Джек Гріліш (англ. Jack Grealish, нар. 10 вересня 1995, Бірмінгем) — англійський футболіст ірландського походження, фланговий атакувальний півзахисник клубу «Манчестер Сіті» і збірної Англії.
Джек Гріліш | |||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 вересня 1995 (28 років) | ||||||||||||||||||||||
Бірмінгем, Англія | |||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | ||||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | ||||||||||||||||||||||
Громадянство | Ірландія і Англія | ||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник, нападник | ||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | |||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Манчестер Сіті» | ||||||||||||||||||||||
Номер | 10 | ||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||
2002–2012 | «Астон Вілла» | ||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | |||||||||||||||||||||||
Джек Гріліш у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за клуби «Астон Вілла» та «Ноттс Каунті».
Клубна кар'єра Редагувати
Народився 10 вересня 1995 року в місті Бірмінгем. Вихованець футбольної школи клубу «Астон Вілла» з рідного міста. У сезоні 2012/13 став переможцем міжнародного турніру NextGen Series, граючи за команду «Астон Вілли» до 19 років. У сезоні 2013/14 був в оренді в клубі «Ноттс Каунті», що виступав у Першій лізі (3-й дивізіон Англії). Провів 37 ігор і забив 5 голів у чемпіонаті.
За основну команду «вілланів» дебютував 7 травня 2014 року в 29-му турі Прем'єр-ліги в матчі проти «Манчестер Сіті». Бірмінгемці зазнали поразки з рахунком 0:4. У сезоні 2014/15 зіграв 17 матчів у Прем'єр-лізі. Дійшов з командою до фіналу Кубка Англії, у якому «Астон Вілла» зазнала поразки з рахунком 0:4 від лондонського «Арсеналу». У сезоні 2015/16 зіграв 16 матчів і забив 1 гол у чемпіонаті. У сезоні 2016/17 зіграв 31 матч і забив 5 голів у Чемпіоншипі. У сезоні 2017/18 зіграв 30 матчів і забив 3 голи в Чемпіоншипі. У сезоні 2018/19 зіграв 34 матчі і забив 6 голів у Чемпіоншипі. Разом з командою виграв плей-офф за вихід в АПЛ.
У наступному сезоні команда сенсаційно вийшла у фінал Кубка Футбольної ліги 2020 року, де поступилась 1:2 «Манчестер Сіті», втім, у чемпіонаті справи йшли не дуже вдало і за чотири тури до кінця чемпіонату відставала на 4 очки від рятівної 17 позиції. Тим не менш, команді Гріліша вдалось виправити ситуацію і, зігравши в останньому турі внічию 1:1 з «Вест Гем Юнайтед», обидві команди зберегли собі прописку в еліті на наступний сезон. Станом на 26 липня 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 159 матчів у національному чемпіонаті.
5 серпня 2021 року Джек Гріліш перейшов до «Манчестер Сіті». Сума трансферу склала 100 мільйонів фунтів стерлінгів, що стало рекордним трансфером в історії англійського футболу.
Виступи за збірні Редагувати
2011 року дебютував у складі юнацької збірної Ірландії (U-17), після чого грав за юнаків до 18 років, а протягом 2013—2015 років входив до складу молодіжної збірної Ірландії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.
У травні 2015 року головний тренер збірної Ірландії Мартін О'Ніл повідомив, що Гріліш відмовився від виклику в збірну, оскільки тоді був зосереджений на іграх за клуб. У вересні 2015 року головний тренер збірної Англії Рой Годжсон висловив надію, що Гріліш визначиться зі своїм майбутнім вже до жовтня.
28 вересня 2015 року Джек оголосив, що ухвалив рішення виступати за збірну Англії. 18 березня 2016 року отримав дозвіл ФІФА на виступ за збірну Англії.
19 травня 2016 року Гріліш дебютував у складі молодіжної збірної Англії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині Рубену Лофтус-Чіку в матчі проти Португалії (1:0) на Турнірі в Тулоні. У другому матчі на турнірі, через чотири дні, він зробив дубль у матчі проти Гвінеї (7:1). Загалом на тому турнірі Англія виграла всі п'ять матчів і виграла турнір уперше після 1994 року.
Наступного року Гріліш був названий у складі молодіжної збірної на молодіжному чемпіонаті Європи 2017 року у Польщі., де англійці дійшли до півфіналу. Загалом за англійську «молодіжку» з 2016 до 2017 року він провів сім матчів, забивши два голи.
Статистика виступів Редагувати
Статистика клубних виступів Редагувати
Станом на 10 червня 2023 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2012–13 | «Астон Вілла» | ПЛ | 0 | 0 | КА+КЛ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
2013–14 | «Ноттс Каунті» | 1Л (ІІІ) | 37 | 5 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | ТФЛ | 1 | 0 | 39 | 5 |
2014–15 | «Астон Вілла» | ПЛ | 18 | 0 | КА+КЛ | 6+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 0 |
2015–16 | ПЛ | 16 | 1 | КА+КЛ | 2+3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 1 | |
2016–17 | ЧФЛ (ІІ) | 31 | 5 | КА+КЛ | 1+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | |
2017–18 | ЧФЛ (ІІ) | 27+3 | 3+0 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 3 | |
2018–19 | ЧФЛ (ІІ) | 31+3 | 6+0 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 35 | 6 | |
2019–20 | ПЛ | 36 | 8 | КА+КЛ | 0+5 | 0+2 | - | - | - | - | - | - | 41 | 10 | |
2020–21 | ПЛ | 26 | 6 | КА+КЛ | 0+1 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 27 | 7 | |
Усього за «Астон Віллу» | 191 | 29 | 22 | 3 | - | - | - | - | 213 | 32 | |||||
2021–22 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 26 | 3 | КА+КЛ | 4+1 | 2+0 | ЛЧ | 7 | 1 | СА | 1 | 0 | 39 | 6 |
2022–23 | ПЛ | 28 | 5 | КА+КЛ | 5+3 | 0 | ЛЧ | 13 | 0 | СА | 1 | 0 | 50 | 5 | |
Усього за «Манчестер Сіті» | 54 | 8 | 13 | 2 | 20 | 1 | 2 | 0 | 89 | 11 | |||||
Усього за кар'єру | 282 | 42 | 36 | 5 | 20 | 1 | 3 | 0 | 341 | 48 |
Статистика виступів за збірну Редагувати
Станом на 26 березня 2023 року
Особисте життя Редагувати
Батько Джека, Кевін Гріліш, ірландець. Народився в Бірмінгемі, Англія. Бабуся і дідусь по батьківській лінії — ірландці. Дід по материнській лінії теж ірландець. Сам Джек теж народився в Бірмінгемі і виріс у сусідньому Солігаллі.
Молодший брат Джека, Кілан, помер від синдрому раптової дитячої смерті у квітні 2000 року у віці дев'яти місяців.
Прапрадід Джека, Біллі Гарраті, був футболістом. Протягом декількох сезонів виступав за «Астон Віллу», з якою виграв чемпіонат (1899, 1900) і кубок (1905) Англії.
Досягнення Редагувати
- Чемпіон Англії (2):
- Володар Кубка Англії (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):
- Володар Суперкубка УЄФА (1):
Примітки Редагувати
- https://www.avfc.co.uk/players/mens/jackgrealish
- FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- . Архів оригіналу за 21 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020.
- Сезон 2017/18.
- Сезон 2018/19.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2020.
- McNulty, Phil (1 березня 2020). . BBC Sport (en-gb). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
- Preece, Ashley (9 липня 2020). . birminghammail. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- . BBC Sport. 26 липня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 31 липня 2020.
- Dickson, Andrew (19 травня 2016). . Sky Sports. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- Lewis, Daniel (24 травня 2016). . Sports Mole. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- . BBC Sport. 29 травня 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 серпня 2018.
- Stephenson, Billy (26 червня 2017). . Daily Mirror (London). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- . England Football Online. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ Плей-оф
- Fallon, John (17 жовтня 2014). . The Irish Times (Dublin). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- Rostron-Pike, Nick (21 квітня 2015). . talkSPORT. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 15 серпня 2018.
- Джек Гріліш. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 31 травня 2018.
- Percy, John; Wilson, Jeremy; Edwards, Luke (20 квітня 2015). . The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 31 травня 2018.
- Kendrick, Mat (8 квітня 2018). . Birmingham Mail. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 11 березня 2019.
- Kendrick, Mat (26 травня 2015). . Birmingham Mail. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- . Englandstats.com. Davey Naylor. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2018.
Посилання Редагувати
- Джек Гріліш на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Джек Гріліш на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Джек Гріліш на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Джек Гріліш на сайті Soccerbase (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |