www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гюстав Кайботт Ґюстав Кайботт фр Gustave Caillebotte 19 серпня 1848 21 лютого 1894 французький колекціонер представник і

Гюстав Кайботт

Ґюстав Кайботт (фр. Gustave Caillebotte; 19 серпня 1848 — 21 лютого 1894) — французький колекціонер, представник імпресіонізму.

Гюстав Кайботт
фр. Gustave Caillebotte
Гюстав Кайботт у 30 років
Народження 19 серпня 1848(1848-08-19)
Париж
Смерть 21 лютого 1894(1894-02-21) (45 років)
  Женнвільє, Сена[d], Франція
(інсульт)
Поховання
Пер-Лашез і Grave of Caillebotted : 

Національність француз
Країна  Франція
Жанр живопис
Навчання ліцей Людовика Великого, Правничий факультет Паризького університетуd і Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник, колекціонер мистецтва, меценат, філателист, marine architect, яхтсмен, адвокат, інженер, графік
Напрямок імпресіонізм
Вчитель Жан-Леон Жером і Леон Бонна
Твори Paris Street; Rainy Dayd, Les raboteurs de parquetd і Засніжені дахи
Брати, сестри Martial Caillebotted
Автограф
 Гюстав Кайботт у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Ґюстав Кайботт народився 19 серпня 1848 року в Парижі в заможній родині. Його батьку Марсиалю Кайботту (фр. Martial Caillebotte) (1799—1874) належало успадковане текстильне виробництво. Певний час займав посаду судді з торговельних справ у Сенському трибуналі. Марсиаль двічі залишався вдівцем до того, як одружився з матір'ю Ґюстава, Селестою Дофрень (фр. Céleste Daufresne, 1819—1878). Окрім Ґюстава мали ще двох синів — Рене (1851—1876) та Марсиаля (1853—1910).

Кайботт народився в будинку на паризькій вулиці «Фобур-Сен-Дені» і проживав там до 1866 року, доки його батько не збудував будинок на вулиці «Міроменіль». Після того, як батько родини придбав маєток в Єррі — місті, що знаходиться на річці Єрр приблизно за 15 км на південь від Парижа, родина там часто проводила літо. Приблизно в цей час Ґюстав починає займатися живописом. Більшість картин Кайботта відображають членів його родини та повсякденне життя. Зокрема на полотні «Молода людина біля вікна» (1875 р.) зображений Рене в будинку на вулиці Міроменіль, а на картині «Апельсинові дерева» (1878 р.) — Марсиаль з двоюрідною сестрою Зої в їх власному саду в Єррі; на «Портретах у сільській місцевості» митець зобразив свою матір, тітку, кузину та друга родини.

Кайботт здобув юридичну освіту у 1868 році та отримав ліцензію на практичну діяльність в 1870 році. Згодом брав участь у франко-пруській війні. Після війни відвідував студію художника Леона Бонна, де вивчав живопис. В 1873 році Кайботт вступив до Школи шляхетних мистецтв, але, напевно, вчився там недостатньо старанно. У цей час Кайботт зустрічає і знайомиться з деякими митцями, що працювали поза рамками академічного живопису, зокрема з Едгаром Дега та Джузеппе де Ніттісом. В 1874 році відвідав, втім, не беручи участі у ній, першу виставку імпресіоністів.

Після смерті батька в 1874 році та матері в 1878 році Гюстав отримав значний спадок, що дозволило йому повністю присвятити себе живопису, не турбуючись про власне економічне становище. Також майбутній митець отримав можливість подорожувати світом (відвідав Норвегію, Швецію, Неаполь) та проводити багато часу в колах французької тогочасної богеми.

Ґюстав Кайботт також широко, відомий як щедрий меценат, адже він брав активну участь у фінансуванні виставок імпресіоністів та підтримував своїх колег та друзів-митців (зокрема Клода Моне, Огюста Ренуара, Каміля Пісарро та ін.), купуючи їх роботи та іноді навіть плативши за оренду студій (як у випадку з Моне).

Автопортрет, 1892

Протягом усього життя Кайботт передчував і боявся передчасної смерті, тому він склав свій заповіт ще у 26 років, призначивши виконавцем своєї волі Огюста Ренуара. У заповіті долі групи «непримиренних» посіли особливе місце:

Про пристрасне захоплення молодого Кайботта творчістю друзів свідчать також інші уривки з заповіту, наприклад, його намір залишити державі колекція картин імпресіоністів за умови, що вони будуть розміщені у Люксембурзькому музеї, де виставлялися за їх життя.

