www.wikidata.uk-ua.nina.az

Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу крим Qırımtatar halqınıñ milliy mustaqilligi beyannam

Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу

Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу (крим. Qırımtatar halqınıñ milliy mustaqilligi beyannamesi, рос. Декларация о национальном суверенитете крымскотатарского народа) — програмний документ кримськотатарського народу, яким виражено курс на національно-державне самовизначення кримських татар і заявлено їхні права на землі та природні ресурси Криму. Прийнята на II Курултаї кримськотатарського народу 28 червня 1991 року.

Історичний контекст Редагувати

Кримські татари здавна проживали на території Кримського півострова. Вони сформувалися як народ у Криму і є нащадками різноманітних народів, що приходили на цю територію у різні історичні епохи. Державницька традиція кримськотатарського народу була перервана в 1783-84 роках Російською імперією. Однак, у 1905 р. відбувся з'їзд представників мусульман Криму, на якому було створено Мусульманський виконавчий комітет. Він прагнув встановлення культурної автономії та сприяв збереженню культурної ідентичності громади. У липні 1917 р. національною інтелігенцією була створена політична партія «Міллі Фірка». Українська Центральна Рада визнала основним суб'єктом самовизначення в Криму саме кримськотатарський народ. 26 листопада 1917 р. був скликаний національний з'їзд кримських татар — Курултай (перший), куди було обрано 76 делегатів. Серед делегатів були 4 жінки. Вже 13 грудня 1917 р. Курултай проголосив утворення Кримської народної Республіки та прийняв її Конституцію. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор. В листопаді 1920 р. на півострові була остаточно утверджена більшовицька влада.

Найбільшою трагедією для кримських татар в ХХ ст. стала їх примусова депортація в 1944 році. Одразу після депортації організовується рух за повернення до Криму. Реально процес вирішення «кримськотатарського питання» почався лише в 1989 р. з ухваленням Декларації Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними актів проти народів, що стали жертвою насильного переселення, та забезпечення їх прав». Після цього активно розпочався процес повернення.

20 січня 1991 року провели референдум про перетворення Кримської області на Кримську АРСР — за територіальною ознакою, як «суб'єкта СРСР і Союзного договору». 12 лютого 1991 року сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки». Нову автономію засновували як територіальне утворення, тоді як кримські татари наполягали на національному. Кримські татари бойкотували референдум. Центральна Рада Організації кримськотатарського національного руху (ОКНР) виступила з заявою: «Замість відновлення незаконно ліквідованої під час режиму Сталіна державності кримських татар на їхній території створили ще одну російськомовну республіку».

З 26 до 30 червня 1991 року в історії кримськотатарського народу відбулась етапна подія — Другий Курултай кримськотатарського народу, делегатами якого обрали 255 осіб. Працюючи в Сімферополі, Курултай ухвалив кілька основоположних документів — Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, Звернення до всіх жителів Криму, Звернення до кримськотатарського народу, Звернення до ООН, Звернення до Президента СРСР та інші.

Зміст Редагувати

Декларація складена російською мовою.

В преамбулі дається короткий виклад історії кримських татар, констатується, що «політика дискримінації за національною ознакою і відмови в праві на самовизначення триває і до цього часу». Основна мета, що ставиться перед Курултаєм, полягає в тому, щоб «домогтися виконання святої волі свого народу — жити на своїй батьківщині і самому визначити свою долю».

З цією метою Курултай проголосив утворення Меджлісу як вищого повноважного представницького органу кримськотатарського народу.

У Декларації також зроблено низку заяв:

  1. Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він має право на самовизначення так, як воно викладено в міжнародних правових актах, визнаних світовою спільнотою. Політичне, економічне, духовне і культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його суверенній національній державі.
  2. Має забезпечуватися суворе дотримання політичних, економічних, культурних, релігійних та інших законних прав усіх людей незалежно від їх етнічної приналежності.
  3. Кримська АРСР, відновлювана не як національно-територіальне утворення, розглядається як спроба юридичного закріплення результатів депортації кримських татар у 1944 році і не визнається Курултаєм у такому вигляді.
  4. Земля і природні ресурси Криму, включаючи його оздоровчо-рекреаційний потенціал, є основою національного багатства кримськотатарського народу і джерелом добробуту всіх жителів Криму. Вони не можуть використовуватися поза волею і згодою кримськотатарського народу.
  5. Курултай доручає Меджлісу домагатися визнання за кримськотатарським народом статусу народу, який веде боротьбу за своє національне визволення[en], і діяти відповідно до цього статусу.

