Джуліо Чезаре Полеріо (італ. Giulio Cesare Polerio; 1548–1612, Рим) — один з найвидатніших італійських шахістів та теоретиків кінця XVI — XVII століть. Представник італійської шахової школи. Його вважали найсильнішим у Римі.
Супроводжував Джованні Леонардо да Кутро під час його подорожі до Мадрида (1574–1575). Вів записи партій сучасників, які склали основу його рукопису, закінченого 1594 року (опублікований у XIX столітті). З ім'ям Полеріо пов'язують виникнення італійської школи. Його аналізи показують помітний прогрес розвитку дебютної теорії як порівняти з книжкою Руя Лопеса. Автор гамбіту («Гамбіт Полеріо-Муціо»). Розробив кілька закінчень, що мають значення для теорії ендшпілю.
Гамбіт Полеріо ред.
Гамбіт Полеріо починається ходами: 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0! gxf3 6.Qxf3
Такий порядок ходів у 1894 році знайшов Дж. А. Леон у другому рукописі рукописі Полеріо Слід зазначити, що більшість сучасних гросмейстерів вважають позицію після 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0 gxf3 6.Qxf3 форсованим виграшем білих, за умови, що 5.0-0 означає «вільна рокіровка», тобто король пересувається на h1, а не на g1 (як прописано в нинішніх правилах).
Однак, станом на 1874 рік порядок ходів 1. e4 e5 2.f4 exf4 3. Nf3 g5 4.Bc4 g4 5.0-0! вже мав назву «гамбіт Муціо». Ця назва походить від перекладу книги Алессандро Сальвіо, імовірно третьої книги репринтного видання 1723 року, який здійснив Саррат у 1813 році. На 209-й сторінці Джейкоб Генрі Сарратт написав: «Сальвіо стверджує, що цей гамбіт йому вислав Сеньйор Муціо, …»
Насправді ж, Алессандро Сальвіо ніколи не стверджував цього. В третій книзі своєї роботи Il Puttino він написав, що Сеньйор Мутіо д'Алессандро бачив як Джеронімо Кассіо зробив ходи у такому порядку (з вільною рокіровкою, яка також має назву «італійський метод рокіровки»).
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | 8 | ||||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h |
Література ред.
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 309. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
Примітки ред.
- (10,- (224)) або 6 згідно з Санвіто 2005.
- Знак оклику підсумовує загальну думку щодо цього ходу станом на 1874, або взагалі у 19 столітті
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2015.
- of note is that Sarrat on is reporting page 359 of the work of 1813 [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] on several games from a treatises published 1769, all with «5. K to Rook's square». These games compare very well with those reported on p. 217 ff. [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] of the work of the Opera d'Autore Modenese [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] in 1769.
- Muzio is a revision of the spelling occurring in the reprint of 1723
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 9 грудня 2015.
Посилання ред.
- Партії Джуліо Чезаре Полеріо [ 30 січня 2017 у Wayback Machine.] в базі chessgames.com (англ.)