www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джамі перс جامی тадж Ҷомӣ або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад 18 серпня 1414 Джам поблизу Нішапура Хорасан 19 листопада 1

Джамі

Джамі (перс. جامی‎, тадж. Ҷомӣ або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан — 19 листопада 1492, Герат) — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець. Джамі вважається завершителем класичного періоду поезії перською мовою. Низку поезій Джамі українською перекладав Василь Мисик.

Джамі
Народився 7 листопада 1414
Khargerdd, Miyan Khvaf Rural Districtd, Central Districtd, Khaf Countyd, Хорасан-Резаві, Іран, Герат, імперія Тимуридів або Djamd, Гор, Афганістан
Помер 9 листопада 1492 (78 років)
Герат, імперія Тимуридів
Країна  імперія Тимуридів
Діяльність поет, письменник, теоретик музики, філософ
Галузь філософія
Знання мов таджицька, арабська і перська
Конфесія іслам
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Джамі (значення).

Життєпис Редагувати

Нураддін Абдаррахман ібн Ахмад ібн Мохаммад, відомий як Джамі, народився в родині впливової духовної особи. Його батьківщиною вважають містечко Джам, неподалік від Нішапуру (Іран). Абдаррахман здобув освіту в Гераті та Самарканді. Надалі відмовився від придворної кар'єри і приєднався до суфійського ордену «Накшбанді». В 1456 році очолив Гератський орден. Був вчителем візира Алішера Навої.

Творчість Редагувати

Характерна риса творчості Джамі — багатожанровість. Він користувався всіма традиційними поетичними формами — месневі, касида, газель, рубаї, кита. Він писав прозові суфійські трактати, світські твори: трактати про римування і метрику, посібники зі складання шарад му'амма — мистецтво, яке було досить поширене протягом XV століття.

Розквіт його творчості, що припадає на час після 1474 року, відкривається релігійно-філософськими касидами «Море таємниць» (1475) і «Сяйво духу», в яких Джамі засуджує раціоналізм Ібн Сіни, та збіркою біографій суфійських святих «Подих дружби з обителі святості» (1476–1478). У 1480–1487 роках Джамі завершує цикл поем (дастанів) «Сім корон» («Сузір'я Великої Ведмедиці»).

«Сім корон»:

  • Саламан і Абсаль.
  • Юсуф і Зулейха.
  • Лейла і Меджнун.
  • Дар благородним. (1481–1482)
  • Чотки праведників. (1482–1483)
  • Золотий ланцюг. (1485–1486)
  • Книга мудрості Іскандара. (1486–1487)

В останні роки життя він пише поему «Багарестан» («Весняний сад»), який переклав українською львівський сходознавець Роман Гамада, а також три ліричні дивани і «Трактат про музику». Вважається, що творчість Абдаррахмана Джамі закінчила етап класичної поезії мовою фарсі.

Приклади поезії Редагувати

Якби не знали всі,


Та не від радості сьогодні я гуляю:
Очима темними ти затемнила день мій — : І я свій темний день до ночі нахиляю.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Мисик В. О., Перлини поезії Сходу. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. — с. 356–358.