Придбавши маєток в Петі-Женвільє на берегах Сени біля Аржантея у 1881 році та переїхавши туди у 1888 році, митець припиняє займатися живописом. Натомість присвячує себе садівництву та будівництву гоночних яхт, проводив багато часу з братом Марсиалем та товаришем Ренуаром, які часто зупинялися у Петі-Женвільє. Як стверджують деякі джерела, незадовго до смерті художник мав зв'язок з Емілі Шлаух, жінкою, що була значно молодша від Ґюстава. Однак цьому немає офіційного підтвердження.

Ґюстав Кайботт помер 21 лютого 1894 року, коли йому було всього 46 років, під час роботи у власному саду в Петі-Женвільє. Похований на кладовищі Пер-Лашез в Парижі.

Після смерті митця навколо заповіту розгорнулася гостра дискусія в академічних колах: дізнавшись про нові здобутки, викладачі Школи шляхетних мистецтв погрожували відставкою. Врешті-решт деякі із 67, подарованих державі, витворів мистецтва були відкинути відповідно до рішення комісії експертів. Серед таких опинилися роботи Мане, Моне, Сіслея, Ренуара, Піссарро. Ті твори, які все ж прийняли до державної колекції, експерти визначили невартими того, щоб бути виставленими в залах музею. Так їх розмістили в спеціальній добудові біля музею.

Творчість Редагувати

Паризька вулиця в дощову погоду, 1877, Інститут мистецтв, Чикаго

Якщо про роль Кайботта як колекціонера та прихильника руху імпресіоністів довгий час велися суперечки, то значно рідше йшла мова про творчість цього блискучого та оригінального представника «нового живопису». І лише через 70 років після смерті художника історики мистецтва почали переглядати його художню спадщину. Врешті-решт митець зайняв своє місце у літописі живопису імпресіонізму.

Будучи ближчим у своїм манері письма до Мане і Дега, ніж до Моне і Ренуара, Кайботт видозмінював стиль імпресіоністів, демонструючи віртуозне володіння технікою та винахідливість в оригінальних просторових побудовах. Він підіймався на балкони, щоб звідти відобразити місто («Вид на бульвар зверху», 1880), обирав маловідомі чи навпаки характерні куточки Парижа (наприклад, дахи будівель), йому вдавалося зловити моменти повсякденного життя з навдивовижу природно. Як і Дега, Кайботт віддавав перевагу складним композиційним побудовам. Будучи майстром сміливих ракурсів, митець спрямовував погляд глядача всередину сцени, за допомогою прийому розширення простору.

Ґюстав Кайботт прагнув відображати реальність такою, якою вона є, і такою, якою він її бачить, прагнучи таким чином зменшити притаманну класичному живопису драматичність. Розділяючи прихильність імпресіоністів до передачі реальності, митець писав сімейні сцени, інтер'єри та краєвиди в Йєрі, але найвідомішими творами стали ті, що присвячені Парижу, як от, «Паркетчики» (1875 р.), «Міст Європи» (1876 р.), «Дощовий день в Батіньйольському кварталі» (1877 р.). Ці картини викликали суперечки через їхній нехитрий, часто надто простий сюжет та надто поглибленої перспективи. Похила поверхня, спільна для цих полотен, є характерною рисою творчості Кайботта, яка виникла від впливом японської графіки та нової технології фотографії.

Тому, можна припустити, що прийоми усічення та збільшення, які митець часто використовував для написання своїх робіт, виявилися наслідком його захоплення фотографією. У багатьох творах Кайботт використовує надто високий кут зору, як, наприклад, зображення балконів на «Vue de toits, effet de neige» (1878 р.) та «Boulevard vu d'en haut» (1880 р.). У живописній кар'єрі Кайботта настав різкий спад у 1890-х роках, коли він припинив писати великоформатні твори та виставляти свої роботи.

Захоплення Редагувати

Людина на балконі, бульвар Осман, 1880, Приватна колекція

Кайботт використав свій статок для фінансування різного роду захоплень, до яких був схильний в той чи інший період свого життя, зокрема розведення орхідей, будівництвом яхт, дизайну текстилю. Жінки на його полотнах «Мадам Буассьєр із в'язанням» (1877 р.) та «Портрет мадам Кайботт» (1877 р.) вірогідно були зразками такого захоплення, створеними Кайботтом.

Одним із серйозних захоплень художника було колекціювання поштових марок, в чому він досяг значного успіху і посмертно навіть був занесений до «Списку видатних філателістів» як один із «батьків філателії». Його філателістична колекція тепер знаходиться у Британському музеї.

У своєму заповіті Кайботт подарував велику колекцію живопису французькій державі. Ця колекція містила 67 картин різних митців: Каміля Піссарро (19), Клода Моне (14), П'єра Огюста Ренуара (10), Альфреда Сіслея (9), Едгара Дега (7), Поля Сезанна (5), Едуарда Мане (4).

На момент смерті Кайботта імпресіоністи все ще не були шановані у французьких академічних колах. Кайботт мав здогад, що шедеври його колекції, напевно, зникнуть на «горищах» та у «провінційних музеях». Саме тому він заповів розмістити свою колекцію в Люксембурзькому палаці, де знаходилися роботи сучасних художників, а потім в Луврі.

Французький уряд не погодився на ці умови. У лютому 1896 року було вирішено розмістити 38 картин у Люксембурзькому палаці. Інші ж 29 (одну Ренуар взяв як оплату за свої послуги виконавця заповіту) пропонувалися офіційному уряду ще двічі — в 1904 та 1908 роках, і обидва рази було відмовлено. Коли уряд намагався повернути неприйняті твори у 1928 році, на це вже заперечила вдова сина Кайботта. Більшість робіт були згодом продані С. Альберту Барнсу і сьогодні належать Фонду Барнса у Філадельфії.

40 робіт Ґюстава Кайботта сьогодні знаходяться в Музеї Орсе. Його твір «Людина на балконі, бульвар Осман», 1880 р., був проданий у 2000 р. за більш, ніж 14,3 млн доларів США.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Література Редагувати

