Джуліо Романо (італ. Giulio Romano, справжнє ім'я Джуліо Піппі; бл. 1492, Рим — †1 листопада 1546, Мантуя) — художник і архітектор з Італії 16 ст., представник Римської школи, дотримувався стилю маньєризм. Малював фрески, іноді портрети, картони для гобеленів.
| Джуліо Романо | |
|---|---|
| Giulio Romano,справжнє ім'я Джуліо Піппі. | |
| | |
| Автопортрет (гравюра) | |
| При народженні | Julio Pippi |
| Народження | 1492 Рим |
| Смерть | 1 листопада 1546 |
| Мантуя | |
| Національність | італієць |
| Країна | Італія |
| Діяльність | архітектор, художник, скульптор |
| Напрямок | маньєризм |
| Покровитель | герцог д'Есте |
| Вплив | РафаельМікеланджело |
| Вчитель | Рафаель Санті |
| Відомі учні | Ippolito Andreasid і Stefano Speronid |
| Твори | алегорії, портрети, декоративні твори |
| | |
| Джуліо Романо у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в Римі. Пройшов віртуозну школу в майстерні Рафаеля Санті під час створення ним фресок в Ватикані.Значний фаховий рівень Джуліо Романо дозволив йому пізніше працювати над стінописами вілли Фарнезіна, куди відібрали найкращих художників Риму того часу.
Джуліо Романо брав участь у побудові і декораторських роботах грандіозної Вілли Мадама в Римі. Обсяг робіт був таким великим, що вілла так і залишилась недобудованою. Як значний мистецький об'єкт Риму, Вілла Мадама замальовувалась майстрами різних країн, серед яких художник Гюбер Робер, гравер Жан Клод Рішар та ін.
Після страшного розорення і руйнації Риму у 1527 р.(Sacco di Roma) Джуліо Романо перебрався до спокійнішої Мантуї, де став головним художником і архітектором. Універсальне обдарування майстра дозволило йому виявити свої здібності як в стінописах(фрески), так і в архітектурі (палаццо дель Те і свій будинок в Мантуї).
Джуліо Романо автор малюнків до еротично—порнографічного альбому, гравюри для якого зробив відомий графік Маркантоніо Раймонді (бл. 1480 — 1534).
Помер у Мантуї.
Фрески Редагувати
Палаццо дель Те, Мантуя. Редагувати
Назва палацу (Palazzo del Te) — перекладається як палац для чаювання. Володарі Мантуї розводили якісних коней, яких продавали для князівських дворів Західної Європи. На цьому місті був один з кінних розплідників і стайні. До стаєнь був добудований цей палац. Замовником був Федеріго ІІ Гонзага, що бажав мати палац для розваг.
Будівлю створив відомий архітектор і художник Джуліо Романо за 18 місяців у 1524-25 рр. Автором проекту був сам Романо. До побудови заміської вілли він підійшов як до театральної декорації, але виконаної в реальності. Звідси напівкругла Вхідна брама-екседра з аркадою, перспектива декількох будівель, що йдуть вдалечінь і які можна бачити крізь арки. Палац має декілька дворів і невеличкий власний садок. Будівля палацу має навмисно грубе тинькування, відсутність деяких архітектурних деталей, дещо перебільшений руст, що посилює виразність ансамблю. Завершена будівля стала в один рівень з іншими визначними будівлями доби маньєризму — палацом Уффіці Джорджо Вазарі і садовим фасадом палаццо Пітті Бартоломео Амманаті .
Живопис Джуліо Романо Редагувати
Джерела Редагувати
- Всеобщая история искуств, т 3,М, 1963 (рос)
- Giulio Romano. Ausstellungskatalog Mantua. Mailand 1989.
- Giorgio Vasari, Das Leben des Giulio Romano, Edition Giorgio Vasari Band 9. In der neuen Übersetzung von Matteo Burioni und Victoria Lorini. Hrsg. von Alessandro Nova. Bearbeitet von Matteo Burioni. 112 Seiten mit z.T. farbigen Abb. Verlag Klaus Wagenbach, Berlin 2005, ISBN 978-3-8031-5028-8
- Використані матеріали італійської вікіпедії.