Курултай також звернувся до Організації Об'єднаних Націй, до парламентів і урядів держав, до міжнародних організацій з проханням підтримати прагнення кримськотатарського народу до самовизначення.

Декларація опублікована:

  • газета Авдет, 1991, 11 липня
  • Крымскотатарское национальное движение. Том II. Документы. Материалы. Хроника. / Ред. М. Н. Губогло, С. М. Червонная, Серия: «Национальные движения в СССР», ЦИМО — М. 1992
  • Документы Курултая крымского народа (1991—1998). — Сімферополь, 1999.

Оцінка і значення Редагувати

Делегат Курултаю Шевкет Кайбуллаєв так сформулював одне з головних таких завдань Декларації: «сказати світу, що ми існуємо як етнос, як народ». Подібні думки учасників події зібрала газета «Авдет».

Документи, прийняті на ІІ Курултаї, і питання, які там поставали, вказували на певну політичну зрілість кримських татар, на їх прагнення до самоствердження. Було проголошено і комплекс вимог народу, який повертався з місць депортації на Батьківщину як певна цілісність. З цього моменту чітко артикульованою метою кримськотатарського руху стала вимога офіційного визнання Курултаю та Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу.

Утім, Декларація про національний суверенітет, яка суперечила Конституції України, стала джерелом конфлікту між Меджлісом, з однієї сторони, та українською владою та іншими громадами Криму — з іншої. На це Меджліс відповідав, що Декларація цілком відповідає міжнародному праву, оскільки, за документами ООН, право на самовизначення зовсім не означає права на відокремлення.

Заклики Декларації очікувано не отримали жодної позитивної відповіді. Більше того, в наступні роки вони використовувалися — без урахування історичного контексту — для обґрунтування активної анти-кримськотатарської пропаганди і звинувачень кримських татар у намірах не тільки добитися для прав корінного народу, а й встановити власну «етноцентричну» державу, що нібито створює загрозу для слов'янської більшості населення півострова.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021. 
  2. ↑ . gurt.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 04.06.2021. 
  3. . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021. 
  4. . Крим.Реалії. 30 Червень 2015. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 04.06.2021. 
  5. Декларация о национальном суверенитете крымскотатарского народа / Документы Курултая крымскотатарского народа (26-30 июня 1991 г.) [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.] Архів
  6. . Голос України. 25 червня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 07.06.2021. 
  7. . Авдет. 11.06.2011. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18.06.2021. 
  8. Тищенко Ю., Піховшек В. Повернення кримських татар. Хроніка подій. — К.: УНЦПД, 1999. — С. 24-30.
  9. Беліцер, Наталя. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії. Режим доступу: http://idpo.org.ua/wp-content/uploads/2017/ct-book.pdf [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.] (2016). С. 72.