  • Бартолена Симона. Шедевры импрессионизма/Пер. с ит. — М.: ЗАО «БММ», 2006.
  • Berhaut, Marie. Gustave Caillebotte: Catalogue raisonné des peintures et pastels. Paris: Wildenstein Institute, 1994.
  • Broude, Norma, Ed. Gustave Caillebotte and the Fashioning of Identity in Impressionist Paris. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press, 2002.
  • Distel, Anne. Gustave Caillebotte: The Unknown Impressionist. London: The Royal Academy of Arts, London, 1996.
  • Varnedoe, Kirk. Gustave Caillebotte. New Haven: Yale University Press, 1987. ISBN 0-300-03722-8
  • Wittmer, Pierre. Caillebotte and His Garden at Yerres. New York: Harry N. Abrams, Inc., 1991.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gyustav Kajbott fr Gustave Caillebotte 19 serpnya 1848 21 lyutogo 1894 francuzkij kolekcioner predstavnik impresionizmu Gyustav Kajbottfr Gustave CaillebotteGyustav Kajbott u 30 rokivNarodzhennya 19 serpnya 1848 1848 08 19 ParizhSmert 21 lyutogo 1894 1894 02 21 45 rokiv Zhennvilye Sena d Franciya 1 2 insult Pohovannya Per Lashez i Grave of Caillebotted Nacionalnist francuzKrayina Franciya 3 Zhanr zhivopisNavchannya licej Lyudovika Velikogo Pravnichij fakultet Parizkogo universitetud i Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik kolekcioner mistectva mecenat filatelist marine architect yahtsmen advokat inzhener grafikNapryamok impresionizmVchitel Zhan Leon Zherom i Leon BonnaTvori Paris Street Rainy Dayd Les raboteurs de parquetd i Zasnizheni dahiBrati sestri Martial CaillebottedAvtograf Gyustav Kajbott u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Zahoplennya 4 Galereya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGyustav Kajbott narodivsya 19 serpnya 1848 roku v Parizhi v zamozhnij rodini Jogo batku Marsialyu Kajbottu fr Martial Caillebotte 1799 1874 nalezhalo uspadkovane tekstilne virobnictvo Pevnij chas zajmav posadu suddi z torgovelnih sprav u Senskomu tribunali Marsial dvichi zalishavsya vdivcem do togo yak odruzhivsya z matir yu Gyustava Selestoyu Dofren fr Celeste Daufresne 1819 1878 Okrim Gyustava mali she dvoh siniv Rene 1851 1876 ta Marsialya 1853 1910 Kajbott narodivsya v budinku na parizkij vulici Fobur Sen Deni i prozhivav tam do 1866 roku doki jogo batko ne zbuduvav budinok na vulici Miromenil Pislya togo yak batko rodini pridbav mayetok v Yerri misti sho znahoditsya na richci Yerr priblizno za 15 km na pivden vid Parizha rodina tam chasto provodila lito Priblizno v cej chas Gyustav pochinaye zajmatisya zhivopisom Bilshist kartin Kajbotta vidobrazhayut chleniv jogo rodini ta povsyakdenne zhittya Zokrema na polotni Moloda lyudina bilya vikna 1875 r zobrazhenij Rene v budinku na vulici Miromenil a na kartini Apelsinovi dereva 1878 r Marsial z dvoyuridnoyu sestroyu Zoyi v yih vlasnomu sadu v Yerri na Portretah u silskij miscevosti mitec zobraziv svoyu matir titku kuzinu ta druga rodini Kajbott zdobuv yuridichnu osvitu u 1868 roci ta otrimav licenziyu na praktichnu diyalnist v 1870 roci Zgodom brav uchast u franko pruskij vijni Pislya vijni vidviduvav studiyu hudozhnika Leona Bonna de vivchav zhivopis V 1873 roci Kajbott vstupiv do Shkoli shlyahetnih mistectv ale napevno vchivsya tam nedostatno staranno U cej chas Kajbott zustrichaye i znajomitsya z deyakimi mitcyami sho pracyuvali poza ramkami akademichnogo zhivopisu zokrema z Edgarom Dega ta Dzhuzeppe de Nittisom V 1874 roci vidvidav vtim ne beruchi uchasti u nij pershu vistavku impresionistiv Pislya smerti batka v 1874 roci ta materi v 1878 roci Gyustav otrimav znachnij spadok sho dozvolilo jomu povnistyu prisvyatiti sebe zhivopisu ne turbuyuchis pro vlasne ekonomichne stanovishe Takozh majbutnij mitec otrimav mozhlivist podorozhuvati svitom vidvidav Norvegiyu Shveciyu Neapol ta provoditi bagato chasu v kolah francuzkoyi togochasnoyi bogemi Gyustav Kajbott takozh shiroko vidomij yak shedrij mecenat adzhe vin brav aktivnu uchast u finansuvanni vistavok impresionistiv ta pidtrimuvav svoyih koleg ta druziv mitciv zokrema Kloda Mone Ogyusta Renuara Kamilya Pisarro ta in kupuyuchi yih roboti ta inodi navit plativshi za orendu studij yak u vipadku z Mone nbsp Avtoportret 1892Protyagom usogo zhittya Kajbott peredchuvav i boyavsya peredchasnoyi smerti tomu vin sklav svij zapovit she u 26 rokiv priznachivshi vikonavcem svoyeyi voli Ogyusta Renuara U zapoviti doli grupi neprimirennih posili osoblive misce Ya hochu shob z moyeyi spadshini bula vidrahovana suma neobhidna dlya organizaciyi v 1878 roci z najkrashimi umovami vistavka hudozhnikiv sho yih nazivayut neprimirenni chi impresionisti Dega Mone Pissarro Renuara Sezanna Sisleya Berti Morizo Ya nazivayu cih ne viklyuchayuchi inshih Pro pristrasne zahoplennya molodogo Kajbotta tvorchistyu druziv svidchat takozh inshi urivki z zapovitu napriklad jogo namir zalishiti derzhavi kolekciya kartin impresionistiv za umovi sho voni budut rozmisheni u Lyuksemburzkomu muzeyi de vistavlyalisya za yih zhittya Pridbavshi mayetok v Peti Zhenvilye na beregah Seni bilya Arzhanteya u 1881 roci ta pereyihavshi tudi u 1888 roci mitec pripinyaye zajmatisya zhivopisom Natomist prisvyachuye sebe sadivnictvu ta budivnictvu gonochnih yaht provodiv bagato chasu z bratom Marsialem ta tovarishem Renuarom yaki chasto zupinyalisya u Peti Zhenvilye Yak stverdzhuyut deyaki dzherela nezadovgo do smerti hudozhnik mav zv yazok z Emili Shlauh zhinkoyu sho bula znachno molodsha vid Gyustava Odnak comu nemaye oficijnogo pidtverdzhennya Gyustav Kajbott pomer 21 lyutogo 1894 roku koli jomu bulo vsogo 46 rokiv pid chas roboti u vlasnomu sadu v Peti Zhenvilye Pohovanij na kladovishi Per Lashez v Parizhi Pislya smerti mitcya navkolo zapovitu rozgornulasya gostra diskusiya v akademichnih kolah diznavshis pro novi zdobutki vikladachi Shkoli shlyahetnih mistectv pogrozhuvali vidstavkoyu Vreshti resht deyaki iz 67 podarovanih derzhavi vitvoriv mistectva buli vidkinuti vidpovidno do rishennya komisiyi ekspertiv Sered takih opinilisya roboti Mane Mone Sisleya Renuara Pissarro Ti tvori yaki vse zh prijnyali do derzhavnoyi kolekciyi eksperti viznachili nevartimi togo shob buti vistavlenimi v zalah muzeyu Tak yih rozmistili v specialnij dobudovi bilya muzeyu Tvorchist Redaguvati nbsp Parizka vulicya v doshovu pogodu 1877 Institut mistectv ChikagoYaksho pro rol Kajbotta yak kolekcionera ta prihilnika ruhu impresionistiv dovgij chas velisya superechki to znachno ridshe jshla mova pro tvorchist cogo bliskuchogo ta originalnogo predstavnika novogo zhivopisu I lishe cherez 70 rokiv pislya smerti hudozhnika istoriki mistectva pochali pereglyadati jogo hudozhnyu spadshinu Vreshti resht mitec zajnyav svoye misce u litopisi zhivopisu impresionizmu Buduchi blizhchim u svoyim maneri pisma do Mane i Dega nizh do Mone i Renuara Kajbott vidozminyuvav stil impresionistiv demonstruyuchi virtuozne volodinnya tehnikoyu ta vinahidlivist v originalnih prostorovih pobudovah Vin pidijmavsya na balkoni shob zvidti vidobraziti misto Vid na bulvar zverhu 1880 obirav malovidomi chi navpaki harakterni kutochki Parizha napriklad dahi budivel jomu vdavalosya zloviti momenti povsyakdennogo zhittya z navdivovizhu prirodno Yak i Dega Kajbott viddavav perevagu skladnim kompozicijnim pobudovam Buduchi majstrom smilivih rakursiv mitec spryamovuvav poglyad glyadacha vseredinu sceni za dopomogoyu prijomu rozshirennya prostoru Gyustav Kajbott pragnuv vidobrazhati realnist takoyu yakoyu vona ye i takoyu yakoyu vin yiyi bachit pragnuchi takim chinom zmenshiti pritamannu klasichnomu zhivopisu dramatichnist Rozdilyayuchi prihilnist impresionistiv do peredachi realnosti mitec pisav simejni sceni inter yeri ta krayevidi v Jyeri ale najvidomishimi tvorami stali ti sho prisvyacheni Parizhu yak ot Parketchiki 1875 r Mist Yevropi 1876 r Doshovij den v Batinjolskomu kvartali 1877 r Ci kartini viklikali superechki cherez yihnij nehitrij chasto nadto prostij syuzhet ta nadto pogliblenoyi perspektivi Pohila poverhnya spilna dlya cih poloten ye harakternoyu risoyu tvorchosti Kajbotta yaka vinikla vid vplivom yaponskoyi grafiki ta novoyi tehnologiyi fotografiyi Tomu mozhna pripustiti sho prijomi usichennya ta zbilshennya yaki mitec chasto vikoristovuvav dlya napisannya svoyih robit viyavilisya naslidkom jogo zahoplennya fotografiyeyu U bagatoh tvorah Kajbott vikoristovuye nadto visokij kut zoru yak napriklad zobrazhennya balkoniv na Vue de toits effet de neige 1878 r ta Boulevard vu d en haut 1880 r U zhivopisnij kar yeri Kajbotta nastav rizkij spad u 1890 h rokah koli vin pripiniv pisati velikoformatni tvori ta vistavlyati svoyi roboti Zahoplennya Redaguvati nbsp Lyudina na balkoni bulvar Osman 1880 Privatna kolekciyaKajbott vikoristav svij statok dlya finansuvannya riznogo rodu zahoplen do yakih buv shilnij v toj chi inshij period svogo zhittya zokrema rozvedennya orhidej budivnictvom yaht dizajnu tekstilyu Zhinki na jogo polotnah Madam Buassyer iz v yazannyam 1877 r ta Portret madam Kajbott 1877 r virogidno buli zrazkami takogo zahoplennya stvorenimi Kajbottom Odnim iz serjoznih zahoplen hudozhnika bulo kolekciyuvannya poshtovih marok v chomu vin dosyag znachnogo uspihu i posmertno navit buv zanesenij do Spisku vidatnih filatelistiv yak odin iz batkiv filateliyi Jogo filatelistichna kolekciya teper znahoditsya u Britanskomu muzeyi U svoyemu zapoviti Kajbott podaruvav veliku kolekciyu zhivopisu francuzkij derzhavi Cya kolekciya mistila 67 kartin riznih mitciv Kamilya Pissarro 19 Kloda Mone 14 P yera Ogyusta Renuara 10 Alfreda Sisleya 9 Edgara Dega 7 Polya Sezanna 5 Eduarda Mane 4 Na moment smerti Kajbotta impresionisti vse she ne buli shanovani u francuzkih akademichnih kolah Kajbott mav zdogad sho shedevri jogo kolekciyi napevno zniknut na gorishah ta u provincijnih muzeyah Same tomu vin zapoviv rozmistiti svoyu kolekciyu v Lyuksemburzkomu palaci de znahodilisya roboti suchasnih hudozhnikiv a potim v Luvri Francuzkij uryad ne pogodivsya na ci umovi U lyutomu 1896 roku bulo virisheno rozmistiti 38 kartin u Lyuksemburzkomu palaci Inshi zh 29 odnu Renuar vzyav yak oplatu za svoyi poslugi vikonavcya zapovitu proponuvalisya oficijnomu uryadu she dvichi v 1904 ta 1908 rokah i obidva razi bulo vidmovleno Koli uryad namagavsya povernuti neprijnyati tvori u 1928 roci na ce vzhe zaperechila vdova sina Kajbotta Bilshist robit buli zgodom prodani S Albertu Barnsu i sogodni nalezhat Fondu Barnsa u Filadelfiyi 40 robit Gyustava Kajbotta sogodni znahodyatsya v Muzeyi Orse Jogo tvir Lyudina na balkoni bulvar Osman 1880 r buv prodanij u 2000 r za bilsh nizh 14 3 mln dolariv SShA Galereya Redaguvati nbsp Cikluvalniki parketu nbsp Frukti na lotku nbsp Veslyari nbsp Mist Yevropi nbsp Lyudina na balkoni bulvar Osman nbsp Yunak bilya vikna nbsp Natyurmort nbsp Obid nbsp Vid na dahi snig nbsp Inter yer nbsp Primitki Redaguvati Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 RKDartists d Track Q17299517Literatura RedaguvatiBartolena Simona Shedevry impressionizma Per s it M ZAO BMM 2006 Berhaut Marie Gustave Caillebotte Catalogue raisonne des peintures et pastels Paris Wildenstein Institute 1994 Broude Norma Ed Gustave Caillebotte and the Fashioning of Identity in Impressionist Paris New Brunswick New Jersey Rutgers University Press 2002 Distel Anne Gustave Caillebotte The Unknown Impressionist London The Royal Academy of Arts London 1996 Varnedoe Kirk Gustave Caillebotte New Haven Yale University Press 1987 ISBN 0 300 03722 8 Wittmer Pierre Caillebotte and His Garden at Yerres New York Harry N Abrams Inc 1991 Posilannya RedaguvatiGyustav Kajbott Kollekciya kartin 1872 1878 gg http impressionnisme narod ru CAYBOTT collection caybott htm Arhivovano 24 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Gustave Caillebotte http www artchive com artchive C caillebotte html Arhivovano 19 listopada 2011 u Wayback Machine Gustave Caillebotte The complete works http translate google com ua translate hl ru amp langpair en 7Cru amp u http www gustavcaillebotte org Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gyustav Kajbott amp oldid 38253333