www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеймс Вілсон англ James Wilson 14 вересня 1742 21 серпня 1798 шотландський юрист відоміший як один із тих хто підписав

Джеймс Вілсон

Джеймс Вілсон (англ. James Wilson; 14 вересня 1742—21 серпня 1798) — шотландський юрист, відоміший як один із тих, хто підписав Декларацію про незалежність США. Він був двічі обраний до Континентального конгресу — органу, що склав законопроєкт Конституції США. Джеймс Вілсон був ведучим теоретиком права та одним із шести перших суддів Верховного Суду Сполучених Штатів, призначених Джорджем Вашингтоном.

Джеймс Вілсон
Народився 14 вересня 1742(1742-09-14)
Ceresd, Ceresd, Файфширd, Шотландія, Королівство Велика Британія
Помер 21 серпня 1798(1798-08-21) (55 років)
Ідентон, Чован
·інсульт
Поховання Christ Church, Philadelphiad
Громадянство  США
Діяльність член Верховного суду США
Alma mater Единбурзький університет, Університет Глазго і Університет Сент-Ендрюса
Заклад Пенсильванський університет
Посада член Верховного суду СШАd
Попередник не було
Наступник Бушрод Вашингтон
Партія Федералістська партія
У шлюбі з Hannah Gray Wilson Bartlettd
Діти син Бірд Вілсон
Автограф
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілсон.

Ранні роки Редагувати

Джеймс Вілсон народився в Шотландії у 1742 р. Відвідував низку університетів, але не отримав диплому. У 1766 р. емігрував до Британської Америки, маючи з собою кілька цінних рекомендаційних листів. Завдяки цим зв'язкам він почав давати приватні уроки, а пізніше — викладати у Філадельфійському коледжі (зараз — Пенсильванський університет). Там він подав прохання на здобуття ученого ступеню та через кілька місяців йому присудили звання магістра гуманітарних наук.

Найбільш популярним та престижним напрямком кар'єри в ті часи була юриспруденція. Через деякий час Вілсону вдалося отримати можливість стажування у конторі Джона Дікінсона. Після двох років навчання він здобув адвокатуру у Філадельфії та в наступному році (1767) відкрив власну адвокатську практику в Рідінгу. Його контора була дуже успішною і за кілька років Вілсон заробив купу грошей. В ті часи він придбав невелику ферму коло Карлайла, вів судові справи у восьми сусідніх графствах та читав лекції з англійської літератури у Філадельфійському коледжі.

Революція Редагувати

Ведучи прото-революційну справу у 1774 р., Вілсон опублікував «Міркування про природу та розмір законодавчого впливу британського парламенту» — памфлет, який заперечував владу Парламенту в британських колоніях. Хоча науковці вважають цю працю написаною в один рік із подібними творами Томаса Джефферсона та Джона Адамса, насправді вона була створена у 1768 р., ставши, можливо, першим переконливим сформульованим аргументом проти британського домінування.

У 1775 р. Джеймс Вілсон став полковником 4-го батальйону округи Кемберленд і піднявся до рангу бригадного генерала народного ополчення.

У 1776 р. Вілсон, твердий прихильник незалежності, став членом Континентального конгресу. На цій посаді він був одним з лідерів у формування політики щодо індіанців. Також з червня 1776 р. він входив до складу Комітету зі шпигунства, разом з Джоном Адамсом, Томасом Джефферсоном, Джоном Ратледжем та Робертом Лівінгстоном, і спільно з ними дав визначення державній зраді

4 жовтня 1779 р. почалося повстання Форт-Вілсон у Філадельфії. У відповідь на інфляцію, бідність та нестачу їжі, які все збільшувалися останні 3 роки, народне ополчення, що підтримувало регулювання цін та протистояло правлінню філадельфійських консерваторів, промарширувало до будинку Джеймса Вілсона на розі Третьої та Горіхової вулиць. Вілсон та 35 його колег, що злякалися натовпу, забарикадувалися у його будинку, який згодом дістав назву Форт-Вілсон. Зав'язалася коротка битва, у результаті якої загинуло 5 солдатів та 17-19 осіб було поранено. Врешті-решт втрутилися солдати з Першого ескадрону Філадельфійської кавалерії та Бейлорських легких драгунів, під командуванням Джозефа Ріда, які врятували Джеймса Вілсона та його колег.

У 1779 р. Вілсон обіймає посаду військового прокурора Франції в Америці. На цій посаді він перебуває до 1783 р.

Філадельфійський конвент Редагувати

Вілсон, відомий як один з найвизначніших юристів свого часу, вважається найбільш вченим з так званих Батьків Конституції. Один з його колег-делегатів Конституційного конвенту 1787 р. у Філадельфії дав йому таку оцінку:

Система державної влади, здається, є для нього предметом особливого вивчення, усі політичні інститути світу він докладно знає і може прослідкувати причини та наслідки будь-якої революції з найдавніших витоків елліністичних держав до сьогодення

Найдовшим впливом Вілсона на країну була його участь у Комісії з деталізації (англ. Committee of Detail), яка розробила перший чорновий варіант Конституції США у 1787 р. (рік після смерті його дружини). Вілсон вимагав, аби сенатори та президент обиралися всенародно. Він також запропонував у конвенті так званий «Компроміс трьох п'ятих», який при проведенні виборів враховував голос рабів як 3/5 голосу вільної людини. Разом з Джеймсом Медісоном він був чи не найбільш тямущим з Батьків-засновників у політекономіці. Він чітко розумів проблему подвійного суверенітету (народу та держави) та вважав можливим для США практично необмежене майбутнє. Вілсон 168 разів звертався з промовою до Конвенту. Свідоцтво про виступи Вілсона у Конвенті залишив д-р Бенджамін Раш, який порівнював розум Вілсона з «променем світла».

Не погоджуючись з деякими деталями кінцевого варіанту Конституції, Вілсон, однак, боровся за її прийняття; під його проводом Пенсильванія стала другим штатом (післа Делаверу), що ратифікував Основний закон. Його промова 6 жовтня 1787 р. у Стейт-Хаус-Ярд стала особливо важливою при встановленні строків дискусії з ратифікації, як місцевої, так і національної. Зокрема, в промові наголошувався той факт, що цією Конституцією вперше передбачається всенародне обирання державного уряду. Пізніше Вілсон сприяв новому редагуванню конституції штату Пенсільванія 1776 р., очоливши групу, яка ухвалила нову конституцію, та уклавши угоду з Вільямом Файндлі, лідером партії конституціоналістів, щодо обмеження партизанських настроїв, які панували раніше у пенсильванському політичному житті.

Діяльність у Верховному суді Редагувати

У 1790 р. Джеймс Вілсон почав читати серію лекцій з юриспруденції у Філадельфійському коледжі, в якій він переважно ігнорував практичні аспекти юридичного навчання. Як більшість своїх освічених сучасників, він вважав академічне вивчення права більше частиною загальної культурної освіти, аніж виключно вступом у професійну діяльність. Приблизно наприкінці 1791 р. чи на початку 1792 р. він почав читати лекції для другого курсу (на той час Філадельфійський коледж все став Пенсильванським університетом), але в якийсь, досі невідомий, час лекції припинилися і вже більше ніколи не відновлювалися. За життя Вілсона його лекції, окрім лекцій для першого курсу, так і не були опубліковані, аж поки у 1804 р. його син, Бірд Вілсон, не надрукував їх. Юридична школа Пенсильванського університету офіційно бере початок з лекцій Вілсона.

Останні роки життя Вілсона відзначені невдачами. Через свої земельні інвестиції він вліз у великі борги, які стали справжнім тягарем з початком Паніки 1796—1797 рр. на атлантичних кредитних ринках. Вілсон був ненадовго ув'язнений за невеликий борг у Берлінгтоні, штат Нью-Джерсі. Його син виплатив борг, але Вілсон поїхав до Північної Кароліни, втікаючи від інших кредиторів. Його знову було ув'язнено на короткий термін, але попри це, він став там окружним суддею. У 1798 р. він переніс приступ малярії та помер від удару, відвідуючи друга в Едентоні, Північна Кароліна. Його поховали у Джонстонському цвинтарі на плантації коло Едентона, але у 1906 р. його прах був перенесений до Кладовища Христа у Філадельфії.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. Epstein L. 2019 Supreme Court Database, Version 2019 Release 1
    d:Track:Q30223774d:Track:Q98264895

Література Редагувати

  • Праці Джеймса Вілсона, т.3 (1804) онлайн-версія [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Collected Works of James Wilson, 2 vols. Edited by Kermit L. Hall and Mark David Hall. Indianapolis: Liberty Fund Press, 2007.
  • Abraham, Henry J. (1992). Justices and Presidents: A Political History of Appointments to the Supreme Court (3rd ed.). New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-506557-3.
  • Cushman, Clare (2001). The Supreme Court Justices: Illustrated Biographies, 1789—1995 (2nd ed.). (Supreme Court Historical Society, Congressional Quarterly Books). ISBN 1-56802-126-7.
  • Frank, John P. (1995). Friedman, Leon; Israel, Fred L.. eds. The Justices of the United States Supreme Court: Their Lives and Major Opinions. Chelsea House Publishers. ISBN 0-7910-1377-4.
  • Hall, Kermit L., ed (1992). The Oxford Companion to the Supreme Court of the United States. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-505835-6.
  • Hall, Mark David (1997). The Political and Legal Philosophy of James Wilson, 1742—1798. Columbia: University of Missouri Press. ISBN 0-8262-1103-8.
  • Martin, Fenton S.; Goehlert, Robert U. (1990). The U.S. Supreme Court: A Bibliography. Washington, D.C.: Congressional Quarterly Books. ISBN 0-87187-554-3.
  • Read, James H. (2000). Power Versus Liberty: Madison, Hamilton, Wilson, and Jefferson. Charlottesville: University Press of Virginia. ISBN 0-8139-1911-8.
  • Urofsky, Melvin I. (1994). The Supreme Court Justices: A Biographical Dictionary. New York: Garland Publishing. pp. 590. ISBN 0-8153-1176-1.
  • Wexler, Natalie (2007). A More Obedient Wife: A Novel of the Early Supreme Court. Washington: Kalorama Press. ISBN 0-615-13516-1.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhejms Vilson angl James Wilson 14 veresnya 1742 21 serpnya 1798 shotlandskij yurist vidomishij yak odin iz tih hto pidpisav Deklaraciyu pro nezalezhnist SShA Vin buv dvichi obranij do Kontinentalnogo kongresu organu sho sklav zakonoproyekt Konstituciyi SShA Dzhejms Vilson buv veduchim teoretikom prava ta odnim iz shesti pershih suddiv Verhovnogo Sudu Spoluchenih Shtativ priznachenih Dzhordzhem Vashingtonom Dzhejms VilsonNarodivsya 14 veresnya 1742 1742 09 14 1 2 3 Ceresd Ceresd Fajfshird Shotlandiya Korolivstvo Velika BritaniyaPomer 21 serpnya 1798 1798 