www.wikidata.uk-ua.nina.az

Деревицький Олексій Миколайович Олексій Миколайович Деревицький 9 за іншими джерелами 8 чи 12 березня 1859 Харків 1943 М

Деревицький Олексій Миколайович

Олексій Миколайович Деревицький (9 (за іншими джерелами, — 8 чи 12) березня 1859, Харків — 1943, Москва) — історик, антикознавець, філолог, спеціаліст з античної філології, дослідник давньогрецької літератури та мистецтва. Ректор Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1903—1905).

Деревицький Олексій Миколайович
Народився 9 березня 1859(1859-03-09)
Харків
Помер 1943(1943)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна Російська імперія  СРСР
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Харківського університету
Галузь філологія
Заклад Імператорський Харківський університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Посада ректор Новоросійського університету (сучасний Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) з 1 квітня 1903 р. до 10 вересня 1905 р.
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор грецької словесності
Нагороди
Орден Святого Володимира
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава
Орден Святої Анни

Приват-доцент Харківського університету (1887—1892), екстраординарний професор Харківського університету (1892—1893), ординарний професор Імператорського Новоросійського університету (1893—1894), декан історико-філологічного факультету (1894—1903), попечитель Казанського навчального округу (1905—1911), попечитель Київського навчального округу (з 1911 р.), декан Кримського педагогічного інституту (з 1918 р.), професор Кримського університету ім. М. В. Фрунзе (з 1921 р.); доктор грецької словесності (1891), професор; ордени: св. Володимира ІІІ ст., св. Станіслава ІІ та І ст., св. Анни ІІ ст.

Біографія Редагувати

Про дату й місце народження майбутнього вченого є розходження. За одними джерелами він народився 9 (за іншими даними — 12) березня 1859 р. в родині асесора Полтавського губернського правління, а з власноручно заповненої анкети «доктором грецької словесності, професором Кримського педагогічного інституту (колишнього Таврійського університету)» дізнаємося, що він народився 8 березня 1859 року в Харкові. Вищу освіту одержав у Харківському університеті на історико-філологічному факультеті, що закінчив у 1884 р. За час навчання одержав золоту медаль за твір «Следы восточных влияний в религиозных представлениях греков» (1883 р.). По закінченню факультету зі ступенем кандидата (1884 р.) був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. З 1887 р. став приват-доцентом Харківського університету, читав курси класичної філології, з історії та теорії мистецтва. 4 грудня 1889 р. у Санкт-Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію на тему: «Гомерические гимны. Анализ памятника в связи с историей его изучения». Робота присвячена одному з ранніх літературних творів Давньої Греції — збірнику гімнів на честь богів. 6 грудня 1891 р. у Харківському університеті захистив докторську дисертацію — «О начале историко-литературных занятий в древней Греции». У цьому ж році опублікував дві роботи, присвячені «Афінській політії» Аристотеля як історичному джерелу. У 1892 р. був призначений екстраординарним професором кафедри класичної філології Харківського університету.

У квітні 1893 р. був переведений до Імператорського Новоросійського університету, де він обійняв посаду ординарного професора. 25 листопада 1894 р. — став деканом історико-філологічного факультету, а з 1 квітня 1903 р. по 10 вересня 1905 р. — ректором Імператорського Новоросійського університету. У цей період займав й інші посади: голови Комісії з приводу перегляду системи професорського гонорару (1897 р.), інспектора наукових класів Одеського музичного училища (1901 р.), голови історико-випробувальної комісії при Санкт-Петербурзькому університеті та ін. Крім цього, протягом майже всього 1903 р. він керував Одеським навчальним округом. За час своєї роботи в Імператорському Новоросійському університеті часто виїжджав у наукові відрядження як по Російській імперії, так і за кордон; а також з інспекторськими цілями. Особливо слід відзначити роботу О. М. Деревицького у складі утвореної при Міністерстві народної освіти Комісії по перетворенню вищих навчальних закладів (1902 р.). Брав участь у розробці нового університетського статуту.

З восени 1905 р. призначається попечителем Казанського навчального округу. За роки його діяльності на цій посаді у більшості районів було введено початкову освіту; відкрито 12 нових класичних шкіл, 15 реальних училищ, 34 гімназії й прогімназії для жінок, 24 міських 4-х класні училища, Маріїнське жіноче училище, до 70 навчальних закладів 1, 2, 3-розрядів, а також ремісничі школи та їхні відділення. Посприяв відкриттю Саратовського університету в 1909 р.