Посилання Редагувати

Наукові публікації Редагувати

  • Винник, А. І., and О. С. Гончарова. «Активізація кримсько-татарського національного руху (кінець 1980-х-початок 1990-х років).» (2020).
  • Афанасьєва, М. В., and Л. І. Кормич. «НАЦІОНАЛЬНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА XX—XXI ст.» Сторінки історії 48 (2019).
  • Дамаванді, А. М. «Етнополітичні та соціальні процеси в середовищі кримськотатарського народу в контексті українського державотворення.» Гілея: науковий вісник 86 (2014): 322—326.
  • Черник, П. П., and О. В. Щерба. «КРИМСЬКІ ТАТАРИ В УМОВАХ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ.» СОЦІОЛОГІЧНІ НАУКИ (2015): 84.
  • Вітман, К. М. «Кримські татари у новій етнополітичній системі координат.» Актуальні проблеми політики 52 (2014): 153—163.
  • Ширай, В. «Формування політико-правових засад репатріації та соціальної адаптації кримських татар наприкінці ХХ-початку XXI cт.» Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія 112 (2012): 59-61.
  • Шабашов, А. В. «Курултай/Меджліс кримськотатарського народу.» Мусульманська спільнота України: інституціоналізація і розвиток: 136—147.
  • Газізова, Олена. «Кримські татари в умовах інтеграції в український простір.» Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. ІФ Кураса НАН України 4 (2010): 437—446.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Deklaraciya pro nacionalnij suverenitet krimskotatarskogo narodu krim Qirimtatar halqinin milliy mustaqilligi beyannamesi ros Deklaraciya o nacionalnom suverenitete krymskotatarskogo naroda programnij dokument krimskotatarskogo narodu yakim virazheno kurs na nacionalno derzhavne samoviznachennya krimskih tatar i zayavleno yihni prava na zemli ta prirodni resursi Krimu Prijnyata na II Kurultayi krimskotatarskogo narodu 28 chervnya 1991 roku Zmist 1 Istorichnij kontekst 2 Zmist 3 Ocinka i znachennya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 Naukovi publikaciyiIstorichnij kontekst RedaguvatiKrimski tatari zdavna prozhivali na teritoriyi Krimskogo pivostrova Voni sformuvalisya yak narod u Krimu i ye nashadkami riznomanitnih narodiv sho prihodili na cyu teritoriyu u rizni istorichni epohi Derzhavnicka tradiciya krimskotatarskogo narodu bula perervana v 1783 84 rokah Rosijskoyu imperiyeyu Odnak u 1905 r vidbuvsya z yizd predstavnikiv musulman Krimu na yakomu bulo stvoreno Musulmanskij vikonavchij komitet Vin pragnuv vstanovlennya kulturnoyi avtonomiyi ta spriyav zberezhennyu kulturnoyi identichnosti gromadi U lipni 1917 r nacionalnoyu inteligenciyeyu bula stvorena politichna partiya Milli Firka Ukrayinska Centralna Rada viznala osnovnim sub yektom samoviznachennya v Krimu same krimskotatarskij narod 26 listopada 1917 r buv sklikanij nacionalnij z yizd krimskih tatar Kurultaj pershij kudi bulo obrano 76 delegativ Sered delegativ buli 4 zhinki Vzhe 13 grudnya 1917 r Kurultaj progolosiv utvorennya Krimskoyi narodnoyi Respubliki ta prijnyav yiyi Konstituciyu Naprikinci sichnya 1918 roku bilshoviki zahopili uves Krim ogolosili pro rozpusk Kurultayu i Radi narodnih predstavnikiv ta vlashtuvali na pivostrovi masovij teror V listopadi 1920 r na pivostrovi bula ostatochno utverdzhena bilshovicka vlada Najbilshoyu tragediyeyu dlya krimskih tatar v HH st stala yih primusova deportaciya v 1944 roci Odrazu pislya deportaciyi organizovuyetsya ruh za povernennya do Krimu Realno proces virishennya krimskotatarskogo pitannya pochavsya lishe v 1989 r z uhvalennyam Deklaraciyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro viznannya nezakonnimi i zlochinnimi aktiv proti narodiv sho stali zhertvoyu nasilnogo pereselennya ta zabezpechennya yih prav 1 Pislya cogo aktivno rozpochavsya proces povernennya 2 20 sichnya 1991 roku proveli referendum pro peretvorennya Krimskoyi oblasti na Krimsku ARSR za teritorialnoyu oznakoyu yak sub yekta SRSR i Soyuznogo dogovoru 12 lyutogo 1991 