08 21 1 2 55 rokiv Identon Chovan insultPohovannya Christ Church PhiladelphiadGromadyanstvo SShADiyalnist chlen Verhovnogo sudu SShAAlma mater Edinburzkij universitet Universitet Glazgo i Universitet Sent EndryusaZaklad Pensilvanskij universitetPosada chlen Verhovnogo sudu SShAd 4 Poperednik ne buloNastupnik Bushrod VashingtonPartiya Federalistska partiyaU shlyubi z Hannah Gray Wilson BartlettdDiti sin Bird VilsonAvtograf Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilson Zmist 1 Ranni roki 2 Revolyuciya 3 Filadelfijskij konvent 4 Diyalnist u Verhovnomu sudi 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaRanni roki RedaguvatiDzhejms Vilson narodivsya v Shotlandiyi u 1742 r Vidviduvav nizku universitetiv ale ne otrimav diplomu U 1766 r emigruvav do Britanskoyi Ameriki mayuchi z soboyu kilka cinnih rekomendacijnih listiv Zavdyaki cim zv yazkam vin pochav davati privatni uroki a piznishe vikladati u Filadelfijskomu koledzhi zaraz Pensilvanskij universitet Tam vin podav prohannya na zdobuttya uchenogo stupenyu ta cherez kilka misyaciv jomu prisudili zvannya magistra gumanitarnih nauk Najbilsh populyarnim ta prestizhnim napryamkom kar yeri v ti chasi bula yurisprudenciya Cherez deyakij chas Vilsonu vdalosya otrimati mozhlivist stazhuvannya u kontori Dzhona Dikinsona Pislya dvoh rokiv navchannya vin zdobuv advokaturu u Filadelfiyi ta v nastupnomu roci 1767 vidkriv vlasnu advokatsku praktiku v Ridingu Jogo kontora bula duzhe uspishnoyu i za kilka rokiv Vilson zarobiv kupu groshej V ti chasi vin pridbav neveliku fermu kolo Karlajla viv sudovi spravi u vosmi susidnih grafstvah ta chitav lekciyi z anglijskoyi literaturi u Filadelfijskomu koledzhi Revolyuciya RedaguvatiVeduchi proto revolyucijnu spravu u 1774 r Vilson opublikuvav Mirkuvannya pro prirodu ta rozmir zakonodavchogo vplivu britanskogo parlamentu pamflet yakij zaperechuvav vladu Parlamentu v britanskih koloniyah Hocha naukovci vvazhayut cyu pracyu napisanoyu v odin rik iz podibnimi tvorami Tomasa Dzheffersona ta Dzhona Adamsa naspravdi vona bula stvorena u 1768 r stavshi mozhlivo pershim perekonlivim sformulovanim argumentom proti britanskogo dominuvannya U 1775 r Dzhejms Vilson stav polkovnikom 4 go bataljonu okrugi Kemberlend i pidnyavsya do rangu brigadnogo generala narodnogo opolchennya U 1776 r Vilson tverdij prihilnik nezalezhnosti stav chlenom Kontinentalnogo kongresu Na cij posadi vin buv odnim z lideriv u formuvannya politiki shodo indianciv Takozh z chervnya 1776 r vin vhodiv do skladu Komitetu zi shpigunstva razom z Dzhonom Adamsom Tomasom Dzheffersonom Dzhonom Ratledzhem ta Robertom Livingstonom i spilno z nimi dav viznachennya derzhavnij zradi4 zhovtnya 1779 r pochalosya povstannya Fort Vilson u Filadelfiyi U vidpovid na inflyaciyu bidnist ta nestachu yizhi yaki vse zbilshuvalisya ostanni 3 roki narodne opolchennya sho pidtrimuvalo regulyuvannya cin ta protistoyalo pravlinnyu filadelfijskih konservatoriv promarshiruvalo do budinku Dzhejmsa Vilsona na rozi Tretoyi ta Gorihovoyi vulic Vilson ta 35 jogo koleg sho zlyakalisya natovpu zabarikaduvalisya u jogo budinku yakij zgodom distav nazvu Fort Vilson Zav yazalasya korotka bitva u rezultati yakoyi zaginulo 5 soldativ ta 17 19 osib bulo poraneno Vreshti resht vtrutilisya soldati z Pershogo eskadronu Filadelfijskoyi kavaleriyi ta Bejlorskih legkih draguniv pid komanduvannyam Dzhozefa Rida yaki vryatuvali Dzhejmsa Vilsona ta jogo koleg U 1779 r Vilson obijmaye posadu vijskovogo prokurora Franciyi v Americi Na cij posadi vin perebuvaye do 1783 r Filadelfijskij konvent RedaguvatiVilson vidomij yak odin z najviznachnishih yuristiv svogo chasu vvazhayetsya najbilsh vchenim z tak zvanih Batkiv Konstituciyi Odin z jogo koleg delegativ Konstitucijnogo konventu 1787 r u Filadelfiyi dav jomu taku ocinku Sistema derzhavnoyi vladi zdayetsya ye dlya nogo predmetom osoblivogo vivchennya usi politichni instituti svitu vin dokladno znaye i mozhe proslidkuvati prichini ta naslidki bud yakoyi revolyuciyi z najdavnishih vitokiv ellinistichnih derzhav do sogodennya Najdovshim vplivom Vilsona na krayinu bula jogo uchast u Komisiyi z detalizaciyi angl Committee of Detail yaka rozrobila pershij chornovij variant Konstituciyi SShA u 1787 r rik pislya smerti jogo druzhini Vilson vimagav abi senatori ta prezident obiralisya vsenarodno Vin takozh zaproponuvav u konventi tak zvanij Kompromis troh p yatih yakij pri provedenni viboriv vrahovuvav golos rabiv yak 3 5 golosu vilnoyi lyudini Razom z Dzhejmsom Medisonom vin buv chi ne najbilsh tyamushim z Batkiv zasnovnikiv u politekonomici Vin chitko rozumiv problemu podvijnogo suverenitetu narodu ta derzhavi ta vvazhav mozhlivim dlya SShA praktichno neobmezhene majbutnye Vilson 168 raziv zvertavsya z promovoyu do Konventu Svidoctvo pro vistupi Vilsona u Konventi zalishiv d r Bendzhamin Rash yakij porivnyuvav rozum Vilsona z promenem svitla Ne pogodzhuyuchis z deyakimi detalyami kincevogo variantu Konstituciyi Vilson odnak borovsya za yiyi prijnyattya pid jogo provodom Pensilvaniya stala drugim shtatom pisla Delaveru sho ratifikuvav Osnovnij zakon Jogo promova 6 zhovtnya 1787 r u Stejt Haus Yard stala osoblivo vazhlivoyu pri vstanovlenni strokiv diskusiyi z ratifikaciyi yak miscevoyi tak i nacionalnoyi Zokrema v promovi nagoloshuvavsya toj fakt sho ciyeyu Konstituciyeyu vpershe peredbachayetsya vsenarodne obirannya derzhavnogo uryadu Piznishe Vilson spriyav novomu redaguvannyu konstituciyi shtatu Pensilvaniya 1776 r ocholivshi grupu yaka uhvalila novu konstituciyu ta uklavshi ugodu z Vilyamom Fajndli liderom partiyi konstitucionalistiv shodo obmezhennya partizanskih nastroyiv yaki panuvali ranishe u pensilvanskomu politichnomu zhitti Diyalnist u Verhovnomu sudi RedaguvatiU 1790 r Dzhejms Vilson pochav chitati seriyu lekcij z yurisprudenciyi u Filadelfijskomu koledzhi v yakij vin perevazhno ignoruvav praktichni aspekti yuridichnogo navchannya Yak bilshist svoyih osvichenih suchasnikiv vin vvazhav akademichne vivchennya prava bilshe chastinoyu zagalnoyi kulturnoyi osviti anizh viklyuchno vstupom u profesijnu diyalnist Priblizno naprikinci 1791 r chi na pochatku 1792 r vin pochav chitati lekciyi dlya drugogo kursu na toj chas Filadelfijskij koledzh vse stav Pensilvanskim universitetom ale v yakijs dosi nevidomij chas lekciyi pripinilisya i vzhe bilshe nikoli ne vidnovlyuvalisya Za zhittya Vilsona jogo lekciyi okrim lekcij dlya pershogo kursu tak i ne buli opublikovani azh poki