Величезне значення мала його діяльність як попечителя навчального округу в освіті «інородців». За його пропозицією була заснована «перекладацька комісія», у завдання якої входило видання книг і підручників на мовах аборигенних народів, що проживали на території округу; сприяв вивченню їхнього побуту та релігійних вірувань.

У грудні 1911 р. був переведений на посаду попечителя Київського навчального округу, дослужився до чина таємного радника (1912).

Після революції мешкав у Сімферополі та працював деканом історико-філологічного факультету у Кримському педагогічному інституті (1918—1920 рр.), з січня 1921 р. — у Кримському університеті, з 1925 р. — професором східного факультету Кримського університету ім. М. В. Фрунзе. З перетворенням університету в педагогічний інститут (1925), очолив кафедру зарубіжної літератури, одночасно завідуючи кабінетом історії мистецтв і західноєвропейських літератур (1920).

Його викладацька діяльність припинилась у 1934 р., коли в університеті почалося «чищення» рядів.

Помер у 1943 р. у Москві.

Українофобія Редагувати

У 1913 році Олексій Деревицький перебуваючи на посаді попечителя Київського навчального округу видав інструкцію, в якій визначив відвідання учнівською молоддю українських театральних вистав так само неприпустимим, як перебування у більярдних чи пивних.

У 1914 р. Деревський категорично заборонив в усіх навчальних закладах Київського округу відзначати 100-річний ювілей Тараса Шевченка. У підсумку, ця та інші заборони заборони, пов'язані з ювілеєм Шевченка, спричинили масштабні студентські заворушення у Києві.

Наукова діяльність Редагувати

За своїми науковими поглядами О. М. Деревицький належав до історико-літературної, культурно-історичної течій у російській класичній філології. Домінуючим напрямком його науково-дослідницької праці було вивчення давньогрецької історії та філології. Крім цього, він вивчав й питання етичних, філософських та релігійних уявлень давніх часів, історію античного та ранньохристиянського мистецтва та літератури.

Вчений цікавився також матеріалами археологічних пам'яток північно-чорноморського узбережжя, проблемами сучасної історії, археології та класичної філології.

Наукові публікації Редагувати

  • Плутарх Херонейский и Св. Василий Великий. Опыт православных отношений христианства к философии / А. Н. Деревицкий // Вера и Разум. — 1885. — № 15, отд. церк. — С. 1-27.
  • Гомерические гимны. Анализ памятника в связи с историей его изучения: ист.-лит. этюд / А. Н. Деревицкий. — Харьков, 1889. — 172, 2 с.
  • Из истории греческой этики: лит.-филос. очерки. I—VI / А. Н. Деревицкий // Вера и Разум. — 1890. — № 1, отд. филос. — С. 23-43 ; № 2. — С. 78-91 ; № 3.– С. 176—191 ; № 4. — С. 259—286 ; № 5. — С. 355—374.Музей и библиотека Лагидов в Александрии: культ.-ист. очерк / А. Н. Деревицкий // Вера и Разум. — 1890. — № 20, отд. филос. — С. 291—329.
  • Новый источник для истории Афин / А. Н. Деревицкий // Ист. вестник. — 1891.О начале историко-литературных занятий в Древней Греции / А. Н. Деревицкий. — Харьков, 1891. — 226, 5 с.
  • О новом трактате Аристотеля и его значении для истории афинской демократии / А. Н. Деревицкий. — Харьков, 1891. — 20 с.
  • Из введения в историю греческой литературы. Об историко-литературной терминологии / А. Н. Деревицкий. — М., 1893. — 18 с.
  • Несколько греческих статуэток из собрания Одесского общества истории и древностей и Ал. Ив. Нелидова / А. Н. Деревицкий // Записки Одес. о-ва истории и древностей. — 1895. — Т. 18, отд. 1. — С. 203—250
  • Музей Императорского Одесского общества истории и древностей. Вып. 2 : Терракоты / А. Н. Деревицкий, Э. Р. Штерн, А. А. Павловский. — Одесса, 1898. — 48 с.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 18 січня 2017. 
  2. Непомнящий А. А. Забутий подвижник освітянського краєзнавства : Олексій Деревицький // Краєзнавство. – 2011. – № 3. – С. 99-105.. elibrary.ru. Процитовано 25 січня 2017. 
  3. ↑ Архів оригіналу за 2 лютого 2017. 
  4. ↑ Непомнящий А. А. Перипетии судьбы российского профессора: неизвестные сюжеты биографии А. Н. Деревицкого / А. А. Непомнящий // Пространство и Время. – 2016. – № 3-4 (25-26). – С. 201–219. 
  5. Наша пісня гарна й нова?. Михайло Кальницький
  6. Ювілей Т. Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому

Література та джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksij Mikolajovich Derevickij 9 za inshimi dzherelami 8 chi 12 bereznya 1859 Harkiv 1943 Moskva istorik antikoznavec filolog specialist z antichnoyi filologiyi doslidnik davnogreckoyi literaturi ta mistectva Rektor Novorosijskogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova 1903 1905 Derevickij Oleksij MikolajovichNarodivsya 9 bereznya 1859 1859 03 09 HarkivPomer 1943 1943 MoskvaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist istorikAlma mater Istorichnij fakultet Harkivskogo universitetuGaluz filologiyaZaklad Imperatorskij Harkivskij universitet ONU im I I MechnikovaPosada rektor Novorosijskogo universitetu suchasnij Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova z 1 kvitnya 1903 r do 10 veresnya 1905 r Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor greckoyi slovesnostiNagorodi Orden Svyatogo Volodimira Orden Svyatogo Stanislava Orden Svyatogo Stanislava Orden Svyatoyi AnniPrivat docent Harkivskogo universitetu 1887 1892 ekstraordinarnij profesor Harkivskogo universitetu 1892 1893 ordinarnij profesor Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu 1893 1894 dekan istoriko filologichnogo fakultetu 1894 1903 popechitel Kazanskogo navchalnogo okrugu 1905 1911 popechitel Kiyivskogo navchalnogo okrugu z 1911 r dekan Krimskogo pedagogichnogo institutu z 1918 r profesor Krimskogo universitetu im M V Frunze z 1921 r doktor greckoyi slovesnosti 1891 profesor ordeni sv Volodimira III st sv Stanislava II ta I st sv Anni II st 1 2 3 4 Zmist 1 Biografiya 2 Ukrayinofobiya 3 Naukova diyalnist 4 Naukovi publikaciyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura ta dzherela 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiPro datu j misce narodzhennya majbutnogo vchenogo ye rozhodzhennya Za odnimi dzherelami vin narodivsya 9 za inshimi danimi 12 bereznya 1859 r v rodini asesora Poltavskogo gubernskogo pravlinnya a z vlasnoruchno zapovnenoyi anketi doktorom greckoyi slovesnosti profesorom Krimskogo pedagogichnogo institutu kolishnogo Tavrijskogo universitetu diznayemosya sho vin narodivsya 8 bereznya 1859 roku v Harkovi 3 4 Vishu osvitu oderzhav u Harkivskomu universiteti na istoriko filologichnomu fakulteti sho zakinchiv u 1884 r Za chas navchannya oderzhav zolotu medal za tvir Sledy vostochnyh vliyanij v religioznyh predstavleniyah grekov 1883 r Po zakinchennyu fakultetu zi stupenem kandidata 1884 r buv zalishenij v universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Z 1887 r stav privat docentom Harkivskogo universitetu chitav kursi klasichnoyi filologiyi z istoriyi ta teoriyi mistectva 4 grudnya 1889 r u Sankt Peterburzkomu universiteti zahistiv magistersku disertaciyu na temu Gomericheskie gimny Analiz pamyatnika v svyazi s istoriej ego izucheniya Robota prisvyachena odnomu z rannih literaturnih tvoriv Davnoyi Greciyi zbirniku gimniv na chest bogiv 6 grudnya 1891 r u Harkivskomu universiteti zahistiv doktorsku disertaciyu O nachale istoriko literaturnyh zanyatij v drevnej Grecii U comu zh roci opublikuvav dvi roboti prisvyacheni Afinskij politiyi Aristotelya yak istorichnomu dzherelu U 1892 r buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom kafedri klasichnoyi filologiyi Harkivskogo universitetu U kvitni 1893 r buv perevedenij do Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu de vin obijnyav posadu ordinarnogo profesora 25 listopada 1894 r stav dekanom istoriko filologichnogo fakultetu a z 1 kvitnya 1903 r po 10 veresnya 1905 r rektorom Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu U cej period zajmav j inshi posadi golovi Komisiyi z privodu pereglyadu sistemi profesorskogo gonoraru 1897 r inspektora naukovih klasiv