Література Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джамі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джамі
  • E.G. Browne. Literary History of Persia. (Four volumes, 2,256 pages, and twenty-five years in the writing). 1998. ISBN 978-0-7007-0406-4
  • Jan Rypka, History of Iranian Literature. Reidel Publishing Company. 1968 pp. 286-88. Ṣafā, Tāriḵ-e adabiyāt, IV, pp. 347-68. OCLC 460598 ISBN 978-90-277-0143-5
  • Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. «Dībācha-ye awwal [First Preface].» In Ḥifż ul-Lisān [a.k.a. Ḳhāliq Bārī], edited by Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. Delhi: Anjumman-e Taraqqi-e Urdū, 1944.
  • Aftandil Erkinov. «Manuscripts of the works by classical Persian authors (Hāfiz, Jāmī, Bīdil): Quantitative Analysis of 17th-19th c. Central Asian Copies». Iran: Questions et connaissances. Actes du IVe Congrès Européen des études iraniennes organisé par la Societas Iranologica Europaea, Paris, 6-10 Septembre 1999. vol. II: Périodes médiévale et moderne. [Cahiers de Studia Iranica. 26], M.Szuppe (ed.). Association pour l'avancement des études iraniennes-Peeters Press. Paris-Leiden, 2002, pp. 213-228.
  • Jami. Flashes of Light: A Treatise on Sufism [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.]. Golden Elixir Press, 2010. ISBN 978-0-9843082-2-4 (ebook)
  • F. Richard, "Un cas de ‘succès littéraire:’ la diffusion des šuvres poétiques de Djâmî de Hérât à travers tout le Proche-Orient, " in Idem, Le livre persan, Paris, 2003, pp. 61-77.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhami pers جامی tadzh Ҷomӣ abo Nuriddin Abdurrahman ibn Ahmad 18 serpnya 1414 Dzham poblizu Nishapura Horasan 19 listopada 1492 Gerat tadzhicko perskij pismennik filosof muzikoznavec Dzhami vvazhayetsya zavershitelem klasichnogo periodu poeziyi perskoyu movoyu Nizku poezij Dzhami ukrayinskoyu perekladav Vasil Misik DzhamiNarodivsya 7 listopada 1414 1 Khargerdd Miyan Khvaf Rural Districtd Central Districtd Khaf Countyd Horasan Rezavi Iran Gerat imperiya Timuridiv abo Djamd Gor AfganistanPomer 9 listopada 1492 1 78 rokiv Gerat imperiya TimuridivKrayina imperiya TimuridivDiyalnist poet pismennik teoretik muziki filosofGaluz filosofiyaZnannya mov tadzhicka arabska 2 i perska 2 Konfesiya islamVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dzhami znachennya Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Prikladi poeziyi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNuraddin Abdarrahman ibn Ahmad ibn Mohammad vidomij yak Dzhami narodivsya v rodini vplivovoyi duhovnoyi osobi Jogo batkivshinoyu vvazhayut mistechko Dzham nepodalik vid Nishapuru Iran Abdarrahman zdobuv osvitu v Gerati ta Samarkandi Nadali vidmovivsya vid pridvornoyi kar yeri i priyednavsya do sufijskogo ordenu Nakshbandi V 1456 roci ocholiv Geratskij orden Buv vchitelem vizira Alishera Navoyi Tvorchist RedaguvatiHarakterna risa tvorchosti Dzhami bagatozhanrovist Vin koristuvavsya vsima tradicijnimi poetichnimi formami mesnevi kasida gazel rubayi kita Vin pisav prozovi sufijski traktati svitski tvori traktati pro rimuvannya i metriku posibniki zi skladannya sharad mu amma mistectvo yake bulo dosit poshirene protyagom XV stolittya Rozkvit jogo tvorchosti sho pripadaye na chas pislya 1474 roku vidkrivayetsya religijno filosofskimi kasidami More tayemnic 1475 i Syajvo duhu v yakih Dzhami zasudzhuye racionalizm Ibn Sini ta zbirkoyu biografij sufijskih svyatih Podih druzhbi z obiteli svyatosti 1476 1478 U 1480 1487 rokah Dzhami zavershuye cikl poem dastaniv Sim koron Suzir ya Velikoyi Vedmedici Sim koron Salaman i Absal Yusuf i Zulejha Lejla i Medzhnun Dar blagorodnim 1481 1482 Chotki pravednikiv 1482 1483 Zolotij lancyug 1485 1486 Kniga mudrosti Iskandara 1486 1487 V ostanni roki zhittya vin pishe poemu Bagarestan Vesnyanij sad yakij pereklav ukrayinskoyu lvivskij shodoznavec Roman Gamada a takozh tri lirichni divani i Traktat pro muziku Vvazhayetsya sho tvorchist Abdarrahmana Dzhami zakinchila etap klasichnoyi poeziyi movoyu farsi Prikladi poeziyi RedaguvatiShah i poet Zabuvsya b gordij shah Mahmud dd dd Yakbi ne znali vsi Sho ne zumiv vin ocinit Spivcya Firdousi Rubayi Po vincya chashu ya napoyem napovnyayu dd dd Ta ne vid radosti sogodni ya gulyayu Ochima temnimi ti zatemnila den mij I ya svij temnij den do nochi nahilyayu Pereklad Vasilya Misika 3 dd Primitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Misik V O Perlini poeziyi Shodu Doneck TOV VKF BAO 2008 s 356 358 Literatura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro DzhamiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DzhamiE G Browne Literary History of Persia Four volumes 2 256 pages and twenty five years in the writing 1998 ISBN 978 0 7007 0406 4 Jan Rypka History of Iranian Literature Reidel Publishing Company 1968 pp 286 88 Ṣafa Tariḵ e adabiyat IV pp 347 68 OCLC 460598 ISBN 978 90 277 0143 5 Ḥafiz Mahmud Shirani Dibacha ye awwal First Preface In Ḥifz ul Lisan a k a Ḳhaliq Bari edited by Ḥafiz Mahmud Shirani Delhi Anjumman e Taraqqi e Urdu 1944 Aftandil Erkinov Manuscripts of the works by classical Persian authors Hafiz Jami Bidil Quantitative Analysis of 17th 19th c Central Asian Copies Iran Questions et connaissances Actes du IVe Congres Europeen des etudes iraniennes organise par la Societas Iranologica Europaea Paris 6 10 Septembre 1999 vol II Periodes medievale et moderne Cahiers de Studia Iranica 26 M Szuppe ed Association pour l avancement des etudes iraniennes Peeters Press Paris Leiden 2002 pp 213 228 Jami Flashes of Light A Treatise on Sufism Arhivovano 31 travnya 2020 u Wayback Machine Golden Elixir Press 2010 ISBN 978 0 9843082 2 4 ebook F Richard Un cas de succes litteraire la diffusion des suvres poetiques de Djami de Herat a travers tout le Proche Orient in Idem Le livre persan Paris 2003 pp 61 77 Posilannya RedaguvatiDzhami Nuriddin Abdurrahman ibn Ahmad Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 526 ISBN 966 692 578 8 Dzhami Nureddin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Jami Encyclopaedia Iranica anglijskoyu Arhiv originalu za 12 kvitnya 2011 Procitovano 5 lyutogo 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhami amp oldid 36843540