www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джинестра факторія Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю

Джинестра (факторія)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2019)

Джинестра — торговельна генуезька факторія кінця XIII – першої половини XIV століття в Одеській затоці на місці теперішньої Одеси.

У XIII столітті купці з процвітаючих італійських портів міцно обґрунтовуються на північних берегах Чорного моря [міста-колонії Тана (Танаїс), Кафа (Крим), Вічина, Лікостомо (Подунав'я), Монкастро (нині Білгород-на-Дністрі) та ін.], чому сприяла слабкість Візантійської імперії і вільне плавання через Чорноморські протоки. В італійських морських навігаційних картах - портоланах, виданих в ті середньовічні часи, на місці узбережжя в районі нинішньої Одеси позначено словом «Джинестра», що вперше з'являється в 1296 році. Назва чого це було — місця якірної стоянки, зручною гавані або торгової колонії — точно не відомо.

Така дата зрозуміла: за Німфейским договором між Генуєю і Візантією 1261 року генуезьким купцям було дозволено торгувати на Чорному морі. Вони брали участь в торгівлі з країнами, що знаходяться під владою Золотої Орди.

Розвиток генуезьких торговельних колоній був вигідним золотоординцям — на картах того часу Вічина і Монкастро відзначені прапором з монгольської тамгой, що символізує захист і заступництво Золотої Орди цим містам. У такому ж становищі перебувала і Джінестра.

В кінці XIII – першої третині XIV ст. генуезькі колонії досягають повного розквіту і… раптово гинуть — ніяких відомостей про подальше існування Джинестри [невеликої італійської торгової факторії] в джерелах немає. До кінця 40-х рр. XIV століття занепадають і інші торгові колонії Причорномор'я. Порожніють також степи — золотоординські завойовники відкочовують на схід.

Причини такого повороту подій ґрунтовно не з'ясовані. Напрошується припущення, що раптове спустошення степу і занепад міст були викликані якимось стихійним лихом. Це могла бути відома епідемія чуми в 1346–1353 років. «Чорна смерть», виникнувши в Азії в районі пустелі Гобі, розповзлася по торгових шляхах і майже миттєво охопила багато районів Євразії — від Східного Китаю до Англії. Ії жертвами стало понад 80 млн. чол.

Італійські (генуезькі) колонії Північного Причорномор'я, XIV ст.

Сучасники з жахом розповідають про ці події. Арабський письменник аль-Барді (Ibn al-Wardi), який помер в 1350 від чумного мору, встиг написати про епідемію в Золотій Орді: «Про чуму, подібної до цієї ніхто раніше не чув. Не стало людей в будинках, були кинуті пожитки, начиння, гроші, але ніхто не брав їх». Хвороба проникла в Північне Причорномор'я і Візантію, де «також обезлюдніли села і міста».

Завезену в Італію чуму описав в знаменитому «Декамероні» відвідавший Флоренцію в 1348 році Дж. Боккачо: «Місто сповнене було мерців, на переповнених цвинтарях при церквах рили величезні ями і вкидали цілими сотнями трупи, поки яма не наповнювалась доверху. З березня по липень у Флоренції померло, як запевняють, сто з гаком тисяч чоловік. Місто спорожніло.»
Подібна яма, заповнена десятками людських скелетів, була знайдена (в 80-х) в шарі середини XIV ст. на території Білгорода-Дністровського (Монкастро). Вочевидь, це були жертви страшної епідемії.

Чуму в містах Північного Причорномор'я письмові джерела висвітлюють недостатньо. Однак відомо, що в 1347 налякані генуезці кинули свої міста в Криму і відбули морем на батьківщину. В дорозі більшість втікачів померло, а вцілілі завезли хворобу на Балкани і Піренеї. Тоді ж була покинута і Джинестра — прилеглі до неї степи були заражені чумою.
Така доля невеликої генуезької торговельної факторії, що розташувалася в середньовіччі на місці нинішньої Одеси.


Альтернативна (пізніша) версія

У той же час, заручившись підтримкою сусідів Московії Івана III), готи вступили в суперництво з генуезцями і перемогли: вже в 1458 році князь готів був визнаний одним з чотирьох чорноморських правителів. Готи повернули собі значну частину узбережжя Криму, фортеці та порти. Але в 1475 році в Криму висадилися османи, розправилися з рештою генуезців, розорили Кафу і взяли в облогу Мангуп. Облога тривала майже півроку, і тільки страшний голод і хвороби, що викошували захисників фортеці, змусили готів відкрити ворота фортеці в надії на милість переможців (яку, втім, не дочекалися).