u 1804 r jogo sin Bird Vilson ne nadrukuvav yih Yuridichna shkola Pensilvanskogo universitetu oficijno bere pochatok z lekcij Vilsona Ostanni roki zhittya Vilsona vidznacheni nevdachami Cherez svoyi zemelni investiciyi vin vliz u veliki borgi yaki stali spravzhnim tyagarem z pochatkom Paniki 1796 1797 rr na atlantichnih kreditnih rinkah Vilson buv nenadovgo uv yaznenij za nevelikij borg u Berlingtoni shtat Nyu Dzhersi Jogo sin viplativ borg ale Vilson poyihav do Pivnichnoyi Karolini vtikayuchi vid inshih kreditoriv Jogo znovu bulo uv yazneno na korotkij termin ale popri ce vin stav tam okruzhnim suddeyu U 1798 r vin perenis pristup malyariyi ta pomer vid udaru vidviduyuchi druga v Edentoni Pivnichna Karolina Jogo pohovali u Dzhonstonskomu cvintari na plantaciyi kolo Edentona ale u 1906 r jogo prah buv perenesenij do Kladovisha Hrista u Filadelfiyi Primitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Epstein L 2019 Supreme Court Database Version 2019 Release 1 d Track Q30223774d Track Q98264895Literatura RedaguvatiPraci Dzhejmsa Vilsona t 3 1804 onlajn versiya Arhivovano 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Collected Works of James Wilson 2 vols Edited by Kermit L Hall and Mark David Hall Indianapolis Liberty Fund Press 2007 Abraham Henry J 1992 Justices and Presidents A Political History of Appointments to the Supreme Court 3rd ed New York Oxford University Press ISBN 0 19 506557 3 Cushman Clare 2001 The Supreme Court Justices Illustrated Biographies 1789 1995 2nd ed Supreme Court Historical Society Congressional Quarterly Books ISBN 1 56802 126 7 Frank John P 1995 Friedman Leon Israel Fred L eds The Justices of the United States Supreme Court Their Lives and Major Opinions Chelsea House Publishers ISBN 0 7910 1377 4 Hall Kermit L ed 1992 The Oxford Companion to the Supreme Court of the United States New York Oxford University Press ISBN 0 19 505835 6 Hall Mark David 1997 The Political and Legal Philosophy of James Wilson 1742 1798 Columbia University of Missouri Press ISBN 0 8262 1103 8 Martin Fenton S Goehlert Robert U 1990 The U S Supreme Court A Bibliography Washington D C Congressional Quarterly Books ISBN 0 87187 554 3 Read James H 2000 Power Versus Liberty Madison Hamilton Wilson and Jefferson Charlottesville University Press of Virginia ISBN 0 8139 1911 8 Urofsky Melvin I 1994 The Supreme Court Justices A Biographical Dictionary New York Garland Publishing pp 590 ISBN 0 8153 1176 1 Wexler Natalie 2007 A More Obedient Wife A Novel of the Early Supreme Court Washington Kalorama Press ISBN 0 615 13516 1 Posilannya RedaguvatiJames Wilson at the Biographical Directory of the United States Congress Arhivovano 9 serpnya 2009 u Wayback Machine angl Declaration Signers biography of James Wilson Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Penn Law School biography of James Wilson angl Biography by Rev Charles A Goodrich 1856 Arhivovano 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Biography and portrait at the University of Pennsylvania angl Portrait at the University of Pennsylvania Law School angl James Wilson at Find a Grave Arhivovano 19 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhejms Vilson amp oldid 40217451