roku sesiya Verhovnoyi Radi URSR uhvalila Zakon Pro vidnovlennya Krimskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki 3 Novu avtonomiyu zasnovuvali yak teritorialne utvorennya todi yak krimski tatari napolyagali na nacionalnomu Krimski tatari bojkotuvali referendum Centralna Rada Organizaciyi krimskotatarskogo nacionalnogo ruhu OKNR vistupila z zayavoyu Zamist vidnovlennya nezakonno likvidovanoyi pid chas rezhimu Stalina derzhavnosti krimskih tatar na yihnij teritoriyi stvorili she odnu rosijskomovnu respubliku Z 26 do 30 chervnya 1991 roku v istoriyi krimskotatarskogo narodu vidbulas etapna podiya Drugij Kurultaj krimskotatarskogo narodu delegatami yakogo obrali 255 osib Pracyuyuchi v Simferopoli Kurultaj uhvaliv kilka osnovopolozhnih dokumentiv Deklaraciyu pro nacionalnij suverenitet krimskotatarskogo narodu Zvernennya do vsih zhiteliv Krimu Zvernennya do krimskotatarskogo narodu Zvernennya do OON Zvernennya do Prezidenta SRSR ta inshi 4 Zmist RedaguvatiDeklaraciya skladena rosijskoyu movoyu V preambuli dayetsya korotkij viklad istoriyi krimskih tatar konstatuyetsya sho politika diskriminaciyi za nacionalnoyu oznakoyu i vidmovi v pravi na samoviznachennya trivaye i do cogo chasu Osnovna meta sho stavitsya pered Kurultayem polyagaye v tomu shob domogtisya vikonannya svyatoyi voli svogo narodu zhiti na svoyij batkivshini i samomu viznachiti svoyu dolyu Z ciyeyu metoyu Kurultaj progolosiv utvorennya Medzhlisu yak vishogo povnovazhnogo predstavnickogo organu krimskotatarskogo narodu U Deklaraciyi takozh zrobleno nizku zayav Krim ye nacionalnoyu teritoriyeyu krimskotatarskogo narodu na yakij tilki vin maye pravo na samoviznachennya tak yak vono vikladeno v mizhnarodnih pravovih aktah viznanih svitovoyu spilnotoyu Politichne ekonomichne duhovne i kulturne vidrodzhennya krimskotatarskogo narodu mozhlive tilki v jogo suverennij nacionalnij derzhavi Maye zabezpechuvatisya suvore dotrimannya politichnih ekonomichnih kulturnih religijnih ta inshih zakonnih prav usih lyudej nezalezhno vid yih etnichnoyi prinalezhnosti Krimska ARSR vidnovlyuvana ne yak nacionalno teritorialne utvorennya rozglyadayetsya yak sproba yuridichnogo zakriplennya rezultativ deportaciyi krimskih tatar u 1944 roci i ne viznayetsya Kurultayem u takomu viglyadi Zemlya i prirodni resursi Krimu vklyuchayuchi jogo ozdorovcho rekreacijnij potencial ye osnovoyu nacionalnogo bagatstva krimskotatarskogo narodu i dzherelom dobrobutu vsih zhiteliv Krimu Voni ne mozhut vikoristovuvatisya poza voleyu i zgodoyu krimskotatarskogo narodu Kurultaj doruchaye Medzhlisu domagatisya viznannya za krimskotatarskim narodom statusu narodu yakij vede borotbu za svoye nacionalne vizvolennya en i diyati vidpovidno do cogo statusu Kurultaj takozh zvernuvsya do Organizaciyi Ob yednanih Nacij do parlamentiv i uryadiv derzhav do mizhnarodnih organizacij z prohannyam pidtrimati pragnennya krimskotatarskogo narodu do samoviznachennya 5 Deklaraciya opublikovana gazeta Avdet 1991 11 lipnya Krymskotatarskoe nacionalnoe dvizhenie Tom II Dokumenty Materialy Hronika Red M N Guboglo S M Chervonnaya Seriya Nacionalnye dvizheniya v SSSR CIMO M 1992 Dokumenty Kurultaya krymskogo naroda 1991 1998 Simferopol 1999 Ocinka i znachennya RedaguvatiDelegat Kurultayu Shevket Kajbullayev tak sformulyuvav odne z golovnih takih zavdan Deklaraciyi skazati svitu sho mi isnuyemo yak etnos yak narod 6 Podibni dumki uchasnikiv podiyi zibrala gazeta Avdet 7 nbsp Dokumenti prijnyati na II Kurultayi i pitannya yaki tam postavali vkazuvali na pevnu politichnu zrilist krimskih tatar na yih pragnennya do samostverdzhennya Bulo progolosheno i kompleks vimog narodu yakij povertavsya z misc deportaciyi na Batkivshinu yak pevna cilisnist Z cogo momentu chitko artikulovanoyu metoyu krimskotatarskogo ruhu stala vimoga oficijnogo viznannya Kurultayu ta Medzhlisu krimskotatarskogo narodu yak predstavnickogo organu 8 