Гілберт Райл (англ. Gilbert Ryle, 1900—1976) — британський аналітичний філософ, відомий особливо своїм внеском у філософію ментального та нападами на картезіанство. Значна частина інших робіт Райла стосується філософської методології. Також цікавився давньогрецькою філософією.
Гілберт Райл | |
---|---|
Народився | 19 серпня 1900[…] Брайтон, Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Велика Британія |
Помер | 6 жовтня 1976[…] (76 років) Оксфорд, Англія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | філософ |
Галузь | Філософія буденної мови |
Alma mater | Королівський коледж |
Відомі учні | Geoffrey Midgleyd |
Знання мов | англійська |
Заклад | коледж Магдалени[d] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
|
Біографія Редагувати
Гілберт Райл народився в Брайтоні, Сассекс, Англія, 19 серпня 1900 року. Він походив із заможної родини, і його дитинство та юність були вільними та стимулюючими. Його батько був лікарем загальної практики, але мав великий інтерес до філософії та астрономії, який він передав своїм дітям. Здобувши освіту в Брайтонському коледжі, Райл пішов у Кінгс-коледж в Оксфорді в 1919 році, щоб спочатку вивчати класику, але його швидко зацікавила філософія. В 1924 році він був призначений читати лекції з філософії в Коледжі Крайст-Черч. Він залишиться в Оксфорді протягом усієї своєї академічної кар'єри до виходу на пенсію в 1968 році. З початком Другої світової війни Райл пішов добровольцем. Його призвали до валлійської гвардії, він служив у розвідці, і до кінця війни отримав звання майора. В 1947 році, він став редактором впливового філософського журналу "Mind"; цю посаду він обіймав до 1971 року. Він помер 6 жовтня 1976 року в Вітбі, графство Йоркшир, після денної прогулянки по болотах.
Особистість Редагувати
Райл не скупився на поради та підбадьорення поколінням студентів. З колегами він був толерантним, але у філософській дискусії міг перетворитися на грізного опонента, висловлюючи гостру неприязнь до помпезності, удавання та жаргону. Затверджений холостяк, після виходу на пенсію він жив зі своєю сестрою-близнючкою Мері в оксфордширському селі Ісліп. Садівництво та прогулянки приносили йому величезне задоволення, як і його люлька.
Філософські погляди Редагувати
«Концепція ментального» («The Concept of Mind») Редагувати
«Концепція ментального» (The Concept of Mind) (1949) є нападом на те, що Райл називає «картезіанським дуалізмом», і захистом різновиду логічного біхевіоризму[en]. Райл називає цей дуалізм «догмою про привида в машині», розуміючи під машиною тіло, яке є фізичним і доступним для публічного спостереження, а під привидом — ментальне («mind»), уявлене як приватна чи таємна арена, в якій відбуваються епізоди чуттєвого і внутрішнього сприйняття та свідомості. Згідно з цією точкою зору, людина є поєднанням такого ментального об'єкту і тіла, причому ментальне керує тілом через вправи волі, які називаються «воліннями».
Райл стверджує, що догма включає в себе асиміляцію тверджень про психічні процеси (ментальних тверджень) до тієї ж категорії, що й твердження про фізичні процеси. Ця асиміляція, стверджує Райл, призводить до метафізичної теорії, згідно з якою людина складається з двох окремих, відмінних, але якось пов'язаних сутностей — ментального й тіла. Райл називає цю асиміляцію «помилкою категорії»[en] , тобто помилкою в логіці ментальних тверджень і понять. Він стверджує, що ці два типи тверджень не належать до однієї категорії, тому що твердження про фізичне є твердженнями про речі та їхні зміни, але твердження про ментальне такими не є. Щоб показати це, Райл використовує різноманітні аргументи, включаючи аргументи про неможливість причинно-наслідкових зв'язків між ментальним і тілом і аргументи про порочні нескінченні регреси.
Представляючи свій позитивний погляд на природу ментального («mind»), Райл обговорює використання ментальних термінів і стверджує, що ментальні твердження про людину повідомляють, що ця людина виконує спостережувані дії певним чином і має схильність виконувати інші спостережувані дії в конкретних обставинах. Наприклад, він стверджує, що робити щось розумно — це не означає, як стверджувала б догма про «Привида в машині», виконувати дві дії, одна з яких є розумовою дією ментального, яка зрештою викликає окрему фізичну дію. Навпаки, стверджує Райл, робити щось розумно означає робити щось фізичне певним чином і пристосовувати свою поведінку до обставин.
Філософська методологія Редагувати
Праці Райла, які стосуються філософської методології, підтримують тезу про те, що філософські проблеми та доктрини часто виникають через концептуальну плутанину. Важливі твори в цьому ключі включають впливову статтю «Систематично оманливі вирази» («Systematically Misleading Expressions») та книгу «Дилеми» («Dilemmas») (1954).
Давньогрецька філософія Редагувати
Протягом усього життя Райл також цікавився давньогрецькою філософією. Його остання велика праця, «Прогрес Платона», висуває гіпотезу про зміни у поглядах Платона, роль Академії, цілі та використання діалогів Платона та стосунки Платона з правителями Сіракуз.
Список приміток Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118793845 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- LIBRIS — 2008.
- ↑ Tanney, Julia (2021). У Zalta, Edward N. Gilbert Ryle. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University.
- ↑ Audi, Robert, ред. (27 квітня 2015). The Cambridge Dictionary of Philosophy (вид. 3). Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-05750-9. doi:10.1017/cbo9781139057509.