Джеральдін Фіцджеральд (англ. Geraldine Fitzgerald; 24 листопада 1913, Дублін — 17 липня 2005, Нью-Йорк) — американська акторка та режисерка, уродженка Ірландії, включена в Американську театральну залу слави.
| Джеральдін Фіцджеральд | |
|---|---|
| Народилася | 24 листопада 1913[…] Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство |
| Померла | 17 липня 2005[…] (91 рік) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США ·хвороба Альцгеймера |
| Поховання | Вудлон |
| Країна | США Ірландія |
| Діяльність | співачка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, театральна режисерка |
| Заклад | Warner Brothers |
| Роки активності | з 1934 |
| Батько | Edward Martin Fitzgeraldd |
| У шлюбі з | Sir Edward William Lindsay-Hogg, 4th Bt.d |
| Діти | Michael Lindsay-Hoggd |
| Нагороди | зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
| IMDb | ID 0280242 |
|
Біографія Редагувати
Джеральдін Фіцджеральд народилася 24 листопада 1913 року в місті Грейстонс, на південь від Дубліна, в сім'ї адвоката Едварда Фіцджеральда і його дружини Едіт.
Стати акторкою її надихнула тітка, акторка і режисерка Шела Річардс, і в 1931 року Фіцджеральд з'явилася в одному з театрів Дубліна. У 1924 року його переїхала до Лондона, де дебютувала на великому екрані. Після успіху в Лондоні Фіцджеральд в 1938 році переїхала в США, де продовжила кінокар'єру, а також дебютувала на Бродвеї. Найбільшого успіху вона досягла в 1939 році, коли була номінована на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Буремний перевал», а також зігравши Енн Кінг у фільмі «Перемогти темряву».
Надалі акторка з'явилася в таких успішних фільмах, як «Веселі сестри» (1942), «Дозор на Рейні» (1943) і «Вільсон» (1944), але до кінця десятиліття її кар'єра поступово почала йти на спад через часті конфлікти з керуючими кіностудій. Вона, наприклад, втратила роль Бріджит О'Шоннессі у фільмі «Мальтійський сокіл» через суперечки з Джеком Ворнером. У 1946 році, після ролі у фільмі «Три незнайомця», Джеральдін Фіцджеральд покинула Голлівуд і переїхала в Нью-Йорк, де одружилася з Стюартом Шефтелем, старшим сином Ісидора Штрауса. Після весілля повернулася до Великої Британії, де знялася в декількох британських фільмах.
У 1951 році Фіцджеральд з чоловіком знову повернулися в США. Після повернення вона майже не знімалася, а її кар'єра почала знову відроджуватися лише в 1960-ті роки. Серед її пізніх кіноробіт фільми «Лихвар» (1964), «Рейчел, Рейчел» (1968), «Прощай, самець» (1978), «Артур» (1981) і «Трістан і Ізольда» (1981). Крім кіно, знімалася на телебаченні і грала в театрі, де також досягла успіху як режисерка, ставши при цьому однією з перших жінок, номінованих у цьому напрямку на «Тоні». Однією з найвідоміших її телеролей стала Анна в серіалі «Золоті дівчата», яка принесла їй номінацію на «Еммі». Цю премію вона отримала в 1978 році за роль у телевізійному шоу каналу «NBC».
У 1990 році Джеральдін Фіцджеральд виступала як співачка кабаре з шоу Стрітсонгс на Бродвеї протягом трьох сезонів.
За внесок в кіноіндустрію США актриса удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.
Джеральдін Фіцджеральд була одружена з Едвардом Ліндсей-Хоггом з 1936 по 1946 роки, від якого народила сина Майкла, який став режисером. Її другим чоловіком був син Ісидора Штрауса Стюарт Штефель, з яким була разом до його смерті в 1994 році.
Джеральдін Фіцджеральд померла 17 липня 2005 року в Нью-Йорку від ускладнень хвороби Альцгеймера у 91-річному віці.
Вибрана фільмографія Редагувати
- Артур 2: На мілині (1988) — Марта Бач
- Полтергейст 2: Зворотна сторона (1986) — Бабуся Джесс
- Тристан і Ізольда (1981) — Бронвін
- Артур (1981) — Марта Бач
- Прощай, самець (1978) — Місіс Толанд
- Відлуння літа (1976) — Сара
- Гаррі і Тонто (1974) — Джессі
- Рейчел, Рейчел (1968) — преподобний Вуд
- Лихвар (1964) — Мерилін Бірчфілд
- Три незнайомця (1946) — Кристал Шаклефорд
- Ніхто не вічний (1946) — Гледіс Хелворсен
- Вільсон (1944) — Едіт Вільсон
- Дозор на Рейні (1943) — Марта
- 1942 — Веселі сестри — Евелін
- 1939 — Перемогти темряву — Енн Кінг
- 1939 — Буремний перевал — Ізабелла Лінтон
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130202851 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage