www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джозеф Лоузі Джо зеф Ло узі фр Joseph Losey 14 січня 1909 Ла Кросс Вісконсин США 22 червня 1984 Лондон Велика Британія а

Джозеф Лоузі

Джо́зеф Ло́узі (фр. Joseph Losey; *14 січня 1909, Ла Кросс, Вісконсин, США — †22 червня 1984, Лондон, Велика Британія) — американський і британський театральний та кінорежисер.

Джозеф Лоузі
Joseph Losey
голова журі Каннського кінофестивалюd
Дата народження 14 січня 1909(1909-01-14)
Місце народження Ла Кросс, США
Дата смерті 22 червня 1984(1984-06-22) (75 років)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Громадянство  США
Професія кінорежисер
Alma mater Дартмутський коледж, Гарвардський університет і La Crosse Central High Schoold
Роки активності 1933 — 1984
IMDb ID 0521334
Нагороди та премії
Золота пальмова гілка (1971)
Сезар (1977)
Джозеф Лоузі у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Джозеф Лоузі народився 14 січня 1909 року у місті Ла-Кросс, штат Вісконсин у США, в сім'ї з голландськими коренями та з суворими пуританськими традиціями. Спочатку Джозеф планував стати лікарем, тому почав вивчати медицину у Дартмутському коледжі, але захопився театром і змінив свої плани, поступивши до школи мистецтв при Гарвардському університеті. В цей же час як актор працював у трупі «Майстерня 47». У 1930 році Лоузі залишив роботу і влаштувався театральним критиком провідних видавництв Нью-Йорка після чого знову повертається у театр, але вже як асистент режисера та режисер.

У 1935 році Джозеф Лоузі відвідав Європу заради вивчення нових театральних теорій від часопису «Variety». Вивчав систему Брехта, відвідав Москву для знайомства з Всеволодом Меєргольдом, був на лекціях С. М. Ейзенштейна. Після повернення до США Джозеф Лоузі займався випуском «Живої газети», яка була публіцистичними театральними виставами.

На кінець 1930-х — початок 1940-х років відносяться і перші досліди Лоузі ув царині документального та науково-популярного кіно, у 1942 році працював режисером на радіо. У 1943 році Лоузі було призвано на військову службу, де він продовжував знімати навчальні фільми для військового відомства.

Після війни Джозеф Лоузі повертається у театр і в 1947 році ставить в Лос-Анджелесі найзнаменитіший свій спектакль «Галілео Галілей» за п'єсою Бертольта Брехта. Переклад був здійснений за допомогою самого Брехта, у головній ролі славився Чарльз Лотон. Згодом, у 1974 році Лоузі адаптував п'єсу для кінематографу, поставивши у Великій Британії фільм «Галілео» з Хаїмом Тополем[en] у головній ролі.

Перший повнометражний ігровий фільм «Хлопчик із зеленим волоссям» Джозеф Лоузі зняв у 1948 році. У цій притчі про право бути не таким, як усі, вже було закладено основний мотив подальшої творчості режисера: пильне вивчення поведінки людей у виняткових обставинах, що виявляють їх суть . Знявши кілька голлівудських фільмів із серії «чорних фільмів», Лоузі, відомий своїми лівими переконаннями, став жертвою маккартистського «полювання на відьом»: був звинувачений у зв'язках з комуністами та був включений до «Чорного списку» Голлівуду. Після цього Лоузі був вимушений поїхати в добровільне вигнання до Великої Британії.

Кар'єра в Європі Редагувати

Теренс Стемп, Моніка Вітті та Д. Лоузі у Амстердамі, 1965

Оселившись в Англії, Джозеф Лоузі перший час був вимушений працювати під псевдонімами Віктор Генбері (фільм «Сплячий тигр», 1954) та Джозеф Волтон («Близький незнайомець», 1956), оскільки актори побоювалися, що після роботи у фільмах Лоузі у них теж можуть виникнути проблеми у Голлівуді. Як і в Америці, у Великій Британії Лоузі ставив переважно трилери, забарвлені гіркотою, почуттям безнадійності, з рідкісними ліричними епізодами. Найвідоміший з них, «Прокляті» (1961) — фантастичний трилер, спрямований проти загрози атомної війни.

Найбільший успіх у 1960-ті року Джозефу Лоузі принесли фільми, зняті у співдружності зі сценаристом Гарольдом Пінтером «Слуга» (англ. The Servant, 1963), «Нещасний випадок» (англ. Accident, 1967, спеціальний приз журі МКФ в Канні) та «Посередник» (1971, «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю).