nbsp Utim Deklaraciya pro nacionalnij suverenitet yaka superechila Konstituciyi Ukrayini stala dzherelom konfliktu mizh Medzhlisom z odniyeyi storoni ta ukrayinskoyu vladoyu ta inshimi gromadami Krimu z inshoyi Na ce Medzhlis vidpovidav sho Deklaraciya cilkom vidpovidaye mizhnarodnomu pravu oskilki za dokumentami OON pravo na samoviznachennya zovsim ne oznachaye prava na vidokremlennya 2 Zakliki Deklaraciyi ochikuvano ne otrimali zhodnoyi pozitivnoyi vidpovidi Bilshe togo v nastupni roki voni vikoristovuvalisya bez urahuvannya istorichnogo kontekstu dlya obgruntuvannya aktivnoyi anti krimskotatarskoyi propagandi i zvinuvachen krimskih tatar u namirah ne tilki dobitisya dlya prav korinnogo narodu a j vstanoviti vlasnu etnocentrichnu derzhavu sho nibito stvoryuye zagrozu dlya slov yanskoyi bilshosti naselennya pivostrova 9 Div takozh RedaguvatiKrimskotatarska avtonomiya Krimskotatarskij nacionalnij ruh 1950 1980 ti rr Krimskotatarskij pravozahisnij ruhPrimitki Redaguvati Pro viznannya nezakonnimi i zlochinnimi represivnih aktiv proti narodiv yakih bulo piddano nasilstvenomu pereselennyu i zabezpechennya yihnih prav Organi vladi SRSR Deklaraciya vid 14 11 1989 772 I Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 a b Chlen Medzhlisu Pragnemo vidnovlennya derzhavnosti krimskotatarskogo narodu v skladi Ukrayini gurt org ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 04 06 2021 Pro vidnovlennya Krimskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Zakon Ukrayinskoyi RSR vid 12 02 1991 712 XII Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 II Kurultaj krimskotatarskogo narodu Krim Realiyi 30 Cherven 2015 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 04 06 2021 Deklaraciya o nacionalnom suverenitete krymskotatarskogo naroda Dokumenty Kurultaya krymskotatarskogo naroda 26 30 iyunya 1991 g Arhivovano 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Arhiv M Rudenko Storichchya borotbi za pravo na samoviznachennya Golos Ukrayini 25 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 07 06 2021 Vtoroj Kurultaj Avdet 11 06 2011 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 18 06 2021 Tishenko Yu Pihovshek V Povernennya krimskih tatar Hronika podij K UNCPD 1999 S 24 30 Belicer Natalya Krimski tatari yak korinnij narod Istoriya pitannya i suchasni realiyi Rezhim dostupu http idpo org ua wp content uploads 2017 ct book pdf Arhivovano 7 chervnya 2021 u Wayback Machine 2016 S 72 Posilannya RedaguvatiSessii Kurultaya krymskotatarskogo naroda Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Arhiv 18 06 2021Naukovi publikaciyi RedaguvatiVinnik A I and O S Goncharova Aktivizaciya krimsko tatarskogo nacionalnogo ruhu kinec 1980 h pochatok 1990 h rokiv 2020 Afanasyeva M V and L I Kormich NACIONALNE PREDSTAVNICTVO KRIMSKOTATARSKOGO NARODU ISTORIChNA RETROSPEKTIVA XX XXI st Storinki istoriyi 48 2019 Damavandi A M Etnopolitichni ta socialni procesi v seredovishi krimskotatarskogo narodu v konteksti ukrayinskogo derzhavotvorennya Gileya naukovij visnik 86 2014 322 326 Chernik P P and O V Sherba KRIMSKI TATARI V UMOVAH OKUPACIJNIH REZhIMIV SOCIOLOGIChNI NAUKI 2015 84 Vitman K M Krimski tatari u novij etnopolitichnij sistemi koordinat Aktualni problemi politiki 52 2014 153 163 Shiraj V Formuvannya politiko pravovih zasad repatriaciyi ta socialnoyi adaptaciyi krimskih tatar naprikinci HH pochatku XXI ct Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istoriya 112 2012 59 61 Shabashov A V Kurultaj Medzhlis krimskotatarskogo narodu Musulmanska spilnota Ukrayini institucionalizaciya i rozvitok 136 147 Gazizova Olena Krimski tatari v umovah integraciyi v ukrayinskij prostir Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im IF Kurasa NAN Ukrayini 4 2010 437 446 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Deklaraciya pro nacionalnij suverenitet krimskotatarskogo narodu amp oldid 40625811