Михайло Якович Дзигунський ((15 травня) (1921), (Цибулів) — (7 травня) 1944, (Сапун-гора)) — радянський офіцер, (Герой Радянського Союзу), в роки (радянсько-німецької війни) (командир взводу) 1372-го стрілецького полку (417-та стрілецька дивізія, (51-а армія), (4-й Український фронт)), (лейтенант).
Михайло Якович Дзигунський | |
---|---|
Народження | (15 травня) (1921) (Цибулів), Україна |
Смерть | (7 травня) 1944 (22 роки) (Сапун-гора), (Севастополь), (Кримська АРСР), (РРФСР), СРСР |
Поховання | (Меморіальне братське кладовище радянських воїнів) |
Країна | СРСР |
Роки служби | (1940)—1944 |
Партія | (КПРС) |
Звання | (Лейтенант) |
Війни / битви | (Німецько-радянська війна) |
Нагороди | |
Дзигунський Михайло Якович у Вікісховищі |
Біографія
Народився (15 травня) (1921) року в селі (Цибулів) (нині селище міського типу (Уманського району) (Черкаської області)), в родині (селянина). (Українець). Освіта неповна середня. Працював на Цибулівському цукровому заводі.
У (Червоній Армії) з квітня (1940) року. Учасник (радянсько-німецької війни) із червня (1941) року. Закінчив курси молодших лейтенантів в (1942) році. Член (ВКП (б)) з 1943 року.
При (штурмі) (Сапун-гори) під Севастополем (7 травня) 1944 року лейтенант Дзигунський зі взводом першим увірвався в (траншеї). Особисто в (рукопашному бою) і (гранатами) знищив двадцять гітлерівців. Взвод опанував трьома (дотами). Коли вогонь ворожого (кулемета) перешкодив наступу підрозділу, вирішив самотужки підповзти до амбразури. Отримавши поранення у праве плече все одно продовжував повзти далі на лівому боці, спираючись на лікоть лівої руки. Коли до (доту) залишалось 1.5-2 метри лейтенант Дзигунський звівся на коліна біля самої амбразури і вона опинилася в рівень з його очима. Він рвонувся вперед і вкинув гранату всередину доту. Це сталось одночасно: тоді, коли кулемет вистрілив йому в груди, у доті вибухнула граната. Внизу бійці ще декілька хвилин вичікували — вважали, що ворожий кулеметник просто хоче підпустити їх ближче, поки не пішли в атаку і не виявили тіло лейтенанта Михайла Дзигунського з простреленим правим плечем і наскрізними трьома ранами в грудях і підірваний (дот). Могила Героя знаходиться в Севастополі, в селищі Дергачі, на (Меморіальному братському кладовищі радянських воїнів).
Нагороди
27 серпня 1943 року нагороджений (Медаллю «За Відвагу»).
Указом (Президії Верховної Ради СРСР) від 24 березня 1945 року за (мужність), (відвагу) і (героїзм), проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, (лейтенанту) Дзигунському Михайлу Яковичу посмертно присвоєно звання (Героя Радянського Союзу).
Пам'ять
Подвиг Михайла Дзигунського відображений у (діорамі) («Штурм Сапун-гори») у (Севастополі). Його ім'ям названо (вулиці) у (Севастополі) і (Цибулеві). Його навічно зараховано в списки однієї з військових частин. 30 жовтня 1987 року на території Цибулівської школи Михайлу Дзигунському було відкрито пам'ятник.
Галерея
- Пам'ятний знак на вулиці, де народився М. Дзигунський
- Пам'ятна дошка на школі у Цибулеві
- Могила у Севастополі
- Пам'ятник у Цибулеві
Література
- Помста Сапун-гори: повісті та оповідання / Дмитро Ткач — Київ: Радянський письменник, 1987 — стор. 258—262;
- Герои боёв за Крым. — (Сімферополь): Таврія, 1972;
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет