Джанлу́ка Палью́ка (італ. Gianluca Pagliuca, нар. 18 грудня 1966, Болонья) — італійський футболіст. Воротар, більшість кар'єри грав за «Сампдорію», «Інтер» та «Болонью». Другий після Паоло Мальдіні в історії футболіст за кількістю проведених ігор у Серії «A». Віце-чемпіон світу-1994.
Джанлука Пальюка | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Джанлука Пальюка (Gianluca Pagliuca) | |
Народження | 18 грудня 1966 (56 років) | |
Болонья, Італія | ||
Зріст | 190 см | |
Вага | 87 кг | |
Прізвисько | Il Muro | |
Громадянство | Італія | |
Позиція | Воротар | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1987—1994 1994—1999 1999—2005 2005—2006 2006—2007 | «Сампдорія» «Інтер» «Болонья» «Болонья» (Серія «B») «Асколі» | 198 (0) 165 (0) 206 (0) 42 (0) 23 (0) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1991—1998 | Італія | 39 (0) |
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Джанлука Пальюка у Вікісховищі |
Кар'єра Редагувати
Починав кар'єру у «Сампдорії» — перші ігри за основу провів у сезоні 1987/88. Тоді у клубі зібрався сильний колектив, який зумів виграти Кубок володарів кубків-1990. 23-річний воротар до того часу вже став головним стражем воріт у «Сампдорії». У 1991 році генуезька команда здобуває «скудетто».
У 1994 році перейщов до міланського «Інтера», де єдиним трофеєм для Пальюки став Кубок УЄФА-1998. Від сезону 1999/2000 до 2005/06 захищав кольори «Болоньї». Коли цей клуб вилетів до Серії «B», воротар провів один сезон у нижчій лізі. На сезон 2006/07 перейшов до вищолігового «Асколі», за який провів свої останні 23 матчі у Серії «A». Ветеран всього провів там 592 гри, побивши, таким чином, рекорд легендарного Діно Дзоффа за кількістю ігор у італійській найвищій лізі. За станом на січень 2017 року серед усіх гравців найвищого італійського дивізіону Джанлука Пальюка знаходиться на п'ятому місці.
Виступав за збірну Італії у 1991-1998 роках. Під час домашнього для Італії мундіалю-1990 був у заявці команди, але жодного разу на поле не вийшов. Дебютував у грі проти Радянського Союзу 16 червня 1991 року (перемога італійців 3:2). Був основним голкіпером збірної на двох чемпіонатах світу: 1994 у США та 1998 у Франції. У 1994 році італійці стали віце-чемпіонами світу, поступившись у фіналі бразильцям по пенальті. Основний час закінчився 0:0.
У 2 матчах був капітаном збірної Італії. Останнью грою Пальюки за «скуадру адзурру» стала поразка у серії пенальті від Франції у 1/4 фіналу на чемпіонаті світу 1998. Після трансляцій того турніру прізвисько «Падлюка» стало досить відоме на теренах України. А першим помітив таке цікаве звучання ще Олексій Михайличенко, який свого часу грав із воротарем за «Сампдорію».
Після футбольної кар'єри Редагувати
Після закінчення футбольної кар'єри працює спортивним коментатором італійських каналів Sky та Mediaset.
Цікавинки Редагувати
- На батьківщині воротаря нарекли прізвиськом «Кіт з Казалеккіо» (Казалеккіо — містечко біля Болоньї)
Титули та досягнення Редагувати
- Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка Італії (3):
- Володар Суперкубка Італії (1):
- Володар Кубка УЄФА (1):
- Володар Кубка володарів кубків УЄФА (1):
- учасник чемпіонатів світу: 1990 (третє місце), 1994 (фіналіст) і 1998
Посилання Редагувати
- Дані на footballdatabase.com [ 24 серпня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.gazzetta.it/speciali/calciomercato/2002/rosa/pagliuca_gia.html
- Olympedia — 2006.
- Italy - All-Time Most Matches Played in Serie A [ 2020-01-21 у Wayback Machine.](англ.)
- Джанлука Виали (Forza Italia) [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.](рос.)