…В цей же час степи, що примикають до Одеського затоки, були центром кочовищ Ногайского улусу — орди, що відкололася від Золотої. Між італійцями та Ордою існувала розвинена торгівля. Вивозилися раби і зерно. Однак, борючись за контроль над Константинополем, османський султан Мехмед II 1452 року замкнув Босфор двома фортецями, побудованими на азійському (Анадолу-Хісар) і європейському березі (Румелі-Хісар) в найвужчому місці протоки і наказав стягувати данину з усіх суден, що проходять, а які не підкоряються — топити. Італійська чорноморська торгівля була паралізована. І незабаром (до кінця XV ст.) спорожніли або були захоплені і зруйновані османами всі торгові чорноморські колонії. Османська Імперія недовірливо ставилася до іноземних купців, а, внаслідок політичної невизначеності статусу і слабку заселеність північного Причорномор'я, своїх купців там не було. Лише з середини XVIII ст., коли Османська імперія почала зміцнювати свої північні кордони від наростаючої російської експансії, знову виникли передумови для розвитку торгівлі.

Примітки Редагувати

  1. Брун В. Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России. — Одесса, 1879.(рос.)
  2. За однією з історичних версій золотоординський хан заніс у середині XIV століття в одну з генуезьких фортець (Кафу) чуму, звідки хвороба поширилася в Західну Європу, погубивши десятки мільйонів людей.
  3. Але в 1300 році в результаті битви при Куяльнику ця територія знову повернулася під контроль Золотої Орди
  4. На початку XIV століття флорентієць Франческо Пеголотті[en] рекомендував своїм компаньйонам якісну пшеницю чорноморського походження
  5. Успенский Ф. И. История Византийской империи. — 1-е вид. — Л. : 1-я типография издат. АН СССР, 1948. — Т. III. — С. 781.(рос.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 Dzhinestra torgovelna genuezka faktoriya kincya XIII pershoyi polovini XIV stolittya v Odeskij zatoci na misci teperishnoyi Odesi U XIII stolitti kupci z procvitayuchih italijskih portiv micno obgruntovuyutsya na pivnichnih beregah Chornogo morya mista koloniyi Tana Tanayis Kafa Krim Vichina Likostomo Podunav ya Monkastro nini Bilgorod na Dnistri ta in chomu spriyala slabkist Vizantijskoyi imperiyi i vilne plavannya cherez Chornomorski protoki V italijskih morskih navigacijnih kartah portolanah vidanih v ti serednovichni chasi na misci uzberezhzhya v rajoni ninishnoyi Odesi poznacheno slovom Dzhinestra sho vpershe z yavlyayetsya v 1296 roci Nazva chogo ce bulo miscya yakirnoyi stoyanki zruchnoyu gavani abo torgovoyi koloniyi tochno ne vidomo 1 Taka data zrozumila za Nimfejskim dogovorom mizh Genuyeyu i Vizantiyeyu 1261 roku genuezkim kupcyam bulo dozvoleno torguvati na Chornomu mori Voni brali uchast v torgivli z krayinami sho znahodyatsya pid vladoyu Zolotoyi Ordi Rozvitok genuezkih torgovelnih kolonij buv vigidnim zolotoordincyam na kartah togo chasu Vichina i Monkastro vidznacheni praporom z mongolskoyi tamgoj sho simvolizuye zahist i zastupnictvo Zolotoyi Ordi cim mistam U takomu zh stanovishi perebuvala i Dzhinestra V kinci XIII pershoyi tretini XIV st genuezki koloniyi dosyagayut povnogo rozkvitu i raptovo ginut niyakih vidomostej pro podalshe isnuvannya Dzhinestri nevelikoyi italijskoyi torgovoyi faktoriyi v dzherelah nemaye Do kincya 40 h rr XIV stolittya zanepadayut i inshi torgovi koloniyi Prichornomor ya Porozhniyut takozh stepi zolotoordinski zavojovniki vidkochovuyut na shid Prichini takogo povorotu podij gruntovno ne z yasovani Naproshuyetsya pripushennya sho raptove spustoshennya stepu i zanepad mist buli viklikani yakimos stihijnim lihom Ce mogla buti vidoma epidemiya chumi v 1346 1353 rokiv Chorna smert viniknuvshi v Aziyi v rajoni pusteli Gobi rozpovzlasya po torgovih shlyahah i majzhe mittyevo ohopila bagato rajoniv Yevraziyi vid Shidnogo Kitayu do Angliyi Iyi zhertvami stalo ponad 80 mln chol 2 Italijski genuezki koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya XIV st Suchasniki z zhahom rozpovidayut pro ci podiyi Arabskij pismennik al Bardi Ibn al Wardi yakij pomer v 1350 vid chumnogo moru vstig napisati pro epidemiyu v Zolotij Ordi Pro chumu podibnoyi do ciyeyi nihto ranishe