. О. Редчук ; наук. ред. (М. П. Бондар). — К. : Фенікс, 2013. — 218 с. — .
- Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Время, 18.11.2011.
- «Червоний шлях», 1926 р., № 9.
- Переклади вірша Михайла Петренка «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» // дивлюсьянанебо.com.
- «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу / Упорядники (Букет Євген Васильович), (Петренко Олександр Євграфович). — Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети («Культура і життя»)). — .
- . Діловий Слов'янськ. 23.11.2017. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
- (Петренко, Олександр.) «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...» Дві історії однієї пісні // (День) : газета. — 2013. — № 164 (12 вересня).
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
Джерела
- Михайло Петренко: Життя і творчість (художні тексти, дослідження, документи). [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Упорядники О. Є. Петренко, О. О. Редчук. Оформлення Д. О. Редчук. «Фенікс». — К., 2013, 218 с.
- Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817—1862): Твори. Критичні та історико-літературні матеріали. [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Упорядник О. Є. Петренко. "ПП "НВЦ «ПРОФІ». — К., 2015, 586 с.
- Михайло Петренко. Твори / Упорядник О. Є. Петренко. — К.: «Кий», 2017. — 104 с. [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Михайло Миколайович Петренко. 200 років безсмертя / Петренко О. Є., Шабанова В. М. — К.: «Кий», 2017. — 238 с. [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Упорядники (Є. В. Букет), О. Є. Петренко. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети («Культура і життя»)).
- Пісня «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» у виконанні (Анатолія Солов'яненка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет