Джованні Бальйоне (італ. Giovanni Baglione, 1566, Рим — 30 грудня 1643, Рим) — другорядний художник доби пізнього маньєризму і бароко в Римі. Малював алегоричні, міфологічні картини, релігійні композиції, іноді — портрети. Займався також історією і теорією мистецтв. Несамостійний і невдалий художник, запозичував художні знахідки Караваджо, засуджуючи його поведінку і твори.
| Джованні Бальйоне | |
|---|---|
| Giovanni Baglione | |
| | |
| Гравер Оттавіано Леоні. «Джованні Бальйоне», 1625 р. | |
| При народженні | Джованні Бальйоне |
| Народження | 1566 Рим |
| Смерть | 1643 |
| Рим | |
| Національність | італієць |
| Країна | Італія |
| Жанр | алегорія[d], фігуркаd, історичний живопис, міфологічний живопис, портрет і сакральне мистецтво |
| Навчання | Франческо Мореллі |
| Діяльність | художник, мистецтвознавець, історик, письменник, архітектурний кресляр, рисувальник |
| Напрямок | бароко |
| Вплив | Караваджо |
| Твори | вівтарі, алегорії, портрети |
| | |
| Джованні Бальйоне у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Точних відомостей про день і рік народження не збережено. За новими даними народився в Римі у 1566 році. Учень Франческо Мореллі. Працював головним чином в Римі, де мав замови від церков у часи понтифікату римських пап Клімента 8-го та Павла 5-го. Серед приятелів Бальйоне — римський художник Томмазо Саліні, майстер натюрмортів. Обидва належали до табору ворожо налаштованих митців до Караваджо. Це не завадило обом вивчати твори Караваджо і використовувати його знахідки і його художню манеру у власних творах.
Твори Редагувати
Малював фрески, які можна бачити в церкві Санта Марія Маджоре. Релігійні картини Бальйоне — чудернацька суміш пізнього маньєризму, відвертого еротизму і екстазів майже хворих святих. Особливо повно недоліки художньої манери Бальйоне відбилися в зображенні розстрілу і мучеництва Святого Себастьяна. Себастьян у Бальйоне наче мазохіст, відчуває задоволення від того, як два усміхнені янголи виймають стріли з його ран.
Був у таборі ворогів Караваджо. Подав ганебну біографію художника-суперника, видану після смерті КараваджоДе записав :
Вороже ставлення до Караваджо відбилося в картині Бальйоне «Любов божа і любов профанів», де Бальйоне цитував не дуже вдалу картину Караваджо «Амур заснув». Аби більше досадити Караваджо, він узяв його обличчя для зображення диявола в своїй картині. Саме в записах Джованні Бальйоне відшукали звинувачення Караваджо в содомії.
Вийшли з друку дві його книги:
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- Микеланджело да Караваджо. Документы. Вопоминания современников. М, «Искусство», 1975 (рос)
Примітки Редагувати
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/3571
- Микеланджело да Караваджо. Документы. Вопоминания современников.М, «Искусство», 1975, с. 26
- Микеланджело да Караваджо. Документы. Вопоминания современников. М, «Искусство», 1975, с. 105
- Микеланджело да Караваджо. Документы. Вопоминания современников. М, «Искусство», 1975, с. 91
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Бальйоне |