Людовіко ді Джованні Медічі відомий як Джованні делле Банде Нере або Делле Банде Нере(Форлі,5 квітня 1498 — Мантуя,30 листопада 1526) — значний військовий діяч (кондотьєр) часів Італійських війн.
| Джованні Медічі | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Lodovico de Medici |
| Псевдо | делла Банде Нере |
| Народився | 5 квітня 1498 Форлі |
| Помер | 30 листопада 1526 (28 років) Мантуя ·смерть від поранення |
| Поховання | Капела Медичі |
| Місце проживання | Англія |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | італійська |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Медічі |
| Батько | Джованні Медічі Пополані |
| Мати | Катерина Сфорца |
| Брати, сестри | Bianca Riariod |
| У шлюбі з | Марія Сальвіаті |
| Діти | Козімо |
| | |
|
Життєпис ред.
Молоді роки ред.
Походив з молодшої гілки флорентійської родини Медічі. Народився у 1498 році у м. Форлі. Син Джованні Медічі Пополані та Катерини Сфорци, графині Форлі та Імоли. При народжені отримав ім'я Людовіко на честь свого дядька Людовіко Моро, герцога Міланського. Майже відразу після народження його батьки посварилися. Незабаром Джованні Медічі Пополані вкрав сина й повернув Катерині лише після викупу. Після цього молодий Людовіко жив з матір'ю. В 1498 році помирає батько й мати дає синові нове ім'я — Джованні. У 1499 році до Романьї вдерся Чезаре Борджіа,. Катерина Сфорца відправляє сина до Флоренції, а сама незабаром потрапляє у полон. після смерті папи римського Олександра IV у 1503 році Катерина Сфорца отримує свободу й повертається до Форлі. Сюди ж прибуває малолітній Джованні. Тут він нарешті отримує початкову освіту, а після смерті матері у 1509 році його опікунами стають родичі Лукреція (донька Лоренцо Медічі) та Якопо Сальвіаті.
У 1513 році, під час перебування з Якопо Сальвіаті, у Римі Джованні було зараховано до папської міліції. Втім внаслідок поганої вдачі та норовливого характеру Джованні тут довго не протримався. Сальвіаті спочатку відправив його до Неаполя, а згодом наказав повернутися до Флоренції.
Військова кар'єра ред.
У 1516 році Джованні повертається до папського війська, починає брати участь у військових діях проти Франческо Марії делла Ровере, герцога Урбінського. Після цього він вирішив стати кондотьєром, на власний кошт сформував загін, що почав воювати на боці папи римського Льва X. Спочатку воював проти повсталих баронів у Марці, у 1520 році завдав рішучої поразки у битві при Фалероне найбільш впливовому з них — Людовіко Уфредуччі. Після укладання союзу папи римського з імператором Карлом V загін Джованні Медічі входить до складу імперської армії на чолі із Просперо Колонна. Того ж року завдає поразки французьким військам біля мосту через річку Адда.
Після смерті 1 грудня 1521 року папи римського Льва X Джованні Медічі змінює на своєму гербі смуги з білих й фіолетових на чорні. Звідси походить його прізвисько Банде Нере, тобто «чорні смуги». Проте вона також має схожість із назвою «чорні загони». Після цього продовжує успішно воювати з французами. У 1524 році завдає їм поразки при Каприно-Бергамаско.
Тоді ж обирається новий папа римський Климент VII, що теж походив з родини Медічі. Він сплатив Джованні делла Банде Нере усі борги та пообіцяв повернути материнський спадок — Форлі та Імолі. навзаєм наказ перейти на бік Франції.
Смерть ред.
У вересні 1526 року Джованні надав допомогу папі римському, якому загрожували війська родини Колонна, союзників імператора. Під час сутичок у Римі війська банде Нере змусили ворогів папи римського Климента VII відступити. У 1526 році імперські війка на чолі із Георгом фон Фрундсбергом рушили до Ломбардії. Французькі та папські війська не зуміли зупинити ворога. На допомогу їм прибув Джованні делле Банде нере. Під час бойових дій 25 листопада 1526 року біля замку Говерноло його було поранено, він сконав у м.Мантуя 30 листопада того ж року.
Родина ред.
Дружина — Марія (1499–1543), донька Якопо Сальвіаті
Діти:
- Козімо (1519–1574)
Джерела ред.
- Giorgio Batini, Capitani di Toscana, Firenze, Edizioni Polistampa, 2005, pp. 150–157 ISBN 88-8304-915-2
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні делла Банде Нере |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.