Загальна криза англійського кіно у 1970-ті роках змусила Джозефа Лоузі працювати в різних країнах Європи та світу. В Іспанії він знімає алегоричну драму переслідування «Ландшафт з фігурами» (1970), у Мексиці та Італії — «Вбивство Троцького» (1972), у Норвегії — «Ляльковий будиночок» (1973) за Ібсеном.

Після 1976 Джозеф Лоузі працював переважно у Франції, де зняв «Мосьє Кляйн» (1976) з Аленом Делоном у головній ролі (премії Сезар 1977 року за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу) та один з найкращих фільмів-опер «Дон Жуан» на музику Моцарта (1979). Після цілковитої невдачі з екранізацією роману Роже Вайяна «Форель» (1982) Лоузі повернувся до Лондона.

Помер Джозеф Лоузі 22 червня 1984 року в Лондоні під час роботи над монтажем свого останнього фільму «Парилка».

Фільмографія Редагувати

  • 1948 — Хлопчик із зеленим волоссям / The Boy with Green Hair
  • 1951 — Без закону / Lawless
  • 1951 — Мародер / The Prowler
  • 1951 — Велика ніч / The Big Night
  • 1952 — Незнайомець у пошуках здобичі / Imbarco a Mezzanotte
  • 1954 — Сплячий тигр / The Sleeping Tiger
  • 1956 — Близький незнайомець / The Intimate Stranger
  • 1957 — Безжальний час / Time Without Pity
  • 1958 — Циганка та джентльмен / The Gypsy and the Gentleman
  • 1959 — Побачення наосліп / The Blind Date
  • 1960 — Злочинець / The Criminal
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1963 — Слуга / The Servant
  • 1963 — Прокляті / The Damned
  • 1964 — За короля і батьківщину / King & Country
  • 1966 — Модесті Блейз / Modesty Blaise
  • 1967 — Нещасний випадок / Accident
  • 1968 — Таємна церемонія / Secret Ceremony
  • 1968 — Бум! / Boom!
  • 1970 — Ландшафт з фігурами / Figures in a Landscape
  • 1971 — Посередник / The Go-Between
  • 1972 — Вбивство Троцького / The Assassination of Trotsky
  • 1973 — Ляльковий будиночок / A Doll's House
  • 1975 — Галілео / Galileo
  • 1975 — Романтична англійка / The Romantic Englishwoman
  • 1976 — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein
  • 1978 — Дороги Півдня / Les Routes du Sud
  • 1979 — Дон Жуан / Don Giovanni
  • 1982 — Форель / La truite
  • 1984 — Парня́ / Steaming

Нагороди та номінації Редагувати

▼ Нагороди та номінації Джозефа Лоузі ▼
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський кінофестиваль
1962 Золотий лев Єва Номінація
1963 Слуга Номінація
1964 За короля і батьківщину Номінація
1982 Форель Номінація
Нью-Йоркське коло кінокритиків
1900 Найкращий фільм Слуга 3 місце
Каннський кінофестиваль
1966 Золота пальмова гілка Модесті Блейз Номінація
1967 Золота пальмова гілка Нещасний випадок Номінація
Ґран-прі журі Перемога
1971 Золота пальмова гілка Посередник Перемога
1976 Мосьє Кляйн Номінація
Італійський синдикат кіножурналістів
1966 Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові Слуга Перемога
За короля і батьківщину Номінація
1972 Посередник Номінація
Премія BAFTA
1968 Найкращий британський фільм Нещасний випадок Номінація
1972 Найкраща режисура Посередник Номінація
Премія Sant Jordi
1972 Найкращий іноземний фільм Посередник Перемога
Премія Сезар
1977 Найкращий фільм Мосьє Кляйн Перемога
Найкраща режисерська робота Перемога
1980 Найкращий фільм Дон Жуан Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація

Примітки Редагувати

  1. ↑ Apple, Jr., R.W. (23 червня 1984). . New York Times. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 10.09.2015. 
  2. See Michel Ciment: Conversations with Losey. London New York: Methuen, 1985, p. 37.
  3. "Режисерська енциклопедія. Кіно США", 2002.
  4. Повний перелік нагород та номінацій Джозефа Лоузі на сайті IMDb(англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzho zef Lo uzi fr Joseph Losey 14 sichnya 1909 La Kross Viskonsin SShA 22 chervnya 1984 London Velika Britaniya amerikanskij i britanskij teatralnij ta kinorezhiser Dzhozef LouziJoseph Loseygolova zhuri Kannskogo kinofestivalyudData narodzhennya 14 sichnya 1909 1909 01 14 Misce narodzhennya La Kross SShAData smerti 22 chervnya 1984 1984 06 22 75 rokiv Misce smerti London Velika BritaniyaGromadyanstvo SShAProfesiya kinorezhiserAlma mater Dartmutskij koledzh Garvardskij universitet i La Crosse Central High SchooldRoki aktivnosti 1933 1984IMDb ID 0521334Nagorodi ta premiyiZolota palmova gilka 1971 premiya Sezar za najkrashij film 1977 Jean Le Duc awarddZolota palmova gilka 1971 Sezar 1977 Dzhozef Louzi u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Kar yera v Yevropi 2 Filmografiya 3 Nagorodi ta nominaciyi 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDzhozef Louzi narodivsya 14 sichnya 1909 roku u misti La Kross shtat Viskonsin u SShA v sim yi z gollandskimi korenyami ta z suvorimi puritanskimi tradiciyami Spochatku Dzhozef planuvav stati likarem tomu pochav vivchati medicinu u Dartmutskomu koledzhi ale zahopivsya teatrom i zminiv svoyi plani postupivshi do shkoli mistectv pri Garvardskomu universiteti 1 V cej zhe chas yak aktor pracyuvav u trupi Majsternya 47 U 1930 roci Louzi zalishiv robotu i vlashtuvavsya teatralnim kritikom providnih vidavnictv Nyu Jorka pislya chogo znovu povertayetsya u teatr ale vzhe yak asistent rezhisera ta rezhiser U 1935 roci Dzhozef Louzi vidvidav Yevropu zaradi vivchennya novih teatralnih teorij vid chasopisu Variety Vivchav sistemu Brehta vidvidav Moskvu dlya znajomstva z Vsevolodom Meyergoldom buv na lekciyah S M Ejzenshtejna 2 Pislya povernennya do SShA Dzhozef Louzi zajmavsya vipuskom Zhivoyi gazeti yaka bula publicistichnimi teatralnimi vistavami Na kinec 1930 h pochatok 1940 h rokiv vidnosyatsya i pershi doslidi Louzi uv carini dokumentalnogo ta naukovo populyarnogo kino u 1942 roci pracyuvav rezhiserom na radio U 1943 roci Louzi bulo prizvano na vijskovu sluzhbu de vin prodovzhuvav znimati navchalni filmi dlya vijskovogo vidomstva Pislya vijni Dzhozef Louzi povertayetsya u teatr i v 1947 roci stavit v Los Andzhelesi najznamenitishij svij spektakl Galileo Galilej za p yesoyu Bertolta Brehta Pereklad buv zdijsnenij za dopomogoyu samogo Brehta u golovnij roli slavivsya Charlz Loton Zgodom u 1974 roci Louzi adaptuvav p yesu dlya kinematografu postavivshi u Velikij Britaniyi film Galileo z Hayimom Topolem en u golovnij roli Pershij povnometrazhnij igrovij film Hlopchik iz zelenim volossyam Dzhozef Louzi znyav u 1948 roci U cij pritchi pro pravo buti ne takim yak usi vzhe bulo zakladeno osnovnij motiv podalshoyi tvorchosti rezhisera pilne vivchennya povedinki lyudej u vinyatkovih obstavinah sho viyavlyayut yih sut 3 Znyavshi kilka gollivudskih filmiv iz seriyi chornih filmiv Louzi vidomij svoyimi livimi perekonannyami stav zhertvoyu makkartistskogo polyuvannya na vidom buv zvinuvachenij u zv yazkah z komunistami ta buv vklyuchenij do Chornogo spisku Gollivudu Pislya cogo Louzi buv vimushenij poyihati v dobrovilne vignannya do Velikoyi Britaniyi Kar yera v Yevropi Redaguvati nbsp Terens Stemp Monika Vitti ta D Louzi u Amsterdami 1965Oselivshis v Angliyi Dzhozef Louzi pershij chas buv vimushenij pracyuvati pid psevdonimami Viktor Genberi film Splyachij tigr 1954 ta Dzhozef Volton Blizkij neznajomec 1956 oskilki aktori poboyuvalisya sho pislya roboti u filmah Louzi u nih tezh mozhut viniknuti problemi u Gollivudi Yak i v Americi u Velikij Britaniyi Louzi staviv perevazhno trileri zabarvleni girkotoyu pochuttyam beznadijnosti z ridkisnimi lirichnimi epizodami Najvidomishij z nih Proklyati 1961 fantastichnij triler spryamovanij proti zagrozi atomnoyi vijni Najbilshij uspih u 1960 ti roku Dzhozefu Louzi prinesli filmi znyati u spivdruzhnosti zi scenaristom Garoldom Pinterom Sluga angl The Servant 1963 Neshasnij vipadok angl Accident 1967 specialnij priz zhuri MKF v Kanni ta Poserednik 1971 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu Zagalna kriza anglijskogo kino u 1970 ti rokah zmusila Dzhozefa Louzi pracyuvati v riznih krayinah Yevropi ta svitu V Ispaniyi vin znimaye alegorichnu dramu peresliduvannya Landshaft z figurami 1970 u Meksici ta Italiyi Vbivstvo Trockogo 1972 u Norvegiyi Lyalkovij budinochok 1973 za Ibsenom Pislya 1976 Dzhozef Louzi pracyuvav perevazhno u Franciyi de znyav Mosye Klyajn 1976 z Alenom Delonom u golovnij roli premiyi Sezar 1977 roku za najkrashij film ta najkrashu rezhisersku robotu ta odin z najkrashih filmiv oper Don Zhuan na muziku Mocarta 1979 Pislya cilkovitoyi nevdachi z ekranizaciyeyu romanu Rozhe Vajyana Forel 1982 Louzi povernuvsya do Londona Pomer Dzhozef Louzi 22 chervnya 1984 roku v Londoni pid chas roboti nad montazhem svogo ostannogo filmu Parilka 1 Filmografiya Redaguvati1948 Hlopchik iz zelenim volossyam The Boy with Green Hair 1951 Bez zakonu Lawless 1951 Maroder The Prowler 1951 Velika nich The Big Night 1952 Neznajomec u poshukah zdobichi Imbarco a Mezzanotte 1954 Splyachij tigr The Sleeping Tiger 1956 Blizkij neznajomec The Intimate Stranger 1957 Bezzhalnij chas Time Without Pity 1958 Ciganka ta dzhentlmen The Gypsy and the Gentleman 1959 Pobachennya naoslip The Blind Date 1960 Zlochinec The Criminal 1962 Yeva Eva 1963 Sluga The Servant 1963 Proklyati The Damned 1964 Za korolya i batkivshinu King amp Country 1966 Modesti Blejz Modesty Blaise 1967 Neshasnij vipadok Accident 1968 Tayemna ceremoniya Secret Ceremony 1968 Bum Boom 1970 Landshaft z figurami Figures in a Landscape 1971 Poserednik The Go Between 1972 Vbivstvo Trockogo The Assassination of Trotsky 1973 Lyalkovij budinochok A Doll s House 1975 Galileo Galileo 1975 Romantichna anglijka The Romantic Englishwoman 1976 Mosye Klyajn Monsieur Klein 1978 Dorogi Pivdnya Les Routes du Sud 1979 Don Zhuan Don Giovanni 1982 Forel La truite 1984 Parnya SteamingNagorodi ta nominaciyi Redaguvati Nagorodi ta nominaciyi Dzhozefa Louzi 4 Rik Kategoriya Film RezultatVenecijskij kinofestival1962 Zolotij lev Yeva Nominaciya1963 Sluga Nominaciya1964 Za korolya i batkivshinu Nominaciya1982 Forel NominaciyaNyu Jorkske kolo kinokritikiv1900 Najkrashij film Sluga 3 misceKannskij kinofestival1966 Zolota palmova gilka Modesti Blejz Nominaciya1967 Zolota palmova gilka Neshasnij vipadok NominaciyaGran pri zhuri Peremoga1971 Zolota palmova gilka Poserednik Peremoga1976 Mosye Klyajn NominaciyaItalijskij sindikat kinozhurnalistiv1966 Sribna strichka najkrashomu inozemnomu rezhiserovi Sluga PeremogaZa korolya i batkivshinu Nominaciya1972 Poserednik NominaciyaPremiya BAFTA1968 Najkrashij britanskij film Neshasnij vipadok Nominaciya1972 Najkrasha rezhisura Poserednik NominaciyaPremiya Sant Jordi1972 Najkrashij inozemnij film Poserednik PeremogaPremiya Sezar1977 Najkrashij film Mosye Klyajn PeremogaNajkrasha rezhiserska robota Peremoga1980 Najkrashij film Don Zhuan NominaciyaNajkrasha rezhiserska robota NominaciyaPrimitki Redaguvati a b Apple Jr R W 23 chervnya 1984 Joseph Losey Film Director Blacklisted in 1950 s Dies at 75 New York Times Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2020 Procitovano 10 09 2015 See Michel Ciment Conversations with Losey London New York Methuen 1985 p 37 Rezhiserska enciklopediya Kino SShA 2002 Povnij perelik nagorod ta nominacij Dzhozefa Louzi na sajti IMDb angl Posilannya RedaguvatiFilmografiya na BFI Film amp TV Database Dzhozef Louzi na sajti Internet Broadway Database angl Dzhozef Louzi na sajti AlloCine fr Dzhozef Louzi Arhivovano 20 bereznya 2018 u Wayback Machine na sajti oKino ua Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhozef Louzi amp oldid 35960514