ne chuv Ne stalo lyudej v budinkah buli kinuti pozhitki nachinnya groshi ale nihto ne brav yih Hvoroba pronikla v Pivnichne Prichornomor ya i Vizantiyu de takozh obezlyudnili sela i mista Zavezenu v Italiyu chumu opisav v znamenitomu Dekameroni vidvidavshij Florenciyu v 1348 roci Dzh Bokkacho Misto spovnene bulo merciv na perepovnenih cvintaryah pri cerkvah rili velichezni yami i vkidali cilimi sotnyami trupi poki yama ne napovnyuvalas doverhu Z bereznya po lipen u Florenciyi pomerlo yak zapevnyayut sto z gakom tisyach cholovik Misto sporozhnilo Podibna yama zapovnena desyatkami lyudskih skeletiv bula znajdena v 80 h v shari seredini XIV st na teritoriyi Bilgoroda Dnistrovskogo Monkastro Vochevid ce buli zhertvi strashnoyi epidemiyi Chumu v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya pismovi dzherela visvitlyuyut nedostatno Odnak vidomo sho v 1347 nalyakani genuezci kinuli svoyi mista v Krimu i vidbuli morem na batkivshinu V dorozi bilshist vtikachiv pomerlo a vcilili zavezli hvorobu na Balkani i Pireneyi Todi zh bula pokinuta i Dzhinestra prilegli do neyi stepi buli zarazheni chumoyu Taka dolya nevelikoyi genuezkoyi torgovelnoyi faktoriyi sho roztashuvalasya v serednovichchi na misci ninishnoyi Odesi Alternativna piznisha versiyaU toj zhe chas zaruchivshis pidtrimkoyu susidiv Moskoviyi Ivana III goti vstupili v supernictvo z genuezcyami i peremogli vzhe v 1458 roci knyaz gotiv buv viznanij odnim z chotiroh chornomorskih praviteliv Goti povernuli sobi znachnu chastinu uzberezhzhya Krimu forteci ta porti Ale v 1475 roci v Krimu visadilisya osmani rozpravilisya z reshtoyu genuezciv rozorili Kafu i vzyali v oblogu Mangup Obloga trivala majzhe pivroku i tilki strashnij golod i hvorobi sho vikoshuvali zahisnikiv forteci zmusili gotiv vidkriti vorota forteci v nadiyi na milist peremozhciv yaku vtim ne dochekalisya V cej zhe chas stepi sho primikayut do Odeskogo zatoki buli centrom kochovish Nogajskogo ulusu ordi sho vidkololasya vid Zolotoyi 3 Mizh italijcyami ta Ordoyu isnuvala rozvinena torgivlya Vivozilisya rabi i zerno 4 Odnak boryuchis za kontrol nad Konstantinopolem osmanskij sultan Mehmed II 1452 roku zamknuv Bosfor dvoma fortecyami pobudovanimi na azijskomu Anadolu Hisar i yevropejskomu berezi Rumeli Hisar v najvuzhchomu misci protoki i nakazav styaguvati daninu z usih suden sho prohodyat a yaki ne pidkoryayutsya topiti Italijska chornomorska torgivlya bula paralizovana 5 I nezabarom do kincya XV st sporozhnili abo buli zahopleni i zrujnovani osmanami vsi torgovi chornomorski koloniyi Osmanska Imperiya nedovirlivo stavilasya do inozemnih kupciv a vnaslidok politichnoyi neviznachenosti statusu i slabku zaselenist pivnichnogo Prichornomor ya svoyih kupciv tam ne bulo Lishe z seredini XVIII st koli Osmanska imperiya pochala zmicnyuvati svoyi pivnichni kordoni vid narostayuchoyi rosijskoyi ekspansiyi znovu vinikli peredumovi dlya rozvitku torgivli Primitki Redaguvati Brun V Chernomore Sbornik issledovanij po istoricheskoj geografii Yuzhnoj Rossii Odessa 1879 ros Za odniyeyu z istorichnih versij zolotoordinskij han zanis u seredini XIV stolittya v odnu z genuezkih fortec Kafu chumu zvidki hvoroba poshirilasya v Zahidnu Yevropu pogubivshi desyatki miljoniv lyudej Ale v 1300 roci v rezultati bitvi pri Kuyalniku cya teritoriya znovu povernulasya pid kontrol Zolotoyi Ordi Na pochatku XIV stolittya florentiyec Franchesko Pegolotti en rekomenduvav svoyim kompanjonam yakisnu pshenicyu chornomorskogo pohodzhennya Uspenskij F I Istoriya Vizantijskoj imperii 1 e vid L 1 ya tipografiya izdat AN SSSR 1948 T III S 781 ros Dzherela RedaguvatiA D Bachinskij redaktor sostavitel A O Dobrolyubskij E Yu Novickij Knigi dlya chteniya po istorii Odeschiny Odessa Redakcionno izdatelskij otdel oblastnogo upravleniya po pechati Odesskoe obl upr nar obrazovaniya 1992 T I S drevnejshih vremyon do nachala XIX veka 80 s ros A O Dobrolyubskij Dzhinestra nemnogo istorii Arhivovano 17 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros A Dobrolyubskij Gde zhe byli Dzhinestra s Kachibeem Arhivovano 1 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhinestra faktoriya amp oldid 38193968