Odeskogo muzichnogo uchilisha 1901 r golovi istoriko viprobuvalnoyi komisiyi pri Sankt Peterburzkomu universiteti ta in Krim cogo protyagom majzhe vsogo 1903 r vin keruvav Odeskim navchalnim okrugom Za chas svoyeyi roboti v Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti chasto viyizhdzhav u naukovi vidryadzhennya yak po Rosijskij imperiyi tak i za kordon a takozh z inspektorskimi cilyami Osoblivo slid vidznachiti robotu O M Derevickogo u skladi utvorenoyi pri Ministerstvi narodnoyi osviti Komisiyi po peretvorennyu vishih navchalnih zakladiv 1902 r Brav uchast u rozrobci novogo universitetskogo statutu Z voseni 1905 r priznachayetsya popechitelem Kazanskogo navchalnogo okrugu Za roki jogo diyalnosti na cij posadi u bilshosti rajoniv bulo vvedeno pochatkovu osvitu vidkrito 12 novih klasichnih shkil 15 realnih uchilish 34 gimnaziyi j progimnaziyi dlya zhinok 24 miskih 4 h klasni uchilisha Mariyinske zhinoche uchilishe do 70 navchalnih zakladiv 1 2 3 rozryadiv a takozh remisnichi shkoli ta yihni viddilennya Pospriyav vidkrittyu Saratovskogo universitetu v 1909 r Velichezne znachennya mala jogo diyalnist yak popechitelya navchalnogo okrugu v osviti inorodciv Za jogo propoziciyeyu bula zasnovana perekladacka komisiya u zavdannya yakoyi vhodilo vidannya knig i pidruchnikiv na movah aborigennih narodiv sho prozhivali na teritoriyi okrugu spriyav vivchennyu yihnogo pobutu ta religijnih viruvan U grudni 1911 r buv perevedenij na posadu popechitelya Kiyivskogo navchalnogo okrugu dosluzhivsya do china tayemnogo radnika 1912 Pislya revolyuciyi meshkav u Simferopoli ta pracyuvav dekanom istoriko filologichnogo fakultetu u Krimskomu pedagogichnomu instituti 1918 1920 rr z sichnya 1921 r u Krimskomu universiteti z 1925 r profesorom shidnogo fakultetu Krimskogo universitetu im M V Frunze Z peretvorennyam universitetu v pedagogichnij institut 1925 ocholiv kafedru zarubizhnoyi literaturi odnochasno zaviduyuchi kabinetom istoriyi mistectv i zahidnoyevropejskih literatur 1920 Jogo vikladacka diyalnist pripinilas u 1934 r koli v universiteti pochalosya chishennya ryadiv Pomer u 1943 r u Moskvi Ukrayinofobiya RedaguvatiU 1913 roci Oleksij Derevickij perebuvayuchi na posadi popechitelya Kiyivskogo navchalnogo okrugu vidav instrukciyu v yakij viznachiv vidvidannya uchnivskoyu moloddyu ukrayinskih teatralnih vistav tak samo nepripustimim yak perebuvannya u bilyardnih chi pivnih U 1914 r Derevskij kategorichno zaboroniv v usih navchalnih zakladah Kiyivskogo okrugu vidznachati 100 richnij yuvilej Tarasa Shevchenka 5 U pidsumku cya ta inshi zaboroni zaboroni pov yazani z yuvileyem Shevchenka sprichinili masshtabni studentski zavorushennya u Kiyevi 6 Naukova diyalnist RedaguvatiZa svoyimi naukovimi poglyadami O M Derevickij nalezhav do istoriko literaturnoyi kulturno istorichnoyi techij u rosijskij klasichnij filologiyi Dominuyuchim napryamkom jogo naukovo doslidnickoyi praci bulo vivchennya davnogreckoyi istoriyi ta filologiyi Krim cogo vin vivchav j pitannya etichnih filosofskih ta religijnih uyavlen davnih chasiv istoriyu antichnogo ta rannohristiyanskogo mistectva ta literaturi Vchenij cikavivsya takozh materialami arheologichnih pam yatok pivnichno chornomorskogo uzberezhzhya problemami suchasnoyi istoriyi arheologiyi ta klasichnoyi filologiyi Naukovi publikaciyi RedaguvatiPlutarh Heronejskij i Sv Vasilij Velikij Opyt pravoslavnyh otnoshenij hristianstva k filosofii A N Derevickij Vera i Razum 1885 15 otd cerk S 1 27 Gomericheskie gimny Analiz pamyatnika v svyazi s istoriej ego izucheniya ist lit etyud A N Derevickij Harkov 1889 172 2 s Iz istorii grecheskoj etiki lit filos ocherki I VI A N Derevickij Vera i Razum 1890 1 otd filos S 23 43 2 S 78 91 3 S 176 191 4 S 259 286 5 S 355 374 Muzej i biblioteka Lagidov v Aleksandrii kult ist ocherk A N Derevickij Vera i Razum 1890 20 otd filos S 291 329 Novyj istochnik dlya istorii Afin A N Derevickij Ist vestnik 1891 O nachale istoriko literaturnyh zanyatij v Drevnej Grecii A N Derevickij Harkov 1891 226 5 s O novom traktate Aristotelya i ego znachenii dlya istorii afinskoj demokratii A N Derevickij Harkov 1891 20 s Iz vvedeniya v istoriyu grecheskoj literatury Ob istoriko literaturnoj terminologii A N Derevickij M 1893 18 s Neskolko grecheskih statuetok iz sobraniya Odesskogo obshestva istorii i drevnostej i Al Iv Nelidova A N Derevickij Zapiski Odes o va istorii i drevnostej 1895 T 18 otd 1 S 203 250 Muzej Imperatorskogo Odesskogo obshestva istorii i drevnostej Vyp 2 Terrakoty A N Derevickij E R Shtern A A Pavlovskij Odessa 1898 48 s Div takozh RedaguvatiRusifikaciya Ukrayini Lingvocid ukrayinskoyi movi Rosijskij imperializmPrimitki Redaguvati Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biograf slovnik v 4 t T 1 Rektori Kollekt avtor vidp red Smintina V A zast vidp red Podrezova M O avt vstup st Hmarskij V M uporyad ta bibliogr red Pruzhina V P uporyad ta bibliogr red Samodurova V V kol avt ONU im I I Mechnikova Naukova b ka Odesa Astroprint 2005 128 s Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Nepomnyashij A A Zabutij podvizhnik osvityanskogo krayeznavstva Oleksij Derevickij Krayeznavstvo 2011 3 S 99 105 elibrary ru Procitovano 25 sichnya 2017 a b Nepomnyashij A A Slovo o pervom dekane A A Nepomnyashij Uchyon zap Tavr nac un ta Ser Geografiya Istoriya Pedagogika Filologiya Filosofiya Ekonomika Simferopol 1999 T 12 51 1 S 118 123 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 a b Nepomnyashij A A Peripetii sudby rossijskogo professora neizvestnye syuzhety biografii A N Derevickogo A A Nepomnyashij Prostranstvo i Vremya 2016 3 4 25 26 S 201 219 Nasha pisnya garna j nova Mihajlo Kalnickij Yuvilej T G Shevchenka i studentski zavorushennya v Kiyevi 100 rokiv tomuLiteratura ta dzherela RedaguvatiNepomnyashij A A Peripetii sudby rossijskogo professora neizvestnye syuzhety biografii A N Derevickogo A A Nepomnyashij Prostranstvo i Vremya 2016 3 4 25 26 S 201 219 Berezin S E Tradicii prepodavaniya i izucheniya epohi ellinizma v Novorossijskom uni ersitete i tvorcheskaya deyatelnost professora A N Derevickogo S E Berezin Ellinistichna civilizaciya politika ekonomika kultura Chernivci 2013 S 25 29 Nepomnyashij A A Zabutij podvizhnik osvityanskogo krayeznavstva Oleksij Derevickij A A Nepomnyashij Krayeznavstvo 2011 3 S 99 105 Berezin S Ye Derevickij Oleksij Mikolajovich S Ye Berezin T O Izbash Gockan Odeski istoriki T I Pochatok XIX seredina HH st Odesa 2009 S 116 118 Profesori Odeskogo Novorosijskogo un tu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 ge dop Odesa Astroprint 2005 T 1 Rektora S 44 48 Berezin S E A N Derevickij opyt nauchnoj biografistiki S E Berezin Pamyatniki Yuzhnogo berega Kryma vchera segodnya zavtra Vseukr nauch prakt konf Yalta 2004 S 100 106 Berezin S E Krymskij period zhizni professora A N Derevickogo S E Berezin Muzej Istoriya Odesa Odesa 2001 S 147 148 Nepomnyashij A A Slovo o pervom dekane A A Nepomnyashij Uchyon zap Tavr nac un ta Ser Geografiya Istoriya Pedagogika Filologiya Filosofiya Ekonomika Simferopol 1999 T 12 51 1 S 118 123 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Istoriko filologicheskij fakultet Imperatorskogo Harkovskogo universiteta 1805 1905 Harkov 1908 S 212 214 Posilannya RedaguvatiDerevickij Oleksij Mikolajovich Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine DEREVICKIJ ALEKSEJ NIKOLAEVICh Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derevickij Oleksij Mikolajovich amp oldid 38176804